Ухвала

від 07.03.2024 по справі 947/8726/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/442/24

Справа № 947/8726/23, 1-кс/947/1618/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року, відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023164020000001 від 04.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 , погодженого керівником Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 та відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, до 26.03.2024 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або особистого зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що

- пред`явлена ОСОБА_7 підозра органом досудового розслідування не обґрунтована та не підтверджується матеріалами, доданими до клопотання слідчого;

- ризики, заявлені слідчим не підтверджені жодними доказами; судом не враховано особу підозрюваного, а саме наявність соціальних зв`язків, зокрема наявності у нього родини, малолітніх дітей з інвалідністю, постійного місця проживання;

- слідчий суддя не врахував того, що підозрюваний працює таксистом, надає послуги з перевезення громадян, співпрацює зі слідством.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Мотиви апеляційного суду

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст.177, 178, 181 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.

Так, згідно з положеннями ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, за процесуального керівництва Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023164020000001 від 04.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що він діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хв. 24 лютого 2022 року, термін дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_11 , виконавцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_11 , за вказівкою останнього, приблизно о 11 год. 00 хв., прибув за адресою: АДРЕСА_3 , звідки, після зустрічі ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , разом з останніми, попрямував до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , на автошляху Р-72, про що, відповідно, повідомив ОСОБА_11 .

Надалі, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_11 , виконавцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_11 , 03.03.2023 року, у період часу з 14:36 год. по 14:39 год., прибув на територію відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_13 , діючим як виконавцем, без належної перевірки документів - «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_14 серії НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 09.02.2023 із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_15 серії НОМЕР_3 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 29.11.2022 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено незаконне оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на автомобілі MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Таким чином, ОСОБА_7 , 03.03.2023 року у період часу з 14:36 год. по 14:39 год., шляхом надання засобів - автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено незаконне переправлення через державний кордон України громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Після вищевказаних дій всі залучені до протиправної діяльності особи розподілили, невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 17 000 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів.

Він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи як виконавець, у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_11 , виконавцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діяльність якої полягала у організації та незаконному переправленні осіб через державний кордон України, діючи відповідно заздалегідь розробленого плану ОСОБА_11 , за вказівкою останнього, діючи повторно, 07.03.2023 приблизно о 14 год. 00 хв., прибув за адресою: АДРЕСА_6 , звідки, після зустрічі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , разом з останніми, попрямував до невстановленого в ході досудового розслідування місця, де вони перемістились до автомобіля BMW 330I д.н.з. НОМЕР_4 , під керування ОСОБА_11 для подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України на територію Республіки Молдова.

Після чого, ОСОБА_11 , у період часу з 18:27 по 18:28 на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , за сприяння, ОСОБА_13 , діючого як виконавця, без належної перевірки документів «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_16 серії НОМЕР_5 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 13.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я» та «Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_17 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 08.02.2023 року із зазначенням зняття останнього з військового обліку за станом здоров`я», з використанням службового становища, здійснено незаконне оформлення та пропуск через державний кордон України громадян ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на автомобілі BMW 330I д.н.з. НОМЕР_4 , шляхом внесення відповідних відомостей до інтегрованої інформаційно-телекоммунікаційної системи ДПСУ «Гарт».

Таким чином, ОСОБА_7 , 07.03.2023 року, у період часу з 18:27 по 18:28, шляхом надання засобів - автомобіля MERCEDES-BENZ VITO 115 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України громадян ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Після вищевказаних дій всі залучені до вказаної діяльності особи розподілили невстановлену в ході досудового розслідування суму грошових коштів, але не менше ніж 12 500 грн. шляхом здійснення особистої передачі готівки та банківських переказів.

За викладених обставин, 26.01.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

29.01.2024 року ОСОБА_7 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нові підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, повторно, організованою групою, з корисливих мотивів.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри та вважаючи їх безпідставними, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, які долучені до клопотання слідчого та які апеляційний суд визнає достатніми для висновку про те, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність/спростування його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

На підставі зазначеного, апеляційний суд не погоджується із доводами сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та вважає, що надані органом досудового розслідування докази, на даній стадії досудового розслідування підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, про що зазначено в ухвалі, тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Також, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність в зазначеному провадженні ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а також те, що він має право виїзду за межі України в умовах дії воєнного стану.

Також, при встановленні даного ризику, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді проте, що ОСОБА_7 також підозрюється в пособництві незаконному переправленню осіб через державний кордон України, що може бути фактором, який сприятиме останньому у залишенні території України та переховуванні від органу досудового розслідування та суду.

Разом з тим, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про те, що оскільки доказів незаконного впливу підозрюваного на учасників провадження або наявність в нього можливості знищення або спотворення, стороною обвинувачення не надано, а одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому зобов`язання підозрюваного ОСОБА_19 цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння цілодобово, унеможливить вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.

В свою чергу покладення на підозрюваного ОСОБА_19 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останнього.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному ОСОБА_19 залишати житло цілодобово з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, передбаченому п. 1 ч . 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного.

Доводи сторони захисту щодо перешкоджання обраного ОСОБА_19 запобіжного заходу працювати, оскільки підозрюваний працює таксистом, надає послуги з перевезення громадянапеляційний суд вважає такими, що не відповідають дійсності, адже доказів його працевлаштування апеляційному суду не надано.

Апеляційний суд вважає, що застосований до ОСОБА_19 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить його належну процесуальну поведінку та буде достатнім для гарантування запобігання встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційногорозгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

У судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, а під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу, знайшли своє підтвердження.

За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що слідчий суддя об`єктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваного та дійшов правильного висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 181, 194, 197, 219, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2024 року, відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023164020000001 від 04.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4