Постанова

від 05.02.2024 по справі 464/432/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/432/23 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 22-ц/811/2499/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №464/432/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Семененка Володимира Павловича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном

в с т а н о в и в :

25 січня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування позову зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,0482 га, що знаходиться на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області у Садівничому товаристві «Будівельник». Власником сусідньої земельної ділянки є відповідач, який упродовж 2021 року без погодження з іншими членами кооперативу засипав та залив бетоном дощоприймач загального користування, що призводить до того, що дощова вода не стікає, залишається на дорозі, розмиває її та створює перешкоди у русі транспорту та пішоходів. Також вода потрапляє на земельну ділянку позивача, що негативно впливає на її цінність та шкодить будинку, господарським спорудам, насадженням, тощо. Просить зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном , а саме земельною ділянкою, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області та примикаючої до неї дорогр загального користування шляхом демонтажду залізобетонної конструкції, спорудженої на місці дощоприймача.

09 травня 2023 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 0424 га, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» в с. Вовків, Пустомитівського району, Львівської області, кадастровий № 4623681800:08:000:0395, шляхом демонтажу влаштованої ОСОБА_2 на дорозі загального користування споруди з резинових збірних елементів, насипу з елементів залізобетону, каміння, битої цегли та бруківки.

Зустрічний позов обгрунтований тим, що позивач і відповідач є власниками сусідніх земельних ділянок , які розділені грунтовою дорогою загального користування. Зазначає, що неодноразове залиття водяними масами його земельної ділянки та розташованих на ній будівель призводило до псування та знищення вказаних об`єктів, а тому він в межах своєї ділянки без заходу на землі загального користування облаштував бетонний паркан. Відповідач на ділянці дороги загального користування у 2021 році почав створювати штучний насип (дамбу) з елементів залізобетону , збірних резинових елементів , битої цегли та каміння та вистелив шар бруківки. Висота насипу по відношенню до рівня дороги становить близько 1 метра. Споруджена відповідачем дамка на дорозі загального користування створює перешкоди для нормального , звичного стоку води вздовж дороги , через це водостік скерований на земельну ділянку позивача.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про усунення перешкод у користуванні земельною - повернуто відповідачу ОСОБА_1 .

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко Володимир Павлович. Вважає ухвалу суду незаконною. Зазначає, що зустрічний позов взаємопов`язаний з первісним і спільний їх розгляд є доцільним, тому, що вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, у позовній заяві ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (первіснийпозов)ставляться позовнівимоги про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном, а саме земельною ділянкою, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області, та примикаючої до неї дороги загального користування шляхом демонтажу залізобетонної конструкції, спорудженої на місці дощоприймача. Водночас в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ставляться позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,0424га, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» в с. Вовків Пустомитівського району Львівської області, кадастровий №4623681800:08:000:0395, шляхом демонтажу влаштованої ОСОБА_2 на дорозі загального користування споруди з резинових (гумових) елементів, насипу з елементів залізобетону, каміння, битої цегли та бруківки. Звертає увагу, що судом не було дотримано форми постановлення ухвали про відмову в прийнятті до розгляду зустрічного позову. Судом вирішено питання про відмову в прийнятті до провадження позову в судовому засіданні без видалення до нарадчої кімнати і судом не мотивовано ухвалу, чому суд прийшов до висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви.

Просить скасувати протокольну ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року, а справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10 листопада 2023 року від представника ОСОБА_2 адвоката Цап Оксани Романівни надійшов відзив на апеляційну скаргу в якій просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зазначає, що спільний розгляд зустрічного позовом з основним позовом є недоцільним в одному провадженні, оскільки задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, а також, що предмети спору не є взаємопов`язаними. Також зазначає, що орієнтовний розмір понесених витрат на правову допомогу при розгляді справи в Львівському апеляційному суді становить 5000 грн. Судові витрати просить розподілити в порядку, встановленому нормами чинного ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені впунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З врахуванням того, що оскаржується ухвала передбачена п.6 ч. ст.353 ЦПК України розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що первісний і зустрічний позов не є взаємопов`язаними , відрізняються за способом захисту прав та законних інтересів , спільний їх розгляд є недоцільним в одному провадженні, оскільки виникають з різних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З врахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами у цій справи виник спір щодо на їх думку незаконних дії кожного з них, які полягають у спорудженні відповідачем за зустрічним позовом насипу (дамби), а відповідачем за первісним позовом залізобетонної конструкції, внаслідок чого дощові води не мають стоку та потрапляють на земельні ділянки.

Предметом як первісного так і зустрічного позову є усунення перешкод у користуванні земельними ділянки, які розділені дорогою спільною користування, яка на думку позивача за первісним позовом розмивається внаслідок дій відповідача, а на думку позивача за зустрічним позовом внаслідок дій відповідача,які полягають у створенні дамби тому вода потрапляє на його земельну ділянку.

Враховуючи наведене, судпершої інстанціїдійшов помилковоговисновку,що первісний і зустрічний позов не є взаємопов`язаними , відрізняються за способом захисту прав та законних інтересів, спільний їх розгляд є недоцільним в одному провадженні, оскільки виникають з різних правовідносин та задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Навпаки зазначені позови доцільно розглянути спільно, оскільки як під час розгляду первісного так і під час розгляду зустрічного позову, суду необхідно з`ясовувати одні і тіж обставини, а саме правомірність встановлення залізобетонної конструкції ОСОБА_1 та правомірність влаштованої ОСОБА_2 на дорозі загального користування споруди з резинових збірних елементів, насипу з елементів залізобетону, каміння, битої цегли та бруківки, а також наявність перешкод у зв`язку з цим для кожного з них.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначено, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (пункт 27, 28).

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

У цій справі як у первісному так і у зустрічному позові способом захисту є усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом демонтажу влаштованих кожною із сторін у справі споруд.

Тобто з`ясуванню як за первісним так і за зустрічним позовом підлягають правомірність встановлених споруд сторонами та їх вплив на користування земельними ділянками їх власниками, а тому суд апеляційної інстанції вважає , що їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Відповідно п.1ч.1ст.379ЦПК Українипідставами дляскасування ухвалисуду,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направленнясправи дляпродовження розглядудо судупершої інстанціїє неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Щодо клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про стягнення витрат на правову допомогу, апеляційний суд зазначає, що таке не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ст.141 ЦПК України розподіл судових витрат, суд проводить під час ухвалення рішення про суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6, 379 ч.1, п.1; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семененка Володимира Павловича задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2023 року скасувати.

Справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2024 року.

Головуючий Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І. Приколота

Р.В. Савуляк