Рішення

від 05.02.2024 по справі 323/153/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №323/153/22

Пр. 2/336/227/2024

05.02.24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя за правилами загального позовного провадження цивільну справу №323/153/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна,

без участі сторін, третіх осіб та їх представників, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в інтересах позивача ОСОБА_1 адвокатка Дерев`янко І.О. 21.01.2022 звернулась до Оріхівського районного суду Запорізької області з зазначеним позовом, просила скасувати арешт майна, належного позивачу, накладений на нерухоме майно 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який накладено 29.04.2016 в межах виконавчого провадження ВП №50976803 на підставі постанови заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г.

За змістом позовної заяви позивачу на праві приватної власності належить 1/3 частина вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності набуте в порядку спадкування після смерті батька позивача ОСОБА_2 29.04.2016 в межах здійснення виконавчого провадження ВП №50976803 на підставі постанови заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г. накладено арешт на 1/3 частину земельної ділянки. Вказане виконавче провадження здійснювалось на підставі виконавчого листа, виданого Комунарським районним судом м.Запоріжжя у справі №333/7236/15-к від 30.03.2016. Так, 03.12.2015 вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя розглянуто кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014080040002249, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. Обвинуваченого визнано винуватим та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією майна. За результатами апеляційного перегляду вироку судове рішення залишено без змін відповідно до ухвали від 24.02.2016.

Крім того, сторона позивача зауважує у позовній заяві, що 30.05.2017 постановою державного виконавця Оріхівського ВДВС в межах здійснення виконавчого провадження ВП №50976803, виконавчий лист, виданий Комунарським районним судом м.Запоріжжя у справі №333/7236/15-к від 30.03.2016, повернутий відповідно до п.15 розділу Х ЗК України, адже на земельну ділянку із вказаним цільовим призначенням не може бути звернуто стягнення. Наразі виконавче провадження завершено, повторно виконавчий лист до примусового виконання не звертався.

На даний час, як стверджує позивач, заборона відчуження земельної ділянки порушує його права з користування та розпорядження власністю. Тому, оскільки позасудове врегулювання спору не є можливим, з підстав, визначених ст.11, 16, 317, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», представник позивача адвоката Дерев`янко І.О. просить задовольнити позовну заяву у визначений спосіб.

Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Згідно з ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Цивільна справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 10.05.2023 передана в провадження визначеного головуючого судді Вайнраух Л.А.

Ухвалою судді 15.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження. Визначено дату, час і місце проведення підготовчого засідання, з повідомленням (викликом) сторін (учасників справи). Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України), а також роз`яснено право на пред`явлення зустрічного позову.

Ухвалою суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.12.2023 залучено до участі у справі Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області як правонаступника відповідача Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, надіславши копію цієї ухвали суду із копією позовної заяви. Відкладено судове засідання. Визначено відповідачу 15-денний строк із дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача адвокатка Дерев`янко І.О. згідно з заявою, вх.№ від 16.01.2024, просить розглянути справи за відсутності сторони позивача, на задоволенні позову наполягає.

05.02.2024 до справи із дотриманням строку, визначеного ухвалою суду від 18.12.2023, до справи надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника ГУ ДПС в Запорізькій області Драча Б.В.

За змістом відзиву представник відповідача вважає, що ГУ ДПС в Запорізькій області не є належною стороною у даному спорі, наводить посилання на ст.40, 59 Закону України "Про виконавче провадження". На переконання представника відповідача ГУ ДПС у Запорізькій обласі не здійснювало ніяких дій чи бездіяльності стосовно позивача, не має змоги виконати рішення суду. Зазначає, що відповідно до цивільного законодавства відповідачем є процесуальна особа, яка на думку позивача своїми діями чи бездіяльністю порушила його права та до якої пред`явлено позовні вимоги. Б.Драч просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 , зазначаючи невірні відомості щодо суб`єктного складу справи у прохальній частині відзиву.

Третя особа Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, 29.06.2023 представник третьої особи П.В. Суріна засобами електронного листування звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Третя особа Оріхівський відділдержавної виконавчоїслужби уПологівському районіЗапорізької областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, 01.08.2023 представник третьої особи Я. Сіміохіна засобами електронного листування звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Інших процесуальних дій у справі судом вчинено не було за відсутності відповідних клопотань, зустрічного позову у справі не подано.

Підстав для відкладення розгляду справи та оголошення перерви судом відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України не встановлено.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні письмові докази у справі, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.05.2015 державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Зайцевою А.С., р.№356, спадкова справа №167/2006, ОСОБА_1 набув права спільної часткової власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 8,0547 га, розташовану на території Вільнянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належить спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЗП №088403, виданого Оріхівською РДА Запорізької області від 21.10.2004, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №367, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер свідоцтва у спадковому реєстрі 39412830 від 22.05.2015). Відповідні засвідчені копії свідоцтва та витягів з реєстрів досліджені судом.

Право власності на частину земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (витяг № 37942253 від 22.05.2015) на підставі вказаного свідоцтва та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21504681 від 22.05.2015.

За даними Оріхівського відділу ДВС у Пологівському районі Запорізької області (відповідь від 06.01.2022 №123 на запит позивача від 30.12.2021 за підписом начальника відділу Н.Соболєвої), у відділі дійсно перебувало на виконанні виконавче провадження №50976803 з примусового виконання виконавчого листа Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30.03.2016 у справі №333/7236/15-к про конфіскацію майна ОСОБА_1 . Виконавче провадження надійшло до Оріхівського відділу ДВС з Комунарського відділу ДВС 16.02.2017 у зв`язку із реєстрацією боржника за місцем проживання у с.Обще Оріхівського району Запорізької області, крім того, він відбував покарання у Оріхівській ВК №88, а також за ОСОБА_1 зареєстрована вказана вище по тексту рішення земельна ділянка. Разом з цим, відділ ДВС повідомив, що арешт на все майно боржника накладений у відповідності до постанови Комунарського ВДВС м.Запоріжжя від 29.04.2016 у межах виконавчого провадження ВП №50976803 для забезпечення виконання рішення відповідно до приписів ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». В результаті вжитих заходів встановлено, що за боржником зареєстрована 1/3 частина земельної ділянки кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, проте, згідно з пп.б п.15 розділу Х ЗК України на неї не може бути звернуто стягнення. Іншого майна та коштів у боржника не виявлено. Так, 30.05.2017 виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Повторно виконавчий лист не надходив.

Копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області), винесена головним державним виконавцем Оріхівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Мякішевою А.В. 30.05.2017, долучена до позовної заяви стороною позивача та досліджена судом. Так, підставою для повернення виконавчого документа державним виконавцем зазначено п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», який на час її винесення передбачав, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У мотивувальній частині постанови державний виконавець наводить посилання на пп.б п.15 розділу Х ЗК України. Приписами вказаної норми передбачалось, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Крім того, судом на підставі відповіді Оріхівського відділу ДВС за підписом начальника відділу Н.Соболєвої від 06.01.2022 №129 встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження та журналу реєстрації документів про відкриття виконавчих проваджень станом на 06.01.2022 виконавчі документи, боржником за якими є ОСОБА_1 , не надходили та на виконанні не перебувають.

Арешт, який просить скасувати позивач, накладений відповідно до постанови заступника начальника Комунарського відділу ДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Тимофєєвою О.Г. від 29.04.2016 при примусовому виконанні виконавчого листа №333/7236/15-к, виданого 30.03.2016 Комунарським районним судом м.Запоріжжя про конфіскацію у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , всього майна, що є його власністю для забезпечення реального виконання рішення та відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку для відкриття виконавчого провадження підставою стало ухвалення Комунарським районним судом м.Запоріжжя 03.12.2015 у справі №333/7236/15-к. пр.1-кп/333/620/15 вироку відносно ОСОБА_1 , яким вказану особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Вирок суду відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 24.02.2016 залишений без змін.

Супровідним листом від 22.08.2017, засвідчена копія якого долучена стороною позивача за результатами ознайомлення із матеріалами кримінального провадження №333/7236/15-к, яке перебувало на розгляді в Комунарському районному суді м.Запоріжжя, підтверджено, що начальник відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та єдиного соціального внеску території обслуговування Запорізької ОДПІГУ ДФС в Запорізькій області О.Шишкіна повернула до Комунарського районного суду м.Запоріжжя виконавчий лист у вказаній справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із отриманням від Комунарського відділу ДВС ЗМУЮ постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 31.05.2017. Будь-яке інше майно, на яке згідно із законом може бути звернуто стягнення у боржника не виявлено, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявились безрезультатними. На підтвердження зазначених відомостей судом також досліджено копію виконавчого листа від 30.03.2016 із приміткою державного виконавця про повернення виконавчого документа, що узгоджується із іншими доказами. Доказів зняття арешту в позасудовому порядку до суду не надало.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст.317-319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Так, вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження").

На сьогодні позивач, який прийняв спадщину, через наявність арешту на спадкове майно, позбавлений права розпорядження частиною земельної ділянки. Таким чином, накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, адже відчуження майна, на яке накладено арешт, не є можливим.

Згідно із ч.1,2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба у збереженні подальшого арешту (обтяження) вищезазначеного майна. Виконавче провадження, боржником у якому був ОСОБА_1 , завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу (правонаступником якого є відповідач), повторно до виконання не звертався. Конфіскація майна (частки земельної ділянки) на виконання судового рішення не була можлива в силу прямої норми закону, як це встановлено під час розгляду справи.

Стосовно належноговідповідача наспростування доводіввідзиву судвраховує роз`яснення,наведені уПостанові ПленумуВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна".

Так, у п.2 постанови зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3,45ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Із врахуванням наведених роз`яснень судом не встановлено підстав для висновку про неналежність суб`єктного складу у даній цивільній справі.

Згідно з ч.1,2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 89, 213 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За нормою ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд виходить з того, що наявне обтяження нерухомого майна (земельної ділянки), що входить до складу спадщини, перешкоджає позивачу у вільній реалізації його прав, як співвласника земельної ділянки. Тому, виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження), накладеного на майно, порушується право позивача на реалізацію своїх майнових прав, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає саме судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ч.8ст.6 Закону України «Про судовий збір»розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведені процесуальні норми, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача з відповідача судового збору у сумі 992,40 гривень (за подання позовної заяви до суду), із врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 10, 12-13, 49, 76-82, 89, 141-142, 174, 178, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оріхівський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений 29.04.2016 на нерухоме майно - 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах виконавчого провадження ВП №50976803 згідно з постановою заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г.

Стягнути зГоловного управлінняДержавної податковоїслужби Україниу Запорізькійобласті накористь ОСОБА_1 судовий збіру сумі992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головне управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 44118663, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166.

Оріхівський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 34960781, адреса місцезнаходження: 70504, Запорізька область, Пологівський район, місто Оріхів, вул. Запорізька, буд. 59.

Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 35037364, адреса місцезнаходження: 69104, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Європейська, буд.16.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 05.02.2024.

Суддя Л. А. Вайнраух