Рішення

від 05.02.2024 по справі 380/23862/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 рокусправа № 380/23862/23 місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальності ЛЕО ТРЕЙДИНГ до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальності ЛЕО ТРЕЙДИНГ (надалі- позивач) код ЄДРПОУ 42402050, місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров. Тихий-1, буд.11, кв.21 до Львівської митниці (надалі відповідач) код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400047/2 від 01.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000326;

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400051/2 від 01.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000332;

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400053/2 від 02.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000338.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02- 2021 від 01.02.2021, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити гігієнічний папір та/або санітарно-гігієнічну продукцію.

З метою митного оформлення партій згаданого товару позивач подав відповідачу митні декларації № 23UA209140010222U2 від 24.04.2023 з визначеною митною вартістю товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1174343,72грн (28016,00 Євро), №23UA209140010946U9 від 01.05.2023 з визначеною митною вартістю товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1198928,70грн (28628,60 Євро), №23UA209140011064U8 від 02.05.2023 з визначеною митною вартістю товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1176541,72грн (27975,20 Євро).

Разом із деклараціями позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов`язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару зросла.

Звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є визначення такої за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.

Зазначає, що заявлена позивачем митна вартість підтверджується інвойсом, платіжними дорученнями про сплату повної вартості товару, прайс-листом, калькуляціями ціноутворення, тощо. Зауваження відповідача щодо розбіжностей та неповноти інформації є безпідставними та не свідчать про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані у поданих документах.

З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

10.11.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення митного контролю відповідач опрацював інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено, що: 1) поставка товару здійснювалось, на умовах FCA, проте, договір на перевезення до митного оформлення не подавався; 2) відсутні відомості про вартість завантаження товару у транспорт та відомості та про те, хто несе такі витрати; 3) відсутні відомості про страхування вантажу та сума цих витрат; 4) вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі; 5) вартість товару згідно інвойсу 27975,2 євро, спосіб оплати- передоплата, проте надано відомості про передоплату на суму тільки 10000 євро.

Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару).

17.11.2023 суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звертає увагу на те, що всі документи, долучені позивачем до позовної заяви, надавались митному органу при митному оформленні та повторно скеровані відповідачу з письмовими поясненнями. Відтак, аргументи відповідача про те, що все обґрунтування позовної заяви базується на документах, поданих разом із заявою в порядку статті 55 Митного кодексу України, тобто тих, які не подані митному органу на момент прийняття рішення про коригування митної вартості, й, відповідно, не враховувались при його прийнятті не відповідають дійсності.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 16.10.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 30.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 05.02.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заходи забезпечення доказів чи позову у справі не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (покупець) та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. (продавець/виробник) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02- 2021 від 01.02.2021 (далі-контракт) відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити гігієнічний папір та/або санітарно-гігієнічну продукцію (надалі товар). Конкретне найменування, вид, асортимент, ціна товару, а у випадку необхідності інші характеристики товару, який продається відповідно до контракту, обговорюються сторонами в специфікаціях на партію товару, які є невід`ємною частиною контракту (пункт 1.2. контракту).

Відповідно до пункту 2.5. контракту, якщо інше не передбачено в специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії товару здійснюється покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку продавця, наданого продавцем з використанням факсимільного зв`язку.

Згідно з пунктом 3.1 контракту поставка товару відповідно до згаданого контракту здійснюється окремими партіями. На кожну партію товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Пункт 3.2. Контракту визначає, якщо інше не обговорено в специфікації на партію товару, продавець зобов`язується поставити покупцю товар, вказаний в специфікації, автомобільним транспортом на умовах FCA склад продавця. Умови поставки розуміються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно з рахунком-фактурою (Інвойсу) №(S)FSE-49/SEXP/23 від 21.04.2023 ТзОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 28016,00 Євро за передоплатою.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав відповідачу митну декларацію № 23UA209140010222U2 від 24.04.2023, у якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1174343,72грн (28016,00 Євро).

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав відповідачу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021, інвойс №(S)FSE-49/SEXP/23 від 21.04.2023, проформа-інвойс № PROF/EX/23/22 від 19.04.2023, Договір на транспортне обслуговування № № 03/03-1 від 03.03.2023, рахунок-фактура №878 від 21.04.2023, Специфікація від 21.04.2023 №33, CMR № 0003107 від 21.04.2023, прайс-лист виробника товару № 2023024 від 01.04.2023, митна декларація країни відправлення № 23PL412020E0477228 від 21.04.2023, Висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 21.04.2023 №25/63, Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o. від 24.04.2023, листи (калькуляції) ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 24.04.2023, Запит митного органу з відповіддю ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 24.04.2023 р, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 41 від 19.04.2023, звірку банку від 24.04.2023.

За результатами розгляду наведених документів, наданих на підтвердження заявленої митної вартості (її складових) за ціною контракту, відповідач повідомив позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу декларант долучив: експортну декларацію, листи, висновок ДЗІ, прайс лист, бухгалтерські документи (банківська виписка, акт звірки), проформу рахунок, свіфт (платіжка на передоплату).

За результатом розгляду всіх наданих документів відповідач відмовив позивачу у митному оформлені товару та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000326 (далі - картка відмови).

Також, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400047/2 від 01.05.2023 , яким позивачу відкориговано митну вартість товару: папір гігієнічний господарсько - побутового та санітарно-гігієнічного призначення, целюлозний крепований, в рулонах, без вмісту волокон, одержаних механічним способом, не крейдований, не ароматизований: маса 15-22 г/м2, ширина рулона 20-33 см, код товару 4818909000, за методом 2ґ (ст. 64 МКУ). В результаті чого позивачеві донараховано податок на додану вартість у розмірі 54401,75грн.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне: 1) поставка товару здійснювалось, на умовах FCA, проте, договір на перевезення до митного оформлення не подавався; 2) відсутні відомості про вартість завантаження товару у транспорт та відомості та про те, хто несе такі витрати - відсутні відомості про страхування вантажу та сума цих витрат; 3) вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі.

Крім того, на виконання вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно з рахунком-фактурою (Інвойсом) (S)FSE-54/SEXP/23 від 27.04.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 28628,60 Євро за передоплатою.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію № 23UA209140010946U9 від 01.05.2023, у якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується, за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1198928,70грн (28 628,60 Євро).

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав відповідачу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021, інвойс № (S)FSE-54/SEXP/23 від 27.04.2023, проформу-інвойс № PROF/EX/23/23 від 24/04/2023, Договір на транспортне обслуговування № 25/04/2023-2 від 25.04.2023, рахунок-фактура № 41 від 28.04.2023, Специфікацію від 27.04.2023 №34, CMR № 0001484 від 27.04.2023, прайс-лист виробника товару № 2021025 від 27.04.2023, митну декларацію країни відправлення №23PL412020E0507627 від 27.04.2023, Висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 21.04.2023 №25/63, Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o. від 01.05.2023, листи (калькуляції) ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 27.04.2023, Запит митного органу з відповіддю ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 01.05.2023.

За результатами розгляду наведених документів, наданих на підтвердження заявленої митної вартості (її складових) за ціною контракту, відповідач повідомив позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу декларант долучив: експортну декларацію, листи, висновок ДЗІ, прайс лист, бухгалтерські документи (банківська виписка, акт звірки), проформу рахунок, свіфт (платіжка на передоплату).

За результатом розгляду всіх наданих документів, відповідач відмовив позивачу у митному оформлені товару та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000332 (далі - картка відмови).

Також, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2023/400051/2 від 01.05.2023, яким позивачу відкориговано митну вартість товару: папір гігієнічний господарсько - побутового та санітарно-гігієнічного призначення, целюлозний крепований, в рулонах, без вмісту волокон, одержаних механічним способом, не крейдований, не ароматизований: маса 16-16,5г/м2, ширина рулона 33 см, код товару 4818909000, за методом 2ґ (ст. 64 МКУ) В результаті чого позивачеві донараховано податок на додану вартість у розмірі 25 142 (двадцять п`ять тисяч сто сорок дві) грн. 07 коп.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне: 1) відсутні відомості про вартість завантаження товару у транспорт та відомості та про те, хто несе такі витрати 2) відсутні відомості про страхування вантажу та сума цих витрат; 3) вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі.

Також на виконання вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 згідно з рахунком-фактурою (Інвойсу) №(S)FSE-55/SEXP/23 від 27.04.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» придбало у продавця товар на загальну суму 27 975,20 Євро за передоплатою.

З метою митного оформлення партії спірного товару, позивач подав митному органу митну декларацію №23UA209140011064U8 від 02.05.2023, в якій визначив митну вартість такого товару, що імпортується за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в сумі 1176541,72 грн (27 975,20 Євро).

На підтвердження заявленої митної вартості спірного товару та обраного методу її визначення позивач подав до митного органу разом із митною декларацією наступні документи: Контракт № 01-02-2021 від 01.02.2021, інвойс №(S)FSE-55/SEXP/23 від 27.04.2023, проформу-інвойс № № PROF/EX/23/23 від 24.04.2023, Договір на транспортне обслуговування № 14/07 від 14.07.2022, рахунок-фактуру №520 від 28.04.2023, Специфікацію від 27.04.2023 №35, CMR № 72290 від 27.04.2023, прайс-лист виробника товару № 2021025 від 14.04.2023, митна декларація країни відправлення №23PL412020E0508027 від 27.04.2023, Висновок ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 21.04.2023 №25/63, Акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o. від 24.04.2023, листи (калькуляції) ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 27.04.2023, Запит митного органу з відповіддю ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» від 02.05.2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 45 від 27.04.2023, звірку банку від 01.05.2023.

За результатами розгляду наведених документів, наданих на підтвердження заявленої митної вартості (її складових) за ціною контракту, відповідач повідомив позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог відповідача позивач долучив: експортну декларацію, листи, висновок ДЗІ, прайс лист, бухгалтерські документи (банківська виписка, акт звірки), проформу рахунок, свіфт (платіжка на передоплату).

За результатом розгляду всіх наданих документів, відповідач відмовив позивачу у митному оформлені товару та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000338 (далі - картка відмови).

Також, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 02.05.2023 № UA209000/2023/400053/2, яким позивачу відкориговано митну вартість товару: папір гігієнічний господарсько - побутового та санітарно-гігієнічного призначення, целюлозний крепований, в рулонах, без вмісту волокон, одержаних механічним способом, не крейдований, не ароматизований: маса 16 г/м2, ширина рулона 23 см, код товару 4818909000, за методом 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України) В результаті чого позивачеві донараховано податок на додану вартість у розмірі 53550,19грн.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

За результатами встановлено наступне: 1) вартість товару згідно з інвойсом 27975,2євро, спосіб оплати- передоплата, проте надано відомості про передоплату на суму тільки 10000 євро; 2) вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

і. Вихідні положення

Частина друга статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначає обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Надаючи оцінку правомірності рішенню відповідача про коригування митної вартості товарів , суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів регулюються, серед іншого Митним кодексом України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Так, відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої вказаної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частина третя статті 57 МК України визначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 згаданого Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до статті 63 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 згаданого Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями згаданої статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях

Відсутність аналізу підстав, за яких митний орган дійшов висновку про коригування митної вартості, унеможливлює прийняття обґрунтованого рішення, адже вказані обставини є ключовими під час дослідження правомірності прийнятого митним органом рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.

За таких обставин суд повинен дослідити дотримання умов, за яких виник предмет спору. Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2021 у справі № 140/947/20.

Відтак у вимірі спірних правовідносин суд вважає за доцільне проаналізувати наявність у митного органу підстав для витребування додаткових доказів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару.

iі. Аналіз обґрунтованості виставлення відповідачем вимоги про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII згаданого Кодексу та згаданою главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частина перша статті 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та додаткових документів на вимогу митного органу наведено у статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г)на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що тягар доказування заявленої митної вартості покладається на декларанта.

Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що договір на перевезення до митного оформлення не подавався. Між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Замовник) та ТОВ «Сконто» (Перевізник) укладено Договір на транспортне обслуговування № 03/03-1 від 03.03.2023. Факт перевезення спірних партій товару на умовах FCA ТОВ «Сконто» підтверджується CMR № 0003107 від 21.04.2023, транспортною накладною експортера № WZE-49/SEXP/23 від 21.04.2023, рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №878 від 21.04.2023. В картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000326 зазначено перелік документів, поданих 24.04.2023 o 16 год. 47 хв. декларантом або уповноваженою ним особою. Згідно з вказаним переліком до митної декларації ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» подало вказаний Договір (контракт) про перевезення № 03/03-1 від 03.03.2023.

Відтак, аргументи відповідача щодо неподання позивачем договору на перевезення до митного оформлення є безпідставними та необґрунтованими.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність відомостей про вартість завантаження товару у транспорт та про те, хто несе такі витрати, виходячи з такого.

Суд встановив, що між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Покупець) та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. (Продавець) укладено Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02-2021 від 01.02.2021 (далі-Контракт).

Згідно з пунком 3.1 Контракту поставка товару відповідно до Контракту здійснюється окремими партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, якщо інше не обговорено в Специфікації на партію товару, продавець зобов`язується поставити покупцю товар, вказаний в специфікації, автомобільним транспортом на умовах FCA склад Продавця.

Умови поставки розуміються у відповідності з ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з пунктом 3.5. Контракту продавець зобов`язаний належним способом здійснити завантаження автотранспорту і оформити приймання Товару перевізником.

Згідно з пунктом 2 Специфікації від 21.04.2023 №33 до Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021, продавець зобов`язується поставити покупцю партію товару автомобільним транспортом на умовах FCA автомобільним транспортом на умовах FCA склад продавця, який розміщений за адресою: Hanke Tissue, Fabryczna 1, 66- 470, Kostrzyn nad Odra, Poland.

Також, умови поставки FCA Kostrzyn nad Odra на таку партію товару, вказані у інвойсі №(S)FSE-49/SEXP/23 від 21.04.2023, Проформі-інвойс № PROF/EX/23/22 від 19.04.2023 та накладній експортера № WZE-49/SEXP/23 від 21.04.2023.

Відповідно до пункту А.4. Правил Інкотермс-2010 продавець за правилами FCA зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього. Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару (п. А.6. правил Інкотермс -2010). Відтак, із врахуванням того, що завантаження товару на транспортний засіб здійснювалось силами продавця товару у відповідності до вимог терміну FCA правил Інкотермс 2010, то позивач у відповідності до пункту 6 частини десятої статті 58 МК України правильно не включив суму такої послуги до митної вартості товару.

Крім того, обставини здійснення поставки товару позивачу на умовах FCA відображені в контракті та в митній декларації. Місце навантаження товару збігається із місцем знаходження продавця такого товару - Kostrzyn nad Odra, Польща.

Суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність відомостей про страхування вантажу та суму таких витрат.

Як вже встановив суд до поставки такої партії товару застосовувались умови поставки FCA Kostrzyn nad Odra. Контрактом № 01-02-2021 від 01.02.2021 не передбачено обов`язку сторін по страхуванню товару.

Відповідно до пункту 1.1. Договору № 03/03-1 на транспортне обслуговування від 03.03.2023, укладеного між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Замовник) та ТОВ «Сконто» (Перевізник), Замовник доручає, а Перевізник (експедитор) бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Замовника (клієнта) надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньоукраїнському сполученні, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок. Сторони домовились, що за таким Договором Замовник може доручити експедитору організувати страхування вантажу за рахунок Замовника, та інші додаткові послуги, що вказуються в Заявці.

Згідно із заявкою (транспортним замовленням) № 20/04-1/1 до Договору № 03/03-1 від 03.03.2023, ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» не доручало експедитору організацію страхування вантажу. В рахунку-фактурі № 878 від 21.04.2023, виставленому ТОВ «Сконто» за перевезення по маршруту Костишин над Одрою, Польща п/п Рава Руська, Україна та п/п Рава Руська, Україна м. Пустомити Україна, не зазначено, що проводилось страхування вантажу. Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Згідно з пунктом А.3 Інкотермс за умовами поставки FCA покупець зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 "а". Крім того, у сторін відсутній обов`язок на укладення договору страхування та надання документів зі страхування товару.

Аналіз змісту згаданих норм Інкотермс-2010 свідчить про те, що обов`язок щодо оплати фрахту належить покупцю, а обов`язок щодо страхування вантажу, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010) відсутній, як у продавця, так і у покупця.

Отже, посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують страхування вантажу, як на обґрунтованість своїх рішень та дій, суд відхиляє, оскільки за правилами пункту 8 частини другої статті 53 МК України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 08.04.2019 року у справі № 814/2463/14 .

Умови контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 щодо доставки товару на умовах FСА Kostrzyn nad Odra відповідно до правил Інкотермс 2010, які не передбачають обов`язку ані продавця, ані покупця здійснювати страхування товару та обов`язку надання документів зі страхування товару, тому вимоги відповідача щодо необхідності надання позивачем страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування є безпідставними.

Суд також відхиляє аргументи відповідача про те, що вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі.

Так, відповідно до інвойсу №(S)FSE-49/SEXP/23 від 21.04.2023 фактурна вартість зазначена 28 016,00 Євро. У митній декларації країни експорту від 21.04.2023 вартість зазначена 131 361,00 польських злотих.

Суд звертає увагу на те, що вартість в інвойсі визначена в Євро. Така вартість визначена станом на 21.04.2023, тобто на дату складання такого інвойсу. Така вартість визначена постачальником. Саме таку вартість декларувало ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» при ввезенні товару. Більше того, країна експорту як країна Євросоюзу, маючи основною валютою польські злоті, звичайно, має курс по відношенню до Євро, однак такий відрізняється від курсу валют в Україні.

Проте, у спірному випадку важливим є саме декларування митної вартості тої, яка визначена постачальником і за яку саме придбано товар, що ввозився в Україну позивачем. Курсові різниці не мали жодного впливу на формування митної вартості товару. Товариством придбано товар на суму 28016,00 Євро та задекларовано його вартість, виходячи з його вартості 28 016,00 Євро. Відтак, розбіжність в заявлених документах щодо зазначеної вартості спричинена зазначенням вартості товару у різних валютах, в різний період часу, шляхом застосування курсів валют і конвертацій, які відмінні від тих, що застосовуються в Україні, оскільки, здійснювались на території Євросоюзу.

Більше того, такі відомості зазначаються особами відмінними від позивача і жодним чином не залежать від волі чи бажання позивача. Позивач керувався та повинен був керуватись виключно вартістю товару, визначеної продавцем як власником такого товару та суб`єктом господарювання у відповідній сфері.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі №140/6689/20 зазначає, що, оскільки, конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС, то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії.

Також суд звертає увагу на те, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Доводи відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в інвойсі, та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до пункту 2.1. контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 ціна на Товар, який продається згідно з Контрактом, встановлюється в євро, і вказується в Специфікації на партію Товару. Згідно з пунктом 2.3. контракту валюта платежу- євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсом №(S)FSE-49/SEXP/23 від 21.04.2023 та специфікацією від 21.04.2023 №33 вартість такої партії товару визначалась в євро. Тобто вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі такого документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Відповідно, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» згідно з документами, виданими йому продавцем. При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Той факт, що задекларована митна вартість товару відповідає звичайні ринковій вартості додатково підтверджується висновком ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» від 21.04.2023 №25/63, згідно з яким, контрактний рівень цін на папір-основу білу для виробів санітарно-гігієнічного призначення, в рулонах, BIB.HIG. BIALA: 17 г/м, 2 шари, 330 мм; 20 і 22 г/м, 1 ша 330 мм: 15 г/м, 1 шар, 200 і 210 мм, в розмірі 1,360 EUR/кг на умовах поставки FCA Kostrzyn (ІНКОТЕРМС 2010), в рамках Специфікації № 33 від 21.04.2023 до Контракту купівлі-продажу № 01-02-2021 від 01.02.2021, є прийнятним і відповідає ціновій політиці виробника.

Також, згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті № 41 від 19.04.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» в повному обсязі здійснило оплату такої партії товару, що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o. від 24.04.2023.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що вартість товару згідно з інвойсом 27975,2 євро, спосіб оплати - передоплата, проте надано відомості про передоплату на суму тільки 10000 євро, виходячи з такого.

Суд встановив, що між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» (Покупець) та компанією HANKE TISSUE Sp. z.o.o. (Продавець) укладено Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 01-02-2021 від 01.02.2021 (далі-Контракт).

Відповідно до пункту 2.5. Контракту, якщо інше не передбачено в Специфікації на партію товару, оплата вартості кожної партії Товару здійснюється Покупцем в формі 100 % (сто відсотків) передоплати на основі рахунку Продавця, наданого Продавцем з використанням факсимільного зв`язку.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту Поставка Товару здійснюється окремим партіями. На кожну партію Товару складається і підписується сторонами окрема Специфікація.

Згідно з пунктом 3 Специфікації від 27.04.2023 №35 до Контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021, Умови оплати: 100 % (сто відсотків) оплата за 3 дні на підставі рахунку-фактури Продавця, Покупець зобов`язаний оплатити різницю в вартості завантаженої партії Товару і здійсненої ним передоплати не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з моменту митного оформлення експорту партії Товару на адресу Покупця.

Сума вартості товару, згідно з інвойсом № (S)FSE-55/SEXP/23 від 27.04.2023 27975,20євро.

27.04.2023 ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» здійснило передоплату за партію товару HANKE TISSUE Sp. z.o.o. на суму 10 000 євро, що підтверджується платіжною інструкцією № 45.

Згідно з пунктом 2.8. Контракту у випадку, якщо за фактом завантаження Товару виявиться, що вартість (кількість) завантаженої партії товару менша здійсненої Покупцем передоплати, то різниця між передоплатою і вартістю завантаженої партії товару зараховується в наступні поставки Товару, або повертається на рахунок Покупця.

Сума оплати відрізнялась від суми в інвойсі, оскільки станом на 27.04.2023 заборгованість Продавця на користь ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» становила 34920,88 євро (сума різниці між передоплатою і вартістю попередніх поставок, яка зараховується в наступні поставки Товару).

Таким чином, ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» здійснило оплату за товар, придбаний згідно з інвойсом № (S)FSE-55/SEXP/23 від 27.04.2023 відповідно до вимог контракту № 01-02-2021 від 01.02.2021 в повному обсязі.

Вказаний факт підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2023 по 01.05.2023 між ТОВ «ЛЕО ТРЕЙДІНГ» та HANKE TISSUE Sp. z.o.o. від 24.04.2023 та актом звірки банку від 01.05.2023 за контрактом № 01-02-2021 від 01.02.2021.

iii. Щодо застосування резервного методу

Частина друга статті 55 МК України визначає, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості для всіх рішень слугувала МД № UA209230/2023/32093 від 28.03.23, 1.92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів за рішеннями становить :

- №UA209000/2023/400047/2- 54401,75 грн;

- №UA209000/2023/400051/2-25142,07 грн;

- №UA209000/2023/400053/2-32093,0 грн.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де відповідач брав за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співрозмірні з тими, що імпортувались позивачем, умови поставок були різними, однак жодне коригування не проводилось.

З урахуванням викладеного, суд висновує про протиправність рішень відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400047/2 від 01.05.2023, №UA209000/2023/400051/2 від 01.05.2023, №UA209000/2023/400053/2 від 02.05.2023, у зв`язку з чим такі необхідно скасувати.

Зважаючи на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товару стали підставою для прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000326, №UA209140/2023/000332, №UA209140/2023/000338, то такі теж є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

V. Судові витрати

Відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 8588,80грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов товариства з обмеженою відповідальності ЛЕО ТРЕЙДИНГ до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400047/2 від 01.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000326.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400051/2 від 01.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000332.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості № UA209000/2023/400053/2 від 02.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000338.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО ТРЕЙДИНГ код ЄДРПОУ 42402050, місцезнаходження: 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м.Пустомити, пров.Тихий-1, буд.11, кв.21 судовий збір у розмірі 8588 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят вісім)грн 80коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик