Рішення

від 25.01.2024 по справі 913/353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року м.Харків Справа №913/353/23

Провадження №16/913/353/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія», м.Львів

до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня», м.Лисичанськ Луганської області

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 3862305,53 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Пришва О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Навроцький Д.М. на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.02.2023 №8800/10, ордер від 03.03.2023 №АІ1357401;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» про стягнення заборгованості за послуги із теплопостачання за період з 01.01.2022 по 10.03.2022 та приєднане теплове навантаження з 01.04.2022 по 15.10.2022 за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 24.01.2022 №24 у сумі 2875721,07 грн, 720556,80 грн - пеня за загальний період з 11.10.2022 по 02.07.2023, 196591,39 грн - інфляційні втрати за період з 11.10.2022 по 13.08.2023 та 3% річних у сумі 69436,27 грн за період з 11.10.2022 по 13.08.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором в частині своєчасної сплати коштів за спожиту теплову енергію та плати за одиницю приєднаного теплового навантаження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.10.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.11.2023.

У судове засідання 03.11.2023 в режимі відеоконференції прибули повноважні представники сторін.

Від відповідача 27.10.2023 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що кошти на оплату комунальних послуг з теплопостачання, яка спожита КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня», передбачаються за рахунок місцевого бюджету по Програмі розвитку та фінансової підтримки лікарні, яка в свою чергу затверджувалася розпорядженням керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Як вказує відповідач у відзиві, КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня» є балансоутримувачем закріпленого за ним комунального майна, отже всі договори з підприємствами-постачальниками комунальних послуг укладаються на всі будівлі та площі, які знаходяться на його балансі, в тому числі і на ті площі, які здаються в оренду.

За твердженням відповідача, у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації, інформація щодо орендарів та орендуємих ними площ, не збереглася.

У відзиві відповідач повідомляє, що бюджетні зобов`язання, взяті на реєстрацію у Державній казначейській службі України у м.Лисичанськ, для здійснення платежів за договором №24 від 24.01.2022, укладеним з позивачем, становлять 5 583 753 грн. Станом на 27.11.2022 за рахунками та актами ТОВ «ЛЕСКО» здійснено платежів на суму 4685 879,89 грн.

Відповідач вказує, що може здійснити оплату ТОВ «ЛЕСКО» за спожиту теплову енергію у березні 2022 року на суму 250490,39 грн, оскільки кількість спожитої теплової енергії відповідає показам лічильників.

Однак відповідач вважає, що за лютий 2022 року кількість спожитої енергії не підтверджується показами лічильника і кошти, сплачені відповідачем на рахунок позивача за вказаний період, слід повернути.

Крім цього, відповідач вважає надіслані на електронну пошту акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по оплаті за одиницю приєднаного теплового навантаження у період з 01.07.2022 по 15.10.2022 неправомірними, оскільки ці документи не відповідають критеріям електронного документу.

Відповідач зазначає, що робота КНП «Лисичанська багатопрофільна лікарня» була призупинена згідно Наказу від 01.04.2022 №50, у зв`язку з введенням воєнного стану, а будівлі, до яких подавалося тепло згідно спірного договору знаходяться на окупованій території.

Тому, на думку відповідача, встановити обставини щодо факту надання послуг та фактично понесених витрат не вбачається можливим.

Відповідач заперечує також проти нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Крім цього, відповідач вважає, що заявлені до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу завищені та не доведені відповідними доказами.

Від відповідача 27.10.2023 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Лисичанську міського військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області (93100, м.Лисичанськ Луганської області, вул.Грушевського М. ім., буд.7, код ЄДРПОУ 44044038, адреса для листування: 49001, м.Дніпро, площа Троїцька, буд.5).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.11.2023 суд залучив до справи Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відклав підготовче судове засідання на 01.12.2023.

У судове засідання 01.12.2023 в режимі відеоконференції прибули представники позивача та відповідача.

Від позивача 15.11.2023 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів направлення копії позовної заяви з додатками на електронну та поштові адреси третьої особи у справі, а саме скріншота екрану, опису вкладення та поштової накладної від 13.11.2023.

Суд оглянув вказані документи та долучив до матеріалів справи.

Від позивача на електронну адресу суду 24.11.2023 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач наводить розрахунок позовних вимог із зазначенням періодів нарахування боргу за постачання теплової енергії та боргу за приєднане теплове навантаження, які суд оглянув і долучив до матеріалів справи.

Також від позивача 24.11.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому позивач заперечує доводи, викладені у відзиві, з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що розрахунок місячної плати за одиницю приєднаного теплового навантаження є сталою величиною і підлягає сплаті щомісячно та незалежно від факту надання чи ненадання послуг із теплопостачання, та розраховується на весь опалювальний період для споживача.

За твердженням позивача, відповідач був обізнаний про такий тариф, а сам тариф був затверджений розпорядженням керівника Лисичанської міської ВЦА від 05.11.2021 №1255.

Позивач у відповіді на відзив також заперечує проти доводів відповідача про відсутність показів лічильника та неможливості встановити обсяги спожитої теплової енергіїї за спірний період. В обґрунтування свої заперечень, позивач посилається на відповідь ТОВ "Поступ-АЄК" від 16.11.2023 №1, в якій вказано, що зняття свідчень по терапевтичному корпусу проводилося з січня по березень 2022 року, а по дитячій лікарні із січня по квітень 2022 року включно.

Щодо направлення актів та рахунків відповідачу, позивач вказує про те, що після повномасштабного вторгнення, коли лікарня припинила свою роботу у квітні місяці, рахунки, акти та вимоги про погашення заборгованості надсилались відповідачу на його офіційну електронну адресу, яка міститься у ЄДР.

Як вказує позивач, на вимогу надати поштову адресу для листування, відповідач не надав такої адреси.

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Від відповідача 30.11.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин. Відповідач заперечує проти стягнення з нього платежів пов`язаних із простроченням виконання зобов`язань, через введення воєнного стану, тимчасову окупацію Луганської області та призупинення роботи лікарні.

Відповідач повідомив, що ним направлено адвокатський запит від 23.11.2023 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання інформації для захисту прав та інтересів підприємства відповідача у даній справі.

Для належної підготовки справи для розгляду по суті, ухвалою від 01.12.2023 суд за власною ініціативою продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, починаючи з 12.12.2023 по 10.01.2024 (включно) та відклав підготовче судове засідання на 28.12.2023.

У судове засідання 28.12.2023 представники сторін не прибули.

Від представника позивача через підсистему "Електронний суд" 27.12.2023 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.12.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.01.2024 об 11 год. 00 хв.

У судове засідання 25.01.2024 в режимі відеоконференції прибув повноважний представник позивача.

Від відповідача через систему "Електронний суд" 28.12.2023 надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені з 720556,80 грн на 144111,36 грн.

Посилаючись на норми ст.223 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, відповідач вважає що штрафні санкції, які заявив до стягнення позивач є надмірно великими порівняно із заборгованістю, і просить суд зменшити їх з огляду на цю підставу.

Крім цього, від відповідача 28.12.2023 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення, в яких відповідач вважає, що постачання теплової енергії припинилося у квітні 2022 року, тому у позивача відсутні підстави стягувати заборгованість за приєднане теплове навантаження після квітня 2022 року.

Відповідач зазначає, що може здійснити оплату за спожиту теплову енергію у березні 2022 року на суму 250490,39 грн, оскільки її кількість підтверджується довідкою ТОВ "Поступ АЄК".

Від представника відповідача 24.01.2024 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через його зайнятість в іншому судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що справа розглядається по суті і строк, передбачений ГПК України для розгляду спору спливає - 28.01.2024.

У судовому засіданні 25.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лисичанська енергосервісна компанія" (далі - позивач, постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» (далі - відповідач, споживач) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від 24.01.2022 №24 (далі - договір).

За умовами п.1.1. договору постачальник зобов`язується у 2022 році поставити споживачу теплову енергію у приміщення (будівлі) споживача, зазначені у додатку №1 до договору в якому вказано перелік опалювальних об`єктів, їх об`єми, максимальне теплове навантаження (погодинне споживання тепла), за умови технічно справних систем теплозабезпечення, за що споживач зобов`язується своєчасно провести оплату за встановленими двоставковими тарифами в строки та за умов, передбачених цим договором.

Найменування предмета закупівлі: пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Згідно предмета закупівлі ДК:021:2015:093200008 "Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії). Кількість теплової енергії 7000 Гкал (п.1.2. договору).

Згідно п.4.1. договору, оплата за спожиту теплову енергію та одиницю приєднаного теплового навантаження здійснюється на підставі наданих постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис.

До рахунка додаються: акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) (п.4.1. договору).

Відповідно до п.4.3. договору, оплата за фактично спожиту теплову енергію, за наявністю засобів обліку теплової енергії, здійснюється за їх показниками, з урахуванням витрат теплової енергії у теплових мережах, які знаходяться на балансі споживача.

Оплата за спожиту теплову енергію на опалення та підігрів холодної води здійснюється шляхом перерахування споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 15 календарних днів з дня підписання акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) (п.4.5. договору).

Сторони в п.4.6. договору передбачили, що розрахунок місячної плати за одиницю приєднаного теплового навантаження на опалення протягом року здійснюється із додатком №1 до договору. Місячна плата за одиницю приєднаного навантаження на опалення здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця, за який нарахована плата.

Строк постачання теплової енергії: до 31.12.2022 року (п.5.1. договору).

Місце поставки теплової енергії: м.Лисичанськ Сєвєродонецький район, Луганська область, пр.Перемоги, 134 (терапевтичне відділення), квартал 40 років Перемоги, 12а (лікарняне містечко) відповідно до додатку №1 до договору (п.5.2. договору).

Згідно п.6.1. договору, споживач, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлену теплову енергії.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.7.1. договору).

Споживач несе відповідальність у разі порушення термінів оплати за даним договором, споживач сплачує постачальникові пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення, що діє в період за який сплачується пеня (п.7.3.2. договору).

Розпорядженням керівника Лисичанської міської ВЦА від 05.11.2021 року № 1255 затверджено та встановлено позивачу тарифи на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії для бюджетних установ на рівні:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 2 834,47 грн./Гкал з ПДВ;

-умовно-постійна частина двоставкового тарифу - 2 014 360,66 грн./Гкал/рік з ПДВ.

У додатку №1 до цього договору сторони погодили тариф за приєднане теплове навантаження, що складає 167863,39 грн за Гкал та за теплову енергію - 2834,47 грн за Гкал.

Крім цього, сторони визначили обсяги постачання на об`єкти споживача та затвердили розрахунок місячної плати за одиницю приєднаного теплового навантаження споживача на опалення протягом року.

Січень 2022 -грудень 2022 - 1,78591 Гкал *167863,39 грн - 299787,23 грн в місяць (лікарняне містечко).

Січень 2022 - грудень 2022 - 0,62611 Гкал*167863,39 грн - 105099,27 грн в місяць (терапевтичне відділення).

Згідно додаткової угоди №1 від 26.01.2022 до договору, сторони внесли зміни до п.3.4. договору і дійшли згоди взяти на реєстрацію бюджетні зобов`язання споживача для здійснення платежів за цим договором на суму 5583753 грн, у т.ч. ПДВ 930626 грн.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач надав відповідачу теплову енергію протягом січня - березня 2022 року на загальну суму 3721710,78 грн, що оформив актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками на оплату. Відповідач сплатив кошти за теплову енергію у сумі 3471220,39 грн, не оплаченим залишився рахунок від 15.04.2022 №55 за березень 2022 року на суму 250 490,39 грн.

В процесі розгляду спору, відповідач у відзиві та поясненнях погодився із сумою боргу за поставлену теплову енергію у березні 2022 року на суму 250490,39 грн.

За період з січня 2022 року по жовтень 2022 року позивач складав акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставляв рахунки, в яких відображав двоставковий тариф на опалення, тобто теплове навантаження:

-від 14.01.2022 №5 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 14.01.2022 №6 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 04.02.2022 №18 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 04.02.2022 №19 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.03.2022 №31 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.03.2022 №32 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.04.2022 №53 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.04.2022 №54 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 02.02.2022 №66 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 02.02.2022 №67 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.06.2022 №75 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.06.2022 №76 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.07.2022 №83 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.07.2022 №84 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.08.2022 №91 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.08.2022 №92 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.09.2022 №101 на суму 105099,27 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.09.2022 №102 на суму 299787,23 грн (лікарняне містечко);

-від 01.10.2022 №109 на суму 50854,21 грн (терапевтичне відділення);

-від 01.10.2022 №110 на суму 145057,47 грн (лікарняне містечко);

Всього на суму: 3839890,18 грн.

З матеріалів справи вбачається, що акти та рахунки надсилалися відповідачу на його офіційну адресу електронної пошти: lis-hospital@ukr.net, що підтверджується роздруківками з електронної пошти позивача за період з 28.05.2022 по 22.06.2022.

Як вказує позивач у відповіді на відзив, на вимогу надати поштову адресу для листування, відповідач не надав такої адреси.

Листами від 10.08.2022 №08/2022-7, від 30.08.2022 №08/2022-3 та від 27.09.2022 №09/2022-2, направленими на офіційну електронну пошту відповідача та які містяться в матеріалах справи, позивач направляв рахунки та акти, наголошував на необхідності сплатити заборгованість та надати відповідь на ці листи.

Відповідач надав відповідь від 06.10.2022 №1655, в якій не заперечував наявність боргу, однак повідомив про неможливість виконання зобов`язань через призупинення роботи лікарні у зв`язку із воєнними діями, акти, підписані з його боку на адресу позивача, не надсилалися.

Відповідач борг за приєднане теплове навантаження сплатив частково за період з січня 2022 по березень 2022 року на 1214659,50 грн, неоплаченим залишився борг у сумі 2625230,68 грн.

Відповідач проти цієї суми позову заперечує, вважає, що позивач не має права нараховувати плату та одиницю приєднаного теплового навантаження за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року, у зв`язку із відсутністю постачання теплової енергії за цей період.

Позивачем також заявлено до стягнення 720556,80 грн - пені за загальний період з 11.10.2022 по 02.07.2023, 196591,39 грн - інфляційні втрати за період з 11.10.2022 по 13.08.2023 та 3% річних у сумі 69436,27 грн за період з 11.10.2022 по 13.08.2023.

Відповідач заперечує проти нарахування інфляційних та 3% річних та просить зменшити штрафні санкції у клопотанні, викладеному вище за текстом рішення.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог, а відповідачем заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю за таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплогенеруюча організація визначена приписами вказаної статті закону як суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; споживачем теплової енергії є юридична або фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Судом встановлено, що відповідачем були порушені зобов`язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 24.01.2022 №24 в частині повної та своєчасної оплати за теплову енергію та за приєднане теплове навантаження, внаслідок чого утворилася заборгованість:

-за постачання теплової енергії за березень 2022 року у сумі 250 490,39 грн;

-за приєднане теплове навантаження за період з квітня 2022 по жовтень 2022 року у сумі 2625230,68 грн.

Щодо боргу за теплову енергію у сумі 250490,39 грн, відповідач визнає цю суму.

Що стосується заборгованості за приєднане теплове навантаження у сумі 2625230,68 грн, суд зазначає наступне.

Сторони в договорі погодили, що оплата за договором здійснюється за двоставковими тарифами.

Відповідно до п.90 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 1 червня 2011 р. № 869 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 3 квітня 2019 р. № 291), двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з: умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії; місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об`єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення.

Умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії (п.27 цього Порядку).

У додатку №1 до договору сторони розрахували фіксовану суму сплати за одиницю теплового навантаження в місяць окремо по терапевтичному корпусу та по лікарняному містечку. Розрахунок місячної плати за одиницю приєднаного теплового навантаження на опалення протягом року здійснюється із додатком №1 до договору. Місячна плата за одиницю приєднаного навантаження на опалення здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця, за який нарахована плата.

Січень 2022 -грудень 2022 - 1,78591 Гкал *167863,39 грн - 299787,23 грн в місяць (лікарняне містечко).

Січень 2022 - грудень 2022 - 0,62611 Гкал*167863,39 грн - 105099,27 грн в місяць (терапевтичне відділення).

Таким чином, виходячи із норм чинного законодавства, плата за теплове навантаження - це фіксована абонентська плата, яка не залежить від обсягів постачання чи споживання теплової енергії, нараховується кожного місяця постачальником і зобов`язана бути сплачена споживачем за весь період дії договору.

З огляду на що заперечення відповідача про відсутність обов`язку сплачувати кошти за приєднане теплове навантаження спростовуються умовами договору і приписами чинного законодавства, на підставі викладеного, вимога про стягнення з відповідача 2625230,68 грн з підлягає до задоволення повністю.

Щодо вимоги про стягнення пені у сумі 720556,80 грн за загальний період з 11.10.2022 по 02.07.2023, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені з 720556,80 грн на 144111,36 грн.

Посилаючись на норми ст.223 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, відповідач вважає що штрафні санкції, які заявив до стягнення позивач є надмірно великими порівняно із заборгованістю, і просить суд зменшити їх з огляду на цю підставу.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

З урахуванням положень ст. 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язань. При цьому, Господарський кодекс України визначає неустойку як штрафні санкції (ст. 230 Господарського кодексу України).

Можливість зменшення розміру неустойки передбачене положеннями Цивільного та Господарського кодексів України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі 902/538/18).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив до стягнення заборгованість у сумі 2875721,07 грн та 720556,80 грн - пені за загальний період з 11.10.2022 по 02.07.2023, що складає 25 % від суми боргу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд бере до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів, які передбачені приписами ст.230-233 ГК України для застосування судом зменшення розміру неустойки. Крім цього, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про неможливість сплатити вказані кошти, фінансову звітність про майновий стан підприємства, залишок коштів на рахунках в Казначействі чи іншого підтвердження.

За відсутністю необхідних доказів та з урахуванням обставин справи, суд вважає що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю, з урахуванням обставин справи, та є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника.

Щодо вимоги про стягнення 196591,39 грн - інфляційних втрат за період з 11.10.2022 по 13.08.2023 та 3% річних у сумі 69436,27 грн за період з 11.10.2022 по 13.08.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором строки здійснення оплати за поставлену йому теплову енергію та теплове навантаження.

Стягнення інфляційних витрат та 3% річних не є санкціями в розумінні статей 549-550 ЦК України та 231 ГК України, а лише відображують інфляційні процеси в економіці держави і застосовуються за порушення саме грошових зобов`язань за договором у часі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та таким що підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити повністю на суму 3862305,53 грн.

Згідно ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Як вбачається з матеріалів справи, у позові позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 38000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано суду: договір про надання правової комплексної допомоги № 07/11-ДН-АО від 07.11.2022 р., заявка 2-ДН від 01.09.2023, ордер про надання правничої правової допомоги від 04.10.2023 серії АІ№1472124 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8800/10.

Водночас позивач не надав доказів фактично понесених витрат під час розгляду справи, не надав платіжних документів про перерахування коштів, актів виконаних робіт чи наданих послуг, детального опису який підтверджував обсяг і вид правничої допомоги.

У судовому засіданні 25.01.2024 представник відповідача заявив клопотання про надання йому строку для пред`явлення доказів фактично понесених судових витрат. Для чого представник позивача просив прийняти додаткове рішення. Клопотання мотивоване тим, що адвокат підприємства позивача не закінчив надавати адвокатську послугу на день оголошення рішення. Суд задовольнив клопотання представника позивача та надав строк для подачі доказів фактично понесених судових витрат.

У відзиві відповідач висловив заперечення і зазначив, що на його думку, розмір витрат не професійну правничу допомогу у сумі 38000 грн є значно перевищеним.

Відповідач вказує, що позивач не надав детальний розрахунок сум судових витрат згідно якого можна оцінити кількість затраченого адвокатом часу, складність справи не відповідає гонорару 38000 грн, а також відповідач просить врахувати фінансовий стан відповідача і що його підприємство є неприбутковим, комунальним і таким, що фінансується за рахунок коштів бюджету військової адміністрації.

Позивач повідомив, що докази понесення судових витрат будуть надані після ухвалення рішення, у випадку задоволення позову. З огляду на що, питання про розподіл судових витрат позивача буде вирішено судом за наслідками надання ТОВ «ЛЕСКО» доказів їх понесення.

Відхиляючи доводи представника відповідача щодо завищеного розміру понесених позивачем судових витрат у даній справі, суд зазначає, що визначення розміру витрат - це є виключним правом суду, яке застосовується виходячи з судової практики та аналізуючи ринок надання правових послуг, враховуючи складність справи та предмет позову.

Оцінивши вищевказані критерії, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір судових витрат є розумним та співрозмірним.

Також суд зазначає, що заявлений до стягнення позивачем розмір судових витрат буде задоволений тільки у разі надання до суду належних, допустимих доказів про фактично понесені довірителем адвоката позивача судових витрат, про що буде вказано в додатковому рішення у справі.

Стаття 244. Додаткове рішення

1.Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1)стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3)судом не вирішено питання про судові витрати.

2.Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3.Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4.У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5.Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідач в свою чергу також у відзиві заявив клопотання про стягнення з позивача на відповідача 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разізадоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в сумі 15000 грн покладаються на КНП Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня».

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 57934,59 грн.

Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ши в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області "Лисичанська багатопрофільна лікарня" (93113, м.Лисичанськ Луганської області, проспект Перемоги, буд.134, код ЄДРПОУ 05401658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанська енергосервісна компанія» (79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд.18, каб.24, код ЄДРПОУ 35389334) основну заборгованість в сумі 2875721,07 грн, 3% річних у сумі 69436,27 грн, інфляційні втрати у сумі 196591,39 грн, пеню у сумі 720556,80 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 57934,58 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано - 05.02.2024.

Суддя Ріта ШЕЛІХІНА

вих. №

05.02.2024

Надр. 1 прим.

1- до справи;

2- позивачу - ТОВ «ЛЕСКО» - до електронного кабінету;

3- представнику позивача -Навроцькому Д.М. - до електронного кабінету;

4- відповідачу - КНП Лис.міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» - до електронного кабінету;

5 - представнику відповідача Васильцовій О.О. - до електронного кабінету;

6-третій особі - до електронного кабінету.

Внесено до ЄДРСР 05.02.2024 Анастасія ПАВЛОВА