Рішення

від 11.01.2024 по справі 712/2967/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Провадження № 2/712/212/24

Справа № 712/2967/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі КАПЛЯ А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Черкаської міської ради (адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 36) про зобов`язання виділити земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов`язання виділити із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 2,38 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Черкаської міської ради в натурі (на місцевості), посилаючись на те, що починаючи з 13 грудня 1960 року працював в радгоспі «Черкаський» на різних посадах включно до директора радгоспу. В подальшому був призначений заступником директора Черкаського консервного комбінату, а потім призначений на посаду генерального директора Черкаського виробничого аграрного об`єднання консервної промисловості.

22 травня 1996 року радгосп «Черкаський» отримало свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності та реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство «Черкаське», КСП «Черкаське» , яке 03 листопада 1998 року на підставі Рішення Черкаської міської ради .№ 935 отримано Державний акт на право колективної власності на землю.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради від 03.11.1998 року № 935 передано у колективну власність КСП «Черкаське» 590,2 га землі в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради №1042 від 17.12.1998 року затверджено матеріали по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради, яким передбачено: кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 225 чоловік; вартість земельної частки (пай) - 12408 грн.; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 5184 грн.; розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 2,39 га.

В рішенні виконкому Черкаської міської ради від 18.01.2000 року №31 внесено зміни, в тому числі до п.3.1 рішення № 935 від 03.11.1998 року і зазначено, що залишено у державній власності 110,6 га земель в т.ч. землі резервного фонду - 85,8 га.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради № 492 від 22.05.2000 року затверджено матеріали по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) власників сертифікатів КСП «Черкаське», де вартість земельної частки (паю) - 9526 грн.; загальна площа земельних ділянок, що підлягають поділу на частки (паї) в натурі - 536,8 га, кількість земельних часток (паїв) - 225; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 3993 грн.

15 серпня 2016 року (вх. № 6321-2, 15.08.2016 року) ОСОБА_2 , звернувся до Черкаської міської ради з заявою про видачу сертифіката на земельну частку(пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектара, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Листом від 03.10.2016 року № 6321-2 Черкаською міською радою повідомлено позивача, що заяву залишено без розгляду.

18.11.2016 року ОСОБА_2 , звернувся до Придніпровського районного суду за захистом своїх порушених прав щодо відновлення права на отримання земельної частки (паю) в результаті розпаювання КСП «Черкаське».

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 березня 2017 року у справі №712/11721/16-ц визнано за ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектара, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Таким чином, право позивача на земельну частку (пай) встановлено рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 березня 2017 року у справі №712/11721/16-ц, та яке на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації права на земельну ділянку частку (пай) на підставі вимог частини першої статті 122 ЗК України із земель комунальної власності покладені саме на Черкаську міську раду, тому змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 05 квітня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.05.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

09.05.2023 року позивачем подано відповідь на відзиві на позовну заяву.

17.05.2023 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

19.05.2023 року позивачем подано відповідь на заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні позивач та його адвокат позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог викладених в відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами земельного законодавства та конституцією України.

В судовому засіданні встановлено, що з 13 грудня 1960 року ОСОБА_2 , працював в радгоспі «Черкаський» на різних посадах включно до директора радгоспу. В подальшому був призначений заступником директора Черкаського консервного комбінату, а потім призначений на посаду генерального директора Черкаського виробничого аграрного об`єднання консервної промисловості.

22 травня 1996 року радгосп «Черкаський» отримало Свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності та був реорганізований в Колективне сільськогосподарське підприємство «Черкаське», КСП «Черкаське» , яке 03 листопада 1998 року на підставі Рішення Черкаської міської ради .№ 935 отримано Державний акт на право колективної власності на землю.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради від 03.11.1998 року № 935 передано у колективну власність КСП «Черкаське» 590,2 га землі в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради №1042 від 17.12.1998 року затверджено матеріали по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради, яким передбачено: кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 225 чоловік; вартість земельної частки (пай) 12 408 грн.; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 5184 грн.; розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах - 2,39 га.

В рішенні виконкому Черкаської міської ради від 18.01.2000 року №31 внесено зміни, в тому числі до п.3.1 рішення № 935 від 03.11.1998 року і зазначено, що залишено у державній власності 110,6 га земель в т.ч. землі резервного фонду - 85,8 га.

Рішенням виконкому Черкаської міської ради № 492 від 22.05.2000 року затверджено матеріали по складанню схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) власників сертифікатів КСП «Черкаське», де вартість земельної частки (паю) - 9526 грн.; загальна площа земельних ділянок, що підлягають поділу на частки (паї) в натурі - 536,8 га, кількість земельних часток (паїв) - 225; середня грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь, що підлягають паюванню - 3993 грн.

15 серпня 2016 року (вх. № 6321-2, 15.08.2016 року) ОСОБА_2 , звернувся до Черкаської міської ради з заявою про видачу сертифіката на земельну частку(пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектара, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Листом від 03.10.2016 року № 6321-2 Черкаською міською радою повідомлено ОСОБА_2 , що заяву залишено без розгляду.

В подальшому ОСОБА_2 , 18.11.2016 року звертається до Придніпровського районного суду за захистом своїх порушених прав щодо відновлення права на отримання земельної частки (паю) в результаті розпаювання КСП «Черкаське».

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 березня 2017 року у справі (№712/11721/16-ц) визнано за ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектара, виділену із земель, переданих у колективну власність КСП «Черкаське» в адміністративних межах Черкаської міської ради.

Земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, що закріплено в ст.. 13.

У частині другій статті 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, визначені в Законі України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

У пункті 17 розділу X "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

На підставі Закону України Про порядок виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 N 899-IV одним із документів, що посвідчує право на земельну частку (пай) є рішення суду.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі №323/323/17 (провадження№ 61-9871св18) зазначено, що "у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ" роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Пропорядок паюванняземель,переданих уколективну власністьсільськогосподарським підприємствамі організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Законом України "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", постановами Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 та від 04 лютого 2004 року № 122 та спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства и продовольства України та Академії аграрних наук від 04 жовтня 1996 року №47/172/48, Рекомендаціями по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених 15 травня 1992 року Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України встановлено, що з числа земель, які підлягають роздержавленню та приватизації створюється резервний фонд.

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсам № 14-17-2-П1580/4251 від 22 серпня 2001 року з урахуванням положень частини другої статті 3, частин четвертої і чотирнадцятої статті 5 ЗК України для забезпечення прав працюючих - як виняток, землі резервного фонду можуть передаватися у колективну власність для забезпечення земельними паями громадян - членів недержавних сільськогосподарських підприємств, які безпідставно (помилково) не були включені до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю даного підприємства і на час його видачі були членами зазначеного підприємства. Колективне сільськогосподарське підприємство за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) звертається з клопотанням до місцевої ради стосовно передачі у колективну власність із земель резервного фонду у розмірі сумарної кількості земельних часток (паїв) даних громадян, які не отримали права на земельну частку (пай).

За статтею 1 Закону України "Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Відтак, за змістом зазначених норм, резервний фонд використовується у тому числі, для надання земельних ділянок особам, які незаконно були позбавлені права на земельну ділянку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Статтею 13 Закону України "Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)" , передбачається можливість наявності нерозподіленої земельної ділянки та невитребуваної земельної ділянки. Зокрема, нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. У разі якщо до 01 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Зазначені норми передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2025 року; виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами.

Відповідно до пункту 21 розділу X Земельного кодексу України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Згідно пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (утому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б)оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ)під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д)під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Частиною першою та десятою статті 25 Земельного кодексу України визначено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Поняття права на майно передбачає також і "законні очікування" на його отримання. Відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, та здійснювалося примусове виконання рішення.

Вищезазначене підтверджується правовою позицією Великої Палати верховного Суду від 09.11.2021 року (справа№ 542/1403/17,провадження № 14-106цс21).

Таким чином, саме Черкаська міська рада повинна здійснити заходи щодо забезпечення порушеного права Позивача на отримання земельної ділянки в натурі відповідно до принципу верховенства права та застосування аналогії закону за рахунок земель резервного фонду або земель запасу.

Оскільки усі землі КСП «Черкаське» в частині ріллі вже розпайовані та виділені громадянам в натурі (на місцевості), а на частину у розпорядника резервного фонду (земель запасу) сформованого за рахунок земель КСП «Черкаське» органа самоврядування - Черкаської міської наявні обтяження та невідповідність місця розташування вимогам генерального плану м. Черкаси, тому позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу).

В даному випадку, право позивача на земельну частку (пай) встановлено рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2017 року у справі (№712/11721/16-ц,) та яке на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації права на земельну ділянку частку (пай) на підставі вимог частини першої статті 122 ЗК України із земель комунальної власності покладені саме на Черкаську міську раду, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України,ст.. 25, 118, 122 ЗК України, ст..ст. 13-14 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В:

Зобов`язати Черкаську міську раду виділити ОСОБА_3 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 2,38 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Черкаської міської ради в натурі (на місцевості).

Стягнути з Черкаської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повнийтекст судовогорішення складено 22 січня 2024 року.