Ухвала

від 05.02.2024 по справі 922/4179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" лютого 2024 р. м. ХарківСправа № 922/4179/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Тонкою Є.М.

розглянувши справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова(вул. Тобольська, 55А, м. Харків, 61072 ) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради(майдан Конституції, 7, місто Харків, 61003 ) до Фізичної особи-підприємця Жили Лариси Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів за участю представників сторін:

прокурора - Клейн Л.В. (посвідчення № 072868 від 01.03.2023);

позивача- не з`явився

відповідача - Рижков І.П. (ордер серія ВІ № 1174765 від 28.10.2023);

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до фізичної особи-підприємця Жили Лариси Миколаївни, в якій просить суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця Жили Лариси Миколаївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, отримувач УК м. Харків, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002) кошти у розмірі 118 927,78 гривень (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 78 копійок);

- судовий збір стягнути з відповідача та такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4179/23. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2023 об 11:30.

В судовому засіданні 01.11.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 21.11.2023 року об 11:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 01.11.2023.

Через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі від 12.11.2023, в якому останній просив суд закрити провадження у справі №922/4179/23 на підставі пункту 1 частини 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з тим, що ним не використовується розташована на спірній земельній ділянці належна на праві власності нежитлова будівля літ. А-1 в своїй господарській діяльності.

Через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив від 12.11.2023, в якому останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що виходячи з виду використання нежитлової будівлі літ. А-1 в 2020-2022 роках та ставки орендної плати за відповідні види використання спірної земельної ділянки, загальна сума орендної плати за 2020, 2021 роки та січень-лютий 2022 року складає 75 874,19 грн. і вказана сума грошових коштів сплачена до міського бюджету міста Харкова Жилою Ларисою Миколаївною як безпідставно збережені кошти та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» як земельний податок. Натомість здійснений посадовими особами Департаменту земельних відносин Харківської міської ради є помилковим, оскільки застосовано невірні ставки орендної плати за 2020 та 2021 роки.

Прокурором через канцелярію суду подано відповідь на відзив від 17.11.2023 №55-104-6568ВИХ-23, вказаний документ долучено судом до матеріалів справи.

Призначене на 21.11.2023 року об 11:00 год. підготовче засідання не відбулося внаслідок технічних несправностей при здійсненні відеофіксації.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 21.11.2023.

Прокурором через канцелярію суду подано заперечення від 24.11.2023 №55-104-6686ВИХ-23 на клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначав про те, що ОСОБА_1 , як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, здійснює свою діяльність як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_3 .

Через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив від 12.11.2023, вказаний документ долучено до матеріалів справи.

Через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 29.11.2023, в яких він заперечував проти заявленої відповідачем заяви про закриття провадження у справі спираючись на те, що до Харківської міської ради з заявами про надання спірної земельної ділянки в оренду зверталася саме фізична особа-підприємець Жила Л.М. Також, ОСОБА_1 є директором та кінцевим бенефіціаром Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД», а тому до договору позички №01/08/2019 від 01.08.2019 року слід поставитися критично.

В судовому засіданні 29.11.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до 13.12.2023 о 12:00 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 29.11.2023.

В судовому засіданні 13.12.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на 03.01.2024 об 11:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 13.12.2023.

В судовому засіданні, яке відбулося 03.01.2024, Прокурор підтримав позовні вимоги. Представник позивача також підтримав позовні вимоги.

Протокольною ухвалою суду від 03.01.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 23.01.2024 об 11:30 год.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2024, представник відповідача проти позовних вимог заперечував та наполягав, що спірна земельна ділянка та належна ОСОБА_1 на праві власності нежитлова будівля літ. А-1, загальною площею 84,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , не використовувалися відповідачем в своїй господарській діяльності. Розташована на спірній земельній ділянці нежитлова будівля літ А-1 використовувалися Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» на підставі договору позички №01/08/2019 від 01.08.2019, якою за 2020-2022 звітні роки було сплачено земельний податок на загальну суму 11263,40 грн. Як власник вказаної нежитлової будівлі літ. А-1 фізична особа ОСОБА_1 сплатила безпідставно збережені кошти до бюджету міста за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 року включно в сумі 64643,55 грн.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 05.02.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.02.2024, Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Керівником Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по вул. Пискунівській, 12, у м. Харкові.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2019 №НВ-0003496942019 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:01:006:0015 складає 0,0103 га, сформована земельна ділянка 17.09.2003. Вказана земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (магазину).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.09.2023 №347923745 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310137200:01:006:0015 зареєстровано з 02.09.2019 за територіальною громадою Харківської міською радою Харківської області на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI.

Між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Коссе Л.М. та зареєстрований в реєстрі за №435. Зареєстрований у Харківському міському управлінні земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 05.03.2003 за №7205/03. Предметом договору оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:01:006:0015, яка надається в оренду строком з 01.08.2001 до 01.08.2003, але не пізніше початку реконструкції Центрального ринку для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (магазину).

Рішенням Харківської міської ради від 29.04.2009 №92/09 (пункт 26 додатку 2 до рішення) припинено ТОВ фірмі «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» право користування земельною ділянкою площею 0,0103 га по вул. Пискунівській, за його добровільною відмовою та надано вказану земельну ділянку в оренду фізичній особі-підприємцю Жилі Ларисі Миколаївні строком до 01.04.2014 року земельну ділянку площею 0,0103 га по вул. Пискунівській, 12 за рахунок земель житлової та громадської забудови в межах, які визначені договором оренди земельної ділянки, реєстраційний №7205/03 від 05.03.2003, для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу (кафе).

Рішенням Харківської міської ради від 29.10.2014 №1675/14 (пункт 28 додатку 3 до рішення) внесено зміни до підпункту 26.4 пункту 26 додатку до рішення Харківської міської ради від 29.04.2009 №92/09 замінивши цифри «01.04.2014» цифрами «01.10.2019».

Як визнається всіма учасниками справи, договір оренди землі з фізичною особою-підприємцем Жилою Ларисою Миколаївною укладений не був.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.07.2022 №305400348 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 84,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за громадянкою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.12.2010 у справі №2-8300/10.

Головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Миколайчук А.С. на підставі ч. 2 ст. 83 та ст. 187 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки кадастровий номер 6310137200:01:006:0015 по АДРЕСА_3 .

В складеному за результатами проведеного обстеження Акті від 27.06.2023 (далі - Акт обстеження від 27.06.2023) встановлено, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. А-1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 . Земельна ділянка використовується ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 під магазин.

З наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що на підставі договору позички №01/08/2019 від 01.08.2019 ОСОБА_1 передала в строкове безоплатне користування Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 84,1 кв.м., по АДРЕСА_3 для використання під їдальню та постачання готової їжи до 01.01.2022, а з 01.01.2022 - під заклад громадського харчування.

За 2020-2022 звітні роки Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» до контролюючого органу були подані податкові декларації з плати за землю, в яких проведено нарахування земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0015 в сумах: 2020 рік - 5143,80 грн.; 2021 рік - 5143,80 грн.; 2022 рік - 943,04 грн.

Згідно з копіями квитанцій про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД» земельного податку за 2020-2022 звітні роки, загальна сума сплаченого земельного податку складає 11263,40 грн.

Як свідчить квитанція до платіжної інструкції про переказ готівки №15 від 10.11.2023 фізична особа ОСОБА_1 сплатила на рахунок позивача безпідставно збережені кошти за спірну земельну ділянку за період з 01.01.2020-28.02.2020 в розмірі 64643,55 грн.

Звертаючись до суду з позовом, Прокурор зазначає, що фізична особа-підприємець Жила Лариса Миколаївна у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачувала плату за користування земельною ділянкою по вул. Пискунівській, 12 у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегла за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 118927,78 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (ст.24 Цивільного кодексу України).

Статтею 26 Цивільного кодексу України визначено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституції України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

У статті 42 Конституції України зазначено, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю (стаття 50 Цивільного кодексу України).

Таким чином, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15 та від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні. Користування ж такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 84,1 кв.м. по АДРЕСА_3 належало з 05.11.2007 по 04.12.2007 ТОВ фірма «Карусель, ЛТД» на підставі свідоцтва про право власності від 22.01.1996 №559-В; з 05.12.2007 по 25.02.2011 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.2007 за №4411; з 26.02.2011 по теперішній час належить ОСОБА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20.12.2010 №2-8300/10.

Проте, позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували використання майна, що розміщене на земельній ділянці, та безпосередньо земельної ділянки фізичною особою-підприємцем (відповідачем) в комерційних цілях, як і не доведено, що лише відповідачем використовувалось вказане майно та земельна ділянка.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на виникнення земельних відносин між позивачем і фізичною особою-підприємцем Жилою Ларисою Миколаївною щодо використання ним земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна, що належить саме фізичній особі ОСОБА_1 на праві власності.

Визнаючи відповідачем саме фізичну особу-підприємця Жилу Ларису Миколаївну, Прокурор виходив з того, що в пункті 1 Акту обстеження від 27.06.2023 зазначено про використання спірної земельної ділянки фізичною особою-підприємцем Жилою Л.М. Також, посилається на лист Головного управління ДПС у Харківській області від 31.07.2023 №13607/5/20-40-24-05-07, в якому зазначається, що Жила Л.М. зареєстрована платником єдиного податку, місце здійснення діяльності: м. Харків, Центральний ринок.

Зі змісту Акту обстеження від 27.06.2023 вбачається і не було спростовано позивачем, що участі в обстеженні земельної ділянки відповідач не приймала. В пункті 2 «Обстеження на місцевості» зазначено, що спірна земельна ділянка використовується Жилою Л.М., без посилання на статус фізичної особи-підприємця, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 під магазин. Однак, долучене до Акту обстеження від 27.06.2023 фото свідчить про використання нежитлової будівлі літ. А-1 під кафе. В судовому засіданні, яке відбулося 03.01.2024, представник позивача визнав той факт, що нежитлова будівля літ. А-1 на час обстеження використовувалася під кафе, а не магазин, а відомості в пункті 1 Акту обстеження від 27.06.2023 є некоректними.

В свідоцтві платника єдиного податку серія Б №733759 від 29.12.2012 зазначено, що фізична особа-підприємець Жила Лариса Миколаївна є платником єдиного податку на 1 групі. Місце провадження господарської діяльності - м. Харків, вул. Енгельса, 33, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський центральний ринок». Вид господарської діяльності: 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

В відомостях ЄДРПОУ стосовно фізичної особи-підприємця Жили Лариси Миколаївни, окрім вказаних КВЕД, вказані: 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина друга статті 2 Земельного кодексу України).

Частиною 2 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Передача в оренду земельних ділянок комунальної власності громадянам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель. споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З наведеного вбачається, що використання фізичною особою земельної ділянки, на якій знаходиться належний йому на праві власності об`єкт нерухомості, не залежить від наявності у фізичної особи статусу суб`єкта підприємницької діяльності. А його наявність не може свідчити про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема, у правовідносинах з користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц, від 27.06.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 27.06.2018 у справі №749/230/15-ц, від 03.10.2018 у справі №904/1182/17.

Судом встановлено, що спірну земельну ділянку в своїй господарській діяльності використовувало в спірний період Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КАРУСЕЛЬ, ЛТД». Передаючи нежитлову будівлю літ. А-1 по АДРЕСА_3 в користування вказаній юридичній особі, ОСОБА_1 діяла як фізична особа. Господарську діяльність фізична особа-підприємець Жила Лариса Миколаївна здійснює за адресою: АДРЕСА_4 . В своїй господарській діяльності в спірний період фізична особа-підприємець Жила Лариса Миколаївна нежитлову будівлю літ. А-1 по АДРЕСА_3 та, відповідно, земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:01:006:0015 не використовувала.

Стосовно посилання позивача на недотримання при укладанні договору позички вимог частини 3 ст. 238 ЦК України суд зазначає наступне.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу (частина 1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 238 ЦК України не містить норм щодо нікчемності правочину. Глави 58 та 60 ЦК України не містять норми щодо нікчемності договору найму, оренди або позички у зв`язку з недотриманням припису ч. 3 ст. 238 ЦК України. Договір позички №01/08/2019 від 01.08.2019 в судовому порядку недійсним не визнаний.

Припущення прокурора щодо відповідності видів діяльності відповідача у даній справі - фізичної особи-підприємця Жили Лариси Миколаївни та видів нерухомого майна, яке належить Жилі Ларисі Миколаївні, як фізичній особі, не приймається до уваги, оскільки не доведено належними доказами.

Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.1. ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу (п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статей 319 та 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, фізична особа може користуватися земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості нежитлового призначення, з різними цілями - як пов`язаними зі здійсненням нею господарської діяльності, так і ні.

Користування ж такою земельною ділянкою не свідчить про господарський характер відносин.

В свою чергу, позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в порядку ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України обставини використання фізичною - особою підприємцем Жилою Ларисою Миколаївною спірною земельною ділянки в період з 2020, 2021 роки та січень-лютий 2022 в господарській, комерційній діяльності.

За таких обставин, суд доходить висновку, що дані правовідносини виникли між Харківською міською радою та громадянкою Жилою Ларисою Миколаївною як фізичною особою, а не суб`єктом підприємницької діяльності, а тому цей спір не підвідомчий господарському суду.

Про вищеозначене твердження суду свідчить також зміст квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №15 від 10.11.2023 з якого вбачається, що безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2020-28.02.2022 сплачені не фізичною особою-підприємцем Жилою Л.М., а фізичною особою Жилою Л.М. як власником об`єкту нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

Отже, з огляду на наведене суд критично ставиться до твердження прокурора та позивача, що спірна земельна ділянка використовувалась Фізичною особою-підприємцем Жилою Л.М., оскільки це спростовується матеріалами справи.

Будь-яких інших доказів, що свідчили б про використання відповідачем спірної земельної ділянки саме в господарській діяльності, позивачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду даного спору в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За приписами ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на те, що спір у справі № 922/4179/23 відноситься до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Прокурором не було заявлено клопотання про повернення сплаченої суми судового збору, а тому у суду відсутні підстави для повернення прокурору сплаченої суми судового збору.

За наявності відповідного клопотання судовий збір буде повернуто прокуратурі.

Керуючись ст. 129, п.1 ч.1, ч.3, ч.4 ст. 231, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 922/4179/23.

Ухвала набирає законної сили в порядку приписів ч. 1 ст. 235 ГПК України негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту процесуального документу та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України та п. 4 розділ Х Прикінцеві положення ГПК України.

Повний текст складено та підписано 06 лютого 2024 року.

СуддяО.О. Присяжнюк