Ухвала

від 06.02.2024 по справі 904/6192/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про перехід до розгляду справи

за правилами загального позовного провадження

06.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6192/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Демченко А.Г.;

від відповідача: Шурин І.В.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (м.Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Фізичної особи - підприємця Лукача Володимира Івановича (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 39 635 грн. 96 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Лукач Володимира Івановича (далі - відповідач) заборгованість за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 39 635 грн. 96 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 37 634 грн. 08 коп. - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії;

- 425 грн. 05 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування;

- 67 грн. 36 коп. - пеня;

- 736 грн. 34 коп. - інфляційні втрати;

- 773 грн. 13 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 та абонентського обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.08.2023, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 38 059 грн. 13 коп. (37 634 грн. 08 коп. + 425 грн. 05 коп.). За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 13.11.2023 в сумі 67 грн. 36 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня 2023 року по жовтень 2023 року у сумі 736 грн. 34 коп., а також 3% річних за період прострочення з 01.03.2023 по 13.11.2023 у сумі 773 грн. 13 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Крім того, щодо територіальної підсудності даної справи, судом було відзначено, що згідно з положеннями частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Так, об`єкт нерухомого майна, за яким позивачем були надані послуги теплопостачання та який належить на праві власності відповідачу знаходиться на адресою: вулиця Святогеоргіївська (стара назва - Рязанова), будинок 19, приміщення 117а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, отже, вказаний спір підлягає вирішенню Господарським судом Дніпропетровської області.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 19.12.2023.

Крім того, вказаною ухвалою суду було постановлено позивачу та відповідачу надати такі докази: письмові пояснення та докази щодо використання/невикористання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вулиця Святогеоргіївська (стара назва - Рязанова), будинок 19, приміщення 117а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, - докази щодо цільового використання вказаного приміщення у період з 05.11.2021 по 23.03.2023, докази щодо облаштування вказаного приміщення теплопостачальним обладнанням, а також, докази фактичного надання послуг з теплопостачання у приміщенні № 117а за адресою: вулиця Святогеоргіївська (стара назва - Рязанова), будинок 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 62658/23 від 06.12.2023), в якому він, на виконання ухвали суду від 04.12.2023, надає наступні пояснення щодо правових підстав нарахування послуги з постачання теплової енергії відповідачу:

- пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місцязагального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати;

- відповідач є споживачем, приміщення якого відокремлено (відключено) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання), а тому позивачем здійснюється нарахування за місця загального користування (МЗК), загальнобудинкові потреби (ЗБП), витрати від транзиту та абонентської плати, оскільки нежитлове приміщення № 117а вбудовано в багатоповерховий будинок № 19 по вул. Святогеоргіївській, а тому останній несе обов`язок щодо оплати за надані послуги. Тому, цільове використання вказаного приміщення, облаштування приміщення теплопостачальним обладнанням ніяким чином не впливають на нарахування МЗК, ЗБП, транзиту та абонентської плати теплопостачальною організацією;

- доказами фактичного надання послуг з теплопостачання на багатоквартирний будинок є акти подачі та припинення подачі теплоносія на багатоквартирний будинок та відомості по приладу обліку теплової енергії встановленому на багатоквартирний будинок.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №62661/23 від 06.12.2023), в якому він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 19.12.2023 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 19.12.2023 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.12.2023 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 64507/23 від 18.12.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я відповідача.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №64847/23 від 19.12.2023), в якому він просить суд провести судове засідання 19.12.2023 без участі представника позивача, посилаючись на отримання заяви відповідача про відкладення розгляду справи та неможливість прибути до зали судового засідання представника позивача.

У судове засідання 19.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому судом були враховані клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 19.12.2023 судом було постановлено про оголошення перерви у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 10.01.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення відзиву на позовну заяву (вх. суду № 66172/23 від 27.12.2023), в якому він просить суд поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву та за результатом розгляду справи відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідач заперечує факт отримання від позивача будь-якої теплової енергії, оскільки в належному йому приміщенні відсутнє централізоване теплопостачання що підтверджується: витягом з технічного паспорту від 12.07.2001, де відсутня інформація про наявність будь-яких джерел тепла та проставлені відмітки про не підключення відповідного приміщення до вбудованих чи окремо стоячих котелен; листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" від 22.12.2023 за вих. № 22/12, в якому вказано, що: "в нежитловому приміщенні № 117а центральне опалення відсутнє, дане приміщення опалюється автономним електричним опаленням, через нежитлове приміщення № 117а проходять транзитні труби опалення спільної мережі центрального опалення будинку, які повністю ізольовані. Інформацію про кількість нежитлових приміщень, та наявність чи відсутність центрального опалення в цих приміщеннях від Об`єднання надавалося до КПТМ "Криворіжтепломережа";

- відповідач зазначає, що при розгляді аналогічного судового спору Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 09.08.2023 по справі № 904/2679/22 залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позову вказав, що колегія суддів дійшла висновку, що теплова енергія, що надійшла за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешніна (нова назва - Володимира великого, будинок 3, приміщення 2, за період з 03.10.2013 по 14.04.2021, виходячи з тепловіддачі опалювальних стояків, які знаходяться у приміщенні відповідача, у кількості 40,99 Гкал та була зафіксована, була розподілена між приміщеннями будинку, підключеними до централізованої системи опалення. Відповідачу ця кількість теплової енергії не була розподілена, оскільки відповідач від`єднаний від системи централізованого опалення. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки належне йому приміщення не під`єднане до централізованого опалення, як наслідок, він не міг отримати від позивача будь-яку теплову енергію, а отже, позовні вимоги у відповідній частині (39 635 грн. 96 коп.) не підлягають задоволенню. До того ж, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі і має істотне значення для її правильного вирішення (відповідна правова позиція викладена в пунктах 27, 28 Постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 916/2267/17);

- на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не долучив до позову будь-які докази, які підтверджують, що саме позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок). Більш того, наскільки відомо відповідачу, в місті Кривий Ріг наявні інші постачальники теплової енергії, наприклад Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". В позові вказано, що з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором. Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021. Однак, відповідач не погоджується з вказаними доводами позивача, враховуючи те, що по-перше, до матеріалів справи позивач не долучив жодного доказу того, що індивідуальний договір було опубліковано на його веб-сторінці саме 05.10.2021, як наслідок, залишається недоведеним факт початку договірних взаємовідносин між сторонами з 05.11.2021; по-друге, зазначені позивачем доводи стосовно порядку укладення публічного договору суперечать змісту індивідуального договору, відповідно до пункту 4 якого фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Водночас, через те, що відповідач не отримував будь-якої теплової енергії від позивача, то він не здійснював будь-яких оплат, не подавав позивачу заяв-приєднання, як наслідок, до даних відносин не можуть застосовуватись положення відповідного індивідуального договору. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається у позові на відповідний типовий договір, а його положення не підлягають застосуванню у спірних взаємовідносинах по справі;

- у позові вказано, що будинок № 19 по вулиці Святогеоргіївська, є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, проектуються згідно зі СНиП 2.04.05, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 117а. Відповідач вважає, що вказані посилання позивач зазначив у позові безпідставно, так як будинок було побудовано ще задовго до 2005 року, що вбачається навіть з того факту, що попередній власник належного відповідачу приміщення (ТОВ "Риторика ЛТД") придбав його в 2003 році, як наслідок, відповідні державні стандарти від 2005 року не могли розповсюджуватись при будівництві будинку. Навіть, якщо і припустити, що існували аналогічні норми в попередній період, то вимога в законодавстві про необхідність обладнання опаленням будинків ще не означає, що ці умови виконувались;

- належне відповідачу приміщення від`єднано від мереж централізованого опалення, як наслідок, останній не може отримувати від позивача будь-якої теплової енергії. Акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, відомості про споживання теплової енергії не можуть бути доказом постачання теплової енергії відповідачу, оскільки жоден із вказаних документів не підписаний та/або не погоджений іншим чином з боку відповідача. Відповідно до позовним вимог позивач стверджує, що обсяг споживання відповідачем теплової енергії визначався за показниками вузла комерційного обліку. Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського кодексу України позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу вставлення будь-якого вузла комерційного обліку в будинку, його періодичну повірки, докази зняття показань, спосіб знаття показань тощо. Долучені до матеріалів справи рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, а також акти включення опалення та припинення подачі теплоносія не є належними доказами надання послуг теплопостачання саме відповідачу в його нежитловому приміщенні у заявлених позивачем обсягах. Всі відомості обліку споживання тепла, які надані позивачем не містять ідентифікаційний даних об`єкту споживання (не вказано повну адресу, особовий рахунок, договір тощо), як наслідок, вони є неналежними доказами. Більш того, деякі з відомостей підписані незрозумілими особами і до матеріалів справи не надано доказів наявності повноважень у відповідних осіб на фіксацію відповідних фактів (показників лічильника). Тим більше, які, скоріш за все, є сфальсифікованими, оскільки представники позивача не відвідували будинок з лічильником щоденно для зняття відповідних показників. Позов та додані до нього документи взагалі не містять розрахунку обсягу переданої теплової енергії, а лише містить посилання на зміст вказаних вище актів та неналежно оформлених відомостей, що не дозволяє встановити механізм визначення обсягу переданої теплової енергії та правильність нарахування, тобто розрахунок кількості спожитої відповідачем теплової енергії взагалі не обґрунтований та не підтверджений первинною технологічною документацією. Розмір позовних вимог ні за змістом, ні арифметично не підтверджений вихідними даними, а фактичний розмір нарахувань заборгованості за отриману теплову енергію не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт поставки відповідачу будь-якої теплової енергії;

- незрозуміло звідки позивач взяв інформацію про конкретні обсяги споживання теплової енергії відповідачем та яким чином вона була вирахувана. Наприклад, відповідно до рахунку-фактури № 12167 від 31.01.2023 відповідач, начебто, отримав в січні 2023 року теплової енергії у кількості 0,89 Гкал за ціною 4 221 грн. 66 коп. Однак, з позову та долучених до нього документів незрозуміло якими доказами підтверджується, що відповідач отримав саме таку кількість теплової енергії у січні 2023 року. І це при тому, що в нього взагалі відсутнє централізоване тепло постачання. Аналогічна ситуація по іншим періодам, а саме чим підтверджуються обсяги споживання відповідачем теплової енергії у листопаді 2021 року (в кількості 0,29 Гкал), в січні 2022 року (в кількості 1,04 Гкал), в лютому 2022 року (в кількості 0,77 Гкал) тощо. Відсутність зазначених доказів беззаперечно свідчить, що позивач не обґрунтував розмір заявленої ним до стягнення суми основної заборгованості, як за кожен місяць окремо, так і заявлену загальну суму заборгованості за спірний період;

- позивач вказує, що деякі заявлені ним суми були розраховані пропорційно опалювальній площі відповідача (розподіл обсягів теплової енергії), але з позову незрозуміло за якими саме пропорціями розраховувались відповідні суми, які інші відомості використовувались при застосуванні відповідної пропорції (загальна площа багатоквартирного будинку, загальна кількість розподіленої теплової енергії). І саме головне, якими доказами підтверджуються відповідні обставини. Відповідач звертає увагу суду, що жоден з наданих позивачем актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) Нне підписаний з боку відповідача, оскільки він не отримував відповідних документів на підпис від позивача. Більш того, відповідач вже тривалий час не отримує теплову енергію від позивача, як наслідок, він не повинен сплачувати за неї будь-які грошові кошти;

- жодних розрахунків (операцій, що містять арифметичні дії додавання, віднімання, множення ділення) та розшифровок немає в розрахунку, а у вказаних документах тільки вказані числа, які не підтверджені жодними доказами (немає доказів зняття показників лічильників (відсутні докази обсягів споживання тепла у заявлених розмірах), не підтверджені технічні характеристики будинку та його складових) тощо). Тобто, всі вказані в розрахунках відомості (обсяги споживання тепла, коефіцієнти та підстави їх застосування тощо) на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені доказами, як наслідок, незрозуміло чим керувався позивач при складенні відповідних таблиць і яким чином відповідач та суд може їх перевірити. З розрахунку вбачається застосування позивачем перерахунків, однак не вказаного конкретної норми на підставі якої застосовувались відповідні значення та яким чином вони були розраховані;

- якщо припустити, що пред`явлена до стягнення заборгованість у розмірі 37 634 грн. 08 коп. була нарахована відповідачу за опалення місць загального користування в будинку, то позивач, все одно, не має право на стягнення цих коштів, враховуючи те, що по-перше, джерела опалення місць загального користування в будинку відсутні (підтверджується листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" від 20.01.2023 за вих. № 20-01); по-друге, позивачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують факт встановлення в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях будинку джерел опалення; по-третє, відповідно до пункту 2 Розділу 3 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом від 22.11.2018 № 315 в редакції від 22.11.2018 (далі - Методика): "У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі (Qопбуд): одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п`ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %". Тобто, розрахунок відповідного об`єму теплової енергії залежить від поверховості будинку, однак з наданих позивачем документів не вбачається які саме коефіцієнти він використовував та з яких підстав (відсутня інформація про кількість поверхів в будинку); по-четверте, якщо позивач в подальшому після вирахування частки МЗП (відповідно до пункту 2 Розділу 3 Методики) пропорційно розраховував частку кожного співвласника (як він це вказує в позові), то для вчинення цих дій він повинен був надати докази, які підтверджують загальну площу будинку (чого не було зроблено), як наслідок, неможливо перевірити правильність наданих ним розрахунків;

- з наданих позивачем документів вбачається, що він нараховував відповідачу заборгованість в тому числі на загальнобудинкові потреби. Однак дані вимоги є необґрунтованими, з огляду на те, що по-перше, відповідно до пункту 8 Розділу 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом від 22.11.2018 № 315 в редакції від 22.11.2018 (далі - Методика): "У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку". З вказаного вбачається, що зазначений в позові розрахунок обсягів теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення підлягає застосуванню виключно у разі відсутності у виконавця даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах. Однак, до позову не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що в нього відсутня відповідна інформація, а також не доведено неможливість її отримання та факт вчинення позивачем будь-яких дій, що направлені на отримання відповідних даних. І це при тому, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається систематичність відвідування позивачем будинку (для встановлення, повірки лічильника тощо). Позивач регулярно обстежує відповідний багатоквартирний будинок, як наслідок, йому достеменно відомі відповідні показники, а отже він безпідставно застосував до даних правовідносин спрощений спосіб нарахування обсягів теплової енергії, яка необхідна для загальнобудинкових потреб нежитлового приміщення. По-друге, як вбачається з пункту 8 та пункту 12 Розділу 4 Методики з 01.01.2022 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби визначається в залежності від: загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, який позивач не підтвердив належними доказами (акти зняття показників лічильника та/або інші документи не надані); кількістю поверхів в будинку (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна); загальні/опалювальні площі будинку за допомогою якого повинна вираховуватись пропорційність (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна). Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав жодного документу, який би підтверджував вказані вище обставини;

- із розрахунку вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість з оплати обсягів теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення;

- позивач при нарахуванні заборгованості з оплати обсягів теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення повинен довести такі обставини: 1) наявність у відповідному будинку приміщення з транзитними мережами опалення; 2) питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах тощо, розміри яких застосовувались при відповідних нарахуваннях та яким чином вони були розраховані; 3) довжина всіх транзитних трубопроводів у відповідному приміщенні; 4) фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин; 5) факт звернення до споживача та ненадання останнім інформації для проведення розрахунків за пунктом 2 розділу 1 Методики, якщо нарахування здійснювались без отримання від споживача відповідної інформації; 6) відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення; 7) вид входу транзитної мережі (горизонтальний або вертикальний). Відповідач наголошує на тому, що вказані вище відомості не тільки не доведені позивачем належними та допустимими доказами, але й взагалі не вказані, як наслідок, незрозуміло яким чином він нарахував пред`явлену до стягнення заборгованість. Всі ці відомості відсутні, як в позовній заяві та доданих до неї документах;

- відповідно до змісту позову позивач просить суд стягнути з відповідача 425 грн. 05 коп., в якості заборгованості за абонентське обслуговування. Однак, відповідач вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки він не є абонентом позивача та не отримує будь-яких послуг від нього;

- відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здіснення платежів за житлово-комунальні послуги. Дія карантину розпочалась з 12.03.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 211, як наслідок, з відповідної дати позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Окрім цього, відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних під час дії карантину та військового стану.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 66568/23 від 29.12.2023), в якій він заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- у пункті 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати згідно з приписами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг" №315 від 22.11.2018 зі змінами (далі - Методика № 315), якою передбачено розподіл обсягів поставленої теплової енергії у багатоквартирному будинку на, у тому числі: опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/;

- у пункті 31 індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця - http://www.kpts.dp.ua/;

- у пункті 34 індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Також, вказане передбачено пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 встановлено, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води;

- нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати;

- відповідач є споживачем, приміщення, яке відключене від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання), а тому позивачем в силу вимог законодавства здійснюється нарахування за місця загального користування (МЗК), загально будинкові потреби (ЗБП), витрати від транзиту та абонентської плати, оскільки нежитлове приміщення № 117а вбудовано в багатоповерховий будинок № 19 по вулиці Святогеоргіївська, 19, а тому останній несе обов`язок щодо оплати за надані послуги. Цільове використання вказаного приміщення, облаштування приміщення теплопостачальним обладнанням ніяким чином не впливають на нарахування МЗК, ЗБП, транзиту та абонентської плати теплопостачальною організацією;

- у даному випадку, в багатоквартиному будинку по вулиці Святогеоріївська, 19 встановлений прилад комерційного обліку, який фіксує всю загальну кількість поставленої на будинок теплової енергії, яка потім розподілялися виконавцем послуги з постачання теплової енергії на вищевказані МЗК, ЗПП, втрати від транзиту, абонплати тощо. Доказами фіксації поставленої на будинок теплової енергії яка була облікована приладом комерційного обліку (тобто яка пройшла через лічильник) є зокрема звіти обліку споживання теплової енергії, які додавалися до позовної заяви;

- стосовно посилання відповідача на відсутність джерела опалення місць загального користування в будинку, то слід зазначити що самостійний демонтаж приладів опалення у місцях загального користування житлового будинку не звільняє від сплати в опалювальний період за поставлену на будинок теплову енергію, як це передбачено чинним законодавством України;

- згідно з частиною 5 статті 13 публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги;

- відповідач не має законодавчих підстав в індивідуальному порядку відмовитися від комплексної житлово-комунальної послуги, яка надається виконавцем у вигляді: МЗК, ЗБП, втрат від транзиту та абонплати, та самоусунутися від утримання, як безпосередньо свого майна, а також спільного майна багатоквартирного будинку. Сама по собі незгода відповідача із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не визнання індивідуального договору (шляхом визнання його не укладеним) не може ставитися в залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних оплат за послуги, згідно затверджених тарифів;

- на підтвердження факту надання саме позивачем послуги з постачання теплової енергії (а не іншим виконавцем послуги) до будинку № 19 по вулиці Святогеоріївська до позовної заяви додавалися акти про подання та припинення подання теплоносія до вказаного будинку, складені та підписані представниками виконавця послуги та представником ОСББ "Рязанова 19". Опублікування у такому засобі масової інформації як мережа Інтернет вважається належним повідомленням споживачів, що підтверджується приписами пункту 3 частини 1 статті 10 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії" № 830 від 21.08.2019, де вказано, що способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є зокрема оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (дата опублікування -05.10.2021 вказана на сайті, розділі індивідуальний договір, режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php;

- стосовно пені, то пеня визначена як на законодавчому рівні (частина 40 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії" № 830 від 21.08.2019, стаття 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" тощо), а також передбачена умовами індивідуального договору;

- стосовно нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, то посилання представника відповідача на пункт 3 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (№ 530-ІX) є некомпетентним, так як в ній мова йде про заборону нараховування штрафів та пені, які (штраф та пеню) позивач в період дії карантину не нараховував відповідачеві. Пеню згідно з розрахунком (який додався до позовної заяви) позивач почав нараховувати після спливу 30-ти днів закінчення карантинних обмежень. Посилання представника Відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати, житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" також є некомпетентним, оскільки дана постанова забороняє нараховувати неустойки (штрафні), інфляційні нарахування, проценти річних нарахованих на заборгованість утворених за несвоєчасне та або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, тобто в ній мова йде саме про населення, до якого відповідач, який є власником на нежитлового приміщення немає відношення.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 319/24 від 03.01.2024), в якому він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.01.2024 заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів була задоволена судом.

Від відповідача за допомогою систем "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення пояснень стосовно відповіді на відзив на позовну заяву (вх. суду №1309/24 від 10.01.2024), в якому він просить суд врахувати зміст даних пояснень та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у відповіді на відзив на позовну заяву, незважаючи на заперечення відповідача, позивач обмежився тільки загальними посиланнями на норми Методики та чинного законодавства України і по теперішній час він не надав належних доказів, які підтверджують вихідні данні, що використовувались ним для вчинення будь-яких нарахувань відповідачу;

- у розділі 4 Методики, яка врегульовує питання визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (в тому числі формули розрахунку) зустрічається така складова розрахунків, як загальна опалювальна площа будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м-2;

- з положень Методики чітко вбачається, що наявність або відсутність приладів теплопостачання впливає на визнання відповідних площ опалювальними, а відповідна обставина повинна враховуватись при розрахунку та розподілі обсягів теплової енергії на загальнобудинкові потреби;

- позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу вставляння будь-якого вузла комерційного обліку в будинку, його періодичну повірки, докази зняття показань, спосіб знаття показань тощо. Всі відомості обліку споживання тепла, які надані позивачем не містять ідентифікаційний даних об`єкту споживання (не вказано повну адресу, особовий рахунок, договір тощо), як наслідок, вони є неналежними доказами. Більш того, деякі з відомостей підписані незрозумілими особами і до матеріалів справи не надано доказів наявності повноважень у відповідних осіб на фіксацію відповідних фактів (показників лічильника). Тим більше, які, скоріш за все, є сфальсифікованими, оскільки представники позивача не відвідували будинок з лічильником щоденно для зняття відповідних показників.

Таким чином, заявлені позивачем до стягнення суми залишаються недоведені, як наслідок, вони не можуть стягуватись з відповідача;

- позивач не долучив жодного доказу того, що індивідуальний договір було опубліковано на його веб-сторінці саме 05.10.2021, як наслідок, залишається недоведеним факт початку договірних взаємовідносин між сторонами з 05.11.2021;

- акти про подання та припинення подання теплоносія не мають жодного значення для визначення виконавцем послуг з теплопостачання саме позивача, оскільки в даних документах не вказано, від кого саме відповідний теплоносій подається і, що саме позивач є надавачем цих послуг. Обставина присутності інженерів позивача при поданні, припинені теплоносія жодним чином не надають позивачу статусу надавача відповідних послуг, оскільки вони могли вчиняти відповідні дії за дорученням або як власник/управитель мереж чи котельні тощо. До того ж, акт про подачу тепла 05.11.2021 містить підпис представника КП "Криворіжтепломережа", а не позивача (Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа") і відсутні будь-які документи правонаступництва/реорганізації відповідних юридичних осіб. Роздруківка з веб-сторінки позивача, де зазначена дата публікації індивідуального договору не може підтверджувати факт вчинення відповідних дій саме 05.10.2021, оскільки саме зазначена дата "вказана" власником відповідного веб-ресурсу і позивач міг там "вказати" дату "05.10.1021" або іншу. Таким чином, відповідач вважає, що положення індивідуального договору (опублікованого на веб-сторінці позивача) не можуть застосовуватись до даних правовідносин;

- у наданому позивачем суду "Порядку нарахувань" відсутні будь-які конкретні відомості про порядок нарахування пред`явлених до стягнення сум (вказані лише загальні цитати положень Методики) з обов`язковим зазначенням та підтвердженням вихідних даних, які використовувались при вчиненні відповідних дій;

- у вказаних позивачем відповідних законодавчих актах не встановлено жодного розміру пені, а індивідуальний договір не може застосовуватись до цих відносин з вказаних вище причин. Із вказаного вбачається, що позивач не вважає відповідача, який є фізичною особою, частиною населення України, а відповідач вважає, що він, як житель території України є частиною населення нашої держави, як наслідок, на нього розповсюджуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати, житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". При цьому, позивач не вказав у відповіді, що набуття фізичною особою статусу підприємця або власника нежитлового приміщення позбавляє її права бути частиною населення на території України;

- у відповіді позивачем не було надано жодної оцінки деяким запереченням відповідача, що свідчить фактично про їх обґрунтованість, а саме: 1) позов та додані до нього документи взагалі не містять розрахунку обсягу переданої теплової енергії, а лише містить посилання на зміст вказаних вище актів та неналежно оформлених відомостей, що не дозволяє встановити механізм визначення обсягу переданої теплової енергії та правильність нарахування, тобто розрахунок кількості спожитої відповідачем теплової енергії взагалі не обґрунтований та не підтверджений первинною технологічною документацією. Розмір позовних вимог ні за змістом, ні арифметично не підтверджений вихідними даними, а фактичний розмір нарахувань заборгованості за отриману теплову енергію не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами; 2) позивач вказує, що деякі заявлені ним суми були розраховані пропорційно опалювальній площі відповідача (розподіл обсягів теплової енергії), але з позову незрозуміло за якими саме пропорціями розраховувались відповідні суми, які інші відомості використовувались при застосуванні відповідної пропорції (загальна площа багатоквартирного будинку, загальна кількість розподіленої теплової енергії). І саме головне, якими доказами підтверджуються відповідні обставини; 3) надані позивачем документи жодних розрахунків (операцій, що містять арифметичні дії додавання, віднімання, множення ділення) та розшифровок не містять, а у вказаних документах тільки зазначені числа, які не підтверджені жодними доказами (немає доказів зняття показників лічильників (відсутні докази обсягів споживання тепла у заявлених розмірах), не підтверджені технічні характеристики будинку та його складових) тощо);

- розрахунок відповідного об`єму теплової енергії залежить від поверховості будинку, однак з наданих позивачем документів не вбачається які саме коефіцієнти він використовував та з яких підстав (відсутня інформація про кількість поверхів в будинку); 5) відповідно до пункту 8 Розділу 4 Методики: "У разі відсутностіу виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку". З вказаного вбачається, що зазначений в позові розрахунок обсягів теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення підлягає застосуванню виключно у разі відсутності у виконавця даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах. Однак, до позову не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що в нього відсутня відповідна інформація, а також не доведено неможливість її отримання та факт вчинення позивачем будь-яких дій, що направлені на отримання відповідних даних. При тому, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається систематичність відвідування позивачем будинку (для встановлення, повірки лічильника тощо). Позивач регулярно обстежує відповідний багатоквартирний будинок, як наслідок, йому достаменно відомі відповідні показники, а отже, він безпідставно застосував до даних правовідносин спрощений спосіб нарахування обсягів теплової енергії, яка необхідна для загальнобудинкових потреб нежитлового приміщення;

- як вбачається з пункту 8 та пункту 12 Розділу 4 Методики з 01.01.2022 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби визначається в залежності від: загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, який позивач не підтвердив належними доказами (акти зняття показників лічильника та/або інші документи не надані); кількістю поверхів в будинку (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна); загальні/опалювальні площі будинку за допомогою якого повинна вираховуватись пропорційність (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна). Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав жодного документу, який би підтверджував вказані вище обставини.

У судове засідання 10.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні була з`ясована необхідність у залученні додаткових доказів для повного та всебічного розгляду справи.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 10.01.2024 судом було постановлено про оголошення перерви у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 23.01.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів у справі (вх. суду № 2301/24 від 15.01.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: акт про підключення теплового вузла від 13.12.2009 на будинок АДРЕСА_1 ; свідоцтво про періодичну повірку приладу обліку; акт розмежування експлуатаційної відповідальності між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ОСББ "Рязанова 19".

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- позивач вказує на те, що долучення до матеріалів справи доказів саме підтверджують факт надання послуги з постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1 саме КПТМ "Криворіжтепломережа" (позивачем);

- акти про подання теплоносія до будинку та припинення подачі теплоносія у зв`язку з початком та закінченням опалювального періоду складаються між представниками: надавача послуг - КПТМ "Криворіжтепломережа" та відповідною відповідальною особою від багатоквартирного будинку;

- для технічного обслуговування вузла обліку теплової енергії мешканці багатоквартирного будинку укладають самостійно окремі договори на таке обслуговування з третіми особами;

- у даному випадку, в будинку по вулиці Святогеоргіївська, 19, мешканці будинку уклали договір на технічне обслуговування вузлів обліку теплової енергії теплоносія від 01.03.2018 з Фізичною особою - підприємцем Дідюк Дмитром Васильовичем, з яким відповідач або його представник можуть ознайомитися безпосередньо у ОСББ, яке обслуговує вище вказаний будинок, так як подібні договори є двосторонніми та укладаються лише між мешканцями будинку та підрядною організацією, яка обслуговує вузол обліку теплової енергії.

У судове засідання 23.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні була з`ясована необхідність у залученні до участі у справі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що предметом спору є оплата послуг теплопостачання у місцях загального користування та на загальнобудинкові потреби у багатоквартирному будинку, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважає за необхідне залучити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" (вулиця Святогеоргіївська, будинок 19, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; ідентифікаційний код 39480489) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.01.2024 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19", постановлено про оголошення перерви у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 06.02.2024.

Крім того, вказаною ухвалою суду зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19", докази чого надати суду; запропоновано третій особі у строк протягом 7-ми днів з моменту отримання позовної заяви та даної ухвали суду надати суду свої пояснення по суті спору, копії яких направити іншим учасниками справи.

У судове засідання 06.02.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому остання повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.01.2024 до Електронного кабінету ОСББ "Рязанова 19" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 23.01.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 24.01.2024 (а.с. 133).

Судом було відзначено, що матеріали справи не містять пояснень третьої особи, а також, доказів надсилання позивачем позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вищевикладені обставини та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до слідуючих висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачає підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176, 177, 180, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2. Розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі.

3. Справу призначити до розгляду у підготовче засідання на 13.02.2024 о 16:00 год.

4. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов`язковою.

5. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 13.02.2024 о 16:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №1-107 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

6. Надати можливість представнику позивача прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 13.02.2024 о 16:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

7. Роз`яснити представнику позивача, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

8. Надати учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі суду від 23.01.2024.

9. Дану ухвалу направити

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

- третій особі - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та поштовим зв`язком.

10. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 06.02.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 06.02.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко