Ухвала

від 11.09.2024 по справі 910/14500/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/14500/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 (колегія суддів: Кропивна Л. В. - головуючий, Руденко М. А., Барсук М. А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2024 (суддя Павленко Є. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-9»

про стягнення коштів

за участю:

позивача: Плясун О. І. (адвокат)

відповідача: Мироненко К. Б. (адвокат)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-9», у якому просило стягнути з відповідача 1 356 790,97 грн основного боргу, 246 789,54 грн інфляційних втрат, 38 902, 00 грн три відсотки річних, 135 679,10 грн штрафу.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує договірні зобов`язання у частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку нараховано інфляційні втрати, три відсотки річних та штраф.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 81 020, 73 грн основної заборгованості, 28 406,52 грн інфляційних втрат, 4 248,59 грн три відсотки річних, 8 102,07 грн штрафу, в іншій частині позову відмовлено.

2.2 Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічний індивідуальний договір приєднання, який було опубліковано позивачем на офіційному веб-сайті, вважається укладеним між позивачем та співвласниками вказаних багатоквартирних будинків з 01.07.2021, а договір № 00298/4-02 втратив свою чинність 30.06.2021, що виключає правові підстави для стягнення заборгованості з 01.07.2021 по 31.01.2023. Суди вказали на те, що правомірними є нарахування заборгованості, трьох відсотків річних, інфляційних витрат та штрафу з 01.06.2021 по 30.06.2021.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове, яким позов задовольнити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваних частинах прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010.

3.3 Подані відповідачем письмові пояснення від 26.08.2024 не можуть бути прийняті до розгляду з огляду на таке.

3.4 Частиною першою статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

3.5 У даній справі ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.08.2024. Проте письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом, подані безпосередньо до суду 27.08.2024, тобто поза межами зазначеного строку.

3.6 Згідно частини четвертої статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.7 Відповідно до положень частини першої статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

3.8 Отже поза межами вказаного строку право на подачу письмових пояснень, які за своєю суттю є відзивом на касаційну скаргу, відсутнє.

3.9 На підставі викладеного, письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на касаційну скаргу, залишені судом без розгляду, оскільки вони подані після закінчення строку, наданого для їх подання, без наявності поважних причин.

3.10 Відповідачем також подано клопотання про закриття касаційного провадження, у якому він просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, посилаючись на те, що правовідносини у справі, яка розглядається та у справі, на яку посилається заявник касаційної скарги, є неподібними.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 15.03.2002 відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в подальшому було перетворене в Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладено договір № 00298/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір № 00298/4-02), з урахуванням додатку № 1 до нього, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов`язався розраховуватися за ці послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

4.2 Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

4.3 Позивач вказував, що на виконання умов указаного договору з 01.06.2021 по 31.01.2023 він надав відповідачу послуги водопостачання та приймання стічних вод, що підтверджується актами обстеження та зняття показань з вузлів обліку за червень - вересень 2021 року, листопад - грудень 2021 року, серпень 2022 року - січень 2023 року, корінцями ініціативних та планових нарядів на заміну, технічним обслуговуванням лічильника води, опломбуванням обвідної лінії лічильника води та відомостями обліку споживання води, фотокопіями показань водолічильників.

4.4 При цьому встановлено, що співвласники багатоквартирних будинків № № 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві прийняли рішення з 01.07.2021 укласти індивідуальні договори без обслуговування внутрішньобудинкових систем як модель договірних відносин з виконавцем послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення (позивачем) (протокол зборів співвласників вказаних багатоквартирних будинків від 15.04.2021 та протокол загальних зборів відповідача № 24 від 15.04.2021).

4.5 Також встановлено, що з 01.05.2021 така модель договірних відносин з виконавцем відповідної комунальної послуги - індивідуальний договір без обслуговування внутрішньо будинкових систем, вже не була передбачена, у зв`язку зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» від 03.12.2020 № 1060-IX.

4.6 Співвласники багатоквартирних будинків № № 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві станом на 01.07.2021 не обрали жодної з моделей організації договірних відносин, визначених статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

4.7 Встановивши, що співвласники багатоквартирних будинків № № 3, 3-А та 3-Б по вулиці Драгоманова в місті Києві не відмовились від послуг позивача, відключення від мереж централізованого водопостачання та водовідведення не здійснювалось, суди дійшли висновків про те, що публічний індивідуальний договір приєднання, який було опубліковано позивачем на офіційному веб-сайті, вважається укладеним між позивачем та співвласниками вказаних багатоквартирних будинків з 01.07.2021, а договір № 00298/4-02 втратив свою чинність 30.06.2021.

4.8 За цих обставин апеляційний суд, погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором № 00298/4-02 за період з 01.07.2021 по 31.01.2023, а також трьох процентів річних, інфляційних втрат та штрафу, які нараховані на суму боргу.

4.9 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.10 У касаційній скарзі позивач, як підставу для касаційного оскарження зазначає, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, але це судове рішення відсутнє у Єдиному державному реєстрі судових рішень, його копія не долучена скаржником до касаційної скарги, тому Верховний Суд не перевіряє відповідність висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині у справі, яка переглядається, висновкам, викладеним у вказаних скаржником постанові.

4.11 Отже, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішення в частині відмови у задоволенні позову з підстав, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

4.12 Утім, колегія суддів зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (скаржником помилково зазначено № 2-383/2010).

4.13 На предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів (обставини, на які посилається сторона позивача) і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

4.14 Колегія суддів зазначає, що висновки щодо застосування норм права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у справі № 910/14500/23, що розглядається.

4.15 Висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, стосуються, зокрема застосування презумпції правомірності правочину, добросовісності як стандарту поведінки сторони договору. Отже, ця постанова прийнята у правовідносинах, які є відмінними від тих, які мають місце у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, оскільки у цій справі висновки судів ґрунтуються на положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» від 03.12.2020 № 1060-IX.

4.16 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведеній постанові Верховного Суду, та на яку посилався заявник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, у зв`язку із чим касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.17 За вказаних обставин клопотання про закриття касаційного провадження підлягає задоволенню.

4.18 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/14500/23, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

Є.В. Краснов