Рішення

від 15.05.2024 по справі 953/3970/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3970/23

Провадження № 2/953/531/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Свириденков К.П.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачХарківська міська рада,

третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначила.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 , з яким вона проживала за адресою: АДРЕСА_1 та доглядала перед смертю, оскільки він був хворим на онкологію. Позивач організувала поховання чоловіка. Після смерті чоловіка залишилась спадщина у вигляді автомобіля Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по цей час. У березні 2022 року вона евакуювалась з міста Харкова у зв`язку з війною в смт. Слобожанське Дніпропетровської області, де проживала до кінця березня 2023 року та була взята на облік як внутрішньо-переміщена особа. Повернувшись додому у кінці березня 2023 року, вона навідалась до квартири, де зібрала всі документи та звернулась до звернулась до приватного нотаріуса Олійник Л.М. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тієї підстави, що вона не була зареєстрована разом з чоловіком на день його смерті, фактично спадщину не прийняла, строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущений. Оскільки у неї були реальні перешкоди та непереборні обставини, що унеможливили подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вважає, що такий строк пропущений з поважних причин, а тому вона потребує захисту своїх прав на спадщину шляхом звернення до суду із вказаним позовом.

Аргументи учасників справи.

25 грудня 2023 року представником відповідача Харківської міської ради Ілоною Гевел наданий відзив на позов, в якому вона, посилаючись на норми права та практику Верховного Суду зазначила, що позивач мала можливість направити заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку, проте останньою не здійснено жодних можливих та необхідних дій для прийняття спадщини в установлений законом строк, не надано доказу направлення заяви про прийняття спадщини нотаріусу. Вищевказане свідчить про недоведеність поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини. Надання додаткового строку позивачу прямо впливає на права та інтереси Харківської міської ради щодо визнання спадщини відумерлою, а тому Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування, оспорює право позивача на визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що остання не довела поважність причин пропуску такого строку. Враховуючи викладене, вважає, що підстави дя задоволення позову відсутні.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання повторно не з`являвся, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Рух справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 26 травня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 17 липня 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмили Михайлівни витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , чи маються відомості щодо складання заповітів від його імені та чи видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті останнього..

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 01 лютого 2024 року клопотання представника відповідача Харківської міської ради Гевел Ілони про поновлення строку для подання відзиву задоволено, поновлений Харківській міській раді процесуальний строк для подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 січня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судовоого розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2022 року.

ОСОБА_3 є чоловіком позивача, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 07 липня 2018 року.

16 травня 2022 року ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 (довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1238-7001192091 від 16 травня 2022 року.

Судом встановлено, що позивач 12 травня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмили Михайлівни із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л.М. від 12 травня 2023 року №288/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з підстав пропуску позивачем строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л.М. №393/02-14 від 21 липня 2023 року після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулась його дружина ОСОБА_1 , інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходили, відомості щодо посвідченого заповіту від імені ОСОБА_3 у матеріалах спадкової справи відсутні.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідностатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Відповідно достатті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1,3статті 1268 ЦК Українивизначено, щоспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1статті 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1статті 1270ЦК України).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина першастатті 1273 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина другастатті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із вказаних правових норм, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12 травня 2023 року, пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті чоловіка і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України).

За змістом частини 1 та 3статті 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. У випадку, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі, закордонним; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, провадження № 61-41480св18.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що із введенням воєнного стану на території України, у зв`язку з активними бойовими діями на території міста Харкова, вона вимушена була виїхати за межі міста Харкова.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова у період з 24 лютого 2022 року і по день звернення позивача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що є загальновідомою обставиною, а також виїзд позивача за межі міста Харкова, слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, яка істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, суд також враховує ту обставину, що пропущений ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.3,4,12,81,200,206,247,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Людмила Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Відповідач Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місцезнаходження 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської ообласті Олійник Людмила Михайлівна, місцезнаходження місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, 5.

Повне рішення складено 24 травня 2024 року.

Суддя Т.В. Бобко