Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/17846/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/17846/23Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити дії,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) внести зміни до особового рахунку Товариства № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 2 607,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

29 листопада 2023 року до суду надійшли документи позивача для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 грудня 2023 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17846/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

15 грудня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшло клопотання про долучення оригіналів доказів до матеріалів справи.

4 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від Залізниці надійшов відзив на позовну заяву від 3 січня 2024 року, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні вказаного позову в зв`язку його необґрунтованістю. Також у вказаному відзиві Залізниця заявила клопотання про поновлення строку на його подання.

10 січня 2024 року через систему "Електронний суд", у зв`язку з поданням Залізницею відзиву на позовну заяву, від Товариства надійшла відповідь на відзив від вказаної дати. У відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на її подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 січня 2024 року в задоволенні клопотань Товариства та Залізниці про поновлення строків на подання зазначених заяв по суті справи відмовлено з огляду на невідповідність вказаних клопотань приписам статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Жодних інших клопотань та заяв по суті справи від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи відсутність будь-яких інших клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи усіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

6 березня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (пункт 1.1. вказаної угоди).

Пунктом 2.1.4. договору передбачено, що Товариство зобов`язалося сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором, із сум внесеної передоплати за кодом платника, самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору.

За умовами пункту 2.1.5. цього правочину позивач зобов`язався відшкодовувати Залізниці витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до пункту 2.3.3. договору Залізниця зобов`язалася відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти останньому код вантажовідправника/вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомленні про укладення договору.

Згідно з пунктом 2.3.4. договору Залізниця зобов`язана також вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення й надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, та надавати Товариству відповідні розрахункові документи в електронній формі.

За умовами пункту 3.4. цієї угоди позивач зобов`язався сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами Залізниці: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих Товариству на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами Перевізника).

Відповідно до пункту 3.4.2. договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик = (Спл/24) х tгод х kм, де: Пвик - плата за користування власними вагонами перевізника для відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника для відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу, визначена в додатку № 1- 2 до договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагоном Залізниці для відповідного типу вагонів. Км - коригуючий коефіцієнт, що застосовуються до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного поїзда або контейнерного поїзда.

Пунктом 3.4.3. договору передбачено, що моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами відповідача, визначеної в пункті 3.4. договору, є момент передачі Товариству власних вагонів Залізниці або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних у пункті 3.4. договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами Перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується позивачем плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Товариства та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Залізниці. Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розділ 15 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання.

За змістом пункту 4.5. договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів у електронному вигляді (далі - щодобові переліки перевізних документів), які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

28 листопада 2022 року Залізницею оприлюднено нову редакцію договору, яка введена в дію з 1 грудня 2022 року.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Також згідно з пунктом 9.4 договору зміни (доповнення) до нього Залізниця здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням КЕП. Зміни до договору, у тому числі ставки плати, коефіцієнти та інші умови платежів, вступають в дію через 30 календарних днів від дня їх оприлюднення або пізніше, якщо це вказано в повідомленні про оприлюднення. Зміни до Договору, які зменшують розмір провізних платежів, ставок, коефіцієнтів та інших розрахункових величин, також можуть вступати в дію раніше ніж 30 календарних днів від дня їх оприлюднення.

Пунктом 9.6 договору сторони погодили, що його умови мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між сторонами. У випадку наявності суперечностей між договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови, встановлені цим правочином.

У силу приписів пункту 12.1 даної угоди остання діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Залізницею в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору.

Розділом 14 договору визначено, що невід`ємною його частиною є додатки, зокрема, додатки 1-2 "Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів".

Згідно з повідомленням про укладення договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для Товариства відкрито особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531 та присвоєно код відправника/одержувача: 8104.

Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року Залізницею згідно перевізного документа № 44101 (досильний № 36530319) прийнято до перевезення 16 порожніх власних вагонів Товариства, у тому числі вагон № 59895532, зі станції відправлення - Еперешке (Угорщина) на станцію призначення - Любашівка (Україна) зі станції переходу - Батьково.

Як вбачається з матеріалів справи, на шляху прямування по станції Батьково вагон № 59895532 в зв`язку з технічною несправністю відчеплено Залізницею, про що оформлено досильний перевізний документ № 36530319, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи. Після усунення технічної несправності вагон № 59895532 переадресовано на станцію Олика.

Натомість, решта вагонів за основним перевізним документом № 44101 переадресовано на станцію Бердичів. По прибуттю на станцію призначення Залізницею нараховано та списано провізні платежі в сумі 131 298,20 грн, що підтверджується переліком № 20221210.

Також по прибуттю на станцію призначення вагона № 59895532 (згідно досильного перевізного документа № 36530319) Залізницею нараховано та списано з позивача плату в розмірі 5 129,04 грн з ПДВ, що підтверджується переліком № 20230125.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи переліку № 20230127, Залізницею самостійно здійснено коригування нарахованих Товариству провізних платежів: плату в розмірі 5 129,04 грн з ПДВ повернуто; нараховано і списано провізні платежі в сумі 8 812,90 грн.

Загалом Залізницею за перевізним документом № 44101 (досильний № 36530319) за перевезення 16-ти порожніх вагонів від станції переходу нараховано та списано з особового рахунку Товариства 140 111,10 грн.

Однак, за розрахунком позивача, загальний розмір провізних платежів мав становити 129 421,30 грн, у зв`язку з чим останній звернулося до Залізниці з претензією від 27 березня 2023 року вих. № 2023/ПР-16 про повернення перебору провізних платежів на суму 10 689,90 грн.

Як вбачається з копії листа Залізниці від 25 квітня 2023 року № ЦТЛ-19/608, претензія Товариства визнана відповідачем частково: відновлено на рахунку 8 082,10 грн, що підтверджується переліком № 20230424. В іншій частині претензія позивача залишена без задоволення.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 909 ЦК України та статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно з пунктом 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14.1 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26 березня 2009 року № 317, (далі - Збірник тарифів), встановлено, що плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.

Тарифна схема 14 наведена в розділі IV Збірника тарифів та передбачає визначення ставки плати в гривнях за одну вагонну вісь в залежності від відстані перевезення.

Крім того, пунктом 9 Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, встановлено, що до ставки плати за перевезення вагонів із під вивантаження вантажів 2-го тарифного класу (021) під наступне навантаження підлягає застосуванню коригуючий коефіцієнт 3,205.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останнім для визначення розміру плати за надані Залізницею послуги застосовано коригуючий коефіцієнт 3,205 до всіх вагонів за перевізним документом № 44101.

При цьому, відповідачем не заперечується правильність застосування вказаного значення коригуючого коефіцієнту до вантажу за вищевказаним перевізним документом. Разом із цим, при розрахунку провізної плати щодо порожнього власного вагона Товариства № 59895532 (згідно досильного перевізного документа № 36530319) відповідач застосував коригуючий коефіцієнт 5,139.

З матеріалів справи вбачається, що вагон № 59895532 в зв`язку з технічною несправністю було відчеплено, а після усунення такої несправності - переадресовано на станцію Олика за досильним документом № 36530319.

При цьому, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, у разі відчеплення вагона через його несправність, станція, на якій відчеплено вагон, зобов`язана скласти про це акт загальної форми та досильний перевізний документ, за яким вагон після усунення несправності направляється за призначенням.

Отже, із системного тлумачення вищевказаних норм законодавства вбачається, що після усунення технічної несправності вагона останній направляється до пункту призначення за первісним провізним документом, тобто, кінцевий пункт призначення не змінюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 14 грудня 2020 року в справі № 910/17063/19.

У свою чергу, відповідно до приписів пункту 29.1 Розділу II Збірника тарифів при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування.

Оскільки досильна перевізний документ не є новим перевізним документом, що засвідчує зміну кінцевої станції призначення на нову відповідно до пункту 29.1 Розділу II Збірника тарифів, і в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту переадресування вагону № 59895532 до нової станції призначення за новими перевізним документом, суд дійшов висновку про обґрунтованість наданого позивачем розрахунку провізної плати із застосуванням коефіцієнту 3,205.

Отже, Залізниця неправомірно списала з особового рахунку Товариства 2 607,70 грн збору за перевезення вантажу (порожній власний вагон № 59895532).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України та абзацу 12 частини 2 статті 16 ЦК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору усі спірні питання з виконання вказаної угоди вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.

Згідно з пунктом 7.4. договору належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання Товариства коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку позивача про зарахування коштів на нього.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки судом встановлено необґрунтованість нарахування та списання Залізницею вищезазначеного збору за перевезення вантажу (порожнього власного вагона № 59895532) в загальному розмірі 2 607,70 грн, і остання в добровільному порядку не внесла відповідних змін до особового рахунку позивача, суд на підставі вищезазначених приписів законодавства та умов договору дійшов висновку про те, що позов Товариства є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 2 607 (дві тисячі шістсот сім) грн 70 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (03038, місто Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 32, літера А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 5 лютого 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко