Рішення

від 25.01.2024 по справі 910/14500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.01.2024Справа № 910/14500/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Буревісник-9" про стягнення 1 778 161,61 грн,

за участю представників:

позивача: Плясуна О.І.;

відповідача: Мироненко К.Б.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Буревісник-9" (далі - Кооператив) 1 778 161,61 грн, з яких: 1 356 790,97 грн - основний борг, 246 789,54 грн - інфляційні втрати, 38 902,00 грн - три проценти річних, 135 679,10 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором на послуги водопостачання та водовідведення від 15 березня 2002 року № 00298/4-02 у період з 1 червня 2021 року по 31 січня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 жовтня 2023 року.

11 жовтня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду від Кооперативу надійшов відзив на позовну заяву від цієї ж дати з клопотанням про поновлення строку на його подання та клопотанням про огляд змісту веб-сайтів від вказаної дати. У вказаному відзиві Кооператив зазначив, що він не є ані індивідуальним, ані колективним споживачем наданих Компанією комунальних послуг у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон). При цьому, на думку відповідача, з 1 травня 2021 року між співвласниками багатоквартирних будинків за адресами: місто Київ, вулиця Драгоманова, будинки №№ 3, 3-А, 3-Б та Компанією укладені індивідуальні договори про надання послуг з водопостачання та водовідведення. У свою чергу, Кооператив не є особою, яка відповідно до закону має право та/або зобов`язана здійснювати збір коштів із співвласників багатоквартирних будинків з метою оплати послуг із централізованого водопостачання та водовідведення, якими забезпечені їх особисті квартири. Також Кооператив зазначив, що позивач не надав належних та допустимих доказів обсягів споживання відповідних послуг по будинках за вищевказаними адресами. Відтак, на думку відповідача, вимога позивача про стягнення основного боргу є необґрунтованою, у зв`язку з чим вимоги про стягнення компенсаційних виплат і штрафу, нараховані на вказану суму боргу, також є безпідставними та задоволенню не підлягають.

У підготовчому засіданні 12 жовтня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23 листопада 2023 року.

23 листопада 2023 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли: пояснення по справі від 22 листопада 2023 року, клопотання про витребування доказів від вказаної дати та заперечення на клопотання Кооперативу про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву від зазначеної дати. У своїх поясненнях Компанія вказала, що укладений між сторонами договір на послуги водопостачання та водовідведення від 15 березня 2002 року № 00298/4-02 у встановленому чинним законодавством порядку не припинено, не визнано недійсним та не розірвано. У свою чергу, індивідуальні договори із співвласниками будинків за адресами: місто Київ, вулиця Драгоманова, будинки №№ 3, 3-А та 3-Б були укладені лише в лютому 2023 року після надання співвласниками квартир у цих будинках інформації, необхідної для врегулювання відповідних договірних відносин.

Цього ж дня у підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву; про продовження Кооперативу з власної ініціативи суду строку на подання відзиву на позовну заяву; про залишення без розгляду клопотання Кооперативу від 11 жовтня 2023 року про огляд змісту веб-сайтів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 7 грудня 2023 року.

6 грудня 2023 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшло клопотання про витребування доказів від цієї ж дати.

7 грудня 2023 року в підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про залишення клопотання Компанії від 23 листопада 2023 року про витребування доказів без розгляду та про оголошення перерви в підготовчому засіданні у зв`язку з оголошення повітряної тривоги у місті Києві до моменту закінчення останньої.

У підготовче засідання цього ж дня після його перерви представник Кооперативу не з`явився.

Також у вказаному підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про повернення без розгляду клопотання Компанії про витребування доказів від 6 грудня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 21 грудня 2023 року.

У судовому засіданні 21 грудня 2023 року оголошено перерву до 25 січня 2024 року.

До початку судового засідання 25 січня 2024 року від Компанії надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від цієї ж дати № 4/01/24.

У судовому засіданні 25 січня 2024 року представник Компанії підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2002 року між Кооперативом та Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (яке вподальшому було перетворене в Компанію) було укладено договір № 00298/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого останнє взяло на себе обов`язки надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а Кооператив зобов`язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 1 липня 1994 року № 65.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного правочину кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представниками абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням) зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до пункту 3.3 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника й інших способів визначення об`ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з пунктом 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (пункт 3.4 вказаного правочину).

Згідно з пунктом 3.5 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Відповідно до пункту 3.6 договору щомісячно постачальник виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата може проводитись шляхом передачі векселя та іншими способами, не забороненими чинними нормативними актами.

Пунктом 5.3 зазначеної угоди встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод у Київську міську каналізацію.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути розірваний за згодою сторін. Договір може бути розірвано в судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов`язань (пункти 7.1 та 7.2 даного правочину).

Додатком № 1 до договору сторонами визначена інформація для укладання договору, зокрема, особовий рахунок, адреси споживача, тип, номер та стан лічильників обліку споживання води.

Як зазначає позивач, на виконання умов указаного договору в період з 1 червня 2021 року по 31 січня 2023 року він надав відповідачу послуги водопостачання та приймання стічних вод. На підтвердження зазначеної обставини позивач надав копії: актів обстеження та зняття показань з вузлів обліку за червень - вересень 2021 року, листопад - грудень 2021 року, серпень 2022 року - січень 2023 року, корінців ініціативних та планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води та відомостей обліку споживання води, фотокопій показань водолічильників.

Однак, відповідач свого обов`язку з повної та своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим, як зазначає позивач, у останнього виник борг за надані Компанією послуги за період з 1 червня 2021 року 31 січня 2023 року в сумі 1 356 790,97 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Судом встановлено, що у спірний період правовідносини між сторонами також регулювалися Законом.

Відповідно до пунктів 2, 5, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - це суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - це юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, у тому числі, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 статті 12 Закону чітко встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.

З наявних в матеріалах справи копій протоколів зборів співвласників багатоквартирних будинків №№ 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві від 15 квітня 2021 року, а також копії протоколу загальних збрів Кооперативу від цієї ж дати № 24 вбачається, що співвласниками зазначених багатоквартирних будинків обрано з 1 липня 2021 року наступну модель договірних відносин з виконавцем послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення (Компанією) - індивідуальний договір без обслуговування внутрішньо будинкових систем.

Разом із цим, приписами Закону в редакції, чинній на час обрання співвласниками багатоквартирних будинків моделі договірних відносин з Компанією, з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" від 3 грудня 2020 року № 1060-IX, та які набрали чинності з 1 травня 2021 року, вбачається, що така модель договірних відносин з виконавцем відповідної комунальної послуги - індивідуальний договір без обслуговування внутрішньо будинкових систем, вже не була передбачена.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що співвласники багатоквартирних будинків №№ 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві станом на 1 липня 2021 року є такими, що не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених статтею 14 Закону.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Відповідно до частини 7 статті 14 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вбачається, що до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини 5 статті 13 цього Закону.

Приписами частини 5 статті 13 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому, розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг, виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині 1 статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2021 року на офіційному веб-сайті позивача (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) Компанії про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (надалі зі змінами від 30 вересня 2021 року та від 31 грудня 2021 року).

У повідомленні зазначено, що договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на веб-сайті Компанії співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з товариством. Індивідуальні споживачі у багатоквартирних житлових будинках, які фактично користуються послугами з централізованого водопостачання та/або водовідведення або звертаються до Компанії для отримання вказаних послуг, вважаються такими, що ознайомлені, погоджуються та приєднуються до умов публічного індивідуального договору.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Оскільки станом на час опублікування Компанією вказаного публічного індивідуального договору приєднання співвласники багатоквартирних будинків №№ 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві в установленому порядку не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених статтею 14 Закону, як і не відмовились від послуг Компанії та не відключилися від мереж централізованого водопостачання та водовідведення, у силу вищенаведених норм законодавства, зазначений публічний індивідуальний договір приєднання вважається укладеним між Компанією та співвласниками вказаних багатоквартирних будинків з 1 липня 2021 року.

Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відтак, у зв`язку з укладенням між Компанією та співвласниками відповідних багатоквартирних будинків публічних індивідуальних договорів приєднання з 1 липня 2021 року, договір на послуги водопостачання та водовідведення від 15 березня 2002 року № 00298/4-02, укладений між позивачем та Кооперативом, втратив свою чинність 30 червня 2021 року.

Отже, починаючи з 1 липня 2021 року Кооператив не є ані стороною договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, ані колективним споживачем таких послуг у розумінні Закону.

У зв`язку з чим суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення з Кооперативу основної заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 15 березня 2002 року № 00298/4-02 за період з 1 липня 2021 року по 31 січня 2023 року на загальну суму 1 275 770,24 грн. Відтак, вказана вимога про стягнення суми основного боргу в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з Кооперативу суми основної заборгованості на суму 1 275 770,24 грн, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні решти похідних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму боргу за вказаний період.

Разом із цим, як вже було зазначено судом, у період дії укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 15 березня 2002 року № 00298/4-02, позивач у період з 1 червня 2021 року по 30 червня 2021 року надав відповідачу послуги водопостачання та приймання стічних вод на загальну суму 81 020,83 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: акта обстеження та зняття показань з вузлів обліку за червень 2021 року, корінців ініціативних та планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води та відомостей обліку споживання води, фотокопій показань водолічильників за червень 2021 року.

Вказані послуги в силу приписів пункту 3.5 договору, були прийнятті відповідачем без жодних зауважень (незгоди) щодо їх кількості та вартості.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Позаяк, відповідач свого обов`язку з повної та своєчасної оплати наданих послуг за червень 2021 року належним чином не виконав, у зв`язку з чим у Кооперативу виникла заборгованість за надані позивачем послуги у вищевказаному розмірі.

Положенням частини 1 статті 903 ЦК України закріплено обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

За приписами статті 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Відповідно частини 1 статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з пунктами 3.1, 5.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України прийнято від 27 червня 2008 року № 190 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункт 3.7 Правил № 190).

За приписами частини 1 статі 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Правила № 690) визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за спірним договором складає 81 020,73 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Кооператив на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Компанії до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач просив суд стягнути з Кооперативу 8 102,07 грн штрафу, нарахованого на відповідну суму основного боргу за червень 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від неоплаченої суми.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір штрафу, нарахований на суму основного боргу за червень 2021 року, не перевищує розрахованої судом суми, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми за цим правочином підлягає задоволенню в розмірі 8 102,07 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг за червень 2021 року за спірним договором, позивач також просив суд стягнути з Кооперативу 4 248,59 грн трьох процентів річних та 28 406,52 грн інфляційних втрат, нарахованих на відповідну суму боргу за період з 1 серпня 2021 року по 30 квітня 2023 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені Компанією до стягнення 4 248,59 грн трьох процентів річних та 28 406,52 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 1 серпня 2021 року по 30 квітня 2023 року на відповідну суму основного боргу по спірному місяцю надання послуг - червень 2021 року, згідно наданого позивачем розрахунку, є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат підлягають задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позовних вимог Компанії.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Компанії підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Буревісник-9" (02068, місто Київ, вулиця Драгоманова, 3, 3-А, 3-Б; ідентифікаційний код 22876499) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний номер 03327664) 81 020 (вісімдесят одну тисячу двадцять) грн 73 коп. основної заборгованості, 28 406 (двадцять вісім тисяч чотириста шість) грн 52 коп. інфляційних втрат, 4 248 (чотири тисячі двісті сорок вісім) грн 59 коп. трьох процентів річних, 8 102 (вісім тисяч сто дві) грн 07 коп. штрафу, а також 1 813 (одну тисячу вісімсот тринадцять) грн 73 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 5 лютого 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко