Рішення

від 22.01.2024 по справі 755/7223/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7223/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

представник позивача 1 Польщиков І.В.

представник позивача 2 Трохимчук В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ФІНАНС ГРУП», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та припинення права власності,

в с т а н о в и в:

Керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ФІНАНС ГРУП», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», у якій просить суд: 1) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1750914080000 (запис про право власності №30012188 від 25.01.2019, рішення державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Гавриленка Олексія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 45222379 від 25.01.2019), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1750914080000; 2) визнати недійсним акт приймання-передачі майна №2/2020 від 01 жовтня 2020 року згідно до протоколу №1/2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» в особі директора товариства - Рогача Артема Дмитровича, інтереси якого представляє ОСОБА_2 ; 3) скасувати державну реєстрацію права власності та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750914080000 (запис про право власності №39355850 від 18.11.2020, рішення приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Дашицької Людмили Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно індексний номер: 55323780 від 24.11.2020).

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» жилий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 7140,70 кв. м, у тому числі, нежитлові приміщення площею 572,80 кв.м. включено до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва.На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.11.2013 за територіальною громадою м. Києва 06.08.2013 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, група приміщень № 142 (літ. А) загальною площею 144,3 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 145263980366).Крім того, 13.10.2017 за територіальною громадою м.Києва в особі Київради зареєстровано право власності на нежитлові приміщення з № 1 по № 10 (група приміщень № 137), з № 1 по № 15 (група приміщень № 138) підвал, літ. «А» по бульвару Верховної Ради, 22 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385860880000). Разом з цим, під час досудового розслідування кримінального провадження №12021105040000329 від 02.02.2021 встановлено, що 25.01.2019 право власності на вказані вище нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1750914080000) зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2012, яке в установленому законом порядку ніколи не видавалось. У подальшому, 18.11.2020, право власності на ці приміщення зареєстровано за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» на підставі цього ж свідоцтва про право власності від 28.01.2012 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2020.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.09.2022 року відкрито провадження у справі з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 21.02.2023 року закрито провадження в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним акту приймання-передачі майна № 2/2020 від 01.10.2020 згідно до протоколу №1/2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», підписаним між ОСОБА_1 та ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» в особі директора товариства - Рогача Артема Дмитровича, інтереси якого представляє ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28.03.2023 провадження у справі зупинено до перегляду Київським апеляційним судом ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 21.02.2023.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.06.2023 ухвала суду від 21.02.2023 скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 року справу передано в провадження судді Яровенко Н.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.10.2023 поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва Польщиков І.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі..

Представник Київської міської ради в останне судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив задовольнити позов в повному обсязі, розглянути справу за відсутності представника Київської міської ради.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленою про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явилася, подала до суду пояснення, у яких визнала позов, просить розглядати справу за її відсутності. В своїх письмових поясненнях відповідач ОСОБА_1 вказує, що свідоцтво про право власності на спірні приміщення серія НОМЕР_1 від 28.01.2012, видане на її ім`я Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради згідно наказу цього управління №57-В від 28.01.2012, вона ніколи не отримувала; станом на 28.01.2012, тобто в день видачі вказаного свідоцтва, вона мала дівоче прізвище ОСОБА_3 , оскільки взяла прізвище чоловіка ОСОБА_1 тільки після реєстрації шлюбу 01.06.2012, тобто вже після видачі вказаного свідоцтва про право власності на спірні приміщення. ОСОБА_1 також наголошує, що вона ніколи не була власником спірних приміщень, жодних дій щодо оформлення на себе права власності на них не вчиняла, нікого на це не уповноважувала; про ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» відповідач вперше дізналася 02.11.2020, коли отримала в мережі Інтернет витяг про цю юридичну особу та дізналась, що є його співвласницею. Вказує, що ніколи не виявляла бажання бути учасником або власником ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП», жодних документів не подавала та не підписувала. Невідомі їй особи незаконним способом, проти її волі включили її в це товариство, оформили його на її ім`я разом із нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 . Крім того відповідачка стверджує, що акт приймання-передачі майна №2/2020 згідно протоколу №1/2020 загальних зборів учасників ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» (код ЄДРПОУ 41922692) від 01 жовтня 2020 року, складеного у м. Чернігові, вона ніколи не підписувала, підпис напроти навпроти її імені не її. У нотаріуса, який посвідчив її підпис на цьому документі ОСОБА_1 ніколи не була, місто Чернігів ніколи не відвідувала, у тому числі й 01.10.2020. Нотаріуса ОСОБА_5 не знає, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 їй також не відомі. Вважає, що її підпис підроблений, свій паспорт ніколи не губила,нікому не надавала його оригінал, паспорт постійно був під її контролем. Також ОСОБА_1 просить суд стягнути судовий збір на користь Київської міської прокуратури виключно з ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП», оскільки до незаконної реєстрації права власності на комунальне майно столиці вона не має жодного відношення, а тому не має нести фінансового тягаря у цій справі.

Представник відповідача ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП», будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Представник третьої особи ТОВ «КРІТ ФІНАНС ГРУП», будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Представники третіх осіб - Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», будучи повідомленими про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, подав до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення представника Дніпровської окружної прокуратури, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 №26 «Про формування комунального майна міста та районів» затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста Києва. Вказаним рішенням житловий фонд, вбудовані та прибудовані нежилі приміщення включено до переліку комунального майна, що передається, зокрема, у власність Дніпровського району міста Києва (пункт 3 рішення; пункти 6, 7 таблиці №1 Додатку №4).

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» (п. 17 таблиці 7 додатку 4 до рішення) і рішенням Київради від 26.12.2002 №220/380 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.2001 №208/1642 та від 29.11.2001 № 151/1585» (п. 17 додатку 5 до рішення) жилий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 7140,70 кв.м., разом із нежитловими приміщеннями площею 572,80 кв.м. включено до переліку майна, що передається у комунальну власність територіальної громади Дніпровського району міста Києва.

У подальшому рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» (п.690 таблиці 6 додатку 4 до рішення) затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, до якого включено жилий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 7140,70 кв. м, у тому числі нежитлові приміщення площею 572,80 кв.м.

В силу статті 7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 07.12.1990 №533-XII (який діяв на момент проголошення Незалежності України), статті 60 діючого Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 35 Закону України «Про власність» (який діяв з 1991 року по 2007 рік) та відповідно до Переліку державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311, вказані приміщення є комунальною власністю.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами у місті Києві» вказаний будинок із нежитловими приміщеннями передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 589 таблиці 5 додатку 4).

У подальшому розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 №61 «Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» будинок АДРЕСА_1 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (п. 7 додатку 2).

Тобто нежитлові приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1 включались до переліку об`єктів комунальної власності і територіальна громада міста Києва в особі уповноважених органів розпоряджалась цим майном.

Згідно матеріалів справи, зокрема згідно листів Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та матеріалів технічної інвентаризації, копії яких долучено до позову, вбачається, що у житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_1 за територіальною громадою обліковувались такі нежитлові приміщення:

-нежитлові приміщення з №1 по №10 (група приміщень №137), з №1 по №15 (група приміщень №138), підвал, літ. «А»;

-нежитлові приміщення (група приміщень) №142 (літ. А), поверх І;

-група нежитлових приміщень №145, цокольний поверх.

Так, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою м. Києва в особі Київради 13.10.2017 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення з №1 по №10 (група приміщень № 137), з №1 по №15 (група приміщень №138) підвал, літ. «А» по бульвару Верховної Ради, 22 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1385860880000).

Також за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлове приміщення, група приміщень №142 (літ. А) загальною площею 144,3 кв.м. на І поверсі по бульвару Верховної Ради, 22 у м. Києві 06.08.2013 зареєстровано за територіальною громадою міста Києва в особі Київради (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 145263980366) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.11.2013, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

У подальшому 04.10.2019 право власності на ці приміщення на 1 поверсі жилого будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Кріт Фінанс Груп» на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019, укладеного з Департаментом комунальної власності м. Києва за результатами приватизації, та акту приймання-передачі нерухомого майна від 03.10.2019 №6.

Проте судом також встановлено, що право власності на групу нежитлових приміщень №142 на 1 поверсі та групу нежитлових приміщень №145 на цокольному поверсі будинку по бульвару Верховної Ради, 22 незаконно зареєстровано за відповідачами з огляду на таке.

Так, право власності на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) 25.01.2019 зареєстровано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1750914080000) на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2012.

У подальшому 18.11.2020 право власності на ці приміщення зареєстровано за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2012 та акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1514, 1515, виданого 01.10.2020.

При цьому у електронній реєстраційній справі №1750914080000, долученої до матеріалів позовної заяви, міститься технічний паспорт на нежитлові приміщення (група приміщень № 250) по бульвару Верховної Ради, 22, загальною площею 283,2 кв.м., згідно якого ці приміщення складаються з:

-групи приміщень №142 (приміщення з 1 по №12) на першому поверсі житлового будинку за вказаною адресою;

-групи приміщень №145 (приміщення з №1 по №13 ) на цокольному поверсі цього будинку.

Водночас, співставленням вказаного технічного паспорту на групу приміщень №142 з технічним паспортом на групу приміщень №142 від 19.04.2013, оформленого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна», та з технічним планом на 1 поверх літ. «А» будівлі по бульвару Верховної Ради, 22, складеного Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 09.06.2008, встановлено, що група нежитлових приміщень №142, яка реєструвалась на праві власності за відповідачами, частково співпадає з нежитловими приміщеннями (група приміщень) №142 (літ. А), загальною площею 144,3 кв.м., які також розташовані на 1 поверсі, та на цей час належать ТОВ «КРІТ ФІНАНС ГРУП» (РНОНМ 145263980366).

Крім того, співставленням технічного паспорту на групу нежитлових приміщень №145 на цокольному поверсі, який використовувався для реєстрації права власності за відповідачами, та плану цокольного поверху будинку по бульвару Верховної Ради, 22, виконаного Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 10.08.2004, встановлено, що група нежитлових приміщень №145 на цокольному поверсі будинку за вказаною адресою, загальною площею 131,2 кв.м., яка реєструвалась на праві власності за відповідачами, є частиною групи нежитлових приміщень №145 загальною площею 186,1 кв.м. на цокольному поверсі вказаного будинку і належить територіальній громаді міста Києва.

Часткова тотожність цих приміщень також підтверджується наданим позивачем протоколом огляду місця події від 25.02.2021, проведеного в межах досудового розслідування кримінального провадження №12021105040000329 від 02.02.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

За інформацією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», наданої листом від 10.08.2022 №103/45-1930 на запит прокурора, нежитлові приміщення цокольного поверху групи приміщень №145 загальною площею 186,1 кв.м. належать до комунальної власності столиці, закріплені на праві господарського відання та на балансі за цим комунальним підприємством. Ці нежитлові приміщення є вільними, ніким не використовуються, комунальне підприємство має до них доступ. З наявних поповерхових планів та експлікацій вбачається, що нежитлові приміщення №142 та № 145 (групи приміщень № 250), які зареєстровано на праві власності за ТОВ «Трансойлгрупп», фактично є частиною групи нежитлових приміщень №142 та №145 в будинку АДРЕСА_1 .

Технічна документація (поповерхові плани та експлікації), копії яких долучено до позову, підтверджують, що за відповідачами безпідставно зареєстровано право власності на один об`єкт нерухомого майна, який фактично складається з двох самостійних об`єктів нерухомого майна та належить іншим особам, зокрема, й територіальній громаді міста Києва.

Таким чином, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» зареєстровано право власності на нежилі приміщення (група приміщень №250) загальною площею 283,2 кв. м по АДРЕСА_1 , які з такими технічними показниками не існують, а входять до нежитлових приміщень, які належать територіальній громаді столиці та ТОВ «КРІТ ФІНАНС ГРУП».

При цьому суд погоджується із тим, що державну реєстрацію права власності за відповідачами проведено незаконно, оскільки спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку з комунальної власності не відчужувалось і законні підстави для набуття відповідачами права власності на нього відсутні.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 суд виходить з такого.

Право власності на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) загальною площею 283,2 кв.м. по АДРЕСА_1 25.01.2019 зареєстровано державним реєстратором КП «Спецжитлофонд» Гавриленком О.В. за ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 45222379 від 25.01.2019).

Підставою для державної реєстрації вказано свідоцтво про право власності б/н, видане 28.01.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Однак, така державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на спірне майно здійснена всупереч діючого законодавства та порушує права Київради як дійсного власника майна, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 14 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Спірне майно є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, від імені якої правомочності власника виконує Київрада.

Суд наголошує, що станом на 25.01.2019 - дату державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення №142 та №145 за ОСОБА_1 - право власності на групу приміщень №142 вже було зареєстровано за територіальною громадою м. Києва в особі Київради, а саме - 06.08.2013.

Відчуження приміщень комунальної власності повинно відбуватись за наявності волевиявлення власника, оформленого у виді відповідного рішення, в порядку приватизаційної процедури.

Вказане випливає із положень ст. 345 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 4, 6, 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Однак зі змісту листів Департаменту комунальної власності міста Києва від 19.02.2021, від 09.03.2021 вбачається, що Департаментом комунальної власності міста Києва здійснено приватизацію нежитлового приміщення групи приміщень №142 (літ. «А») загальною площею 144,3 кв.м. по бульвару Верховної Ради, 22, за результатами якої укладено договір купівлі-продажу від 05.09.2019, а приватизацію інших об`єктів нерухомості на бульварі Верховної Ради, 22 у місті Києві Департамент не здійснював, рішення про їх відчуження не приймалось.

За відсутності рішення власника спірне майно не могло вибути з комунальної власності.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст. 18 Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

За ч. 8 ст. 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 27 Закону встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що інститут реєстрації права власності - це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою. При цьому держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо ця особа набула майно у власність законно. Набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на майно, не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, а відтак є підставою для скасування відповідної державної реєстрації на це майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення на якій правовій підставі особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 та у постанові від 17 січня 2024 року у справі №522/3999/23.

Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

За змістом абзацу першого пункту 20 вказаного Порядку у разі проведення державної реєстрації права власності, права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, спеціального майнового права на майно вперше, у тому числі у разі поділу, виділу частки або об`єднання майна, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває розділ у зазначеному Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об`єкту нерухомого майна.

Водночас свідоцтво про право власності, яке зазначено підставою державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення №142 та №145 (група приміщень №250) по бульвару Верховної Ради, 22 за ОСОБА_1 , не може бути підставою для виникнення у неї права власності на це майно.

Згідно інформації на вказаному свідоцтві воно видано на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 28.01.2012 №57-В.

Однак за інформацією Департаменту комунального майна міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 19.02.2021 Головним управлінням комунальної власності м. Києва не видавалось свідоцтво про право власності ОСОБА_1 від 28.01.2012 на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі наказу Головного Управління комунальної власності м. Києва від 28.01.2012 №57-В. У 2012 році Головним управлінням комунальної власності міста Києва під №57-В видавався наказ про оформлення права приватної власності зовсім іншій особі - ПАТ «Київенерго» на інші об`єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

Свідоцтво, яке у встановленому законом порядку не видавалось, не може породжувати права та обов`язки у будь-кого, зокрема, не може бути підставою для виникнення права власності у ОСОБА_1 на спірне майно.

Крім того, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.

Таку позицію викладено у постановах Верховного Суду від03.04.2018 у справі №917/927/17, від 13.01.2020 у справі №910/24473/16, від 17.04.2019 у справі №916/641/18 та інших.

Порядок оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності станом на 28.01.2012 регулювався Положенням про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна в м. Києві, затвердженого розпорядженням КМДА від 27.10.2009 №1227.

Згідно з п. 6 цього Положення для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 1 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, оформлені Комунальним підприємством Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Тобто для отримання свідоцтва про право власності, разом із заявою, ОСОБА_1 повинна була надати технічний паспорт на нежитлові приміщення.

У електронній реєстраційній справі на об`єкт нерухомості 1750914080000 міститься технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) по АДРЕСА_1 , виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 19.04.2013.

Однак згідно листа Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 28.07.2022 №062/14-6377 технічний паспорт від 19.04.2013 виготовлено на замовлення товарної біржі «Перша універсальна біржа «Україна» на групу нежитлових приміщень №142 в будинку по бульвару Верховної Ради, 22. Інші технічні паспорти на приміщення за вказаною адресою 19.04.2013 ним не виготовлялись.

З листа Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 19.02.2021 вбачається, що групи приміщень №250 в матеріалах інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 , взагалі не існує.

Також в електронній реєстраційній справі на об`єкт нерухомості 1750914080000 наявна довідка НП-2018 №19864, начебто видана 07.12.2018 КП КМР «КМБТІ» на замовлення КМДА.

Проте за інформацією Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 19.02.2021 довідка НП-2018 №19864 не замовлялася, не виготовлялася та не видавалася.

Таким чином, ОСОБА_1 не набула право власності на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) площею 283,20 кв.м. по АДРЕСА_1 , а право власності на ці приміщення за нею зареєстровано на підставі документів, які у встановленому законом порядку не видавались.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами та їх обмеженнями.

За п. 2 ч. 3 ст. 10 цього Закону реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Разом з цим, рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) (індексний номер: 45222379 від 25.01.2019) прийнято, а державну реєстрацію на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) загальною площею 283,2 кв.м. по АДРЕСА_1 (РНОНМ: 1750914080000) проведено за ОСОБА_1 за відсутності належних правових підстав для виникнення такого права, а подані для державної реєстрації документи не відповідають вимогам закону, оскільки не видавались уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

При цьому право власності на частину цих приміщень (на групу приміщень №142) площею 144,3 кв.м. на момент реєстрації права власності за ОСОБА_1 вже було зареєстровано за територіальною громадою м. Києва в особі Київради.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 3 ст. 26 цього Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У цьому випадку, як на момент проведення державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 , так і на момент звернення прокурора з вказаним позовом до суду, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку право власності на спірне майно не набула і таке право у неї відсутнє.

Згідно з п. 51 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (в редакції від 06.06.2018 №484), у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності у державному реєстрі прав.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 14 Закону, у разі закриття розділу Державного реєстру прав у зв`язку з наявністю в цьому реєстрі двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа, відкриті пізніше, закриваються, а реєстраційний номер такого об`єкта скасовується.

У разі якщо у зв`язку з наявністю в Державному реєстрі прав двох і більше розділів на один об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості внаслідок допущення технічної помилки виявлено суперечності між зареєстрованими речовими правами, закриття розділу Державного реєстру прав здійснюється виключно на підставі судового рішення.

У цьому випадку розділ на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення, група приміщень №142 (літ. А) по бульвару Верховної Ради, 22 (РНОНМ: 145263980366) відкрито раніше, ніж відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна: нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) (РНООНМ: 1750914080000).

Оскільки державним реєстратором Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «СПЕЦЖИТЛОФОНД» Гавриленко О.В. розділ на об`єкт нерухомого майна під №175091408000 відкрито на підставі неіснуючого документа, за наявності вже відкритого розділу та зареєстрованого за Київрадою права власності на групу приміщень №142 по бульвару Верховної Ради, 22, розділ Державного реєстру речових прав щодо об`єкту нерухомості: нерухомого майна: нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) (РНООНМ: 1750914080000) підлягає закриттю у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) загальною площею 283,2 кв.м. у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1750914080000) підлягає скасуванню відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а відповідний розділ Державного реєстру речових прав відповідно до ст. 14 цього Закону підлягає закриттю.

Окрім того, щодо вимоги про визнання недійсним правочину - акту приймання-передачі майна від 01.10.2020 суд виходить з такого.

Як встановлено судом вище, право власності на спірний об`єкт нерухомості 18.11.2020 зареєстровано за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» (код ЄДРПОУ: 41922692). Підставою для такої державної реєстрації права власності зазначено свідоцтво про право власності, серія та номер 57-В від 28.01.2012 та акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2020, серія та номер: 1514, 1515, виданий приватним нотаріусом Тарасенко Р.О.

Згідно з текстом цього акту, електронна копія якого прикріплена до електронної реєстраційної справи №1750914080000, його повна назва: «Акт приймання-передачі майна №2/2020 згідно до ПРОТОКОЛУ №1/2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», код ЄРДПОУ - 41922692».

Справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на цьому акті засвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Тарасенком Родіоном Олександровичем 01.10.2020 під №1514, 1515.

З акту вбачається, що ОСОБА_1 передає майно в рахунок внеску до статутного капіталу Товариства, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» в особі директора Товариства - Рогача Артема Дмитровича, інтереси якого представляє ОСОБА_2 , приймає майно, що належить на праві власності учаснику Товариства - ОСОБА_1 - нежилі приміщення №142 та №145 (група приміщень №250), загальною площею 283,2 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 . Майно передане повністю, на виконання протоколу №1/2020 загальних зборів учасників від 01.10.2020.

За частинами 1-4 статті 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю подається, зокрема, один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників товариства про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства; г) заява про вихід з товариства; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Тобто, чинним законодавством передбачена можливість реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства.

Акт приймання-передачі від 01.10.2020 №2/2020 за своєю суттю є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Отримання майна як вкладу до статутного капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства. Отже такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.

Суд погоджується, що оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України), у цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.2018 у справі №918/1377/16 у постанові від 12.06.2019 у справі №927/352/18.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідним обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу приписів ст.ст. 317, 319 ЦК України право розпорядження майном будь-яким чином, у тому числі, шляхом передачі цього майна до статутного капіталу господарського товариства, належить власнику.

Водночас ОСОБА_1 , як зазначено вище, право власності на спірне майно не набула, а отже не могла розпоряджатись ним та передавати його до статутного капіталу ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП».

Тобто правочин, оформлений актом приймання-передачі майна від 01.10.2020 №2/2020 згідно до Протоколу №1/2020 загальних зборів учасників ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП», є таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 317, 319 ЦК України, а отже підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

ОСОБА_1 не набула права власності на спірні нежитлові приміщення, оскільки свідоцтво про право власності, на підставі якого за нею було первинно зареєстровано право власності, уповноваженим органом ніколи не видавалось та фактично є підробим.

Тобто ОСОБА_1 , враховуючи приписи ст.ст. 317, 319 ЦК України, не мала законних підстав розпоряджатись спірними приміщеннями і передавати їх до статутного капіталу ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» (засновником якого вона формально була), а отже такі дії товариства були спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади, тобто на порушення публічного порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що правочин, оформлений актом приймання-передачі від 01.10.2020 №2/2020, є нікчемним в силу вимог ч. 2 ст. 228 ЦК, оскільки спрямований на незаконне заволодіння комунальним майном та не може бути підставою для виникнення у ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірні нежилі приміщення за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП», суд відзначає таке.

Державним реєстратором - приватним нотаріусом Дашицькою Л.Л., 24.11.2020 прийнято рішення (індексний номер: 55323780) про державну реєстрацію прав ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» на спірне майно.

Державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» здійснено 18.11.2020 на підставі свідоцтва про право власності від 28.01.2012 серія та номер: 57-В, яке у встановленому законом порядку не видавалось, та акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2020, який підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки не відповідає вимогам законодавства, як зазначено вище.

При цьому ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» не набуло у встановленому законом порядку право власності на спірний об`єкт нерухомості, оскільки засновник - ОСОБА_1 , яка передала спірні приміщення до статутного капіталу товариства, не була дійсним власником цього майна і не могла розпоряджатись ним будь-яким чином.

Згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи незаконність первинної реєстрації на нежилі приміщення №142 і №145 (група приміщень №250) по бульвару Верховної Ради, 22 у м. Києві (РНОНМ: 1750914080000), яка підлягає скасуванню, та незаконність акту приймання-передачі від 01.10.2020, який підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація права власності за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» на вказані нежилі приміщення підлягає скасуванню відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із припиненням права власності товариства на цей об`єкт нерухомості.

Суд також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (висновки, викладені у постанова Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17 та від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

За відповідачами незаконно зареєстрували право власності на нежилі приміщення №142 і №145 (група приміщень №250) по бульвару Верховної Ради, 22, без належної правової підстави та за відсутності об`єкта із зазначеними ними характеристиками, а надані при первинній реєстрації документи не підтверджують наявність у них прав на це майно.

Враховуючи те, що державну реєстрацію права власності на нежилі приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750914080000), які частково є комунальним майном, первинно проведено за ОСОБА_1 безпідставно, а подані для державної реєстрації документи не відповідають вимогам закону, вказана реєстрація права власності та подальша реєстрація права власності за ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» є незаконними та підлягають скасуванню.

Слід зазначити, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача.

Дана правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

За ст. 143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Державна реєстрація за відповідачами права власності на майно, яке на момент реєстрації права власності за ОСОБА_1 було комунальним, можна розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності територіальної громади м. Києва.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

При цьому власник може вимагати усунення порушення його права власності на цей об`єкт, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи його повернути (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц).

Наявність реєстрації за відповідачами права власності на майно, яке частково є комунальним та не вибувало у встановленому законом порядку з комунальної власності, створює перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва, у здійсненні ним права розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за відповідачами.

Крім того, наявність реєстрації за відповідачами права власності на комунальне майно надає їм можливість ним розпоряджатися, в тому числі здійснити його подальше відчуження.

Враховуючи викладене та те, що відповідачі не набули право власності на спірний об`єкт нерухомості, право власності на нього зберіглось у територіальної громади міста Києва в особі Київради, і остання, відповідно до ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права розпорядження своїм майном, зокрема шляхом скасування незаконних реєстрацій права власності відповідачів на спірні нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 .

Оскільки у відповідачів не виникло права власності на майно з характеристиками, з якими воно зареєстровано в державному реєстрі, і яке частково є комунальним майном, суд вважає, що належним способом захисту буде скасування державних реєстрацій з припиненням речових прав останнього відповідача, що відповідає приписам ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Суд також відзначає, що саме такий спосіб захисту як скасування незаконної державної реєстрації права власності відповідачів з припиненням права власності за останнім на спірний об`єкт є достатнім та найбільш ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади, оскільки фактично майно залишилось у володінні власника - територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, що підтверджується протоколом огляду, листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» від 10.08.2022 №103/45-1930.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №361/3659/18.

Суд також констатує, що прокурор обґрунтував підстави для представництва ним в суді інтересів в державі в особі Київської міської ради, що підтверджується доказами, долученими до позову, а також фактом того, що Київська міська рада не оскаржила такі підстави, натомість надала суду письмові пояснення з підтримкою позовної заяви прокуратури.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На спростування викладених обставин будь-яких доказів відповідачем ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» суду не надано, а відповідач ОСОБА_1 позов визнала.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти та обставини, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» у зв`язку із повним задоволенням позову, отже з ТОВ «ТРАНСОЙЛГРУПП» на користь Київської міської прокуратури (як платника судового збору за платіжним дорученням від 18.07.2022) підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 7 443 грн.

При цьому, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги фактично визнала та вказала, що не причетна до фактів, викладених у позовній заяві щодо безпідставної реєстрації права власності на спірні приміщення за нею та подальше їх відчуження, суд погоджується із тим, що вона не має нести витрати із сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.11, 15, 330, 346, 387, 658 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 4,10,12,13,76-80,81, 89,141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ФІНАНС ГРУП», Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та припинення права власності задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1750914080000 (запис про право власності №30012188 від 25.01.2019, рішення державного реєстратора Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Гавриленка Олексія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 45222379 від 25.01.2019), із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1750914080000.

Визнати недійсним акт приймання-передачі майна №2/2020 від 01 жовтня 2020 року згідно до протоколу №1/2020 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» в особі директора товариства - Рогача Артема Дмитровича, інтереси якого представляє ОСОБА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» на нежилі приміщення №142 та №145 (групи приміщень №250) по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1750914080000 (запис про право власності №39355850 від 18.11.2020, рішення приватного нотаріусу Київського нотаріального округу Дашицької Людмили Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно індексний номер: 55323780 від 24.11.2020).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП» на користь Київської міської прокуратури судовий збір в сумі 7 443 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.02.2024 року.

Дані сторін:

Позивач: Дніпровська окружна прокуратура міста Києва , ЄДРПОУ 02910019, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, 14а;

Позивач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, 36;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 ;

Відповідач: Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСОЙЛГРУПП», код ЄДРПОУ: 41922692, адреса місцезнаходження: місто Чернігів, вулиця Рокосовського, 4 квартира 20;

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІТ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ 42536651, адреса місцезнаходження: місто Київ, бульвар Верховної Ради, 22.

Третя особа: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, ЄДРПОУ 37203257, адреса місцезнаходження: місто Київ, бульвар Праці,1/1;

Третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва, ЄДРПОУ 39606435, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Челябінська, 9-г.

Суддя Н.О.Яровенко