Ухвала

від 05.02.2024 по справі 752/23935/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/23935/23

У Х В А Л А

05 лютого 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасники справи не повідомлялись,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №752/23935/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки і піклування виконавчого комітету Голосіївського районної у місті Києві ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки і піклування виконавчого комітету Голосіївського районної у місті Києві ради про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

у провадження суду перебуває вищевказана справа.

Відповідачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом передачі малолітньої дитини за місцем проживання відповідача для особистого спілкування, без обмеження місць перебування, без присутності матері, по вихідних днях кожну суботу і неділю з 11.00 год. до 20.00 год, з можливістю ночівлі дитини за місцем проживання батька; надати необмежене спілкування батькові із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, у вільний час дитини, засобами телефонного, електронного та іншого способу зв`язку. Обґрунтовуючи заяву, посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення заяви сторони не викликались.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Повноваження судів першої інстанцій при вирішенні цивільних справ визначені ЦПК України, зокрема повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема шляхом: забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин .

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином суд прийшов до переконання про те, що у ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтею 150 ЦПК України вживати заходи забезпечення позову шляхом вирішення участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, якщо таке питання може бути самостійною позовною вимогою.

Окрім цього обраний спосіб забезпечення позову виходить за межі позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини та не є співмірним із предметом позову у цій справі.

У зв`язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що у заяві про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає нормам ЦПК України, адже виходить за межі видів заходів забезпечення позову та не є співмірним із предметом позову у цій справі щодо визначення місця проживання дитини.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до вимог ст. ст. 157-159 СК України передбачено вирішення батьками питання щодо виховання дитини; спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №752/23935/23 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 05 лютого 2024 року.

Суддя О. І. Якимець