Рішення

від 15.11.2023 по справі 753/12481/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/12481/23

провадження № 2/753/6127/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТІЧ» про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (далі по тексту - ТОВ «Євро-реконструкція») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТІЧ» (далі по тексту - ТОВ «ПТІЧ», відповідач 3, а разом відповідачі) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Євро-реконструкція» здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ «ПТІЧ» є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі своєчасно з серпня 2017 року не вносили плату за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01 травня 2023 року у розмірі 31 867,60 грн. Згідно статті 625 ЦК України нараховано інфляційну складову боргу - 2317,76 грн, 3% річних - 1 060,22 грн, які позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 липня 2023 року відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У вересні 2023 року відповідач 2 ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає, що вимоги про стягнення з неї грошових коштів за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води не підлягають задоволенню, оскільки вона не є споживачем таких послуг, з 2014 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

У вересні 2023 року відповідач 1 ОСОБА_1 та її адвокат Осипчук М. В. подали до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають, що вимоги про стягнення з відповідачів грошових коштів за надані позивачем комунальні послуги задоволенню не підлягають, оскільки ТОВ «Євро-реконструкція» не надало суду доказів існування договірних відносин між сторонами по справі та не надало жодного доказу існування будь-яких зобов`язань відповідачів (солідарно) перед позивачем. Договір про надання послуг, який був передбачений чинними нормативно-правовими актами на момент виникнення заборгованості між відповідачами та позивачем не був укладений, а також заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів споживачами послуг до ТОВ «Євро-реконструкція» та мешканцями вказаної квартири з метою їх ідентифікації - не надавалася. Крім того, у квартирі відповідачів було установлено індивідуальний засіб обліку гарячого водопостачання, тому нарахування позивачем сплати за надані послуги за показаннями загальнобудинкового лічильника є неправильними. Також відповідачка просила суд застосувати позовну давність до спірних правовідносин, оскільки позивач стягує заборгованість, яка виникла з серпня 2017 року.

У вересні 2023 року ТОВ «Євро-реконструкція» подало до суду відповідь на відзив ОСОБА_1 та її адвоката Осипчука М. В., відповідно до якої позивач указує на те, що відповідачі у період виникнення заборгованості фактично проживали в квартирі АДРЕСА_1 , та саме вони були фактичними споживачами послуг ТОВ «Євро-реконструкція» з централізованого опалення та постачання гарячої води до даного приміщення. Нарахування за послугу з гарячого водопостачання за період з серпня 2017 року по травень 2020 року проводилось згідно затверджених норм споживання з розрахунку 3 куб.м. на одну особу. При цьому, нарахування здійснювалось на кількість прописаних мешканців, зокрема на 2 особи.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності до заявлених позовних вимог, ТОВ «Євро-реконструкція» зазначило про те, що строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважається продовженими на підставі пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Оскільки з 12 березня 2017 року строк позовної давності продовжений, відтак, борг у період з серпня 2017 року по 30 квітня 2023 року нарахований в межах строку позовної давності. У зв`язку з тим, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, з них на користь позивача стягуються заявлені 3% річних та інфляційні втрати.

У жовтні 2023 року відповідачка ОСОБА_1 та її адвокат Осипчук М. В. подали до суду заперечення на відповідь ТОВ «Євро-реконструкція» на відзив, відповідно до якого вважають, що позивач не довів жодних обставин на які посилається в позовній заяві, не надав жодних доказів на підтвердження своїх вимог, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.

У листопаді 2023 року ТОВ «Євро-реконструкція» подало до суду письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що відповідачі користувалися послугами з гарячого водопостачання без укладення з позивачем договору та не надавали до ТОВ «Євро-реконструкція» документів про те, що у них встановлений в квартирі індивідуальний засіб обліку гарячого водопостачання, та не надавали документів про кількість осіб, які фактично проживають у квартирі та користуються послугами з гарячого водопостачання, то плата за послуги з централізованого постачання гарячої води нараховувалася за нормативами (нормами) споживання.

У листопаді 2023 року відповідач 1 ОСОБА_1 та її адвокат Осипчук М. В. подали до суду заперечення на пояснення позивача, у яких зазначають, що позовна заява ТОВ «Євро-реконструкція» є необґрунтованою.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Євро-реконструкція».

Згідно з відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно, у період виникнення заборгованості було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ПТІЧ», засновником якого є відповідач 1 - ОСОБА_1

ТОВ «ПТІЧ» є споживачем послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення, які надавалися позивачем.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з вимогами статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

За змістом статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції Закону № 1875-VI від 24 червня 2004 року передбачалось право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідав визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції Закону № 2189-VIІІ від 09 листопада 2017 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Судом установлено, що відповідач «ТОВ «ПТІЧ», як власник квартири АДРЕСА_1 та споживач послуг, які надає позивач, з серпня 2017 року не вносило плату за послуги з постачання гарячої води, в результаті чого станом на 01 травня 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 31 867,60 грн, що підтверджується розрахунком суми боргу (а. с. 14-16).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 70-80 ЦПК України.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості із власника квартири АДРЕСА_1 та споживача послуг ТОВ «ПТІЧ», оскільки згідно із вимогами статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує, а власник майна у свою чергу повинен сплачувати плату за спожиті комунальні послуги (статті 66, 67, 162 ЖК України).

Однак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Євро-реконструкція» заборгованості за послуги з постачання гарячої води, спожиті за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вони є споживачами послуг позивача за вказаною адресою у заявлений у позові період. У матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на квартиру, за адресою якої та у заявлений період позивачем нараховувалась заборгованість, тому суд позбавлений можливості встановити, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг, наданих позивачем за вказаною адресою, при цьому згідно з відомостями з реєстру речових прав на нерухоме майно, у період виникнення заборгованості було зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ПТІЧ». Відповідач не надав суду доказів наявності у квартирі індивідуального засобу обліку гарячого водопостачання, у період за який нараховано позивачем заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому позивачем правомірно постачання гарячої води нараховувалося за нормативами (нормами) споживання.

Щодо заяви ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 ЦК України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

У пункті 139 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Тобто при солідарному обов`язку будь-який з відповідачів може заявити про застосування позовної давності.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який продовжено до 30 квітня 2023 року.

Згідно з перехідними положеннями ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк позовної давності у даній справі має бути відраховано з моменту запровадження карантину на території України, а саме з 12 березня 2020 року.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з гарячого водопостачання та центрального опалення заявлені в межах позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем ТОВ «ПТІЧ» виконання зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з ТОВ «ПТІЧ» на користь позивача втрат від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку в розмірі - 2 317,76 грн, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі - 1 060,22 грн.

За правилами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої, третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору ТОВ «Євро - реконструкція» правомірно пред`явлено вимоги до ТОВ «ПТІЧ у справі про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води в розмірі 31 867,60 грн, нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі2 317,76 грн, 3%: річних від простроченої суми заборгованості в сумі 1 060,22 грн, при визначенні суми боргу, суд бере за основу долучений позивачем розрахунок заборгованості, який складений у повній відповідності з чинним законодавством та перевірений судом.

Поряд з цим ТОВ «ПТІЧ» до суду не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з ТОВ «ПТІЧ» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 278, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТІЧ» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТІЧ» (місцезнаходження: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вороньків, вул. Воровського, 6; ЄДРПОУ 39355204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20; ЄДРПОУ 37739041) заборгованість у розмірі у розмірі 31 867,60 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 317,76 грн. та 3% річних у розмірі 1 060,22 грн., а також судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складення та підписання повного тексту рішення 02.02.2024 року.