Ухвала

від 06.02.2024 по справі 501/340/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 06.02.2024

Справа № 501/340/24

2-з/501/8/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 175-177 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК) по справі за

позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОТРАНСКОМ»

до

відповідачів:

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД»,

предмет та підстави позову: про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування держаної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах,

ВСТАНОВИВ:

ПП «АВТОТРАНСКОМ»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» про визнання недійсними актів приймання-передачі часток в статутних капіталах, скасування держаної реєстрації та визначення розмірів часток в статутних капіталах.

Разом з позовом представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд:

-заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей пов`язаних із входженням до складу учасників; виключення або виходу із складу учасників, рішення про реорганізацію; рішення про припинення щодо наступних юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА» (ЄДРПОУ 39438018):

-Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРАНС» (ЄДРПОУ 43744253);

-Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 37439596).

Заява обґрунтована тим, що 18.03.2019 між між ПП«АВТОТРАНСКОМ»та Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРІТЕРРА» укладено про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом).

З метою забезпечення належного виконання договору, 18.03.2019 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки (на момент укладання договору він був директором та єдиним засновником ТОВ ««АГРІТЕРРА»), за умовами якого останній зобов`язався відповідати за належне виконання ТОВ ««АГРІТЕРРА» всіх зобов`язань перед ПП «АВТОТРАНСКОМ», що виникли за Договором про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом) в такому розмірі, в такий строк і в такому порядку, як передбачено умовами Договору.

У зв`язку з неналежним виконанням ТОВ ««АГРІТЕРРА» зобов`язань за укладеним Договором зважаючи на наявність в договорах третейського застереження, позивач звернувся до Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» з позовом про стягнення солідарно з ТОВ «АГРІТЕРРА» та ОСОБА_1 5500000 грн. основного боргу, 195375,36 грн. - 3 % річних, 556735,72 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація» від 12.08.2021 у справі №407/05.21 задоволено позов позивача до ТОВ ««АГРІТЕРРА» та ОСОБА_1 та стягнуто солідарно на користь позивача 5500000 грн. основного боргу, 195375,36 грн. - 3 % річних, 556735,72 грн. - інфляційних втрат та 11350 грн. сплаченого третейського збору за розгляд справи в третейському суді.

Отже у відповідача ОСОБА_1 існує невиконане грошове зобов`язання перед позивачем.

З метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому його виконанні, заявник звернувся до суду з відповідною заявою.

ІІ. Процедура.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 149ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК).

Відповідно до ч.1 п.2 та п.4 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Відповідно до п.п.5, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п.4 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень законодавства та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в контексті вимог даної заяви, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з`ясувати яким чином обраний позивачем захід забезпечення позову буде захищати його права під час розгляду справи та у разі можливого задоволення позову до набрання рішенням законної сили.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, предметом позову є боргові зобов`язання за договором про наданняпослуг транспортногоекспедирування (перевезеннявантажів автомобільнимтранспортом) між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та ТОВ «АГРІТЕРРА», та договору поруки на забезпечення виконання данного договору, укладеного між ПП «АВТОТРАНСКОМ» та ОСОБА_1 .

Отже, цей спір виник із правочину, а саме договору про надання послуг транспортного експедирування (перевезення вантажів автомобільним транспортом).

Судом установлено, що ця справа належить до юрисдикції господарських судів.

Отже, позивачем не наведено доцільності відкриття провадження у справі, тому вказана заява про забезпечення позову на цій стадії є безпідставою.

Керуючись ст.ст.149-154, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви представника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АВТОТРАНСКОМ» про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко