Ухвала

від 26.01.2024 по справі 711/5154/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5154/21

Провадження № 6/711/7/24

У Х В А Л А

26.01.2024 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Позарецької С.М.

при секретарі Щокань В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, постановленого у справі №711/5154/21,-

в с т а н о в и в :

Заявник ТУ ДСА у Черкаській області звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зазначено, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11.11.2021 у справі №711/5154/21, зокрема стягнуто з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62) судовий збір у розмірі 908грн. 00коп. на користь держави.

На виконання цього судового рішення видано виконавчий лист від 20.12.2021, який було направлено до Придніпровського ВДВС у місті Черкаси ЦМРУ МЮ (м.Київ), який 23.02.2022 направив до ТУ ДСА постанову про передачу виконавчого документу до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМРУ МЮ (м.Київ) для подальшого виконання.

20.04.2022 відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМРУ МЮ (м.Київ) надіслав до ТУ ДСА постанову від 20.04.2022 про прийняття виконавчого провадження та 17.11.2023 повернув виконавчий лист стягувачу на підставі п.9 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» без прийняття до виконання.

Таким чином, ТУ ДСА як стягувач, в межах наданих законом повноважень, здійснило всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання рішення Придніпровського райсуду м.Черкаси від 11.11.2021 про стягнення з ДП судового збору у розмірі 908грн. 00коп. на користь держави, однак з причин, які не залежать від стягувача, а саме, - у зв`язку з тим, що ані органи Казначейства, ані органи державної виконавчої служби, на яких законом покладені обов`язки щодо примусового виконання судових рішень, не можуть виконати зазначене рішення суду, його виконання, на сьогодні є ускладненим та неможливим.

Крім того, самим боржником не вживається заходів щодо виконання рішення суду від 11.11.2021.

Зазначено, що кошти судового збору спрямовуються, зокрема, на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Таким чином, невиконання рішення щодо стягнення судового збору на користь держави призводить до недоотримання коштів Державним бюджетом України, що є неприпустимим, особливо в умовах недофінансування судової гілки влади.

У зв`язку з неможливістю виконання рішення суду від 11.11.2021 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» судового збору в сумі 908грн. 00коп., заявник вважає, що існує необхідність у зміні способу і порядку виконання зазначеного рішення шляхом зобов`язання цього підприємства боржника сплатити судовий збір у сумі 908грн. 00коп. на користь держави.

Таким чином, заявник просить суд, - змінити спосіб виконання рішення суду від 11.11.2021 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» судового збору в сумі 908грн. 00коп. на користь держави, шляхом зобов`язання цього підприємства боржника сплатити судовий збір у сумі 908грн. 00коп. на користь держави.

В судове засідання заявник не з`явився, подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання боржник не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.

Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду справи за їхньої відсутності, враховуючи, що вони належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, враховуючи думку заявника, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.11.2021 у справі №711/5154/21 стягнуто з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасну виплату зарплати у розмірі 21474грн. 00коп., з обов`язковим відрахуванням (утриманням) податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України, а також з цього ж підприємства на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 908грн. 00коп. Рішення набрало законної сили.

На виконання цього судового рішення судом, в частині стягнення судового збору, видано виконавчий лист від 20.12.2021, який цього ж дня було направлено до ТУ ДСА у Черкаській області. У подальшому, 23.12.2021 стягувачем, яким є Державна судова адміністрація України в особі ТУ ДСА у Черкаській області, направлено цей виконавчий лист №711/5154/21до Придніпровського ВДВС у місті Черкаси ЦМРУ МЮ (м.Київ), який 23.02.2022 направив його до ТУ ДСА, разом із постановою про передачу виконавчого документа до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМРУ МЮ (м.Київ) для подальшого виконання.

Як зазначено у заяві, 20.04.2022 відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області ЦМРУ МЮ (м.Київ) надіслав до ТУ ДСА постанову від 20.04.2022 про прийняття виконавчого провадження та 17.11.2023 на підставі постанови державного виконавця повернув виконавчий лист стягувачу ДСА України, на підставі п.9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» без прийняття до виконання. Як зазначено у постанові від 17.11.2023, - підставою для такого рішення стало те, що підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається. З посиланням на п.1.1, п. 4.1 Статуту ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№62)», вказує, що підприємство засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України; майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Чинне законодавство закріплює принцип обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили. Обов`язковість судового рішення поширюється як на осіб, які брали участь у справі, так і будь-яких інших осіб та організацій.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява №18357/91, пункт 40).

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» Державну судову адміністрацію України визначено стягувачем зарішеннями про стягнення судового збору на користь держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення повинно бути виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховано на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Судовий збір- збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбаченихЗаконом України «Про судовий збір». Судовий збір включається до складу судових витрат(стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України). Відповіднодо статті 3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір стягується, зокрема за подання до судупозовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються ,зокрема висновок судупро задоволенняпозову чипро відмовув позовіповністю абочастково щодокожної ззаявлених вимог; розподіл судових витрат.

Отже, за результатами розгляду цивільної справи №711/5154/21 по суті, суд, в тому числі здійснив і розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908грн. 00коп.

Враховуючи викладені у заяві обставини та досліджені докази, суд вважає, що заявником не підтверджено, що ним були вчинені всі необхідні дії та заходи задля забезпечення виконання виконавчого листа на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, але з причин, які не залежали від стягувача, його виконання наразі є ускладненим і неможливим.

Так, суд вважає, що заявник фактично погодився із постановою державного виконавця від 17.11.2023, оскільки не скористався правом оскарження її до суду, - виконавчий лист №711/5154/21 повернуто стягувачу з посиланням на положення п. 9 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», за якою він повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

При цьому, відсутні об`єктивні дані вважати, що виконавчий лист про стягнення з боржника судового збору не може бути виконаний органами державної виконавчої служби або органами Казначейства, враховуючи підстави повернення виконавчого листа стягувачу, зазначені у постанові від 17.11.2023. Також жодні надані докази не свідчать про те, що ДП фінансується за рахунок бюджетних асигнувань. На думку суду, сама по собі наявність постанови від 17.11.2023 про повернення виконавчого документу стягувачу, не свідчить про неможливість виконання судового рішення.

Крім того, суд вважає, що заявником не обгрунтовані вимоги про те, що запропонований ним спосіб виконання судового рішення зобов`язання боржника сплатити судовий збір на користь держави, замість способу, визначеного судовим рішенням стягнення судового збору, - є саме тим способом, який призведе до повного виконання судового рішення. Слід також зазначити, що чинним процесуальним законодавством визначено, що судовий збір покладається на сторони, відповідно до ст. 141 ЦПК, шляхом відшкодування (стягнення) його з відповідача, в разі задоволення позовних вимог. При цьому, не передбачено можливість покладати обов`язок на відповідача його сплачувати. Отже, у суду й відсутні підстави змінювати рішення суду по суті в частині стягнення судового збору, враховуючи норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, заява не підлягає до задоволення, оскільки є необгрунтованою і підстав для зміни способу виконання судового рішення в частині стягнення судового збору, - немає, оскільки відсутні обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, постановленого у справі №711/5154/21,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 31.01.2024.

Головуючий: С. М. Позарецька