Рішення

від 28.12.2023 по справі 300/4869/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2023 р. справа № 300/4869/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Космірак Н.М.,

представників позивача Мамотенка О.П., Шкіри Н.І.,

представників відповідача - Гавадзина М.В., Бабій Т.В., Крука І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ДП «ВО «Карпати» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №007171/2301 від 12.07.2023, № 007150/0705 від 12.07.2023, №007149/0705 від 12.07.2023, № 007147/2408 від 12.07.2023, №007151/0705 від 12.07.2023, №007157/0705 від 12.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані податкові повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято протиправно, з порушенням статей 102, 103, 141 Податкового кодексу України, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, підписаної 12.01.1993 між Урядом України і Урядом Республіки Польща, статей 189, 198, 168, 126, пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що господарські операцій проведені з нерезидентом відповідно до умов укладених Договору №1 та Договору №3 є суто відносинами щодо строкового платного користування чужим майном, яке не є об`єктом інтелектуальної власності і, відповідно, укладені договори не містять ознак (умов) ліцензійних договорів, а тому орендні платежі не можуть кваліфікуватись як роялті. Отримувач доходу - компанія Aptiv Servises Poland S.A. в повному обсязі включила до оподатковуваного доходу та оподаткувала доходи від орендної плати із джерелом їх походження з України в Республіці Польща. Вважає, що податкові зобов`язання по податку з доходів нерезидентів за 1 квартал 2017 року 4 квартал 2020 року (2020 рік), визначені податковим органом з порушенням граничних строків, встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України. Також позивач зазначає про помилковість висновку відповідача щодо застосування п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України до операцій із припинення використання у господарській діяльності орендованого у нерезидента майна, оскільки в спірному випадку не виконуються основні умови, необхідні для застосування вказаного пункту, а саме: товари (виробниче обладнання), які передаються орендодавцем орендарю на умовах договору оренди не придбаваються орендарем, передання майна в оренду не є об`єктом оподаткування ПДВ, включення вартості активів до податкового кредиту відбулося не у зв`язку із їх придбанням. Оскільки відповідачем неправомірно нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то вважає неправомірним і застосування фінансових санкцій в сумі 13600,00 грн. Стверджує про безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, оскільки помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк, а позивач самостійно виявив помилку реквізитів оплати та виправив її шляхом перерахування сум ПДФО. Вважає, що повідомлення за формою №20-ОПП та заява за формою №1-ОПП не підпадають під визначення податкової звітності, а тому на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (в тому числі за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за формою №20-ОПП, заяви за формою №1-ОПП) не повинні застосовуватися.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 пріоритетними є норми, передбачені пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні Положення» ПК України. Стверджує, що позивачем не проводилися нарахування та сплата до бюджету податку на доходи при виплаті доходів нерезиденту за період з 01.01.2017 по 31.01.2021. Дохід нерезидента у вигляді орендної плати за договором оперативного лізингу або оренди майна підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидентів за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором України. Також ДП «ВО «Карпати» подано додаток ПН до декларації з податку на прибуток в 2021-2022 роках, в якому самостійно визначило вид доходу роялті. Вважає, що позивач не звільняється від обов`язку утримання податку з виплат на користь резидента Республіка Польща, оскільки підприємством до перевірки та на дату розгляду заперечення не надано документів, які б підтверджували факт оподаткування сплачених доходів в країні нерезидента Aptiv Servises Poland S.A., однак позивач має право на застосування ставки податку в 10%, замість 15%, що власне й передбачено в цьому випадку умовами Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща. ДП «ВО «Карпати» з моменту передачі орендованого обладнання іншим суб`єктам господарювання (згідно актів приймання-передачі) не використовує орендоване обладнання в господарській діяльності та в оподатковуваних операціях, відтак у платника податків виникає обов`язок щодо нарахування/визначення компенсуючого ПДВ. Стверджує, що сплата зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб вказує на те, що платник податків діяв необачно і допустив порушення та невірно вказав розрахунковий рахунок на який необхідно сплатити цей податок і його в бюджет було сплачено несвоєчасно, що вказує на умисність дій посадових осіб платника податків та порушення обов`язку позивачем, з урахуванням норм статей 16, 36 ПК України, що призвело до несвоєчасної сплати ПДФО (а.с.6 т.3).

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.22 т.3).

Відповідач надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначає про порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, визначеними підпунктами «а» - «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України. Платник податків зобов`язаний подавати повідомлення по об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (а.с.63 т.3).

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив. Просять позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позов, додаткових письмових поясненнях. Просять у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

ДП «ВО «Карпати» 13.09.1993 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів.

На підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №760-п від 04.05.2023, направлень на перевірку від 15.05.2023 №1347, №1348, від 18.05.2023 №1392, від 22.05.2023 №1432, №1433 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «ВО «Карпати» з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.04.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 по 31.03.2023.

За результатами вказаної перевірки ДП «ВО «Карпати» контролюючий орган 12.06.2023 склав акт перевірки №6677/09-19-07-05/19389809, за змістом якого встановлено порушення:

1. пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 185994 грн., в тому числі за серпень 2021 року в сумі 185994 грн., та завищення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 7085459 грн., в т.ч. за липень 2021 року в сумі 1770476 грн., за серпень 2021 року в сумі 3240409 грн., за вересень 2021 року в сумі 826873 грн., за травень 2022 року в сумі 128978 грн.;

2. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціях визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України за липень 2021 року обсяг постачання (без податку на додану вартість) 8852380 грн., сума ПДВ 1770476 грн., за серпень 2021 року обсяг постачання (без податку на додану вартість) 21266380 грн., сума ПДВ 4253276 грн., за листопад 2021 року обсяг постачання (без податку на додану вартість) 5593615 грн., сума ПДВ 1118723 грн., за квітень 2022 року обсяг постачання (без податку на додану вартість) 644890 грн., сума ПДВ 128978 грн.

- порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України: №2755 від 31.12.2022, обсяг постачання (без податку на додану вартість) 10172,88 грн., ПДВ - 2034,58 грн.;

3. п. 46.1, п. 46.2 ст. 46, п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, в результаті несвоєчасного подання розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями за І півріччя 2021 року та за 2021 рік;

4. пп. 141.4.1, пп. 141.4.2. п. 141.4 статті 141 Податкового кодексу України платником не нарахована та несплачена сума податку з доходів нерезидента Aptiv Services Poland S.A. (попередня назва "Delphi Poland S.A.") за період з 01.01.2017 по 30.04.2023 становить 30707915 грн. у т.ч.: за І квартал 2017 року - 1298514 грн., за півріччя 2017 року - 3097686 грн. (1799172 грн. у другому кварталі), за три квартали 2017 року - 4195879 грн. (1098193 грн. у третьому кварталі), за 2017 рік - 7130297 грн. (2934418 грн. у четвертому кварталі), за І квартал 2018 року - 1201655 грн., за півріччя 2018 року - 2602693 грн. (1401038 грн. у другому кварталі), за три квартали 2018 року - 4228734 грн. (1626041 грн. у третьому кварталі), за 2018 рік - 5229885 грн. (1001151 грн. у четвертому кварталі), за І квартал 2019 року - 1922221 грн., за півріччя 2019 року - 3412146 грн. (1489925 грн. у другому кварталі), за три квартали 2019 - 5164753 грн. (1752607 грн. у третьому кварталі), за 2019 рік - 7874047 грн. (2709294 грн. у четвертому кварталі), за І квартал 2020 року - 1249877 грн., за півріччя 2020 року - 3899347 грн. (2649470 грн. у другому кварталі), за три квартали 2020 року - 5478494 грн. (1579147 грн. у третьому кварталі), за 2020 рік - 9423220 грн. (3944726 грн. у четвертому кварталі) та за І квартал 2021 року - 1050466 грн.;

5. п. 46.1, п. 46.3, п. 46.5 ст. 46, п. 49.1, п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України не подано до контролюючого органу додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства по нерезиденту Aptiv Services Poland S.A. (попередня назва "Delphi Poland S.A."), а саме: за 1 квартал 2017 року, за півріччя 2017 року, за три квартали 2017 року, за 2017 рік, за І квартал 2018 року, за півріччя 2018 року, за три квартали 2018 року, за 2018 рік, за І квартал 2019 року, за півріччя 2019 року, за три квартали 2019 року, за 2019 рік, за І квартал 2020 року, за півріччя 2020 року, за три квартали 2020 року, за 2020 рік, за І квартал 2021 року, за півріччя 2021 року, за три квартали 2021 року, за 2021 рік;

6. п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України несвоєчасно подано у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (форма №4 ДФ) за І-ІІ квартали 2021 року, та І квартал 2022 року, а також порушено порядок заповнення їх і повноти відображення в них відповідних відомостей, а саме невірно ідентифіковано реєстраційні номери облікових карток фізичних осіб, яким виплачено доходи, а також не вірно визначено ознаки доходів громадян за період 2017-2023 роки;

7. пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб в сумі 1596718,92 грн.;

8. п. 63.3. ст. 63 ПК України - неподання ДП «ВО «Карпати» до податкового органу повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП).

ДП «ВО «Карпати» 26.06.2023 подало відповідачу заперечення №01-07/24/1080 до вказаного акту перевірки від 12.06.2023 №6677/09-19-07-05/19389809 (а.с.54 т.1).

За результатами розгляду заперечення висновок акту перевірки від 12.06.2023 №6677/09-19-07-05/19389809 залишено без змін (а.с.70 т.1).

На підставі акта перевірки від 12.06.2023 №6677/09-19-07-05/19389809 відповідач прийняв:

податкове повідомлення-рішення №007171/2301 від 12.07.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 38384894,00 грн., з них: 30707915,00 грн. основне зобов`язання та 7676979,00 грн. штрафні санкції (а.с.77 т.1);

податкове повідомлення-рішення №007150/0705 від 12.07.2023, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 8856824,00 грн., з них: 7085459,00 грн. основне зобов`язання та 1771365,00 грн. штрафні санкції (а.с.52 т.2);

повідомлення-рішення №007149/0705 від 12.07.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 232493,00 грн., з них: 185994,00 грн. основне зобов`язання та 46499,00 грн. штрафні санкції (а.с.53 т.2);

податкове повідомлення-рішення №007147/2408 від 12.07.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 382364,14 грн. (а.с.223 т.2);

податкове повідомлення-рішення №007157/0705 від 12.07.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5100,00 грн. (а.с.227 т.2);

податкове повідомлення-рішення №007151/0705 від 12.07.2023, яким застосовано штраф в сумі 13600,00 грн. за платежем з податку на додану вартість (а.с.228 т.2).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд при вирішенні цієї справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

При перевірці правильності оподаткування ДП «Виробниче об`єднання «Карпати» доходів нерезидентів, службовими особами відповідача встановлено порушення позивачем п.п.141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, які полягають в не нарахуванні та несплаті податку з доходів нерезидента Aptiv Services Poland S.A. за ставкою 10 відсотків, отриманих ним як відшкодування за користування позивачем промисловим обладнанням.

Судом встановлено, що 26.02.2010 між ДП «ВО «Карпати» (Орендар) та Делфі Поланд СА (Delphi Poland S.A.) укладено договір оренди строком дії до 10.01.2016, за яким Делфі Поланд СА передав, а ДП «ВО «Карпати» прийняв в строкове платне користування обладнання, яке складається з приладів, перелічених в Додатку 1 до цього Договору. В пункті 3.1. цього Договору зазначено, що нове обладнання має бути поставлене Делфі Поланд СА на умовах DDU Завод, м. Івано-Франківськ, Україна відповідно до Інкотермс 2000. Орендар зобов`язаний своїм коштом здійснити митне оформлення обладнання та виконання інших митних процедур (а.с.78 т.1).

26.02.2010 між ДП «ВО «Карпати» (Орендар) та Делфі Поланд СА укладено акт прийняття-передачі до Договору оренди, відповідно до пункту 2 якого Делфі Поланд СА передав, а Орендар прийняв обладнання відповідно до Таблиці 1 Договору (а.с.113 т.1).

Додатковими угодами від 09.12.2014 №6, від 15.10.2016 №7, від 27.11.2019 №10 строк дії договору продовжено до 31.12.2025. Відповідно до додаткової угоди від 29.05.2018 №9 в договорі змінено назву з Делфі Поланд СА (Delphi Poland S.A.) на Аптів Сервісес Поланд С.А. (Aptiv Services Poland S.A.).

17.11.2011 ДП «ВО «Карпати», як Замовник, та Делфі Поланд СА, як Учасник, уклали договір поставки №3 про закупівлю послуг оренди за державні кошти, згідно п.1.1. якого, Учасник зобов`язується передати, а Замовник зобов`язується прийняти в строкове платне користування Обладнання на умовах Договору та на строк, визначений у п. 10.1 Договору, як буде визначатись Сторонами час від часу. Відповідно до пункту 5.2. вказаного Договору місце поставки Обладнання для передачі в оренду визначають як DAP завод, м. Івано-Франківськ, України відповідно до Інкотермс 2010. Замовник зобов`язаний своїм коштом здійснити митне оформлення Обладнання та виконання інших митних процедур (а.с.91 т.1).

17.11.2011 ДП «ВО «Карпати» (Замовник) та Делфі Поланд СА (Учасник) уклади акт прийняття-передачі № Іа до Договору оренди, згідно п. 2 якого Учасник передав, а Орендар прийняв Обладнання, наведене в Таблиці 1 Договору (а.с.120 т.1).

Додатковими угодами від 19.12.2014 №7, від 15.07.2016 №10, від 31.08.2020 №20 строк дії договору продовжено до 31.12.2025. Відповідно до додаткової угоди від 29.05.2018 №13 в договорі змінено назву з Делфі Поланд СА (Delphi Poland S.A.) на Аптів Сервісес Поланд С.А. (Aptiv Services Poland S.A.).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, та не заперечується позивачем, що за перевірений період ДП «ВО «Карпати» здійснило виплату нерезиденту: по договору оренди від 16.02.2010 69720,30 євро, що в еквіваленті складає 2143435,14 грн.; по договору оренди №3 від 17.11.2011 540278,48 євро, що в еквіваленті складає 2143435,14 грн., та 11826960,23 євро, що в еквіваленті складає 2143435,14 грн. (договір оренди №3 KSK від 17.11.2011).

Особливості оподаткування нерезидентів визначені п.141.4ст.141 ПК України.

Так, згідно з підпунктом141.4.1пункту141.4статті141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Зазначеною нормою встановлено перелік видів доходів, які визнаються доходами нерезидента з джерелом походження з України, який є вичерпним.

За приписами підпункту141.4.2пункту141.4статті141 ПК Українирезидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, нормиПК Українизобов`язують резидента утримати податок з доходів нерезидента, види яких зазначено у п.п.141.4.1п.141.4ст.141 ПК України.

Відповідно до пункту3.2статті3 ПК Україниякщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Оподаткування доходів резидентів Республіки Польщі регулюється положеннями Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від 12.01.1993, яка є чинною з 11.03.1994 (надалі також Конвенція).

Відповідно до статті 2 Конвенції вона застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади, незалежно від способу їх стягнення. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є: а) в Україні: (i) податок на прибуток (доходи) підприємств; і (ii) прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства; б) у Польщі: (i) прибутковий податок з юридичних осіб; (ii) прибутковий податок з фізичних осіб; (ііі) сільськогосподарський податок.

В статтях 6 - 23 Конвенції йдеться про особливості оподаткування тих чи інших видів доходів (як-то доходи від нерухомого майна, прибуток від комерційної діяльності, дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчужування майна, незалежних та залежних особистих послуг, доходи у діяльності міжнародного транспорту, асоційованих підприємств, оподатковування директорських гонорарів, доходів артистів, спортсменів, студентів, професорів і науково-дослідницьких працівників, пенсійних виплат та винагород в державній службі, інших доходів, майна тощо).

За змістом пункту 1 статті 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Статтею 12 Конвенції передбачено, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі. Однак, ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми надходжень (пункти 1, 2 статті 12 Конвенції).

Положення пункту 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний бенефіціар роялті, який є резидентом одної Договірної Держави, проводить комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов`язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або 14 цієї Конвенції, в залежності від обставин (пункт 4 статті 12 Конвенції).

В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними статтею 141 ПК України. Для цілей пп.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПК України такими доходами є, зокрема, роялті. Платежі, які виплачуються резидентом України резиденту Польщі як відшкодування за користування або за надання права користування промисловим обладнанням, відповідно до п.2 ст.12 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 10%. За період з 01.01.2017 по 30.04.2023 ДП «ВО «Карпати» виплатило нерезиденту Aptiv Services Poland S.A. (попередня назва "Delphi Poland S.A.") плату за користування промисловим обладнанням в сумі 383827510 грн. Сума податку, яку необхідно задекларувати та сплатити за період з 01.01.2017 по 30.04.2023 42647501 грн. ДП «ВО «Карпати» за період з 2021 по 2022 роки задекларовано самостійно та сплачено податку на прибуток іноземних осіб в сумі 11939586 грн. Однак платником за період з 01.01.2017 по 31.01.2021 виплати нерезиденту Aptiv Services Poland S.A. (попередня назва "Delphi Poland S.A.") не декларувалися та, відповідно, не нараховувався та не сплачувався податок на доходи іноземних осіб до бюджету. Всього за вказаний період не задекларовано та не сплачено податку 30707915 грн. (42647501 11939586).

Отже, контролюючий орган кваліфікував виплачений позивачем нерезиденту дохід як «роялті» та, обираючи порядок його оподаткування, керувався статтею 12 Конвенції, вважаючи при цьому, що плата за користування орендованим промисловим обладнанням, перерахована позивачем згідно договорів від 26.02.2010, №3 від 17.11.2011 на користь контрагента-нерезидента, є об`єктом оподаткування у вигляді роялті нерезидента з джерелом походження з України, визначеного пп.141.4.1 ст.141 ПК України.

Досліджуючи правову природу виплаченого позивачем нерезиденту доходу, суд зазначає таке.

З визначення поняття, наведеного упп.14.1.225п.14.1ст.14 ПК України, роялті будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до пункту 3 статті 12 Конвенції термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення), будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.

Як стверджує позивач і не спростував відповідач орендоване ДП «ВО «Карпати» у нерезидента Aptiv Services Poland S.A. (попередня назва "Delphi Poland S.A.") обладнання є звичайним виробничим обладнанням. Вказане також підтверджується змістом зазначених вище договору оренди від 26.02.2010, договору поставки №3 від 17.11.2011 та актів приймання-передачі.

На переконання суду, визнання платежів за оренду звичайного обладнання (тобто обладнання, щодо якого у нерезидента немає жодних прав інтелектуальної власності) як «роялті» за статтею 12 Конвенції не відповідає суті таких операцій та концепції «роялті» загалом. Платежі за оренду обладнання можуть визнаватися «роялті» лише в окремих випадках, коли відповідне обладнання є інноваційним, містить ноу-хау тощо (тобто пов`язане з правами інтелектуальної власності), але не у разі оренди будь-якого обладнання. До платежів за оренду звичайного обладнання має застосовуватися ст. 7 Конвенції, тобто платежі мають оподатковуватися в країні отримувача, якщо тільки він не має постійного представництва в Україні.

Зі змісту листа Aptiv Services Poland S.A. від 21.06.2023 слідує, що Aptiv Services Poland S.A. отримало доходи від оренди виробничого обладнання в 2017-2020 роках в Україні. Aptiv Services Poland S.A. є бенефеціарним власником цього доходу і має право отримувати такий дохід як власник наданого в оренду виробничого обладнання. Aptiv Services Poland S.A. підтвердило, що у 2017 році оподатковуваний дохід (від оренди виробничого обладнання, наданого в оренду ДП «ВО «Карпати») на суму 9057413,52 польських злотих (еквівалентно 2132113,45 євро) за оренду обладнання було включено до оподатковуваного доходу в рядку 35 Податкової декларації, поданої Aptiv Services Poland S.A. за 2017 рік, прийнятої відповідним податковим органом Республіки Польща 03.04.2018; в 2018 році оподатковуваний дохід (від оренди виробничого обладнання, наданого в оренду ДП «ВО «Карпати») на суму 7074576,79 польських злотих (еквівалентно 1658273,40 євро) за оренду обладнання було включено до оподатковуваного доходу в рядку 40 Податкової декларації, поданої Aptiv Services Poland S.A. за 2018 рік, прийнятої відповідним податковим органом Республіки Польща 11.06.2019; в 2019 році оподатковуваний дохід (від оренди виробничого обладнання, наданого в оренду ДП «ВО «Карпати») на суму 9864961,81 польських злотих (еквівалентно 2291348,76 євро) за оренду обладнання було включено до оподатковуваного доходу в рядку 49 Податкової декларації, поданої Aptiv Services Poland S.A. за 2019 рік, прийнятої відповідним податковим органом Республіки Польща 18.09.2020; в 2020 році оподатковуваний дохід (від оренди виробничого обладнання, наданого в оренду ДП «ВО «Карпати») на суму 12330836,24 польських злотих (еквівалентно 2758807,03 євро) за оренду обладнання було включено до оподатковуваного доходу в рядку 49 Податкової декларації, поданої Aptiv Services Poland S.A. за 2020 рік, прийнятої відповідним податковим органом Республіки Польща 21.06.2021 (а.с.2 т.2).

Вказаний лист подавався позивачем відповідачу разом із запереченням на акт перевірки, а отже його зміст був відомий контролюючому органу на час прийняття податкового повідомлення-рішення №007171/2301 від 12.07.2023.

Твердження відповідача про те, що позивачем не надано в період з 01.01.2017 по 31.01.2021 додатку ПН до декларації з податку на прибуток, а в 2021-2022 роках задекларовано вказані платежі як роялті не спростовують правову природу виплаченого позивачем нерезиденту доходу в період з 01.01.2017 по 31.01.2021. Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що сплачені позивачем нерезиденту платежі за оренду виробничого обладнання обліковувалися в період з 01.01.2017 по 31.01.2021 ДП «ВО «Карпати» як роялті. Сплату податку на доходи нерезидента Aptiv Services Poland S.A. в 2021-2022 роках позивач пояснив укладенням додаткових угод №11 від 31.12.2020 та №23 від 31.12.2020 до договору №1 від 26.02.2010 та договору №3 від 17.11.2011 відповідно, якими досягнута домовленість щодо утримання податків. Суд зазначає, що правомірність такого декларування не є предметом дослідження в спірному випадку, оскільки податкові зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням визначено відповідачем позивачу за період з 01.01.2017 по 31.01.2021.

Отже, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №007171/2301 від 12.07.2023 є протиправним і підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.07.2023 №007150/0705, 007149/0705, якими за встановлені порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначене податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 7085459,00 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 232493,00 грн., з яких 185994,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 46499,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд виходить з такого.

Підставою прийняття цих рішень слугували висновки контролюючого органу про не нараховування позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість з вартості орендованого обладнання, яке перестало використовуватись в господарській діяльності, по якому при ввезенні на митну територію України суми сплаченого податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено, що ДП «ВО «Карпати» згідно укладених договорів відступлення права на певну частину обладнання, відступило право оренди обладнання іншим суб`єктам господарювання, відтак з моменту передачі орендованого обладнання іншим суб`єктам господарювання (згідно актів приймання-передачі) не використовує орендоване обладнання в господарській діяльності та в оподатковуваних операціях. Проте, всупереч п.198.5 ст.198 ПК України ДП «ВО «Карпати» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ з вартості переданого орендованого обладнання в сумі 7271453 грн. (в тому числі за липень 2021 року в сумі 1770476 грн., за серпень 2021 року в сумі 4253276 грн., за листопад 2021 року в сумі 1118723 грн., за квітень 2022 року в сумі 128978 грн.), яке раніше було віднесено до складу податкового кредиту при розмитненні в сумі 7271453 грн., в результаті чого занижено показники у рядку 4.1 «Декларацій «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до п. 198.5, п. 199.1 ПКУ» на суму 7271453 грн. в тому числі: за липень 2021 року в сумі 1770476 грн., за серпень 2021 року в сумі 4253276 грн., за листопад 2021 року в сумі 1118723 грн., за квітень 2022 року в сумі 128978 грн.

Підпунктом196.1.2 пункту 196.1 статті 196ПК Українивизначено, що не є об`єктом оподаткування операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Згідно з пунктом198.5 статті 198 ПК Україниплатник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту189.1 статті 189цьогоКодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до або виготовлених до 1 липня 2015 року, у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно достатті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Відповідно до пункту189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту198.5 статті 198цьогоКодексубаза оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Судом встановлено, що ДП «ВО «Карпати» було здійснено ввіз (імпорт) на митну територію України відповідно до договору поставки №3 від 17.11.2011 в строкове платне користування обладнання. Ввіз (імпорт) обладнання здійснено на підставі вантажно-митних декларацій. При ввезені обладнання підприємством сплачено податок на додану вартість митним органам.

24.06.2021 між ДП «ВО «Карпати» (Орендар), ТОВ «Аптів Сервіс Україна» (Нова сторона) та Аптів Сервівес Поланд СА. (Орендодавець) укладено договір відступлення щодо прав на певну частину обладнання за договором про закупівлю послуг оренди за державні кошти №3 від 17.11.2011. В договорі вказано, що Орендодавець та Орендар уклали Договір про закупівлю послуг оренди за державні кошти №3 від 17.11.2011. Сторони домовилися, що частина обладнання, яке належить Орендодавцю та було надане Орендарю за Договором оренди, має бути передана в оренду Новій стороні. Відповідно до пункту 1.1 договору шляхом оформлення додатків B, C, D тощо за формою, що істотно не відрізняється від Додатку А до цього договору, сторони погодились виключити перелічене обладнання («обладнання, що відступається»), з обладнання за договором оренди, як таке, що повинно вибути з користування Орендаря та перейти в користування Новій стороні. З дати передачі (як її визначено у пункті 2.2. цього Договору) Нова сторона стає новим орендарем стосовно обладнання, яке відступається. В пункті 2.3 вказаного Договору зазначено, що Орендар підтверджує, що він дотримався усіх митних вимог щодо обладнання, яке відступається, та виконав всі необхідні митні формальності, в тому числі, але не виключно, зміну митного режиму, необхідності для передачі обладнання, яке відступається, Новій стороні. Відповідно до пункту 2.5 договору передача Новій стороні обладнання, яке відступається, не тягне за собою переходу права власності на обладнання, яке відступається. Власником обладнання, яке відступається, залишається виключно Орендодавець. З дати передачі Орендар не є користувачем такого обладнання, яке відступається, та не несе жодних обов`язків щодо нього, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його утримання, збереження та передачі Орендодавцю. В пункті 3.1 договору зазначено, що за результатами передачі обладнання, яке відступається, Орендар та Нова сторона підпишуть акт прийому-передачі обладнання, яке відступається (який також вважатиметься актом повернення обладнання згідно з договором оренди) (а.с.54 т.2).

Такого ж змісту договори відступлення щодо прав на певну частину обладнання за договором про закупівлю послуг оренди за державні кошти №3 від 17.11.2011 укладено 29.07.2021 між ДП «ВО «Карпати» (Орендар), ТОВ «Аптів Сервіс Україна» (Нова сторона) та Аптів Сервівес Поланд СА. (Орендодавець) - №1, та 28.04.2022 між ДП «ВО «Карпати» (Орендар), ДП «Електричні системи» (Нова сторона) та Аптів Сервівес Поланд СА. (Орендодавець) - №2 (а.с.60, 66 т.2).

Передачу орендованого майна новому орендодавцю підтверджено актами прийому передачі.

Отже, за змістом вказаних договорів замінено орендаря за договором про закупівлю послуг оренди за державні кошти №3 від 17.11.2011 новим орендарем, при цьому власник майна орендодавець не змінився, акти прийому-передачі майна є й актами повернення обладнання згідно з договором оренди.

Оскільки судом встановлено, що в спірному періоді за вказаним вище договором оренди майна позивачем не здійснювалися операції з придбання або виготовлення необоротних активів з податком на додану вартість, суд не може погодитись з доводами відповідача про не включення позивачем до складу податкових зобов`язань з податку на додану вартість сум за наведеними вище господарськими операціями. Отримання майна за договором оренди та повернення його орендодавцю не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №007150/0705 від 12.07.2023, №007149/0705 від 12.07.2023.

Також, за не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 198.5 статті 198 ПК України за липень 2021 року (обсяг постачання без податку на додану вартість 8852380,00 грн., сума ПДВ 1770476,00 грн.), за серпень 2021 року (обсяг постачання без податку на додану вартість 21266380,00 грн., сума ПДВ 4253276,00 грн.), за листопад 2021 року (обсяг постачання без податку на додану вартість 5593615,00 грн., сума ПДВ 1118723,00 грн.), за квітень 2022 року (обсяг постачання без податку на додану вартість 644890,00 грн., сума ПДВ 128978,00 грн.) податковим повідомленням-рішенням №007151/0705 від 12.07.2023 відповідачем застосовано до позивача штраф в сумі 13600,00 грн.

Обов`язок реєстрації податкових накладних виникає у платника податків виключно у зв`язку з обов`язком нарахування податкових зобов`язань по податку на додану вартість. Оскільки суд дійшов до висновку про протиправність нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з припиненням використання в господарській діяльності орендованого обладнання, є протиправним і підлягає скасуванню також і податкове повідомлення-рішення №007151/0705 від 12.07.2023.

Крім зазначеного вище, за результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №007147/2408 від 12.07.2023, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 382364,14 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1529456,55 грн. (за червень 2019 року в сумі 950478,18 грн., січень 2020 року - в сумі 578978,37 грн., грудень 2020 року в сумі 67262,37 грн.).

Так, перевіркою повноти і своєчасності сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що ДП «ВО «Карпати» 21.06.2019 з розрахункового рахунку в АБ «Укргазбанк» виплатило аванс заробітної плати своїм працівникам в сумі 5495927,90 грн., з якого необхідно було сплатити податок з доходів фізичних осіб в бюджет в сумі 1228903,13 грн., враховуючи на вказану дату переплату з цього платежу в сумі 278424,95 грн., податок в сумі 950 478,18 грн. погашено 05.07.2019 з протермінуванням на 14 днів. Аналогічно, 04.12.2020 підприємство виплатило доходу своїм працівникам в сумі 24765488,15 грн. з якого необхідно було сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 5537624,68 грн., а фактично на цю дату сплачено 5505389,09 грн., недоплата його склала в сумі 32235,52 грн., яка була погашена з протермінуванням протягом 4-35 днів. 18.12.2020 виплачено доходу в сумі 13353039,67 грн. з якого необхідно сплатити податок в сумі 2985772,85 грн., а фактично сплачено його в сумі 2950746,00 грн., недоплата склала в сумі 35026,85 грн., яка була погашена з протермінуванням протягом 12-20 днів. Крім того, 22.01.2020 підприємство виплатило аванс заробітної плати в сумі 5919345,78 грн., в тому числі через розрахункові рахунки в АБ «Укргазбанк» - 3330025,84 грн., ВАТ «Укрексімбанк» - 2585047,94 грн. та касу підприємства - 4272,00 грн., з якого мало сплатити в бюджет податок з доходів фізичних осіб в сумі 1323580,42 грн., а сплатило своєчасно тільки - 744602,05 грн., а на решти сум ПДФО 576452,90 грн. та 2525,47 грн. в платіжних дорученнях на сплату вказало не вірні рахунки для зарахування його в бюджет і вказані суми були сплачені в бюджет 07.02.2020, 10.02.2020 та 11.02.2020 з протермінуванням відповідно на 16-20 днів. Проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб на суму 1596718,92 грн.

Як встановлено судом, позивач не погоджується із нарахуванням відповідачем штрафу через помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податку з доходів фізичних осіб в січні 2020 року в сумі 578978,37 грн. За вказане порушення відповідачем нараховано штрафні санкції в сумі 144744,59 грн. Стосовно визначення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в інші періоди позивач будь-яких зауважень не навів, доказів неправомірності їх застосування суду не надав.

За змістом платіжних інструкцій №232, №242 від 22.01.2020 позивач перерахував на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 податок на доходи фізичних осіб із виплати авансу за 01/2020 в розмірі 576452,90 грн. та 2525,47 грн., відповідно (а.с.224, 225 т.2). Однак, замість вірного бюджетного рахунку № НОМЕР_2 зазначено бюджетний рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно платіжної інструкції №5348 від 07.02.2020 ДП «ВО «Карпати» перерахувало на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 податок на доходи фізичних осіб із виплати авансу за 01/2020 в розмірі 2276985,48 грн. (а.с.226 т.2).

Отже, позивач сплатив податок на доходи фізичних осіб, але помилково зараховував кошти на інший бюджетний рахунок.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.109.1ст.109ПК України).

Положеннями пункту 126.1 етапі 126 ПК України, чинних на час вчинення сплати сум податку на доходи фізичних осіб передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пунктів 125-1.1, 125-1.2 статті 125-1 ПК України, чинних на час застосування штрафних санкцій, ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені умисно, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, зазначені вище штрафні санкції застосовуються у разі, зокрема, несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб, а не у випадку помилково сплачених сум податку на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування суми податку до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті податкового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб.

Суд вказує, що допущена позивачем помилка при оформленні платежу, жодним чином не спростовує факту виконання позивачем покладеного на нього обов`язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжних документах під час сплати суми податку на доходи фізичних осіб не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми такого податку у визначенийстрок, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування такого податку.

Отже, у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб в січні 2020 року в сумі 578978,37 грн., оскільки з матеріалів справи слідує, що у спірний період позивач своєчасно здійснював сплату такого податку.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №007147/2408 від 12.07.2023 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 144744,59 грн.

Підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення №007157/0705 від 12.02.2023, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5100,00 грн., є неподання ДП «ВО «Карпати» до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням (форма №20-ОПП) за лютий 2023 року.

Підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

За змістом пп.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (надалі також - Порядок №1588).

Відповідно до п. 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (п.8.2. Порядку №1588).

Згідно із пунктом 8.3 Порядку №1588 якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеномурозділом VIIцього Порядку.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, заформою № 20-ОППподається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні заформою № 20-ОППнадається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду (п.8.4 Порядку №1588).

У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення заформою № 20-ОППз оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування (п.8.5 Порядку №1588).

Отже, повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

Платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, а в разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування - повідомлення заформою № 20-ОППз оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Пунктом 117.1 ст.117 Податкового кодексу України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

В ході перевірки встановлено, що згідно наказу від 10.01.2023 №5 ДП «ВО «Карпати» актом приймання-передачі від 02.02.2023 передано об`єкти оподаткування, тобто відбулись зміни даних щодо об`єктів оподаткування/об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, однак повідомлення заформою № 20-ОПП контролюючому органу не подано.

У цій справі не є спірним питанням наявності об`єктів оподаткування, їх кількість, ідентифікація тощо, також позивач не заперечує самого факту неподання повідомлень на час проведення перевірки.

Позивач вважає, що повідомлення заформою № 20-ОПП не підпадає під визначення податкової звітності згідно ст.46 ПК України, а тому в силу пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення заформою № 20-ОПП не повинна застосовуватись.

Згідно із пп.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбаченихстаттями 39та39-2,пунктом 46.2статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Отже, за змістом вказаного підпункту, зупинення для платників податків перебігу строків подання контролюючому органу документів (повідомлень), визначених податковим законодавством, не передбачено. Відтак, твердження позивача про зупинення перебігу строків відносно нього для подання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП є помилковим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача, що неподання позивачем повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, становить склад порушення вимог податкового законодавства, відповідальність за яке встановлена пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 5100,00 грн. за кожним з випадків неподання повідомлення, а тому позовні вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №007157/0705 від 12.02.2023 є безпідставними і не підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що норми пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначають спеціальне (пріоритетне) застосування податкового законодавства на період дії воєнного часу по відношенню до інших положень Податкового кодексу України, в тому числі й щодо пункту 52-1 цього підрозділу.

За наведених вище обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

За змістом частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Положенням підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В цьому випадку 1,5 відсотки розміру майнової вимоги складає 718129,13 грн. (47875275,14 грн. х 0,015= 718129,13 грн.). Однак, з урахуванням вищезазначених приписівчастини 2статті 4 Закону України "Про судовий збір"суму належного до оплати судового збору слід визначити в розмірі не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем вимогою майнового характеру становив 26840,00 грн. (2684,00 грн. х 10 = 26840,00 грн.).

Зважаючи на зазначене, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 26840,00 грн.

Натомість, позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір в загальному розмірі 68270,87 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 24.07.2023 №3324, №3325, №3326, №3327, №3328, №3329 (а.с.241-245, 247 т.2).

Таким чином, з вказаної суми судового збору 68270,87 грн. позивачем зайво сплачено 41430,87 грн. (68270,87 26840,00 = 41430,87 грн.).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір встановлено, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України Про судовий збір випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 3 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право суду в рішенні вказати про повернення судового збору.

Судом перевірено та встановлено, що кошти сплачені згідно платіжних інструкцій від 24.07.2023 №3324, №3325, №3326, №3327, №3328, №3329, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України із призначенням платежу «судовий збір, за позовом ДП «ВО «Карпати», Івано-Франківський окружний адміністративний суд, про скасування ППР від 12.07.2023 №007147/2408, №007151/0705, №007171/2301, №007150/0705, №007157/0705, №007149/0705, рахунок отримувача UA698999980313111206084009612; отримувач ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, код отримувача 37951998».

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що слід повернути ДП «ВО «Карпати» зайво сплачений судовий збір в розмірі 41430,87 грн.

Відтак, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 26705,80 грн. (99,5 % задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №007171/2301 від 12 липня 2023 року, №007150/0705 від 12 липня 2023 року, №007149/0705 від 12 липня 2023 року, №007151/0705 від 12 липня 2023 року, №007147/2408 від 12 липня 2023 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 144744,59 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь державного підприємства Виробниче об`єднання Карпати сплачений судовий збір в розмірі 26705,80 грн. (двадцять шість тисяч сімсот п`ять гривень 80 копійок).

Повернути державному підприємству Виробниче об`єднання Карпати зайво сплачений судовий збір згідно платіжних інструкцій від 24.07.2023 №3324, №3325, №3326, №3327, №3328, №3329 в розмірі 41430,87 грн. (сорок одна тисяча чотириста тридцять гривень 87 копійок), що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач державне підприємство Виробниче об`єднання Карпати (код ЄДРПОУ 19389809, вул.Галицька, 201, м. Івано-Франківськ,76008),

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 05.02.2024