Постанова

від 19.06.2024 по справі 323/153/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.06.2024 Справа № 323/153/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 323/153/22 Головуючий у І інстанції: Вайнраух Л.А.

Провадження №22-ц/807/861/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дерев`янко І.О. звернувся до суду з позовом до ГУ ДПС України у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оріхівський РВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтуванняпозову зазначено,щопозивачу на праві приватної власності належить 1/3 частина вказаної земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності набуте в порядку спадкування після смерті батька позивача ОСОБА_2 29.04.2016 в межах здійснення виконавчого провадження ВП №50976803 на підставі постанови заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г. накладено арешт на 1/3 частину земельної ділянки. Вказане виконавче провадження здійснювалось на підставі виконавчого листа, виданого Комунарським районним судом м.Запоріжжя у справі №333/7236/15-к від 30.03.2016. Так, 03.12.2015 вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя розглянуто кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014080040002249, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. Обвинуваченого визнано винуватим та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років із конфіскацією майна. За результатами апеляційного перегляду вироку судове рішення залишено без змін відповідно до ухвали від 24.02.2016.

Крім того, постановою державного виконавця Оріхівського ВДВС від 30.05.2017 в межах здійснення виконавчого провадження ВП №50976803, виконавчий лист, виданий Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі №333/7236/15-к від 30.03.2016, повернутий відповідно до п.15 розділу Х ЗК України, адже на земельну ділянку із вказаним цільовим призначенням не може бути звернуто стягнення. Наразі виконавче провадження завершено, повторно виконавчий лист до примусового виконання не звертався.

За твердженням позивача, заборона відчуження земельної ділянки порушує його права з користування та розпорядження власністю.

Посилаючись на означені обставини, оскільки позасудове врегулювання спору не є можливим з підстав, визначених ст.11, 16, 317, 391 ЦК України, ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_1 в особі представника адвоката Дерев`янко І.О. просив суд скасувати арешт майна, належного позивачу, накладений на нерухоме майно 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який накладено 29.04.2016 в межах виконавчого провадження ВП №50976803 на підставі постанови заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано арешт, накладений 29.04.2016 на нерухоме майно - 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, площа 8,0547 га, місцезнаходження Запорізька область, Оріхівський район, Вільнянська сільська рада, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах виконавчого провадження ВП №50976803 згідно з постановою заступника начальника Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тимофєєвої О.Г.

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40гривень.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ГУ ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ГУ ДПС у Запорізькій області не здійснювало жодних дій (чи бездіяльності), які б перешкоджали позивачеві у реалізації його прав та призвели до порушення прав ОСОБА_1 . І сам позивач не зазначив, яким чином Управління порушило його право та яким чином відповідач в рамках закону повинен виконати вимоги позовної заяви та зняти арешт з його майна, якщо зазначені дії не входять до повноважень податкових органів.

Контролюючий орган не має бути відповідачем у справі. Крім того, ГУ ДПС у Запорізькій області не має змоги виконати рішення суду щодо зняття арешту з нерухомого майна, оскільки такий арешт був накладений саме виконавчою службою.

Таким чином, ГУ ДПС у Запорізькій області є неналежним відповідачем у цій справі.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

14 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшли заяви ГУ ДПС у Запорізькій області та Комунарського ВДВС про розгляд справи за відсутності їх представників.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 222-227). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України), до яких звернуто матеріально-правові вимоги позивача.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовано у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17).

Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі.

За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 рокуу справі № 523/9076/16 (пункт 40), від 12грудня 2018року у справі № 372/51/16 (пункт 31.10),від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладені у постановахВеликої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018року у справі № 523/9076/16 (пункт 41), від 20 червня2018 року у справі № 308/3162/15 (пункт 49), від 21 листопада 2018 рокуу справі № 127/93/17 (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі№ 570/3439/16 (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16 (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15 (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15 (пункт 63)).

Обраний спосіб захисту особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.

Суд першої інстанції встановив та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.05.2015 державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Зайцевою А.С., р.№356, спадкова справа №167/2006, ОСОБА_1 набув права спільної часткової власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 8,0547 га, розташовану на території Вільнянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належить спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЗП №088403, виданого Оріхівською РДА Запорізької області від 21.10.2004, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №367, кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер свідоцтва у спадковому реєстрі 39412830 від 22.05.2015). Відповідні засвідчені копії свідоцтва та витягів з реєстрів досліджені судом.

Право власності на частину земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (витяг № 37942253 від 22.05.2015) на підставі вказаного свідоцтва та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21504681 від 22.05.2015.

За даними Оріхівського відділу ДВС у Пологівському районі Запорізької області (відповідь від 06.01.2022 №123 на запит позивача від 30.12.2021 за підписом начальника відділу Н.Соболєвої), у відділі дійсно перебувало на виконанні виконавче провадження №50976803 з примусового виконання виконавчого листа Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30.03.2016 у справі №333/7236/15-к про конфіскацію майна ОСОБА_1 . Виконавче провадження надійшло до Оріхівського відділу ДВС з Комунарського відділу ДВС 16.02.2017 у зв`язку із реєстрацією боржника за місцем проживання у с.Обще Оріхівського району Запорізької області, крім того, він відбував покарання у Оріхівській ВК №88, а також за ОСОБА_1 зареєстрована вказана вище по тексту рішення земельна ділянка. Разом з цим, відділ ДВС повідомив, що арешт на все майно боржника накладений у відповідності до постанови Комунарського ВДВС м.Запоріжжя від 29.04.2016 у межах виконавчого провадження ВП №50976803 для забезпечення виконання рішення відповідно до приписів ст.57 Закону України «Про виконавче провадження». В результаті вжитих заходів встановлено, що за боржником зареєстрована 1/3 частина земельної ділянки кадастровий номер 2323981000:02:003:0031, проте, згідно з пп.б п.15 розділу Х ЗК України на неї не може бути звернуто стягнення. Іншого майна та коштів у боржника не виявлено. Так, 30.05.2017 виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області. Повторно виконавчий лист не надходив.

Копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області), винесена головним державним виконавцем Оріхівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Мякішевою А.В. 30.05.2017, долучена до позовної заяви стороною позивача та досліджена судом. Так, підставою для повернення виконавчого документа державним виконавцем зазначено п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», який на час її винесення передбачав, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. У мотивувальній частині постанови державний виконавець наводить посилання на пп.б п.15 розділу Х ЗК України. Приписами вказаної норми передбачалось, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Крім того, судом на підставі відповіді Оріхівського відділу ДВС за підписом начальника відділу Н.Соболєвої від 06.01.2022 №129 встановлено, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження та журналу реєстрації документів про відкриття виконавчих проваджень станом на 06.01.2022 виконавчі документи, боржником за якими є ОСОБА_1 , не надходили та на виконанні не перебувають.

Так, колегія суддів зауважує, що арешт, який просив скасувати позивач, накладений відповідно постановою заступника начальника Комунарського відділу ДВС м.Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Тимофєєвою О.Г. від 29.04.2016 при примусовому виконанні виконавчого листа №333/7236/15-к, виданого 30.03.2016 Комунарським районним судом м.Запоріжжя про конфіскацію у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , всього майна, що є його власністю для забезпечення реального виконання рішення та відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, для відкриття виконавчого провадження підставою стало ухвалення Комунарським районним судом м .Запоріжжя 03.12.2015 у справі №333/7236/15-к. пр.1-кп/333/620/15 вироку відносно ОСОБА_1 , яким вказану особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна. Вирок суду відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 24.02.2016 залишений без змін.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд наголошує на тому, що ГУ ДПС у Запорізькій області не здійснювало жодних дій (чи бездіяльності), які б перешкоджали позивачеві у реалізації його прав чи призвели до порушення його права, Управління не порушувало його права. Крім того, зняття арешту з майна ОСОБА_1 не входить до повноважень податкових органів, оскільки такий арешт був накладений саме виконавчою службою в порядку ЗУ «Про виконавче провадження». Контролюючий орган не має бути відповідачем у цій справі, отже, ГУ ДПС у Запорізькій області є неналежним відповідачем у цій справі.

За таких обставин, оскільки апеляційний суд встановив, що ГУ ДПС України в Запорізькій області є неналежним відповідачем у справі, адже арешт на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , накладено виконавчою службою з метою забезпечення виконання судового рішення в порядку ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.

Всупереч вимогам процесуального закону суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених ОСОБА_1 вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про законність та обґрунтованість його позовних вимог.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, у зв`язку з чим, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 376, ЦПК України належить скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено повністю, Управління має право на відшкодування судового збору, сплаченого за її подання в сумі 1488,60 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 444 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2024 року в ційсправі скасувати. Прийняти у цій справі нову постанову, якою:

«У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оріхівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про зняття арешту з нерухомого майна відмовити».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби України у Запорізькій області судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 01 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: