Ухвала

від 05.02.2024 по справі 947/8726/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/8726/23

Провадження № 1-кс/947/1618/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164020000001 від 04.01.2023 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, -

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за процесуального керівництва Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023164020000001 від 04.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хв. 24 лютого 2022 року, термін дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, на початку 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) організував злочинну групу, діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Так, ОСОБА_8 , як організатор, для реалізації злочинної діяльності залучив у якості виконавців (співвиконавців): інспектора прикордонної служби 3 категорії - дозиметриста 17 прикордонного загону ДПСУ головного сержанта ОСОБА_9 (який відповідно до відведеної ролі визначав дату, час та місце переправлення осіб через державний кордон України), інспектора прикордонної служби 3 категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 25 прикордонного загону ДПСУ старшого сержанта ОСОБА_10 (який відповідно до відведеної ролі здійснював формальний огляд, оформлення документів та безпосередній пропуск осіб через державний кордон України) та громадянина ОСОБА_4 (який відповідно до відведеної ролі, маючи законні підстави для перетину державного кордону, на власному автомобілі здійснював переправлення осіб через державний кордон України шляхом їх перевезення).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 03.03.2023 року, підшукав осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, а саме: громадян ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та маючих, як підставу перетину державного кордону України, завідомо підроблені документи - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 09.02.2022 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 29.11.2022 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я».

Надалі, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 03.03.2023 приблизно о 09 год. 13 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи про відсутність законних підстав для перетину ОСОБА_11 та ОСОБА_12 державного кордону України, за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_6 через інтернет месенджер «WhatsApp» надав виконавцю ОСОБА_4 адресу перебування: АДРЕСА_3 та контактний номер телефону, з метою організації їх незаконного переправлення через державний кордон України шляхом доставлення за допомогою автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 у Республіку Молдова через відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 25 прикордонного загону ДПСУ.

Як зазначає слідчий, на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , виконуючи роль виконавця, приблизно о 11 год. 00 хв. прибув за адресою: вул. Тираспольська, 11, м. Одеса, звідки, після зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , разом з останніми, попрямував до відділу прикордонної служби «Старокозаче» що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче на автошляху Р-72, про що, відповідно, повідомив ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 в свою чергу, за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_6 через інтернет месенджер «WhatsApp» про факт слідування та наміру перетину державного кордону України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_9 , який виконуючи роль виконавця, за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_8 через інтернет месенджер «WhatsApp» направив ОСОБА_10 фотографії автомобіля MERCEDES- BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , військово-облікових документів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та повідомив про їх намір перетину державного кордону України.

Надалі, 03.03.2023 року приблизно о 14 год. 30 хв. на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче на автошляху Р-72 ОСОБА_10 на виконання спільного злочинного умислу, у порушення вимог ст.ст. 1, 8 Конституції України; ст.ст. 1,2 Закону України «Про державний кордон України»; ст. ст. 2, 6 Закону України «Про прикордонний контроль»; ст. З Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»; ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовою особою, без належної перевірки документів - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 09.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 29.11.2022 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Після вищевказаних дій всі залучені до протиправної діяльності особи розподілили невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 17 000 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів.

У наступному, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 07.03.2023 року, підшукав осіб, які мають намір незаконно перетнути державний кордон України, а саме: громадян ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та маючих, як підставу перетину державного кордону України, завідомо підроблені документи - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_13 серії НОМЕР_9 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 13.02.2023 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_14 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 08.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я».

Надалі, ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 07.03.2023 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи про відсутність законних підстав для перетину ОСОБА_13 та ОСОБА_14 державного кордону України, за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_6 через інтернет месенджер «WhatsApp» надав виконавцю ОСОБА_4 контактний номер телефону НОМЕР_11 , яким користується ОСОБА_14 , який в подальшому повідомив йому своє місцезнаходження, за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5, з метою організації їх незаконного переправлення через державний кордон України шляхом доставлення за допомогою автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , який перебуває у користуванні ОСОБА_4 , до невстановленого під час досудового розслідування місця, в якому на вказаних осіб для їх подальшого переправлення через державний кордон України чекав ОСОБА_8 на автомобілі BMW 330I д.н.з. НОМЕР_12 , який перебуває у користуванні останнього, разом із своєю матір`ю ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка має встановлену групу інвалідності, що в свою чергу надає підстави ОСОБА_8 у законному перетині державного кордону України.

В подальшому, після доставлення ОСОБА_4 громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_8 за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_6 через інтернет месенджер «WhatsApp» про факт слідування та наміру перетину державного кордону України ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_9 , який виконуючи роль виконавця, за допомогою засобів телефонного зв`язку із власного номеру телефону НОМЕР_8 через інтернет месенджер «WhatsApp» направив ОСОБА_10 інформацію про прибуття на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче на автошляху Р-72, автомобіля BMW 330I д.н.з. НОМЕР_12 , під керування ОСОБА_8 , у якому також будуть перебувати ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та про їх намір перетину державного кордону України.

Надалі, 07.03.2023 року приблизно о 18 год. 20 хв. на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче на автошляху Р-72, ОСОБА_10 на виконання спільного злочинного умислу, у порушення вимог ст.ст. 1, 8 Конституції України; ст.ст. 1,2 Закону України «Про державний кордон України»; ст. ст. 2, 6 Закону України «Про прикордонний контроль»; ст. З Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»; ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовою особою, без належної перевірки документів - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_13 серії НОМЕР_9 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 13.02.2023 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_14 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 08.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на автомобілі BMW 330I д.н.з. НОМЕР_12 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Після вищевказаних дій всі залучені до протиправної діяльності особи розподілили невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 12 500 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів

Виходячи з вищевикладених обставин, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у тому, що він діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хв. 24 лютого 2022 року, термін дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_8 , виконавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_8 , за вказівкою останнього, приблизно о 11 год. 00 хв., прибув за адресою: вул. Тираспольська, 11, м. Одеса, звідки, після зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , разом з останніми, попрямував до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від с. Старокозаче, на автошляху Р-72, про що, відповідно, повідомив ОСОБА_8 .

Надалі, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_8 , виконавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_8 , 03.03.2023 року, у період часу з 14:36 год. по 14:39 год., прибув на територію відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче, на автошляху Р-72, де ОСОБА_10 , діючим як виконавцем, без належної перевірки документів - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 , видане ІНФОРМАЦІЯ_5 09.02.2023 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_12 серії НОМЕР_5 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 29.11.2022 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено незаконне оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Таким чином, ОСОБА_4 , 03.03.2023 року у період часу з 14:36 год. по 14:39 год., шляхом надання засобів - автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , здійснено незаконне переправлення через державний кордон України громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Після вищевказаних дій всі залучені до протиправної діяльності особи розподілили, невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 17 000 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів.

Він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_8 , виконавцями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_8 , за вказівкою останнього, діючи повторно, 07.03.2023 приблизно о 14 год. 00 хв., прибув за адресою: м. Одеса, вул. Дюківська, 5, звідки, після зустрічі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , разом з останніми, попрямував до невстановленого в ході досудового розслідування місця, де вони перемістились до автомобіля BMW 330I д.н.з. НОМЕР_12 , під керування ОСОБА_8 для подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова.

Після чого, ОСОБА_8 , у період часу з 18:27 по 18:28 на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород - Дністровський район на відстані 6 кілометрів від села Старокозаче на автошляху Р-72, за сприяння, ОСОБА_10 , діючого як виконавця, без належної перевірки документів «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_13 серії НОМЕР_9 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 13.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_14 видане ІНФОРМАЦІЯ_5 08.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено незаконне оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на автомобілі BMW 330I д.н.з. НОМЕР_12 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Таким чином, ОСОБА_4 , 07.03.2023 року, у період часу з 18:27 по 18:28, шляхом надання засобів - автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_7 , здійснено сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України громадян ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Після вищевказаних дій всі залучені до протиправної діяльності особи розподілили невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 12 500 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів.

За викладених обставин, 26.01.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

29.01.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нові підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 514 760 гривень відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків.

В судовому засіданні -

Прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що пред`явлена підозра його підзахисному є необґрунтованою та не підтверджується жодними матеріалами, доданими до клопотання. Його підзахисний дійсно здійснює приватні перевезення через державний кордон України, проте здійснює перевезення людей на законних підставах через пункт пропуску прикордонної служби. Ризики зазначені у клопотанні не доведені прокурором. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, так як має постійне місце мешкання, одружений та має на утриманні трьох малолітніх дітей, двоє з яких є інвалідами та потребують лікування. Долучивши письмове заперечення з додатками просив у задоволенні клопотання відмовити, а у випадку застосування запобіжного заходу, застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний зазначив, що немає до кримінального провадження жодного відношення та не розуміє чому його підозрюють у вчиненні злочину за обставинами викладеними у клопотанні. Просив не обиратийому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор на запитання слідчого судді, щодо пояснення в судовому засіданні з посиленням на матеріали клопотання вказуючи на обґрунтованість підозри, повідомив, що не він підписував клопотання, та не зміг пояснити якими саме матеріалами долученими до клопотання обґрунтовується підозра.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали додані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 26.01.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

29.01.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нові підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого його злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані прокурором матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Також, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення злочину.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність/спростування його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину, має право виїзду за межі України в умовах дії воєнного стану, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Також, при встановленні даного ризику, слідчий суддя виходить з того, що наразі ОСОБА_4 підозрюється в пособництві незаконному переправленню осіб через державний кордон України, що може бути фактором, який сприятиме останньому у залишенні території України та переховуванні від органу досудового розслідування та суду.

Сторона обвинувачення у своєму клопотанні посилається також на наявність ризиків, передбачених п. п. 2- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання, з огляду на наступне.

Слідчим у клопотанні на прокурором у судовому засіданні не зазначено, які саме речі та документи може знищити підозрюваний ОСОБА_16 , також до клопотання не долучено протоколи допитів свідків, які б викривали протиправну діяльність підозрюваного, у клопотанні взагалі не визначено коло свідків на яких може впливати підозрюваний.

Крім цього, у клопотанні не визначено яким чином підозрюваний ОСОБА_16 може перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_16 раніше не судимий та слідчому судді не було надано відомостей про те, що останній має статус підозрюваного чи обвинуваченого в рамках будь-якого іншого кримінального провадження.

Попри вищевказаний встановлений в судовому засіданні ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання такому ризику, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_16 для забезпечення його належної процесуальної поведінки впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для застосування відносно неї виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_16 інкримінованого йому злочину, а саме те, що останньому інкримінується роль пособника, а також відомостям щодо його особи, а саме: як встановлено в судовому засіданні підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, двоє з яких є інвалідами, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленому ризику та забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При цьому, слідчий суддя наголошує на тому, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, зобов`язання підозрюваного ОСОБА_16 цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння цілодобово, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.

В свою чергу покладення на підозрюваного ОСОБА_16 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_16 залишати житло цілодобово з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, передбаченому п. 1 ч . 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного.

З урахуванням викладеного, надавши правову оцінку, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя пришов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_16 та застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023164020000001 від 04.01.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26.03.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 26.03.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки :

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1