Ухвала

від 01.02.2024 по справі 953/3970/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3970/23

Провадження № 2/953/531/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Узденова М.Р.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до Харківської міської ради, в якому просить в встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

25 грудня 2023 року на адресу суду надійшов відзив Харківської міської ради, в якому представник відповідача ОСОБА_3 ставить питання щодо поновлення Харківській міські раді пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву з підстав дії воєнного стану та активних бойових дій на території Харківської області. Так, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2023 про відкриття провадження у цивільній справі №953/3970/23 Харківській міській раді встановлено п?ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відповідачем відзиву на позовну заяву. В умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників виконавчих органів міської ради, а працівники, які працюють, переведені на дистанційну роботу, що значно уповільнює реєстрацію вхідної/вихідної кореспонденції, направлення її виконавцю, підготовку процесуальних документів, тощо. Так, значно зменшилась чисельність працюючих працівників Юридичного департаменту Харківської міської ради, на яких відповідно до Положення про Юридичний департамент Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 №7/20, покладено здійснення самопредставництва Харківської міської ради.Відповідач зазначає, що з 71 штатної посади, на цей час, у зв?язку з відсутністю фінансування, працюють лише 19 осіб, з іншими призупинені трудові відносини до закінчення воєнного стану або ці працівники перебувають у відпустці за власний рахунок. На цей час збільшено трудове навантаження на працівників Юридичного департаменту, яке викликано скороченням чисельності працюючих працівників департаменту, наявністю великої кількості судових справ, у яких Харківська міська рада є стороною та у яких беруть участь працівники Юридичного департаменту, великою кількістю проєктів актів, підготовлених виконавчими органами міської ради, які потребують опрацювання Юридичним департаментом, великою кількістю звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних та контролюючих органів, запитів на публічну інформацію, які надходять до міської ради та знаходяться на виконанні у працівників департаменту, а також наявні об`єктивні обставини, що ускладнюють роботу виконавчих органів міської ради, які викликані військовою агресією з боку російської федерації. За вказаних обставин, особа, уповноважена діяти від імені Харківської міської ради, не мала можливості для підготовки та подання відзиву, в строк, визначений ухвалою суду від 26.05.2023. Тільки на цей час Харківською міською радою відпрацьовані зазначені у позовній заяві доводи, що дає можливість сформувати чітку правову позицію. Таким чином, є поважними вищевказані причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, які обумовлені обставинами воєнного стану, наявні підстави для поновлення позивачу вказаного пропущеного процесуального строку. На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями чч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України, представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску Харківською міською радою процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та поновити вказаний пропущений строк, прийняти відзив на позовну заяву, відмовити у задоволенні позовної заяви.

Позивач 05 січня 2024 року надала до суду письмові пояснення, в яких просила залишити без розгляду відзив відповідача як такий, що поданий після закінчення строку, наданого судом для його подання, через відсутність у суду правових підстав для його продовження чи поновлення. Так, Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 травня 2023 року було відкрито провадження у справі №953/3970/23 у порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначене на 19 червня 2023 року та встановлено п?ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали відповідачу для надання відзиву на позовну заяву. У призначене підготовче судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце проведення був повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву. У наступні судові засідання відповідач не з?явлався без повідомлення поважності причини. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова було закрито підготовче провадження та ухвалено перейти до розгляду справи по суті, з призначенням наступного судового засідання на 01 лютого 2024 року. 23 грудня 2023 року на поштову адресу позивача надійшов відзив на позовну заяву від відповідача. Підготовче провадження по справі тривало не менше півроку, проте не зважаючи на такий значний час відповідач не скористався своїм правом для надання відзиву на позов, долучення матеріалів до справи, участі у судових засіданнях. Також позивач звертає увагу суду на те, що згідно статті 127 ЦПК України, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється у разі, якщо його встановлено законом. У разі ж коли процесуальний строк встановлено судом, він може бути продовжений судом, а не поновлений. З матеріалів справи вбачається, що відзив на позовну заяву наданий до суду 21 грудня 2023 року, хоча ухвала про відкриття провадження була прийнята 26 травня 2023 року. Проте Відповідач своїм правом в межах строку, визначеного законодавством та ухвалою, не скористався, клопотання про продовження строку для надання відзиву не подавав. У даній справі строк на подачу відзиву на позовну заяву згідно із наведеним положенням процесуального законодавства було встановлено судом. Отже, на думку позивача, у суду виникає право продовжити процесуальний строк за заявою учасника справи, якщо відповідну заяву подано до закінчення цього строку, якщо ж таку заяву подано після закінчення такого строку, у суду відсутні правові підстави для продовження цього строку, а право на поновлення строку на подання відзиву у суду в силу положень статей 178, 127 Цивільного процесуального кодексу України, не виникає. На підставі викладеного, позивач вважає поданий відповідачем відзив на позовну заяву з доданими до нього документами підлягає залишено судом без розгляду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд питання щодо поновлення процесуального строку для подання відзиву за її відсутності. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини свого неприбуття не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Щодо клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Так,Ухвалою Київськогорайонного судуміста Харковавід 26травня 2023року провадженняпо справівідкрито впорядку загальногопозовного провадження,по справіпризначено підготовчезасідання. Відповідачу встановлений п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Відомості щодоо отриамння копії узвали про відкриття провадження відповідачем в матеріалах справи відсутні. Однак 20 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною сьомою статті 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписами статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

При цьому,як зазначивВерховний Суду своїйпостанові від29вересня 2022року посправі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.

Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем відзиву, та який не є надмірним, а також враховуючи ту обставину, що відзив поданий відповідачем до початку проведення підготовчого засідання, суд вважає поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та з метою дотримання завдань та основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивної, а отже вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

Керуючись ст. ст.84, 247 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Харківської міської ради Гевел Ілони про поновлення строку для подання відзиву - задовольнити.

Поновити Харківській міській раді процесуальний строк для подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 05 лютого 2024 року.

Суддя Т.В. Бобко