Рішення

від 24.01.2024 по справі 469/354/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.01.2024 Справа № 469/354/20

2/469/62/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,

учасники справи та їх представники:

прокурор Мішустін М.А.

відповідач ОСОБА_1 не з`явилась,

представник відповідача Коблівської сільської ради - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 про про скасування запису про право власності на дачний будинок, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 18 травня 2020 року звернувся до суду в інтересах держави з вказаним позовом, у якому просив :

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №20253614 від 27 квітня 2017 року про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно дачний будинок загальною площею 175,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №18 від 28 серпня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), вилучення із земель, не наданих у власність та користування та надання в оренду ОСОБА_1 строком на 10 років земельної ділянки площею 0,06 га (землі рекреаційного призначення) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним укладений 11 жовтня 2019 року між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021 за адресою: АДРЕСА_1 у придатному для використання стані шляхом знесення дачного будинку і демонтажу огорожі та замощення.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначав, що 20 лютого 2017 року Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 пред"явлено цивільний позов в інтересах держави до Коблівської сільської ради та ОСОБА_1 з вимогами визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12 лютого 2016 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,06 га (забудовані землі, землі, які використовуються для відпочинку, у тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток) для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 4820982200:12:054:0021, в селі Коблеве у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 13586186 від 02.03.2016 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021 за ОСОБА_1 ; зобов"язати ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку Коблівській об"єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

На момент пред"явлення зазначеного позову земельна ділянка була вільною від забудови.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2017 року відкрито провадження за вказаним позовом (справа № 469/252/17) та частково задоволено заяву прокурора про його забезпечення, зокрема, накладено арешт на зазначену ділянку та заборонено органам і суб"єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 03 жовтня 2017 року позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі.

Під час розгляду судом зазначеної справи ОСОБА_1 17 березня 2017 року зареєструвала в Управлінні ДАБІ у Миколаївській області повідомлення про початок будівельних робіт на об"єктів "Будівництво індивідуального дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ", 10 квітня 2017 року зареєструвала декларацію про його готовність до експлуатації, а 27 квітня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 20253614 зареєстроване право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - дачний будинок загальною площею 175,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на спірній земельній ділянці.

Прокуро посилається на те, що будівництво вказаного об"єкта нерухомості та оформлення права власності на нього здійснене з порушенням вимог щодо містобудівної діяльності, так як відповідно до Генерального плану забудови с.Коблеве указана земельна ділянка розміщена в зоні рекреаційних закладів, де можливість розміщення об"єктів індивідуального дачного будівництва не передбачена; дачне будівництво на територіях, де діють планувальні обмеження, та у трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів, заборонене Державними будівельними нормами; крім того, спірна земельна ділянка входить у нормативно визначені межі прибережної захисної смуги Чорного моря, а тому будівництво дачного будинку порушує законодавство з питань захисту та збереження прибережних захисних смуг водних об"єктів.

Прокурор зазначав, що оформлення ОСОБА_1 права власності на дачний будинок відбулось на підставі зловживання нею своїми цивільними правами, так як вона, як відповідач, була обізнана зі спором у справі № 469/252/17, що стосувався законодавчої неможливості індивідуального дачного будівництва на земельній ділянці 4820982200:12:054:0021, та усвідомлювала близькість розміщення указаної земельної ділянки до урізу води Чорного моря.

Тому прокурор вважав, що ОСОБА_1 не набула права власності на дачний будинок у визначений законом спосіб, як того вимагає ст.328 ЦК України, а тому таке право підлягає скасуванню.

Крім того, прокурор посилався на незаконність подальшого відведення спірної земельної ділянки у користування, оскільки вже зазначеним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області встановлено неможливість використання вказаної земельної ділянки для дачного будівництва та передачі її у власність чи користування, у зв"язку з чим сільська рада не мала права також затверджувати технічну документацію та укладати договір оренди цієї земельної ділянки без визначення правових і екологічних обмежень у її використанні, пов"язаних з прибережною захисною смугою моря, у зв"язку з чим рішення Коблівської сільської ради № 18 від 28 серпня 2019 року про надання в користування ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва зуперечить законодавству, порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його незаконним і скасування у судовому порядку.

Оскільки договір оренди землі між Коблівською сільською радою і ОСОБА_1 від 11 жовтня 2019 року укладений на підставі незаконного рішення № 18 від 28 серпня 2019 року, то він згідно зі ст.21, ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, ст.152 ЗК України підлягає визнанню недійсним.

На підставі ст.152 ЗК України, ст.391 ЦК України прокурор просив усунути порушення права власника земельної ділянки - Коблівської об"єднаної територіальної громади шляхом зобов"язання ОСОБА_1 повернути вказану земельну ділянку в комунальну власність у придатному для використання стані шляхом знесення незаконно побудованого дачного будинку та демонтажу огорожі, замощення.

29 травня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судувід 29 травня2020року за заявою прокурора забезпечено позов шляхом накладення арештуна дачнийбудинок заадресою: АДРЕСА_1 ,право власностіна якийзареєстровано за ОСОБА_1 ,та заборониорганам,які проводятьреєстрацію речовихправ нанерухоме майно,здійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо цьогодачного будинку;заборони ОСОБА_1 укладати договори,вчиняти іншіправочини щододачного будинку,розташованого по АДРЕСА_1 ,а такожпроводити будь-якібудівельні роботивідносно нього;накладення арештуна земельнуділянку площею0,06га зкадастровим номером48209822:12:054:0021по АДРЕСА_1 тазаборони органам,які здійснюютьреєстрацію речовихправ нанерухоме майно,здійснювати будь-якіреєстраційні діїщодо спірноїземельної ділянки;заборони Управліннюдержавної архітектурно-будівельноїінспекції уМиколаївській областіздійснювати реєстраціюдозвільних документівщодо будівництваоб`єктів нерухомостіна спірнійземельній ділянці;заборони Коблівськійсільській радіБерезанського районуМиколаївської областізмінювати адресуземельної ділянкиплощею 0,06га зкадастровим номером4820982200:12:054:0021по АДРЕСА_1 ,здійснювати їїподіл таоб`єднання зіншими земельнимиділянками,укладати договори,вчиняти іншіправочини щодоїї відчуження(а.с.41-42).

Ухвалою суду від 11травня 2021року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Коблівської сільської ради та відповідач ОСОБА_1 у судове засідання неодноразово не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву не надали.

Зі згоди прокурора суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Встановлені судом обставини з посиланням на докази, що їх підтверджують

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №18 від 28 серпня 2019 року затверджено ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), наданої в оренду для індивідуального дачного будівництва в межах території АДРЕСА_1 ; вилучено із земель, не наданих у власність та користування, земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий номер 48209822:12:054:0021; надано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0600 га (землі рекреаційного призначення) кадастровий номер 48209822:12:054:0021 в оренду терміном на 10 років для індивідуального дачного будівництва за адресою АДРЕСА_1 в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.18).

На підставі зазначеного рішення 11 жовтня 2019 року між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0600 га, кадастровий номер 48209822:12:054:0021, для індивідуального дачного будівництва (забудовані землі) в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за адресою АДРЕСА_1 терміном на 10 років та складено акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.19-23).

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.24), 27 квітня 2017 року державним реєстратором Березанського районного управління юстиції до вказаного реєстру внесено запис № 20253614 про реєстрацію права власності на дерев`яний дачний будинок загальною площею 175,3 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ..

Ухвалою Березанськогорайонного судуМиколаївської областівід 23лютого 2017року усправі №469/252/17 за позовом заступника керівникаМиколаївської місцевоїпрокуратури №1в інтересахдержави доКоблівської сільськоїради Березанськогорайону Миколаївськоїобласті та ОСОБА_1 про визнаннянезаконним таскасування рішення,скасування записупро правовласності,зобов`язання повернутиземельну ділянкучастково задоволено заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4820982200:12:054:0021 площею 0,06 га., розташовану в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, власником якої є ОСОБА_1 та заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (а.с.27).

На момент звернення прокурора до суду з позовом у справі № 469/252/17 на земельній ділянці кадастровий номер 4820982200:12:-47:0087 будівельні матеріали, споруди, нерухомі об"єкти були відсутні (а.с.25).

Рішенням Березанськогорайонного судувід 03жовтня 2017року усправі №469/252/17 за позовом заступника керівникаМиколаївської місцевоїпрокуратури №1в інтересахдержави доКоблівської сільськоїради Березанськогорайону Миколаївськоїобласті та ОСОБА_1 про визнаннянезаконним таскасування рішення,скасування записупро правовласності,зобов`язання повернутиземельну ділянкупозовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано незаконними та скасовано пункти 1, 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №29 від 12 лютого 2016 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0600 га (забудовані землі, землі, які використовуються для відпочинку, у тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток) для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 4820982200:12:054:0021, в селі Коблеве у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 13586186 від 02.03.2016 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021 за ОСОБА_1 ; витребувано від ОСОБА_1 на користь Коблівської об"єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021, вартістю 56620,22 грн., в с.Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (а.с.28-31).

На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним рішенням суду у справі № 469/252/17, яке набрало законної сили 17 жовтня 2017 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/69388490), встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться на відстані від урізу води Чорного моря до південної межі 700-717 метрів, до північної 717-735 метрів, та перебуває у межах прибережної захисної смуги Чорного моря.

Суд не взяв до уваги посилання представників відповідачки ОСОБА_1 на те, що спірна земельна ділянка як така, що знаходиться у межах населеного пункту і віднесена до земель рекреаційного призначення, не входить до складу земель водного фонду і не знаходиться в межах прибережної захисної смуги, зважаючи, що ч.3 ст.60 ЗК, ч.4 ст.88 ВК передбачають встановлення прибережних захисних смуг на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту, тобто і на землях рекреаційного призначення; проект землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в межах села Коблеве не затверджено, а тому розміри прибережної захисної смуги в с.Коблеве визначаються законом.

Крім того, судом у рішенні від 03 жовтня 2017 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021 відповідно до генерального плану с.Коблеве, затвердженого рішенням Коблівської сільської ради від 12.12.2014 року № 28, розміщена на території рекреаційних закладів, де не передбачена можливість розміщення об"єктів індивідуального дачного будівництва. Заборона щодо будівництва об"єктів, не пов"язаних з розвитком та обслуговуванням курорту, встановлена п.10.17 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 року. Таким чином, індивідуальне дачне будівництво на виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці суперечить містобудівній документації, будівельним нормам та правилам.

На підставі повідомлення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 31.01.2017 року про відсутність зареєстрованих документів дозвільного та декларативного характеру щодо здійснення будівництва ОСОБА_1 , інформації Коблівської сільської ради від 23.01.2017 року про відсутність на спірній земельній ділянці будівельних матеріалів, споруд та нерухомих об"єктів та пояснень представників відповідачки ОСОБА_1 про перебування на цій земельній ділянці пересувного вагончику суд також встановив, що на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки у власність на спірній земельній ділянці жилі будинки, будівлі або споруди були відсутні.

З наявних у справі доказів судом також встановлено, що відповідно до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області наявна інформація щодо внесених відомостей, зазначених замовником ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 17 березня 2017 року МК 062170761956 Будівництво індивідуального дачного будинку; АДРЕСА_1 та щодо реєстрації ОСОБА_1 по зазначеному об`єкту декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 10 квітня 2017 року МК 142171001713; кадастровий номер земельної ділянки, зазначений замовником в документах 4820982200:12:054:0021 (а.с.32).

З акта обстеження спірної земельної ділянки, складеного Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області 27 грудня 2019 року вбачається, що на спірній земельній ділянці розташована кам`яна одноповерхова будівля на бетонному фундаменті, територія огороджена бетонним парканом та покладена тротуарна плитка (а.с.33).

Норми права, які застосував суд

Пунктом 9 частини 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що забудова територій фізичними особами (поряд з іншими суб"єктами) передбачає збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об"єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Частиною четвертою статті 375 ЦК України встановлено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За частиною 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ч.2 ст.48 Закону України "Про охорону земель" право на забудову земельної ділянки реалізовується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як встановлено судом, можливість розміщення об"єктів індивідуального дачного будівництва не передбачена Генеральним планом с.Коблеве та здійснення такого будівництва у трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів заборонене пунктом 10.17 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень".

Отже, будівництво відповідачем дачного будинку грубо порушує вимоги містобудівного законодавства.

Крім того, спільна земельна ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Чорного моря; прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності і можуть використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов`язковим централізованим водопостачанням і каналізацією (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і додаток 13 до цих правил).

Надання в оренду спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги для для індивідуального дачного будівництва суперечить нормам ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України.

Тому на спірну земельну ділянку поширюються встановлені законодавством обмеження, у тому числі щодо заборони будівництва індивідуальних дачних будинків.

За такого відповідач ОСОБА_1 не могла правомірно побудувати дачний будинок на вказаній земельній ділянці та набути права приватної власності на нього, а також отримати в оренду земельну ділянку під індивідуальне дачне будівництво.

А тому рішення Коблівської сільської ради № 18 від 28 серпня 2019 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою та надано в оренду ОСОБА_1 спірну земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва не грунтується на нормах законодавства.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Отже, за встановлених судом обставин ОСОБА_1 не набула права власності у визначений законом спосіб, оскільки будівництво спірного об"єкту здійснено з порушенням земельного, водного, містобудівного законодавства, з недодержанням вимог державних будівельних норм, стандартів і правил.

Крім того, суд зважає на те, що будівництво відповідачем ОСОБА_1 дачного будинку та уведення його в експлуатацію здійснене після відкриття провадження у справі № 469/252/17 за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про право власності, зобов`язання повернути земельну ділянку, предметом якого була земельна ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021, на якій здійснене будівництво, та після накладення судом арешту на вказану земельну ділянку, про що відповідач ОСОБА_1 була обізнана, що свідчить про зловживання відповідачем своїми цивільними правами з метою набуття права власності на майно всупереч існуючій забороні та вимогам законодавства.

Крім того, відповідачі в силу обізнаності з місцезнаходженням земельної ділянки, яка розміщена на відстані близько 700 м. від урізу води Чорного моря, про що було зазначено і у позові прокурора у справі №469/252/17, не могли не усвідомлювати протиправності своїх дій як щодо використання цієї земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, так і щодо передачі її у оренду з вказаною метою.

На підставі ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Частинами 1-3 статті 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч.6 ст.13 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п.в ч.3 ст.152 ЗК України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.

З огляду договір оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2019 року підлягає визнанню недійсним.

У частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради суд враховує висновки про застосування норм права, викладені у рішеннях Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86)); вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17(провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).

Оскільки позов прокурора спрямований на захист права власника (територіальної громади) на земельну ділянку, незаконно передану в оренду відповідачеві ОСОБА_1 , вимога про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, на підставі якого укладено спірний договір оренди, не буде ефективним способом захисту, зважаючи також на те, що спірне рішення вичерпало свою дію фактом укладення спірного договору оренди земельної ділянки.

За положеннями частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). За рішенням суду на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).

Оскільки будівництво спірного об"єкта здійснене відповідачем усупереч вимогам земельного, водного та містобудівного законодавства, з порушенням вимог державних будівельних норм, стандартів та правил, відповідач ОСОБА_1 не набула права власності на дачний будинок у визначений законом спосіб, як того вимагає ст.328 ЦК України.

Відповідно до ч.3 cт.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З урахуванням приписів вказаної статті, враховуючи, що право власності відповідача стосується дачного будинку, збудованого зпорушеннями закону та зареєстроване на підставі незаконно винесеного рішення Коблівської сільської ради, тобто за відсутності підстав для реєстрації, ефективним способом судового захисту порушених прав та інтересів позивача є судове рішення про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу.

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Коблівської об`єднаної територіальної громади спірну земельну ділянку, яка вибула з володіння держави незаконно, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Миколаївської області сплачені судові витрати в рівних частках з кожного.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 12,13,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на дачний будинок загальною площею 175,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (запис № 20253614 від 27 квітня 2017 року).

Визнати недійсним укладений 11 жовтня 2019 року між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021.

Зобов"язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) повернути Коблівській об`єднаній територіальній громаді в особі Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 0,06 га з кадастровим номером 4820982200:12:054:0021 за адресою АДРЕСА_1 у придатному для використання стані шляхом знесення дачного будинку і демонтажу огорожі та замощення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) та Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748, вул.Одеська, 4, с.Коблеве Миколаївської області) на користь прокуратури Миколаївської області, р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, сплачений судовий збір у сумі 3678,50 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: