Рішення
від 11.04.2024 по справі 904/6192/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024м. ДніпроСправа № 904/6192/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Демченко А.Г.;

від відповідача: Шурин І.В.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Фізичної особи - підприємця Лукача Володимира Івановича (м. Київ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 39 635 грн. 96 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Лукача Володимира Івановича (далі - відповідач) заборгованість за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 39 635 грн. 96 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 37 634 грн. 08 коп. - заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії;

- 425 грн. 05 коп. - заборгованість за абонентське обслуговування;

- 67 грн. 36 коп. - пеня;

- 736 грн. 34 коп. - інфляційні втрати;

- 773 грн. 13 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 та абонентського обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.08.2023, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 38 059 грн. 13 коп. (37 634 грн. 08 коп. + 425 грн. 05 коп.). За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 13.11.2023 в сумі 67 грн. 36 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2023 року у сумі 736 грн. 34 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.03.2023 по 13.11.2023 у сумі 773 грн. 13 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Щодо територіальної підсудності даної справи, судом було відзначено, що згідно з положеннями частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За таких обставин, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Так, об`єкт нерухомого майна, за яким позивачем були надані послуги теплопостачання та який належить на праві власності відповідачу знаходиться на адресою: АДРЕСА_1 , отже, вказаний спір підлягає вирішенню Господарським судом Дніпропетровської області.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 19.12.2023. Крім того, вказаною ухвалою суду було постановлено позивачу та відповідачу надати такі докази: письмові пояснення та докази щодо використання/невикористання нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - докази щодо цільового використання вказаного приміщення у період з 05.11.2021 по 23.03.2023, докази щодо облаштування вказаного приміщення теплопостачальним обладнанням, а також, докази фактичного надання послуг з теплопостачання у приміщенні № 117а за адресою: АДРЕСА_2 .

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 62658/23 від 06.12.2023), в якому він, на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2023, надає наступні пояснення щодо правових підстав нарахування вартості послуг з постачання теплової енергії відповідачу:

- пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, встановлено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати;

- відповідач є споживачем, приміщення якого відокремлено (відключено) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання), а тому позивачем здійснюється нарахування за місця загального користування (МЗК), загальнобудинкові потреби (ЗБП), витрати від транзиту та абонентської плати, оскільки нежитлове приміщення № 117а вбудовано в багатоповерховий будинок АДРЕСА_2 , а тому останній несе обов`язок щодо оплати за надані послуги. Тому, цільове використання вказаного приміщення, облаштування приміщення теплопостачальним обладнанням ніяким чином не впливають на нарахування МЗК, ЗБП, транзиту та абонентської плати теплопостачальною організацією;

- доказами фактичного надання послуг з теплопостачання на багатоквартирний будинок є акти подачі та припинення подачі теплоносія на багатоквартирний будинок та відомості по приладу обліку теплової енергії встановленому на багатоквартирний будинок.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №62661/23 від 06.12.2023), в якому він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 19.12.2023 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 19.12.2023 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.12.2023 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 64507/23 від 18.12.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я відповідача.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №64847/23 від 19.12.2023), в якому він просить суд провести судове засідання 19.12.2023 без участі представника позивача, посилаючись на отримання заяви відповідача про відкладення розгляду справи та неможливість прибути до зали судового засідання представника позивача.

У судове засідання 19.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.12.2023 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 10.01.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення відзиву на позовну заяву (вх. суду № 66172/23 від 27.12.2023), в якому він просить суд поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву та за результатом розгляду справи відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- відповідач заперечує факт отримання від позивача будь-якої теплової енергії, оскільки в належному йому приміщенні відсутнє централізоване теплопостачання, що підтверджується: витягом з технічного паспорту від 12.07.2001, де відсутня інформація про наявність будь-яких джерел тепла та проставлені відмітки про непідключення відповідного приміщення до вбудованих чи окремо стоячих котелен; листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" від 22.12.2023 за вих. № 22/12, в якому вказано, що: "в нежитловому приміщенні № 117а центральне опалення відсутнє, дане приміщення опалюється автономним електричним опаленням, через нежитлове приміщення № 117а проходять транзитні труби опалення спільної мережі центрального опалення будинку, які повністю ізольовані. Інформацію про кількість нежитлових приміщень, та наявність чи відсутність центрального опалення в цих приміщеннях від Об`єднання надавалося до КПТМ "Криворіжтепломережа";

- відповідач зазначає, що при розгляді аналогічного судового спору Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 09.08.2023 по справі № 904/2679/22 залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про відмову позивачу у задоволенні позову вказав, що колегія суддів дійшла висновку, що теплова енергія, що надійшла за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелешніна (нова назва - Володимира великого, будинок 3, приміщення 2, за період з 03.10.2013 по 14.04.2021, виходячи з тепловіддачі опалювальних стояків, які знаходяться у приміщенні відповідача, у кількості 40,99 Гкал та була зафіксована, була розподілена між приміщеннями будинку, підключеними до централізованої системи опалення. Відповідачу ця кількість теплової енергії не була розподілена, оскільки відповідач від`єднаний від системи централізованого опалення. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки належне йому приміщення не під`єднане до централізованого опалення, як наслідок, він не міг отримати від позивача будь-яку теплову енергію, а отже, позовні вимоги у відповідній частині (39 635 грн. 96 коп.) не підлягають задоволенню. До того ж, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі і має істотне значення для її правильного вирішення (відповідна правова позиція викладена в пунктах 27, 28 Постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 916/2267/17);

- на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не долучив до позовної заяви будь-які докази, які підтверджують, що саме позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в будинку № 19, що розташований за адресою вул. Святогеоргіївська в місті Кривий Ріг (далі - будинок). Більш того, наскільки відомо відповідачу, в місті Кривий Ріг наявні інші постачальники теплової енергії, наприклад Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". В позовній заяві вказано, що з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором. Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021. Однак, відповідач не погоджується з вказаними доводами позивача, враховуючи те, що по-перше, до матеріалів справи позивач не долучив жодного доказу того, що індивідуальний договір було опубліковано на його веб-сторінці саме 05.10.2021, як наслідок, залишається недоведеним факт початку договірних взаємовідносин між сторонами з 05.11.2021; по-друге, зазначені позивачем доводи стосовно порядку укладення публічного договору суперечать змісту індивідуального договору, відповідно до пункту 4 якого фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Водночас, через те, що відповідач не отримував будь-якої теплової енергії від позивача, то він не здійснював будь-яких оплат, не подавав позивачу заяв-приєднання, як наслідок, до даних відносин не можуть застосовуватись положення відповідного індивідуального договору. Враховуючи вказане, відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається у позовній заяві на відповідний типовий договір, а його положення не підлягають застосуванню у спірних взаємовідносинах по справі;

- у позовній заяві вказано, що будинок № 19 по вулиці Святогеоргіївська, є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, проектуються згідно зі СНиП 2.04.05, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 117а. Відповідач вважає вказані посилання безпідставними, так як будинок було побудовано ще задовго до 2005 року, що вбачається навіть з того факту, що попередній власник належного відповідачу приміщення (ТОВ "Риторика ЛТД") придбав його в 2003 році, як наслідок, відповідні державні стандарти від 2005 року не могли розповсюджуватись при будівництві будинку. Навіть, якщо і припустити, що існували аналогічні норми в попередній період, то вимога в законодавстві про необхідність обладнання опаленням будинків ще не означає, що ці умови виконувались;

- належне відповідачу приміщення від`єднано від мереж централізованого опалення, як наслідок, останній не може отримувати від позивача будь-якої теплової енергії. Акти подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, акти прийому передачі теплової енергії, відомості про споживання теплової енергії не можуть бути доказом постачання теплової енергії відповідачу, оскільки жоден із вказаних документів не підписаний та/або не погоджений іншим чином з боку відповідача. Відповідно до позовним вимог позивач стверджує, що обсяг споживання відповідачем теплової енергії визначався за показниками вузла комерційного обліку. Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського кодексу України позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу вставлення будь-якого вузла комерційного обліку в будинку, його періодичну повірки, докази зняття показань, спосіб знаття показань тощо. Долучені до матеріалів справи рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, а також акти включення опалення та припинення подачі теплоносія не є належними доказами надання послуг теплопостачання саме відповідачу в його нежитловому приміщенні у заявлених позивачем обсягах. Всі відомості обліку споживання тепла, які надані позивачем не містять ідентифікаційний даних об`єкту споживання (не вказано повну адресу, особовий рахунок, договір тощо), як наслідок, вони є неналежними доказами. Більш того, деякі з відомостей підписані незрозумілими особами і до матеріалів справи не надано доказів наявності повноважень у відповідних осіб на фіксацію відповідних фактів (показників лічильника). Тим більше, які, скоріш за все, є сфальсифікованими, оскільки представники позивача не відвідували будинок з лічильником щоденно для зняття відповідних показників. Позовна заява та додані до неї документи взагалі не містять розрахунку обсягу переданої теплової енергії, а лише містить посилання на зміст вказаних вище актів та неналежно оформлених відомостей, що не дозволяє встановити механізм визначення обсягу переданої теплової енергії та правильність нарахування, тобто розрахунок кількості спожитої відповідачем теплової енергії взагалі не обґрунтований та не підтверджений первинною технологічною документацією. Розмір позовних вимог ні за змістом, ні арифметично не підтверджений вихідними даними, а фактичний розмір нарахувань заборгованості за отриману теплову енергію не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами факт поставки відповідачу будь-якої теплової енергії;

- незрозуміло звідки позивач взяв інформацію про конкретні обсяги споживання теплової енергії відповідачем та яким чином вона була вирахувана. Наприклад, відповідно до рахунку-фактури № 12167 від 31.01.2023 відповідач, начебто, отримав в січні 2023 року теплової енергії у кількості 0,89 Гкал за ціною 4 221 грн. 66 коп. Однак, з позовної заяви та долучених до неї документів незрозуміло, якими доказами підтверджується, що відповідач отримав саме таку кількість теплової енергії у січні 2023 року. І це при тому, що в нього взагалі відсутнє централізоване теплопостачання. Аналогічна ситуація по іншим періодам, а саме: чим підтверджуються обсяги споживання відповідачем теплової енергії у листопаді 2021 року (в кількості 0,29 Гкал), в січні 2022 року (в кількості 1,04 Гкал), в лютому 2022 року (в кількості 0,77 Гкал) тощо. Відсутність зазначених доказів беззаперечно свідчить, що позивач не обґрунтував розмір заявленої ним до стягнення суми основної заборгованості, як за кожен місяць окремо, так і заявлену загальну суму заборгованості за спірний період;

- позивач вказує, що деякі заявлені ним суми були розраховані пропорційно опалювальній площі відповідача (розподіл обсягів теплової енергії), але з позовної заяви незрозуміло, за якими саме пропорціями розраховувались відповідні суми, які інші відомості використовувались при застосуванні відповідної пропорції (загальна площа багатоквартирного будинку, загальна кількість розподіленої теплової енергії). І саме головне, якими доказами підтверджуються відповідні обставини. Відповідач звертає увагу суду, що жоден з наданих позивачем актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) не підписаний з боку відповідача, оскільки він не отримував відповідних документів на підпис від позивача. Більш того, відповідач вже тривалий час не отримує теплову енергію від позивача, як наслідок, він не повинен сплачувати за неї будь-які грошові кошти;

- жодних розрахунків (операцій, що містять арифметичні дії додавання, віднімання, множення ділення) та розшифровок немає в розрахунку, а у вказаних документах тільки вказані числа, які не підтверджені жодними доказами (немає доказів зняття показників лічильників (відсутні докази обсягів споживання тепла у заявлених розмірах), не підтверджені технічні характеристики будинку та його складових) тощо). Тобто, всі вказані в розрахунках відомості (обсяги споживання тепла, коефіцієнти та підстави їх застосування тощо) на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені доказами, як наслідок, незрозуміло чим керувався позивач при складенні відповідних таблиць і яким чином відповідач та суд може їх перевірити. З розрахунку вбачається застосування позивачем перерахунків, однак не вказаного конкретної норми на підставі якої застосовувались відповідні значення та яким чином вони були розраховані;

- якщо припустити, що пред`явлена до стягнення заборгованість у розмірі 37 634 грн. 08 коп. була нарахована відповідачу за опалення місць загального користування в будинку, то позивач, все одно, не має право на стягнення цих коштів, враховуючи те, що по-перше, джерела опалення місць загального користування в будинку відсутні (підтверджується листом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" від 20.01.2023 за вих. № 20-01); по-друге, позивачем не надано будь-яких доказів, які підтверджують факт встановлення в місцях загального користування та допоміжних приміщеннях будинку джерел опалення; по-третє, відповідно до пункту 2 Розділу 3 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом від 22.11.2018 № 315 в редакції від 22.11.2018 (далі - Методика): "У разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі (Qопбуд): одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18 %; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п`ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10 %". Тобто, розрахунок відповідного об`єму теплової енергії залежить від поверховості будинку, однак з наданих позивачем документів не вбачається, які саме коефіцієнти він використовував та з яких підстав (відсутня інформація про кількість поверхів в будинку); по-четверте, якщо позивач в подальшому після вирахування частки МЗП (відповідно до пункту 2 Розділу 3 Методики) пропорційно розраховував частку кожного співвласника (як він це вказує в позовній заяві), то для вчинення цих дій він повинен був надати докази, які підтверджують загальну площу будинку (чого не було зроблено), як наслідок, неможливо перевірити правильність наданих ним розрахунків;

- з наданих позивачем документів вбачається, що він нараховував відповідачу заборгованість в тому числі на загальнобудинкові потреби. Однак дані вимоги є необґрунтованими, з огляду на те, що по-перше, відповідно до пункту 8 Розділу 4 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом від 22.11.2018 № 315 в редакції від 22.11.2018 (далі - Методика): "У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку". З вказаного вбачається, що зазначений в позовній заяві розрахунок обсягів теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення підлягає застосуванню виключно у разі відсутності у виконавця даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах. Однак, до позовної заяви не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що в нього відсутня відповідна інформація, а також не доведено неможливість її отримання та факт вчинення позивачем будь-яких дій, що направлені на отримання відповідних даних. І це при тому, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається систематичність відвідування позивачем будинку (для встановлення, повірки лічильника тощо). Позивач регулярно обстежує відповідний багатоквартирний будинок, як наслідок, йому достеменно відомі відповідні показники, а отже він безпідставно застосував до даних правовідносин спрощений спосіб нарахування обсягів теплової енергії, яка необхідна для загальнобудинкових потреб нежитлового приміщення. По-друге, як вбачається з пункту 8 та пункту 12 Розділу 4 Методики з 01.01.2022 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби визначається в залежності від: загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, який позивач не підтвердив належними доказами (акти зняття показників лічильника та/або інші документи не надані); кількістю поверхів в будинку (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна); загальні/опалювальні площі будинку за допомогою якого повинна вираховуватись пропорційність (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна). Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав жодного документу, який би підтверджував вказані вище обставини;

- із розрахунку вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість з оплати обсягів теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення. Позивач при нарахуванні заборгованості з оплати обсягів теплової енергії на опалення окремого приміщення з транзитними мережами опалення повинен довести такі обставини: 1) наявність у відповідному будинку приміщення з транзитними мережами опалення; 2) питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах тощо, розміри яких застосовувались при відповідних нарахуваннях та яким чином вони були розраховані; 3) довжина всіх транзитних трубопроводів у відповідному приміщенні; 4) фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин; 5) факт звернення до споживача та ненадання останнім інформації для проведення розрахунків за пунктом 2 розділу 1 Методики, якщо нарахування здійснювались без отримання від споживача відповідної інформації; 6) відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення; 7) вид входу транзитної мережі (горизонтальний або вертикальний). Відповідач наголошує на тому, що вказані вище відомості не тільки не доведені позивачем належними та допустимими доказами, але й взагалі не вказані, як наслідок, незрозуміло яким чином він нарахував пред`явлену до стягнення заборгованість. Всі ці відомості відсутні, як в позовній заяві так і в доданих до неї документах;

- відповідно до змісту позову позивач просить суд стягнути з відповідача 425 грн. 05 коп., в якості заборгованості за абонентське обслуговування. Однак, відповідач вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки він не є абонентом позивача та не отримує будь-яких послуг від нього;

- відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здіснення платежів за житлово-комунальні послуги. Дія карантину розпочалась з 12.03.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 211, як наслідок, з відповідної дати позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Окрім цього, відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних під час дії карантину та військового стану.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 66568/23 від 29.12.2023), в якій він заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на таке:

- у пункті 30 індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати згідно з приписами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг" №315 від 22.11.2018 зі змінами (далі - Методика № 315), якою передбачено розподіл обсягів поставленої теплової енергії у багатоквартирному будинку на, у тому числі: опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021); на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/;

- у пункті 31 індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця - http://www.kpts.dp.ua/;

- у пункті 34 індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Також, вказане передбачено пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 встановлено, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води;

- нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням: нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення); втрати від транзиту; абонентської плати;

- відповідач є споживачем, приміщення якого відключене від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання), а тому позивачем в силу вимог законодавства здійснюється нарахування за місця загального користування (МЗК), загально будинкові потреби (ЗБП), витрати від транзиту та абонентської плати, оскільки нежитлове приміщення № 117а вбудовано в багатоповерховий будинок АДРЕСА_3 , а тому останній несе обов`язок щодо оплати за надані послуги. Цільове використання вказаного приміщення, облаштування приміщення теплопостачальним обладнанням ніяким чином не впливають на нарахування МЗК, ЗБП, транзиту та абонентської плати теплопостачальною організацією;

- у даному випадку, в багатоквартирному будинку по вулиці Святогеоріївська, 19 встановлений прилад комерційного обліку, який фіксує всю загальну кількість поставленої на будинок теплової енергії, яка потім розподілялися виконавцем послуги з постачання теплової енергії на вищевказані МЗК, ЗПП, втрати від транзиту, абонплати тощо. Доказами фіксації поставленої на будинок теплової енергії яка була облікована приладом комерційного обліку (тобто яка пройшла через лічильник) є зокрема звіти обліку споживання теплової енергії, які додавалися до позовної заяви;

- стосовно посилання відповідача на відсутність джерела опалення місць загального користування в будинку, то слід зазначити що самостійний демонтаж приладів опалення у місцях загального користування житлового будинку не звільняє від сплати в опалювальний період за поставлену на будинок теплову енергію, як це передбачено чинним законодавством України;

- публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30-ти днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги;

- відповідач не має законодавчих підстав в індивідуальному порядку відмовитися від комплексної житлово-комунальної послуги, яка надається виконавцем у вигляді: МЗК, ЗБП, втрат від транзиту та абонплати, та самоусунутися від утримання, як безпосередньо свого майна, а також спільного майна багатоквартирного будинку. Сама по собі незгода відповідача із змінами в законодавстві, відмова від підписання заяви на приєднання, не визнання індивідуального договору (шляхом визнання його неукладеним) не може ставитися в залежність до отримання ним послуги з постачання теплової енергії та відповідних оплат за послуги, згідно затверджених тарифів;

- на підтвердження факту надання саме позивачем послуги з постачання теплової енергії (а не іншим виконавцем послуги) до будинку № 19 по вулиці Святогеоріївська до позовної заяви додавалися акти про подання та припинення подання теплоносія до вказаного будинку, складені та підписані представниками виконавця послуги та представником ОСББ "Рязанова 19". Опублікування у такому засобі масової інформації як мережа Інтернет вважається належним повідомленням споживачів, що підтверджується приписами пункту 3 частини 1 статті 10 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії" № 830 від 21.08.2019, де вказано, що способами, що гарантують доведення інформації до споживача, є зокрема оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті виконавця (дата опублікування -05.10.2021 вказана на сайті, розділі індивідуальний договір, режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php;

- стосовно пені, то пеня визначена як на законодавчому рівні (частина 40 Правил надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019, стаття 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" тощо), а також передбачена умовами індивідуального договору;

- стосовно нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, то посилання представника відповідача на пункт 3 прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню поширенню коронавірусної хвороби (№ 530-ІX) є неспроможними, так як в ній мова йде про заборону нараховування штрафів та пені, які (штраф та пеню) позивач в період дії карантину не нараховував відповідачеві. Пеню згідно з розрахунком (який додався до позовної заяви) позивач почав нараховувати після спливу 30-ти днів закінчення карантинних обмежень. Посилання представника Відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати, житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" також є неспроможними, оскільки дана постанова забороняє нараховувати неустойки (штрафні), інфляційні нарахування, проценти річних нарахованих на заборгованість утворених за несвоєчасне та або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, тобто в ній мова йде саме про населення, до якого відповідач, який є власником нежитлового приміщення немає відношення.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 319/24 від 03.01.2024), в якому він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.01.2024 заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів була задоволена судом.

Від відповідача за допомогою систем "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення пояснень стосовно відповіді на відзив на позовну заяву (вх. суду №1309/24 від 10.01.2024), в якому він просить суд врахувати зміст даних пояснень та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у відповіді на відзив на позовну заяву, незважаючи на заперечення відповідача, позивач обмежився тільки загальними посиланнями на норми Методики та чинного законодавства України і по теперішній час він не надав належних доказів, які підтверджують вихідні данні, що використовувались ним для вчинення будь-яких нарахувань відповідачу;

- у розділі 4 Методики, яка врегульовує питання визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (в тому числі формули розрахунку) зустрічається така складова розрахунків, як загальна опалювальна площа будівлі/будинку, окрім підвалів, техпідпіль та горищ, м-2;

- з положень Методики чітко вбачається, що наявність або відсутність приладів теплопостачання впливає на визнання відповідних площ опалювальними, а відповідна обставина повинна враховуватись при розрахунку та розподілі обсягів теплової енергії на загальнобудинкові потреби;

- позивач не долучив до матеріалів справи жодного доказу встановлення будь-якого вузла комерційного обліку в будинку, його періодичну повірку, докази зняття показань, спосіб знаття показань тощо. Всі відомості обліку споживання тепла, які надані позивачем не містять ідентифікаційний даних об`єкту споживання (не вказано повну адресу, особовий рахунок, договір тощо), як наслідок, вони є неналежними доказами. Більш того, деякі з відомостей підписані незрозумілими особами і до матеріалів справи не надано доказів наявності повноважень у відповідних осіб на фіксацію відповідних фактів (показників лічильника). Тим більше, які, скоріш за все, є сфальсифікованими, оскільки представники позивача не відвідували будинок з лічильником щоденно для зняття відповідних показників. Таким чином, заявлені позивачем до стягнення суми залишаються недоведеними, як наслідок, вони не можуть стягуватись з відповідача;

- позивач не долучив жодного доказу того, що індивідуальний договір було опубліковано на його веб-сторінці саме 05.10.2021, як наслідок, залишається недоведеним факт початку договірних взаємовідносин між сторонами з 05.11.2021;

- акти про подання та припинення подання теплоносія не мають жодного значення для визначення виконавцем послуг з теплопостачання саме позивача, оскільки в даних документах не вказано, від кого саме відповідний теплоносій подається і, що саме позивач є надавачем цих послуг. Обставина присутності інженерів позивача при поданні, припинені теплоносія жодним чином не надають позивачу статусу надавача відповідних послуг, оскільки вони могли вчиняти відповідні дії за дорученням або як власник/управитель мереж чи котельні тощо. До того ж, акт про подачу тепла 05.11.2021 містить підпис представника КП "Криворіжтепломережа", а не позивача (Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа") і відсутні будь-які документи правонаступництва/реорганізації відповідних юридичних осіб. Роздруківка з веб-сторінки позивача, де зазначена дата публікації індивідуального договору не може підтверджувати факт вчинення відповідних дій саме 05.10.2021, оскільки саме зазначена дата "вказана" власником відповідного веб-ресурсу і позивач міг там "вказати" дату "05.10.1021" або іншу. Таким чином, відповідач вважає, що положення індивідуального договору (опублікованого на веб-сторінці позивача) не можуть застосовуватись до даних правовідносин;

- у наданому позивачем суду "Порядку нарахувань" відсутні будь-які конкретні відомості про порядок нарахування пред`явлених до стягнення сум (вказані лише загальні цитати положень Методики) з обов`язковим зазначенням та підтвердженням вихідних даних, які використовувались при вчиненні відповідних дій;

- у вказаних позивачем відповідних законодавчих актах не встановлено жодного розміру пені, а індивідуальний договір не може застосовуватись до цих відносин з вказаних вище причин. Із вказаного вбачається, що позивач не вважає відповідача, який є фізичною особою, частиною населення України, а відповідач вважає, що він, як житель території України є частиною населення нашої держави, як наслідок, на нього розповсюджуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати, житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". При цьому, позивач не вказав у відповіді, що набуття фізичною особою статусу підприємця або власника нежитлового приміщення позбавляє її права бути частиною населення на території України;

- у відповіді позивачем не було надано жодної оцінки деяким запереченням відповідача, що свідчить фактично про їх обґрунтованість, а саме: 1) позовна заява та додані до неї документи взагалі не містять розрахунку обсягу переданої теплової енергії, а лише містить посилання на зміст вказаних вище актів та неналежно оформлених відомостей, що не дозволяє встановити механізм визначення обсягу переданої теплової енергії та правильність нарахування, тобто розрахунок кількості спожитої відповідачем теплової енергії взагалі не обґрунтований та не підтверджений первинною технологічною документацією. Розмір позовних вимог ні за змістом, ні арифметично не підтверджений вихідними даними, а фактичний розмір нарахувань заборгованості за отриману теплову енергію не обґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами; 2) позивач вказує, що деякі заявлені ним суми були розраховані пропорційно опалювальній площі відповідача (розподіл обсягів теплової енергії), але з позовної заяви незрозуміло, за якими саме пропорціями розраховувались відповідні суми, які інші відомості використовувались при застосуванні відповідної пропорції (загальна площа багатоквартирного будинку, загальна кількість розподіленої теплової енергії). І саме головне, якими доказами підтверджуються відповідні обставини; 3) надані позивачем документи жодних розрахунків (операцій, що містять арифметичні дії додавання, віднімання, множення ділення) та розшифровок не містять, а у вказаних документах тільки зазначені числа, які не підтверджені жодними доказами (немає доказів зняття показників лічильників (відсутні докази обсягів споживання тепла у заявлених розмірах), не підтверджені технічні характеристики будинку та його складових) тощо); 4) розрахунок відповідного об`єму теплової енергії залежить від поверховості будинку, однак з наданих позивачем документів не вбачається які саме коефіцієнти він використовував та з яких підстав (відсутня інформація про кількість поверхів в будинку); 5) відповідно до пункту 8 Розділу 4 Методики: "У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку". З вказаного вбачається, що зазначений в позові розрахунок обсягів теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення підлягає застосуванню виключно у разі відсутності у виконавця даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах. Однак, до позову не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що в нього відсутня відповідна інформація, а також не доведено неможливість її отримання та факт вчинення позивачем будь-яких дій, що направлені на отримання відповідних даних. При тому, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається систематичність відвідування позивачем будинку (для встановлення, повірки лічильника тощо). Позивач регулярно обстежує відповідний багатоквартирний будинок, як наслідок, йому достаменно відомі відповідні показники, а отже, він безпідставно застосував до даних правовідносин спрощений спосіб нарахування обсягів теплової енергії, яка необхідна для загальнобудинкових потреб нежитлового приміщення;

- як вбачається з пункту 8 та пункту 12 Розділу 4 Методики з 01.01.2022 обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби визначається в залежності від: загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будинку, який позивач не підтвердив належними доказами (акти зняття показників лічильника та/або інші документи не надані); кількістю поверхів в будинку (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна); загальні/опалювальні площі будинку за допомогою якого повинна вираховуватись пропорційність (не надано жодного документу, який би підтверджував технічні характеристики відповідного нерухомого майна). Однак, на виконання вимог частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав жодного документу, який би підтверджував вказані вище обставини.

У судове засідання 10.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні була з`ясовано, що для повного та всебічного розгляду справи є необхідність у долученні до матеріалів справи додаткових доказів.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 10.01.2024 протокольно було оголошено перерву до 23.01.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів у справі (вх. суду № 2301/24 від 15.01.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: акт про підключення теплового вузла від 13.12.2009 на будинок АДРЕСА_2 ; свідоцтво про періодичну повірку приладу обліку; акт розмежування експлуатаційної відповідальності між КПТМ "Криворіжтепломережа" та ОСББ "Рязанова 19". В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- вказані докази підтверджують факт надання послуги з постачання теплової енергії до будинку по вулиці Святогеоргіївська, 19 у місті Кривому Розі саме КПТМ "Криворіжтепломережа" (позивачем);

- акти про подання теплоносія до будинку та припинення подачі теплоносія у зв`язку з початком та закінченням опалювального періоду складаються між представниками надавача послуг - КПТМ "Криворіжтепломережа" та відповідною відповідальною особою від багатоквартирного будинку;

- для технічного обслуговування вузла обліку теплової енергії мешканці багатоквартирного будинку укладають самостійно окремі договори на таке обслуговування з третіми особами;

- у даному випадку, в будинку по вулиці Святогеоргіївська, 19, мешканці будинку уклали договір на технічне обслуговування вузлів обліку теплової енергії теплоносія від 01.03.2018 з Фізичною особою - підприємцем Дідюком Дмитром Васильовичем, з яким відповідач або його представник можуть ознайомитися безпосередньо у ОСББ, яке обслуговує вище вказаний будинок, так як подібні договори є двосторонніми та укладаються лише між мешканцями будинку та підрядною організацією, яка обслуговує вузол обліку теплової енергії.

У судове засідання 23.01.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні була з`ясована необхідність у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19".

Так, відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що предметом спору є оплата послуг теплопостачання у місцях загального користування та на загальнобудинкові потреби у багатоквартирному будинку, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.01.2024 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19"; оголошено перерву у судовому засіданні до 06.02.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19", докази чого надати суду; запропоновано третій особі у строк протягом 7-ми днів з моменту отримання позовної заяви та даної ухвали суду надати суду свої пояснення по суті спору, копії яких направити іншим учасниками справи.

У судове засідання 06.02.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому остання повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.01.2024 до Електронного кабінету ОСББ "Рязанова 19" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 23.01.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 24.01.2024 (а.с. 133).

Судом було відзначено, що матеріали справи не містять пояснень третьої особи, а також, доказів надсилання позивачем позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вищевикладені обставини та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд вбачав підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також доцільність початку розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.02.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 13.02.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 6332/24 від 07.02.2024), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи докази направлення третій особі копії позовної заяви з додатками.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №7271/24 від 12.02.2024), в якій Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" просить суд надати час для ознайомлення з матеріалами справи, а також повідомляє, що не має можливості 13.02.2024 о 16:00 год. прийняти участь у судовому засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з відсутністю у вказаний час електропостачання.

У підготовче засідання 13.02.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом врахована подана третьою особою заява про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, яка була задоволена судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.02.2024 підготовче засідання було відкладено на 05.03.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 8262/24 від 19.02.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи пояснення щодо нарахування за послугу з постачання теплової енергії по договору № 12167 від 05.11.2021.

У підготовче засідання 05.03.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.02.2024 до Електронного кабінету Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.02.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 15.02.2024 (а.с. 167).

У вказаному засіданні була з`ясована необхідність у наданні додаткових пояснень по справі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.03.2024 підготовче засідання було відкладено на 02.04.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 12941/24 від 14.03.2024), в яких він просить суд врахувати дані пояснення під час розгляду справи та вказує про таке:

- інформацію щодо виконаного розподілу між споживачами обсягу теплової енергії зафіксовано будинковим вузлом комерційного обліку за адресою вул. Святогеоргіївська, буд. 19 приміщення 117 за період з 05.11.2021 - по 31.08.2023. Докази, які підтверджують загальну площу будинку, площу житлових приміщень з ц/о, площу житлових приміщень з індивідуальним опаленням, площу нежитлових приміщень з ц/о, площу нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням згідно з якими позивач здійснює розподіл теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії" та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315;

- відповідно до дислокації до договору № 11 від 12.03.2014, укладеного між ТОВ "Сітіскрвіс-КР" та КПТМ "Криворіжтепломережа", опалювальна площа житлових квартир будинку АДРЕСА_2 станом на момент укладання договору складала 4 622,10 м2, з урахуванням переведенням квартири в приміщення загального користування загальна житлова площа квартир складає 4 553,4 кв. м2. Площа житлових приміщень з індивідуальним опаленням будинку № 19 по вул. Святогерогіївська складає 1 812,10 кв. м2, а саме: вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв.1 опалювальна площа - 62,2 м2; АДРЕСА_4 опалювальна площа - 80,7 м2; АДРЕСА_5 опалювальна площа - 61,7 м2; АДРЕСА_6 опалювальна площа - 81,8 м2; АДРЕСА_7 опалювальна площа - 82,0 м2; АДРЕСА_8 опалювальна площа - 81,6 м2; АДРЕСА_9 опалювальна площа - 55,1 м2; АДРЕСА_10 опалювальна площа - 54,1 м2; АДРЕСА_11 опалювальна площа - 54,4 м2; АДРЕСА_12 опалювальна площа - 66,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 39 опалювальна площа - 45,2 м2; АДРЕСА_13 опалювальна площа - 65,9 м2; АДРЕСА_14 опалювальна площа - 90,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 58 опалювальна площа - 67,1 м2; АДРЕСА_15 опалювальна площа - 89,1 м2; АДРЕСА_16 опалювальна площа - 67,5 м2; АДРЕСА_17 опалювальна площа - 88,8 м2; АДРЕСА_18 опалювальна площа - 82,9 м2; АДРЕСА_19 опалювальна площа - 82,10 м2; АДРЕСА_20 опалювальна площа - 116,6 м2; АДРЕСА_21 опалювальна площа - 53,7 м2; АДРЕСА_22 опалювальна площа - 60,2 м2; АДРЕСА_23 опалювальна площа - 81,7 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 110 опалювальна площа -141,7 м2 . Площа нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням будинку № 19 по вул. Святогерогіївська складала 693,6 м2, а з 21.11.2022 становить 1031,70 кв. м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 124 опалювальна площа - 245,8 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим.19і опалювальна площа - 92,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 51а опалювальна площа - 185,5 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 99 опалювальна площа - 50,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 117а опалювальна площа - 243,6 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 118 опалювальна площа - 135,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 123 опалювальна площа - 79,2 м2 (з 21.11.2022 в зв`язку з наданою інформацією ОСББ "Рязанова, 19" по приміщенню 19 і загальною площею 338,10 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (зняття площі сходів з розподілу) = віднесено з площі нежитлових приміщень з ц/о до площі нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням);

- площа нежитлових приміщень з опаленням будинку № 19 по вул. Святогеоргіївська складала 910,50 кв. м2, з яких: (511,8 кв. м2 + 338,10 кв. м2 (245,8+92,3) + 53,8 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (з 21.11.2022 в зв`язку з наданою інформацією ОСББ "Рязанова, 19" по приміщенню 19і загальною площею 338,10 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (зняття площі сходів з розподілу) = віднесено з площі нежитлових приміщень з ц/о до площі нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням. А також, нежитлове приміщення № 41 загальною площею 53,8 кв. м2 переведено в житлове): вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 119 загальною площею - 135,2 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим.120, загальною площею - 110,6 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 121, загальною площею - 19,5 м2 - 3,2 м2 сходи = 16,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 122 загальною площею - 20,1 м2 - 3,2 м2 сходи = 16,5 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 приміщення загальною площею - 233,2 м2. Всього площа нежитлових приміщень з ц/о станом на 2024 рік становить 511,8 кв. м2. З урахуванням вищевказаного нарахування розподілу по буд. 19 по вул. Святогеоргіївській на початок періоду з 05.11.2021 здійснювалось з урахуванням наступної площі: S 4 553,4 м2 + S 1812,10 м2 + S 693,6 м2 + S 910,5 м2 = загальну S 7 969,6 м2 згідно з виконаним розподілу теплової енергії, зафіксованої будинковим вузлом комерційного обліку. З 21.01.2022 у зв`язку зі змінами в статусі нежитлових та житлових приміщень та зняття нарахувань зі сходів, позивач розподіл здійснює на загальну S 7969,6 м2: S 4 553,4 м2 + S 1812,10 м2 + S 1031,7 м2 + S 511,8 м2 + (S 53,8 квартира + 6,8 сходи);

- позивачем надані детальні пояснення виконання нарахування за послугу з постачання теплової енергії до ІД № 12167 від 05.11.2021 ФОП Лукача В.І. прим. 117а 243,6 м: з листопада 2021 року по березень 2023 року;

- враховуючи незгоду відповідача зі змінами в чинному законодавстві в сфері житлово-комунальних послуг, а саме здійснення розподілу теплової енергії на власників нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням, позивач вважає за необхідним долучити до матеріалів справи лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №12436/25/10-23 від 02.08.2023, в якому встановлено наступне: "Відповідно до частини шостої статті 10 Закону про комерційний облік обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Саме на виконання положень Закону про комерційний облік була затверджена Методика, у відповідності до якої розподіл всіх обсягів спожитих у багатоквартирному будинку комунальних послуг здійснюється між всіма споживачами (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом)" (постанова Центрального апеляційного господарського суду в постанові від 21.11.2023 у справі № 904/710/23);

- позивачем додано до позовної заяви відомості теплопостачання за спірний період до будинку, в якому є нежитлове приміщення відповідача, в яких зазначено дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції - відомість реєстрації параметрів, одиницю виміру господарської операції - Гкал; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Також до позовної заяви додані в якості доказу акти приймання-передачі теплової енергії безпосередньо відповідачу, якою підтверджено передачу відповідачу теплової енергії в загальному обсязі 65,0 Гкал. Акти про подачу теплової енергії до житлового будинку та Акти про припинення подачі теплоносія житлового будинку, підтверджують факт подання теплоносія до самої споруди, а рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами у відповідності до пунктів 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин). Включення та відключення систем теплоспоживання здійснюються за графіком, узгодженим з теплопостачальною організацією. Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку по вул. Олександра Поля, 1, як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення № 96 у цьому будинку, згідно площі приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою. Щодо доводів апелянта про відсутність транзиту мереж, відключення його від мережі опалення, то вони відхиляються: в силу пункту 54 Індивідуального договору, відповідно до якого у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії; враховуючи приписи частини 2 Методики № 315, відповідно до якої нарахування відповідачу продовжуються, як співвласнику багатоквартирного будинку, на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, тощо (постанова Центрального апеляційного господарського суду в постанові від 28.02.2024 у справі № 908/1665/22 );

- розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг. Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково. Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги (підпункт 1 пункту 4 розділу І Методики). Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу III Методики. Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/ будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.

Від відповідача за допомогою систем "Електронний суд" надійшла заява про долучення заперечень стосовно наданих позивачем додаткових пояснень та долучених до них доказів (вх. суду № 16048/24 від 01.04.2024), в якій він вказує про те, що 14.03.2024 позивачем було подано до суду додаткові пояснення по справі (далі - пояснення), в яких він зазначає порядок нарахування заборгованості відповідачу та долучає до матеріалів справи нові докази. На виконання положень Господарського процесуального кодексу України відповідач вирішив скористатись своїм правом на подання додаткових заперечень стосовно пояснень через свого представника (адвоката Киселицю Івана Юрійовича) та звертає увагу, що дана заява разом зі всіма додатками (в тому числі й запереченнями відповідача по справі від 01.04.2024) надсилалась позивачу в системі "Електронний суд", як це визначено частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

У підготовче засідання 02.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 05.03.2024 до Електронного кабінету Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 05.03.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 08.03.2024 (а.с. 184).

У вказаному засіданні представники сторін повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 02.04.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.04.2024.

У судове засідання 11.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, третя особа повідомлена про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 02.04.2024 до Електронного кабінету Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 02.04.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 03.04.2024 (а.с. 242), отже завчасно (більше, ніж за п`ять днів).

У судовому засідання 11.04.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засідання 11.04.2024 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи, а також доказів з порушенням строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України, суд зазначає таке.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У той же час, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

У судовому засіданні 11.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг з постачання теплової енергії, строк дії договору, умови постачання теплової енергії та її оплати, факт постачання теплової енергії, її загальна вартість, настання строку її оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.

Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець Лукач Володимир Іванович (далі - відповідач), є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 117а, загальною площею 243, 6 кв. м., що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 347976910 від 26.09.2023 (а.с.7).

Отже, вказане нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку.

При цьому, підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Згідно з частинами 2, 3, 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Отже, будинок № 19 по вулиці Святогеоргіївська (стара назва - вулиця Рязанова), у м.Кривому Розі є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до пункту 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення № 117а.

Слід також зазначити, що постачання теплової енергії є комунальною послугою (стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплюється обов`язок надання комунальної послуги виконавцем.

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання"). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов`язком Позивача як виконавця відповідної комунальної послуги.

Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 № 2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Згідно зі статтею 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з частинами 1-4 статті 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (стаття 1 Закону).

За приписами пункту 1 частини 2 статті 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з частинами 1, 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VІІІ визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до змісту положень статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

В частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021 Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).

Як було зазначено вище, КПТМ "Криворіжтепломережа", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті http://spts.ap.ua/dogovorte.php було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір) (а.с.96).

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (далі договір, а.с.8-122) за адресою: АДРЕСА_1 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою - підприємцем Лукачем Володимиром Івановичем є укладеним з 05.11.2021.

Враховуючи вказане, судом відхиляються заперечення відповідача в цій частині.

Так, з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, в тому числі відповідачем у справі, врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://spts.ap.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII, (далі - індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа").

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуги.

Згідно з пунктом 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу № 315).

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

1) плати за послугу з теплопостачання, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 8 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не від граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

У пункті 34 Індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Згідно з частинами 32, 33 Правил 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Щодо доводів відповідача про відсутність транзиту мереж, відключення його від мережі опалення, то вони розцінюються судом критично, з огляду на таке.

Як було зазначено вище, підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

При цьому, суд наголошує на положеннях частини 2 Методики № 315, відповідно до якої нарахування відповідачу здійснюються, як співвласнику багатоквартирного будинку, на підставі показів приладу обліку теплової енергії саме багатоквартирного будинку за місця загального користування, на функціонування внутрішньобудинкових мереж, тощо.

Крім того, враховуючи зміст пункту 54 Індивідуального договору - у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку цей договір не припиняє своєї дії.

Свої договірні зобов`язання заявник виконав, а саме: постачання теплоносія до багатоквартирного будинку, передбаченого договором, проводилось у відповідності до щорічних розпоряджень Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Також протягом всього часу надання послуг проводилось абонентське обслуговування споживача.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено пунктом 5 договору та пунктами 11, 16 індивідуального договору.

Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

У даному випадку, в багатоквартиному будинку по вулиці Святогеоріївська, 19 встановлений прилад комерційного обліку (а.с.117-120), який фіксує всю загальну кількість поставленої на будинок теплової енергії, яка потім розподілялися виконавцем послуги з постачання теплової енергії на вищевказані МЗК, ЗПП, втрати від транзиту, абонплати тощо. Доказами фіксації поставленої на будинок теплової енергії, яка була облікована приладом комерційного обліку (тобто яка пройшла через лічильник) є зокрема звіти обліку споживання теплової енергії, які наявні в матеріалах справи.

Згідно із Законом України "Про теплопостачання" та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, підприємство обліковує постачання теплової енергії засобами комерційного обліку, або розрахунковим способом (пропорційно).

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" № 315 від 22.11.2018.

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно з приладами обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено пунктом 5 Договору та пунктамит 11, 16 Індивідуального договору.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 (із змінами та доповненнями) визначено, що споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Визначальним для вибору тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач:

-населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення;

-фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".

Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019, формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.

Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.

Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

Згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".

Відповідач не належить до категорії "населення" у договірних відносинах з позивачем в даній справі, оскільки в даному випадку об`єктами теплопостачання були саме нежитлові приміщення відповідача, тому позивач обґрунтовано застосовував тариф "інші споживачі" при розрахунку вартості послуг з теплопостачання.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 (підпункт 1.1.4 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа") тарифи за період з 25.10.2021 по теперішній час складає 5 065 грн. 99 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.

Як було зазначено вище, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії був опублікований на веб-сайті позивача 05.10.2021. При цьому необхідно відзначити, що вказаний договір не містить вартості (грошового виразу) тарифу. Цей тариф був затверджений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 530 від 22.10.2021.

У той же час, Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії набрав чинності для відповідача через 30 днів з моменту його розміщення на веб-сайті виконавця, тобто з 05.11.2021.

Отже, затверджений 22.10.2021 рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради тариф почав застосовуватися до спірних правовідносин після 05.11.2021, тому заперечення відповідача, що в індивідуальному договорі було закладено тариф, який ще не був затверджений міською радою, не відповідає дійсності.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень Індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника проводяться з урахуванням:

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту;

- абонентської плати.

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до:

1) Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VII від 09.11.2017;

2) Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019;

3) Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.

Так, розмір плати за абонентське обслуговування:

- за період з 05.11.2021 по 30.11.2021 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 03.11.2021 № 712 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2021 по 30.06.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 22,05 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.11.2021 № 791 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.07.2022 по 30.11.2022 без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,87 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 30.06.2022 № 394 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії");

- за період з 01.12.2022 по теперішній час без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку складає 17,70 грн. (згідно з наказом КПТМ "Криворіжтепломережа" від 29.11.2022 № 773 "Про внесення змін до Наказу № 712 від 03.11.2021 "Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії").

Відповідно до пунктів 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач зобов`язань за Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 та абонентського обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.08.2023 не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 37 634 грн. 08 коп. (37 634 грн. 08 коп. + 425 грн. 05 коп.). За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 13.11.2023 в сумі 67 грн. 36 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2023 року у сумі 736 грн. 34 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 01.03.2023 по 13.11.2023 у сумі 773 грн. 13 коп.

Факт постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 у період 05.11.2021 по 23.03.2023 також підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Святогеоргіївська (стара назва - вулиця Рязанова), будинок 19, а саме:

- Акт № 114 від 05.11.2021 про подачу теплоносія на систему центрального опалення в будинку (а.с. 26);

- Акт від 01.04.2022 про припинення подачі теплової енергії в будинку (а.с. 26 на звороті);

- Акт від 09.11.2022 про подачу теплової енергії в будівлю (а.с. 27);

- Акти від 23.03.2023 припинення подачі теплової енергії в будинку (а.с. 27 на звороті).

Подача та припинення подачі теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

Отже, Акти про подачу теплової енергії до житлового будинку та Акти про припинення подачі теплоносія житлового будинку, підтверджують факт подання теплоносія до самої споруди, а рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами у відповідності до пунктів 3, 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин). Включення та відключення систем теплоспоживання здійснюються за графіком, узгодженим з теплопостачальною організацією.

Зазначеними доказами підтверджується безперебійне постачання теплової енергії (включно зі всіма складовими, такими як нарахування плати за місця загального користування; нарахування плати на загальнобудинкові потреби; втрати від транзиту) мешканцям будинку по вул. Святогеоргіївська, будинок 19, як і відповідачу, як власнику спірного нежитлового приміщення № 117а у цьому будинку, згідно з площею приміщення відповідача на підставі тарифів, затверджених міською радою.

Відповідно до умов пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахованого відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Згідно з приписами пункту 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Так, позивачем було долучено до матеріалів Відомості обліку споживання тепла по багатоквартирному будинку № 19 по вул. Святогеоргіївська (колишня вул. Рязанова) у м.Кривому Poзi (а.с.17-21), які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку.

Слід відзначити, що позивачем було складено та долучено до матеріалів справи Розрахунки обсягу послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування у спірному періоді, а також пояснення до вказаних розрахунків, відповідно до яких у період з 05.11.2021 по 23.03.2023 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 37 634 грн. 08 коп., а також у період з 05.11.2021 по 31.08.2023 надані послуги з абонентського обслуговування на суму 425 грн. 05 коп. (а.с.37-38, 169, 185-187).

При цьому, як було зазначено вище, для відповідача тариф обрано вірно - для потреб категорії "інші споживачі", оскільки він не відноситься ні до категорії населення, ні до категорії бюджетні організації, ні до категорії релігійні організації.

Таким чином, позивачем надано детальний розрахунок теплової енергії отриманої відповідачем у зазначений період з урахуванням тарифу (грн./Гкал - 5065,99) на загальну суму 37 634 грн. 08 коп.

Крім того, двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину).

Так, за спірний період з 05.11.2021 по 31.08.2023 позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування у розмірі 425 грн. 05 коп.

З матеріалів справи також вбачається, що у період з листопада 2021 року по березень 2023 року позивачем щомісяця складались рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:

- рахунок-фактура № 12167 від 31.01.2023 на суму 29 335 грн. 35 коп. (а.с. 13);

- рахунок-фактура № 12167 від 28.02.2023 на суму 4 809 грн. 88 коп. (а.с. 13, на звороті);

- рахунок-фактура № 12167 від 31.03.2023 на суму 3 807 грн. 70 коп. (а.с. 14);

- рахунок-фактура № 12167 від 30.04.2023 на суму 17 грн. 70 коп. (а.с. 13, на звороті);

- рахунок-фактура № 12167 від 31.05.2023 на суму 17 грн. 70 коп. (а.с. 15);

- рахунок-фактура № 12167 від 30.06.2023 на суму 17 грн. 70 коп. (а.с. 15, на звороті);

- рахунок-фактура № 12167 від 31.08.2023 на суму 53 грн. 10 коп. (а.с. 16).

Докази направлення вказаних рахунків наявні в матеріалах справи (а.с.30-36).

Слід також відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Суд відзначає, що доказів складання актів-претензій щодо ненадання у період з листопада 2021 року по березень 2023 року послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять.

Жодного доказу на спростування наведених позивачем обставин чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача в частині непідтвердження факту та обсягу наданих послуг, заборгованість за які просить стягнути позивач, суд зазначає таке.

Інформацію щодо виконаного розподілу між споживачами обсягу теплової енергії зафіксовано будинковим вузлом комерційного обліку за адресою вул. Святогеоргіївська, буд. 19 приміщення 117 за період з 05.11.2021 - по 31.08.2023. Докази, які підтверджують загальну площу будинку, площу житлових приміщень з ц/о, площу житлових приміщень з індивідуальним опаленням, площу нежитлових приміщень з ц/о, площу нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням, згідно з якими позивач здійснює розподіл теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії" та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Позивач зазначає, що відповідно до дислокації до договору № 11 від 12.03.2014, укладеного між ТОВ "Сітіскрвіс-КР" та КПТМ "Криворіжтепломережа", опалювальна площа житлових квартир будинку АДРЕСА_2 станом на момент укладання договору складала 4 622,10 м2, з урахуванням переведенням квартири в приміщення загального користування загальна житлова площа квартир складає 4 553,4 кв. м2. Площа житлових приміщень з індивідуальним опаленням будинку № 19 по вул. Святогерогіївська складає 1 812,10 кв. м2, а саме: вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв.1 опалювальна площа - 62,2 м2; АДРЕСА_4 опалювальна площа - 80,7 м2; АДРЕСА_5 опалювальна площа - 61,7 м2; АДРЕСА_6 опалювальна площа - 81,8 м2; АДРЕСА_7 опалювальна площа - 82,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд.19 кв.20 опалювальна площа - 81,6 м2; АДРЕСА_9 опалювальна площа - 55,1 м2; АДРЕСА_10 опалювальна площа - 54,1 м2; АДРЕСА_11 опалювальна площа - 54,4 м2; АДРЕСА_12 опалювальна площа - 66,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 39 опалювальна площа - 45,2 м2; АДРЕСА_13 опалювальна площа - 65,9 м2; АДРЕСА_14 опалювальна площа - 90,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 58 опалювальна площа - 67,1 м2; АДРЕСА_15 опалювальна площа - 89,1 м2; АДРЕСА_16 опалювальна площа - 67,5 м2; АДРЕСА_17 опалювальна площа - 88,8 м2; АДРЕСА_18 опалювальна площа - 82,9 м2; АДРЕСА_19 опалювальна площа - 82,10 м2; АДРЕСА_20 опалювальна площа - 116,6 м2; АДРЕСА_21 опалювальна площа - 53,7 м2; АДРЕСА_22 опалювальна площа - 60,2 м2; АДРЕСА_23 опалювальна площа - 81,7 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 кв. 110 опалювальна площа -141,7 м2 . Площа нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням будинку № 19 по вул. Святогерогіївська складала 693,6 м2, а з 21.11.2022 становить 1031,70 кв. м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 124 опалювальна площа - 245,8 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим.19і опалювальна площа - 92,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 51а опалювальна площа - 185,5 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 99 опалювальна площа - 50,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 117а опалювальна площа - 243,6 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 прим. 118 опалювальна площа - 135,0 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 123 опалювальна площа - 79,2 м2 (з 21.11.2022 в зв`язку з наданою інформацією ОСББ "Рязанова, 19" по приміщенню 19 і загальною площею 338,10 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (зняття площі сходів з розподілу) = віднесено з площі нежитлових приміщень з ц/о до площі нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням). Площа нежитлових приміщень з опаленням будинку № 19 по вул. Святогеоргіївська складала 910,50 кв. м2, з яких: (511,8 кв. м2 + 338,10 кв. м2 (245,8+92,3) + 53,8 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (з 21.11.2022 в зв`язку з наданою інформацією ОСББ "Рязанова, 19" по приміщенню 19і загальною площею 338,10 кв. м2 + 6,8 кв. м2 (зняття площі сходів з розподілу) = віднесено з площі нежитлових приміщень з ц/о до площі нежитлових приміщень з індивідуальним опаленням. А також, нежитлове приміщення № 41 загальною площею 53,8 кв. м2 переведено в житлове): вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 119 загальною площею - 135,2 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим.120, загальною площею - 110,6 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 121, загальною площею - 19,5 м2 - 3,2 м2 сходи = 16,3 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19, прим. 122 загальною площею - 20,1 м2 - 3,2 м2 сходи = 16,5 м2; вул. Святогерогіївська, буд. 19 приміщення загальною площею - 233,2 м2. Всього площа нежитлових приміщень з ц/о станом на 2024 рік становить 511,8 кв. м2. З урахуванням вищевказаного нарахування розподілу по буд. 19 по вул. Святогеоргіївській на початок періоду з 05.11.2021 здійснювалось з урахуванням наступної площі: S 4 553,4 м2 + S 1812,10 м2 + S 693,6 м2 + S 910,5 м2 = загальну S 7 969,6 м2 згідно з виконаним розподілу теплової енергії, зафіксованої будинковим вузлом комерційного обліку. З 21.01.2022 у зв`язку зі змінами в статусі нежитлових та житлових приміщень та зняття нарахувань зі сходів, позивач розподіл здійснює на загальну S 7969,6 м2: S 4 553,4 м2 + S 1812,10 м2 + S 1031,7 м2 + S 511,8 м2 + (S 53,8 квартира + 6,8 сходи).

Слід відзначити, що позивачем надані детальні пояснення виконання нарахування за послугу з постачання теплової енергії до ІД № 12167 від 05.11.2021 ФОП Лукача В.І. прим. 117а 243,6 м: з листопада 2021 року по березень 2023 року, які відповідачем не спростовані; контррозрахунку відповідачем також не надано.

При цьому, враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця (теплопостачальної організації) за договором надати послуги з постачання теплової енергії відповідає обов`язок споживача оплатити вартість цих послуг.

Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Також, законом визначений обов`язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 31 типового договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 32 типового договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 34 типового договору, споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначає позивач, надані у спірний період послуги відповідач у повному обсязі не оплатив; доказів іншого матеріали справи не містять. Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов`язань за договором позивачем, в свою чергу відповідачем вони систематично порушувались - спожита у період з листопада 2021 року по березень 2023 року теплова енергія у повному обсязі оплачена відповідачем не була, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 37 634 грн. 08 коп.; також у період з 05.11.2021 по 31.08.2023 позивачем були надані послуги з абонентського обслуговування на суму 425 грн. 05 коп., які також відповідачем не оплачені.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати спожитої у період з 05.11.2021 по 23.03.2023 теплової енергії в сумі 37 634 грн. 08 коп., а також наданих у період з 05.11.2021 по 31.08.2023 послуг з абонентського обслуговування на суму 425 грн. 05 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

При цьому, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення основного боргу за договором є обґрунтованою та доведеною належними доказами, у зв`язку з чим підлягає задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення вартості спожитої у період з 05.11.2021 по 23.03.2023 теплової енергії в сумі 37 634 грн. 08 коп., а також наданих у період з 05.11.2021 по 31.08.2023 послуг з абонентського обслуговування на суму 425 грн. 05 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 45 типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 45 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.08.2023 по 13.11.2023 в сумі 67 грн. 36 коп.

З приводу вказаних вимог, а також заперечень відповідача щодо вказаних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (частина 1 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Суд зазначає, що за новою термінологією, запровадженою Законом України "Про житлово-комунальні послуги", терміну "постачальник" комунальних послуг відповідають терміни "виконавець" та "виробник", а терміну "замовник (абонент)" - термін "споживач".

Так, згідно з укладеним сторонами Договором, позивач є виконавцем послуги, а відповідач - споживачем зазначеної послуги.

Таким чином, дія підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 розповсюджується на відповідача.

Отже, враховуючи дату відміни карантину на території України та положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким визначено, що заборона на нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги діє і протягом 30 днів з дня відміни карантину, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно здійснено нарахування пені, починаючи з 01.08.2023.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.39), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування пені; розрахунок проведено арифметично вірно.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 39), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 67 грн. 36 коп.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2023 року у сумі 736 грн. 34 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З приводу заперечень відповідача щодо неправомірності нарахування інфляційних втрат та 3% річних під час дії воєнного стану суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" унормовано, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" регламентує заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням. В даній справі відповідач виступає як господарюючий суб`єкт - фізична особа - підприємець, який є споживачем послуг за договором в об`єкті нерухомого майна комерційного призначення, отже не є населенням в розумінні вказаного нормативно-правового акту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 не поширюється на правовідносини у даній справі; вказані заперечення відповідача судом відхиляються.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.39), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат; розрахунок проведено з урахуванням вказаних вище положень, розрахована позивачем сума не виходить за межі суми, розрахованої судом.

Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 39), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 736 грн. 34 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 01.03.2023 по 13.11.2023 у сумі 773 грн. 13 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.39), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 773 грн. 13 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 2 147 грн. 20 коп. (з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8)

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи - підприємця Лукача Володимира Івановича про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 39 635 грн. 96 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лукача Володимира Івановича ( АДРЕСА_24 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (провулок Дежньова, будинок 9; м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000; ідентифікаційний код 03342184) 37 634 грн. 08 коп. - заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у період з 05.11.2021 по 23.03.2023, 425 грн. 05 коп. - заборгованості за надані у період з 05.11.2021 по 31.08.2023 послуги з абонентського обслуговування, 67 грн. 36 коп. пені, 736 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 773 грн. 13 коп. 3% річних та 2 147 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.04.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	11.04.2024
Оприлюднено	15.04.2024
Номер документу	118291014
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.04.2024 по справі 904/6192/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/6192/23

Рішення від 11.04.2024

Рішення
від 11.04.2024 по справі 904/6192/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ