Постанова

від 18.12.2023 по справі 904/69/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/69/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.

Представники сторін:

від відповідача: Серьогіна Світлана Вікторівна, посвідчення №0540 від 12.07.1994 р., адвокат;

представник позивача в судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 (суддя Фещенко Ю.В.; повне рішення складено 30.11.2022) у справі № 904/69/21

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сетинжис, м. Дніпро

до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпро

про внесення змін до договору;

за зустрічним позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сетинжис, м. Дніпро

про стягнення 96983,57 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у цій справі первісні позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕТИНЖИС" до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про внесення змін до договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020, з урахуванням змін згідно заяви від 05.03.2021 за вих.№б/н про уточнення позовних вимог, яка ухвалою від 22.03.2021 частково прийнята до розгляду задоволено у повному обсязі. Внесено зміни до умов договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020, укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕТИНЖИС" та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі начальника структурного підрозділу Нікопольська дистанція електропостачання РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" і головного інженера того ж структурного підрозділу, а саме:

- змінено строк виконання зобов`язання, визначений пунктом 4.5 договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020 та додатку №2 до договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020, з 18.12.2020 на 31.12.2021;

- змінено строк дії договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020, визначений пунктом 21.1 договору №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020, з 31.12.2020 на 31.12.2021.

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕТИНЖИС" 2102,00грн. судового збору.

У задоволенні зустрічних позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕТИНЖИС" про стягнення 96 983,57грн. пені (договір №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020) відмовлено в повному обсязі.

Судові витрати покладено на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ".

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач за первісним позовом, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення первісного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 у справі №904/69/21 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 18.11.2021 касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 зі справи №904/69/21 скасувано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця через Господарський суд Дніпропетровської області звернулося із зустрічним позовом у справі №904/69/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Сетинжис 96983,57 грн пені.

За результатом нового розгляду справи, суд першої інстанції рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ТОВ "Сетинжис" до АТ "Українська залізниця" про внесення змін до договору від 02.10.2020 № ПР/Е-20550/НЮ - відмовлено у повному обсязі.

Судові витрати за первісним позовом покладено на позивача за первісним позовом ТОВ "Сетинжис".

Позовні вимоги за зустрічним позовом АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Сетинжис" про стягнення пені за договором від 02.10.2020 № ПР/Е-20550/НЮ у розмірі 96 983,57 грн - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Сетинжис" на користь АТ "Українська залізниця" - 19 396,71 грн пені та 2 270, 00 грн - витрат по сплаті судового з З приводу позовних вимог за зустрічним позовом щодо стягнення пені за договором №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020 у розмірі 96 983 грн. 57 коп., суд зазначає таке.

Приймаючи рішення в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, граничним строком виконання ТОВ "Сетинжис" робіт за договором є 18.12.2020 (пункт 4.5. договору). Доказів на підтвердження своєчасного виконання робіт за договором підряду ТОВ "Сетинжис" не надав, доводи Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо допущеного в період з 19.12.2020 по 31.12.2020 прострочення виконання робіт не спростував.

Як вбачається з матеріалів справи та що не заперечується сторонами під час розгляду даної справи, свої зобов`язання за договором № ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт, ТОВ "Сетинжис" не виконав, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом на підставі пункту 12.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення за період з 19.12.2020 по 31.12.2020 у сумі 96 983 грн. 57 коп, здійснивши перерахунок якої, місцевий господарський суд дійшов довисновку про арифметичну вірність, наведенного позивачем розрахунку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору № ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, а вимоги щодо стягнення пені в сумі 96 983 грн. 57 коп обгрунтованими.

В той же час, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом, з огляду на таке.

Об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- суд розцінює даний випадок (допущення прострочення ТОВ "Сетинжис" виконання робіт за договором підряду) як винятковий;

- суд розцінює причини неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором підряду як поважні;

- суд приймає до уваги незначність прострочення, а саме: у зустрічному позові пеня заявлена до стягнення за 13 днів (з 19.12.2020 по 31.12.2020), при цьому, під час розгляду справи, а також станом на момент прийняття рішення по справі, суду не надано доказів та не надано відомостей щодо стану подальшого виконання підрядником (ТОВ "Сетинжис") договору підряду;

- також суд враховує добросовісну поведінку ТОВ "Сетинжис" (відповідача за зустрічним позовом), що полягала у тому, що відразу після з`ясування факту неможливості поставки товару постачальником, він належним чином повідомив про вказаний факт замовника за договором підряду (позивача за зустрічним позовом), ініціював перед позивачем за зустрічним позовом внесення змін до договору (щодо строку виконання робіт), а також під час розгляду справи судом підтверджував свій намір виконати свої зобов`язання за договором підряду у повному обсязі;

- судом під час розгляд даної справи встановлено, що ТОВ "Сетинжис" були виконані підготовчі роботи на суму 289 725 грн. 05 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 18.12.2020, що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень (а.с.74-80 у томі 1), з чого можна прийти до висновку, що роботи, які потребували вчинення дій лише від ТОВ "Сетинжис", були ним виконані;

- враховуючи передбачене частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України право замовника на відмову від договору, а також відсутність відомостей щодо такої відмови за спірним договором, суд приходить до висновку, що допущене ТОВ "Сетинжис" прострочення не призвело до невідворотних, тяжких наслідків та не завдало збитків замовнику за договором підряду;

- станом на момент прийняття рішення по справі керівник та єдиний власник ТОВ "Сетинжис" ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, на яку був призваний 26.02.2022, тобто з перших днів військової агресії проти України;

- судом також враховано, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач за зустрічним позовом не може, тому при зменшенні розміру пені позивач за зустрічним позовом не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені на 80%, а саме: до 19 396 грн. 71 коп. (96 983,57 - 80%).

Таке зменшення розміру пені суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги за зустрічним позовом щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 19 396 грн. 71 коп.

Отже, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом. Оскільки суд зменшує розмір пені, витрати позивача за зустрічним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору в цій частині, відшкодовуються за рахунок відповідача за зустрічним позовом у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом; стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви в сумі 2 270 грн. 00 коп.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 29.06.2023 касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.04.2023 зі справи №904/69/21 скасувано.

Справу передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

При цьому, оскільки при задоволенні первісного позову господарський суд дійшов висновку про необхідність продовження строку виконання робіт за Договором у зв`язку з неможливістю його виконання у встановлений строк, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції встановив відсутність вини підрядника у простроченні виконання зобов`язань за Договором, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки за порушення строків виконання підрядних робіт.

Натомість, предметом апеляційного оскарження було рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

За результатом нового розгляду справи, суд першої інстанції рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ТОВ "Сетинжис" до АТ "Українська залізниця" про внесення змін до договору від 02.10.2020 № ПР/Е-20550/НЮ - відмовлено у повному обсязі.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції щодо прийнятого місцевим господарським судом рішення про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові є помилковими та такими, які не відповідають матеріалам справи. У той же час, апеляційним судом це рішення залишено без змін, хоча як вбачається з рішення від 29.11.2022, воно прийнято з протилежних мотивів.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

Апелянт вважає, що прийняте судом рішення від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову є незаконним, необгрунтованим, таким, що не відповідає ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує, що для стягнення штрафних санкцій кредитору потрібно довести лише факт прострочення, а заперечення вини покладається на боржника (постанова Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19)

Натомість, відповідно до приписів частини першої статті 233 ГК України, Відповідач за зустрічним позовом не надав жодних доказів, які підтверджують неможливість сплати ним штрафних санкцій за Договором або доказів які вказують на те, що їх сплата призведе до його банкрутства чи інших несприятливих наслідків.

Також, судом першої інстанції не взято до уваги, що починаючи з 24.02.2022 російська федерація систематично здійснює ракетні обстріли всієї території України, в тому числі, залізничної інфраструктури, майже кожен день, завдаючи руйнування та знищуючи об`єкти інфраструктури, у тому числі, АТ «Укрзалізниця».

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариством з обмеженою відповідальністю Сетинжис відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надано.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Мороза В.Ф.

На підставі викладеного, апеляційна скарга акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022р. у справі №904/69/21 підлягає прийняттю до свого провадження зазначеною колегією суддів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 справу №904/69/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Мороз В.Ф., Кощеєв І.М. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022р. у справі №904/69/21. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.11.2023 о 10:00 годин.

18.12.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

02.10.2020 між ТОВ "Сетинжис" (далі - підрядник) та АТ "Українська залізниця" (далі - замовник) в особі головного інженера структурного підрозділу "Нікопольська дистанція електропостачання" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" і заступника начальника структурного підрозділу "Нікопольська дистанція електропостачання" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" за результатами процедури закупівлі відкритих торгів № UA-2020-08-06-005968-a укладено договір № ПР/Е-20550/НЮ (далі - договір, а.с.9-14 у томі 1), відповідно до умов якогг, за дорученням замовника підрядник зобов`язався на свій ризик, власними трудовими та матеріально-технічними ресурсами, в обсягах передбачених проектно-кошторисною документацією виконати електромонтажні роботи по об`єкту будівництва замовника "Технічне переоснащення ВРУ-150 кВ тягової підстанції Батуринська в частині улаштування комерційного обліку електричної енергії на межі розподілу балансової належності приєднань повітряних ліній 150кВ Л-55, Л-56" (І пусковий комплекс, ІІІ пусковий комплекс); адреса розташування об`єкту: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, Довгинцівський район, вулиця Сергія Параджанова, 25Б, тягова підстанція Батуринська та здати замовнику в установлений договором строк закінчені роботи.

Пунктом 21.1. договору визначено строк дії договору до 31.12.2020. Втім, строки виконання робіт, в силу пункту 4.5. договору, по об`єкту будівництва встановлюються Календарним графіком будівництва об`єкта, в якому визначаються дати початку та закінчення робіт і на позивача покладено обов`язок закінчити виконання робіт не пізніше 18.12.2020.

Відповідно до умов пункту 2.1. договору вартість робіт та використаних матеріалів за цим договором, визначається договірною ціною, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1) та складається на підставі кошторисного розрахунку підрядника, який погоджується замовником та складає 7 750 000 грн. 00 коп., в тому числі 20% ПДВ 1 291 666 грн. 67 коп.

Згідно з пунктом 4.1. договору виконання робіт проводиться протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на виконання робіт та підтвердженням готовності замовника до приймання робіт.

Відповідно до пункту 4.5. договору, підрядник зобов`язується розпочати виконання робіт, враховуючи роботи, пов`язані з комплектацією, матеріально-технічними ресурсами, протягом 10 робочих днів з дня направлення рознарядки, яка надається за умови затвердженого у встановленому порядку річного фінансового плану на 2020 рік. Строки виконання робіт по об`єкту будівництва встановлюються календарним графіком будівництва об`єкту, в якому визначаються дати початку та закінчення робіт. Підрядник зобов`язується завершити виконання робіт не пізніше 18.12.2020 з правом дострокового виконання.

За змістом пункту 16.2. договору, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедур закупівлі, крім випадків:

- визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті

- та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Перерахунок ціни тендерної пропозиції, включаючи ціну за одиницю та/або інші складові ціни, відповідно до зменшеної у ході аукціону пропозиції здійснюється шляхом завантаження в електронну систему закупівель документа (документів) з новою ціною, розрахунками та/або цінами за одиницю.

Згідно з пунктом 16.3. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, АRGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням вимог пункту 16.4 цього розділу.

Як було вказано вище, пунктом 21.1 договору встановлено строк дії договору до 31.12.2020.

Як убачається з матеріалів справи, від замовника підрядником 07.10.2020 отримано Рознарядку № НЗІ-3-3/400, оформлену відповідно до пункту 4.1 договору (а.с. 18, 64 у томі 1).

За актом приймання-передачі від 15.10.2020 підрядником прийнято проектну документацію на виконання електромонтажних робіт "Технічне переоснащення ВРУ-150кВ тягової підстанції Батуринська в частині улаштування комерційного обліку електричної енергії на межі розподілу балансової належності приєднань повітряних ліній 150кВ Л-55, Л-56" (І пусковий комплекс, ІІІ пусковий комплекс) (а.с.65 у томі 1).

Як зазначав ТОВ "Сетинжис" (підрядник за договором), з метою виконання умов договору ТОВ "Сетинжис" 12.10.2020 укладено договір поставки № 20/031-А з ТОВ "Автоформула Центр" (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити ТОВ "Сетинжис" трансформатори струму типу AGU-170 у кількості 6 штук та трансформатори напруги типу VPU-170 у кількості 6 штук для тягової підстанції "Батуринська", а ТОВ "Сетинжис" зобов`язався прийняти та оплатити зазначене обладнання відповідно до умов цього договору поставки (а.с.19-23 у томі 1).

У пункті 2.2. договору поставки № 20/031-А від 12.10.2020 передбачено, що оплата обладнання здійснюється виключно на підставі наданого рахунку постачальника шляхом перерахування безпосередньо на рахунок постачальника грошових коштів у два етапи:

І етап - попередня оплата у розмірі 15% від загальної вартості обладнання (пункт 2.1. договору) - 502 200 грн. 00 коп. - протягом 5 банківських днів від дати підписання договору обома сторонами;

- ІІ етап - попередня оплата у розмірі 85% від загальної вартості обладнання (пункт 2.1. договору) - 2 845 800 грн. 00 коп. - протягом 5 банківських днів з дати отримання від постачальника повідомлення про готовність обладнання до відвантаження з заводу-виробника.

Як убачається з матеріалі справи, 12.11.2020 на виконання вказаних умов договору, ТОВ "Сетинжис" здійснено попередню оплату в сумі 502 200 грн. 00 коп. на користь ТОВ "Автоформула Центр", що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 32 від 12.11.2020 (а.с.124 у томі 1).

При цьому, доказів надсилання ТОВ "Автоформула Центр" (постачальником) повідомлення про готовність обладнання до відвантаження з заводу-виробника, що з урахуванням умов пункту 2.2. договору поставки є підставою для здійснення ІІ етапу попередньої оплати, матеріали справи не містять.

Відповідно до умов договору поставки № 20/031-А від 12.10.2020 товар підлягав поставці протягом 45 днів від дати отримання попередньої оплати за І етапом (за умови виконання пункту 2.3.), але за умови, що в цей же строк отримає попередню оплату за ІІ етапом (за умови виконання пункту 2.3. та 2.2.2. договору).

При цьому, в подальшому листом від 11.11.2020 вих. № 665 ТОВ "Автоформула Центр" звернулася до ТОВ "Сетинжис" з проханням пролонгувати термін постачання трансформаторів за договором поставки № 20/031-А від 12.10.2020, у зв`язку із настанням непередбачуваних обставин, зокрема зі зміною умов праці на підприємстві, різким темпом зростання хворих на COVID-19, посиленням карантинних заходів. До вказаного листа було долучено лист заводу-виробника від 11.11.2020 (в якому вказано орієнтований термін поставки трансформаторів - травень 2021 року) та наказ ТОВ "Автоформула Центр" № 23/10-01 від 23.10.2020 "Про зміну умов праці" (а.с.25-27 у томі 1).

У зв`язку з вказаними обставинами, ТОВ "Сетинжис" 20.11.2020 звернувся до Регіональної філії "Придніпровська залізниця" з листом вих. № 2011/20-3, в якому, вказавши на неможливість контрагентом поставити в установлений строк трансформатори, просив розглянути можливість продовження терміну дії договору та строку виконання робіт до 01.06.2021. Даний лист отримано відповідачем 20.11.2020, що підтверджується відміткою відповідача на цьому листі (а.с.28 у томі 1).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду ТОВ "Сетинжис" були виконані підготовчі роботи на суму 289 725 грн. 05 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 18.12.2020, що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень (а.с.74-80 у томі 1).

Як зазначає ТОВ "Сетинжис", не отримавши відповідь на лист про продовження терміну дії договору, до закінчення терміну дії договору він звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, необхідність технічного переоснащення ВРП-150 кВ тягової підстанції Батуринська передбачена Планом розвитку системи розподілу АТ "Укрзалізниця" на 2020-2024 роки, схваленим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 09.07.2020 № 1275.

Згідно із вказаним планом існує необхідність встановлення трансформаторів струму типу AGU-170 у кількості 6 штук та трансформаторів напруги типу VPU-170 у кількості 6 штук.

Як вбачається з матеріалів справи, виробником даних трансформаторів є Хорватська компанія "KONCAR - TRANSFORMERC Inс.". Офіційним дилером даної компанії в Україні є ТОВ "Автоформула Центр", що підтверджується свідоцтвом про дилерські повноваження № 1/2020 строком дії з 01.01.2020 по 01.01.2023. Саме з даним товариством ТОВ "Сетинжис" і уклав договір поставки трансформаторів для підстанції Батуринська в загальній кількості 12 шт.

При цьому, як було вказано вище, Хорватська компанія 11.11.2020 листом повідомила ТОВ "Автоформула Центр" про те, що у зв`язку з різким збільшенням захворювання на COVID-19 компанія вимушена перейти на обмежений режим роботи, скорочено робочий час, працівники поділені на зміни, що значно затримає процес виготовлення трансформаторів. Крім того, з цією причиною затримуються поставки комплектуючих з Італії, Іспанії. Затримка в межах від 1 до 3-х місяців. Поставка трансформаторів для ТП "Батуринська" за таких умов роботи можлива буде в травні 2021.

Про дані обставини ТОВ "Авотформула Центр" повідомила ТОВ "Сетинжис", який у свою чергу, пославшись на ці обставини, звернувся до АТ "Українська залізниця" через її регіональну філію з проханням продовжити термін дії договору.

Отже, предметом первісного позову є вимога позивача про внесення змін до договору від 02.10.2020 №ПР/Е-20550/НЮ щодо строку його виконання та строку дії цього договору. Предметом зустрічного позову є вимога щодо стягнення пені.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині наявності підстав для зменшення пені на 80%, до 19 396 грн. 71 коп. з заявлених до стягнення 96 983,57грн.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що граничним строком виконання ТОВ "Сетинжис" робіт за договором №ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020 є 18.12.2020р., відсутності доказів на підтвердження того, що свої зобов`язання за договором № ПР/Е-20550/НЮ від 02.10.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт, ТОВ "Сетинжис" не виконав, у зв`язку з чим позивачем за зустрічним позовом на підставі пункту 12.3 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання за кожен день прострочення за період з 19.12.2020 по 31.12.2020 у сумі 96 983 грн. 57 коп, який є арифметично вірним, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Апелянтом не оспорюється правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставини того, що :

- незначність прострочення, а саме: у зустрічному позові пеня заявлена до стягнення за 13 днів (з 19.12.2020 по 31.12.2020), при цьому, під час розгляду справи, а також станом на момент прийняття рішення по справі, суду не надано доказів та не надано відомостей щодо стану подальшого виконання підрядником (ТОВ "Сетинжис") договору підряду;

- добросовісну поведінку ТОВ "Сетинжис" (відповідача за зустрічним позовом), що полягала у тому, що відразу після з`ясування факту неможливості поставки товару постачальником, він належним чином повідомив про вказаний факт замовника за договором підряду (позивача за зустрічним позовом), ініціював перед позивачем за зустрічним позовом внесення змін до договору (щодо строку виконання робіт), а також під час розгляду справи судом підтверджував свій намір виконати свої зобов`язання за договором підряду у повному обсязі;

- ТОВ "Сетинжис" були виконані підготовчі роботи на суму 289 725 грн. 05 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року від 18.12.2020, що підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень (а.с.74-80 у томі 1), з чого можна прийти до висновку, що роботи, які потребували вчинення дій лише від ТОВ "Сетинжис", були ним виконані;

- відсутність відомостей щодо такої відмови замовника від договору, передбачене частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, а також те, що прострочення не призвело до невідворотних, тяжких наслідків та не завдало збитків замовнику за договором підряду;

- станом на момент прийняття рішення по справі керівник та єдиний власник ТОВ "Сетинжис" ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, на яку був призваний 26.02.2022, тобто з перших днів військової агресії проти України.

Відповідно до тексту мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 за позовоом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Строй Сервіс" (далі - ТОВ "Енерго Строй Сервіс", позивач) до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва АТ "Укрзалізниця" про стягнення 936 140,66 грн, судами з`ясовано і скаржником не заперечується, що останній, заявляючи усне клопотання про зменшення розміру пені, не подав суду будь-яких доказів існування (наявності) тих обставин, якими він обґрунтовував зазначене клопотання.

Як вбачається з тексту мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 за позовом ТОВ «Хімагромаркетинг» до Приватного підприємства «Ольвія» (далі - ПП «Ольвія») про стягнення 316 141,12 грн:

7.1. За приписами пункту 7 частини першої розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

7.2. У наведених вище постановах Верховного Суду України, від висновку у яких вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, висловлено правову позицію, що, застосовуючи у подібних правовідносинах положення частини третьої статті 692, частини другої статті 536 та частини другої статті 625 ЦК України, необхідно враховувати, що відсотки за користування грошовими коштами, які за умовами договору нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов`язання, за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб їх обчислення за кожен день прострочення, підпадають під визначення пені (частина третя статті 549 ЦК України), яку сторонами вже було погоджено, умовами договору, в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожен день прострочення за той самий період, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

З урахуванням вищевикладенного, колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 904/69/21 ухвалене місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 та Великої Палати Верховного Суду 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що «…з 24.02.2022 зруйновано та пошкоджено становить 1883 од., а саме: Будівлі - 1056 од.; Споруди - 111 од; Споруди ЦП-38 од.; 3алізничні колії - 197 од.; Передавальні пристрої ЦЕ-186 од.;Псредавальні пристрої ЦШ - 100 од.;Моторвагонний склад - 38 од.; Локомотиви - 57 од.; Автотранспортні засоби - 40 од.; Вантажні вагони - 151 од.;Спсціальний рухомий склад- 21 од.;Пасажирські вагони- 35 од.; Обладнання ЦЕ - 172 од.Днші основні засоби 37 од.;

Відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.

Працівники АТ «Укрзалізниця» в найкоротші терміни здійснюють відновлення та ремоні об`єктів інфраструктури та техніки, витрачаючи матеріали та кошти.

З перших днів повномасштабного вторгнення АТ «Укрзалізниця» здійснює перевезення гуманітарних вантажів, військової техніки та озброєння, забезпечуючи вагомий внесок у спільну перемогу над ворогом.

АТ «Українська залізниця» внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений Постановою КМУ від 04.03.2015 №83.

Оскільки на даний час відсутнє повітряне сполучення, автомобільні перевезення є обмеженими, залізниця стала головним, а в деяких регіонах чи не єдиним перевізником.

Також, залізниця стала дорогою життя для багатьох людей, оскільки потягами АТ «Укрзалізниця» здійснюється безкоштовна евакуація людей.

Слід зазначити, що відновлення інфраструктури, гуманітарні перевезення, потребують значних коштів.

Окрім цього, АТ «Укрзалізниця», має стратегічне значення для економіки держави, забезпечує економічну незалежність країни, її державність.

В даному випадку суди не взяли до уваги матеріальне становище позивача (за зустрічним позовом)…» відхиляються як такі, що не були предметом дослідження судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладенного, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів визнає вірним висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для зменшення пені на 80%, а саме: до 19 396 грн. 71 коп. (96 983,57 - 80%), яке є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3405,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 у справі № 904/69/21 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3405,00 грн покласти на Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.02.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус