Ухвала

від 06.02.2024 по справі 591/6981/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6981/23

Провадження № 1-кс/591/317/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 лютого 2024 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власників майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувсяз клопотаннямпогодженим прокурором,яке мотивувавтим,що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудоверозслідування у кримінальномупровадженні,відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023200480000032 від 03.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. 23.01.2024 в період часу з 07:18 по 14:22 було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та перебуває в користуванні ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи. Оскільки вилучене під час обшуку майно є речовими доказами, просив накласти на нього арешт з метою збереження.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав. Крім того, звертав увагу на те, що вилучені під час обшуку грошові кошти та інші речі можуть мати значення по іншим кримінальним провадженням, досудове розслідування по яким він здійснює, але які на сьогоднішній день не об`єднані в одне провадження. Також, на його переконання, під час здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень органами досудового розслідування можуть бути встановлені інші обставини, для доказування чи спростування яких вилучені під час обшуку речі матимуть значення.

Представники власників майна та власники майна підтримали надані суду письмові заперечення. Звертали увагу на пропущення слідчим строку звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням, а також на необґрунтованість поданого клопотання. Зазначали про те, що власники майна не є підозрюваними у справі, що вилучені грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_5 , який, отримавши у спадщину земельні ділянки та будинок, продав їх та зберігав за місцем мешкання частину цих коштів, отриманих від продажу спадщини. Також запевняли, що решта вилучених під час обшуку речей і документів не мають жодного значення для кримінального провадження і у клопотанні слідчий в порушення вимог ст.ст.132,170,171 КПК України не обґрунтував необхідність накладення арешту на таке майно та співмірність такого обмеження власників майна у їх правах. Враховуючи такі обставини, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вважаю необґрунтованою позицію представників власників майна щодо пропуску слідчим строку звернення до суду з клопотанням про арешт майна, з огляду на такі обставини.

Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ у тому числі здано до закінчення строку на пошту.

В цьому випадку, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, майно, про арешт якого йдеться у клопотанні слідчого, було вилучено під час проведення обшуку 23.01.2024 року, а клопотання слідчий подав до відділення Укрпошти 24.01.2024 року.

За таких обставин та враховуючи вимоги ст.116 КПК України, слідчим не було порушено строків звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, а тому відсутні підстави для повернення клопотання чи відмову у задоволенні клопотання слідчого з цих підстав.

Водночас, слід погодитись з позицією власників майна та їх представників про те, що слідчим у поданому клопотанні не було доведено наявності підстав, передбачених КПК України, для застосування до вилученого під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.

Так, згідно ст.131, ч.3 ст.132 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, застосування якого не допускається, якщо слідчий не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Пунктом 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слід зазначити, що під час накладення арешту на речові докази з метою їх збереження чинний КПК України не передбачає, що власник чи володілець майна повинні бути у кримінальному провадженні в статусі підозрюваної особи. Навпаки, п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у таких випадках арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи. Тому позиція представників власників майна в цій частині заперечень є необґрунтованою.

В той же час, решта зазначених представниками обставин ґрунтуються на положеннях КПК України, про які зазначено вище.

Так, з поданого клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудоверозслідування у кримінальномупровадженні,внесеному до ЄРДР за №12023200480000032 від 03.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Саме в рамках цього кримінального провадження слідчим було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і тимчасово вилучено речі, а саме: печатку з написом на аркуші та відтиском, грошові кошти, аркуші паперів та мобільний телефон.

Але, вилучивши такі речі і визнавши їх речовими доказами у кримінальному провадженні №12023200480000032, слідчий у клопотанні не обґрунтував та в судовому засіданні не довів значення вилученого майна саме для кримінального провадження, в рамках якого він просить накласти арешт. Натомість, в судовому засіданні, як зазначалось вище, слідчий пояснював, що вилучене під час обшуку майно може бути використане в інших провадженнях, досудове розслідування по яким він здійснює.

Проте така позиція слідчого не ґрунтується на нормах чинного КПК України, які регулюють питання накладення арешту, що наведені вище.

В той же час, власником майна та його представником надано документи, які свідчать про те, що вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти могли були отримані останнім під час продажу отриманих ним у спадщину земельних ділянок та будинку. Крім того, представниками та власниками були під час розгляду клопотання надані пояснення, які дають підстави стверджувати, що як грошові кошти, так і інше вилучене під час обшуку майно не відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, а тому і підстав для накладення на них арешту з метою збереження в рамках кримінального провадження №12023200480000032 немає.

Таких доводів і тверджень власників та їх представників слідчим не спростовано.

За таких обставин, оскільки слідчим не доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст.132 та п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, то у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арештмайна, яке було вилучено 23.01.2024 в ході проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , негайно повернувши його власникам та володільцям, а саме:

-печатку з написом на аркуші та відтиском «Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Сумбуд» Навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І ступеня дошкільний заклад «КАЗКА», Ідентифікаційний код 01210004»;

-грошові кошти купюрами: 50 грн 14 штук; 100 грн 58 штук; 200 грн 992 штуки; 500 грн 1358 штук; 1000 грн 281 штука;

-аркуші паперів в які були замотані грошові кошти, а саме: 6 конвертів з написами кульковою ручкою, квитанції № № 65, 64, 67, 66 кожна на 1 арк., документ з назвою «Реєстр батьківської оплати» на 1 арк.;

-мобільний телефон NOMI IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1