Ухвала

від 27.03.2024 по справі 464/432/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 464/432/23 Провадження № 2/450/785/24

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

27 березня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника відповідача за первісним позов та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

встановив:

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за первісним позов та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

25.03.2024 року протокольною ухвалою прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

26.03.2024 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача за первісним позов та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_3 чи іншим особам чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 в проведенні останнім ремонту (відновлення) паркану та частини дорожнього покриття дороги зі сторони, що прилягає до паркану з метою усунення негативних наслідків у зв`язку з підтопленнями.

Свої вимоги мотивує тим, що у зв`язку з закінченням зимової пори року та початком весни, виникла необхідність в усуненні наслідків підтоплень, здійснення ремонту (відновлення) покриття дороги біля паркану та його вирівнювання самого паркану по вертикалі (у зв`язку з підтопленнями паркан нахилився). Водночас ОСОБА_3 не припиняються неправомірні дії спрямовані на нанесення шкоди майну ОСОБА_1 шляхом спрямування талої та дощової води під паркан та здійснення дій направлених на умисне, штучне створення колії в якій збиралася б вода та просочувалась на належну ОСОБА_1 земельну ділянку. Тому виникла необхідність на внесення зазначеної заяви до суду з метою постановлення судом ухвали, якою заборонити ОСОБА_3 чи іншим особам здійснювати перешкоди в ремонті (відновленні) паркану та прилеглої до нього частини дороги зі сторони земельної ділянки належної ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

. У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Про необхідність досягнення справедливого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За змістом зустрічної позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,0424га, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» в с. Вовків Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 4623681800:08:000:0395, шляхом демонтажу влаштованої ОСОБА_3 на дорозі загального користування споруди з резинових (гумових) елементів, насипу з елементів залізобетону, каміння, битої цегли та бруківки.

Між тим, за змістом заяви про забезпечення позову вбачається про необхідність заборони ОСОБА_3 чи іншим особам чинити будь-які перешкоди ОСОБА_1 в проведенні останнім ремонту (відновлення) паркану та частини дорожнього покриття дороги зі сторони, що прилягає до паркану з метою усунення негативних наслідків у зв`язку з підтопленнями.

Відтак у разі задоволення заяви про забезпечення позову, буде досягнуто мети позовної заяви, без розгляду справи по суті.

Також, не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з оцінки обгрунтованості доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, в тому числі, спроможності заходів, яких заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 153, 154, 247, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив :

в задоволенні заяви представника відповідача за первісним позов та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

СуддяН. Б. Добош