ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/790/17(925/580/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 22.11.2023
у складі колегії суддів: головуючого судді - Доманської М.Л., суддів - Пантелієнка В.О., Отрюха Б.В.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райд ЛТД"
про стягнення грошових коштів у сумі 297 949,52 грн.
у справі за заявою
Головного управління ДФС у Черкаській області
до фізичної особи-підприємця Омельченка Сергія Васильовича
про неплатоспроможність фізичної особи,-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/790/17 (925/580/20): задоволено повністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") від 30.08.2022 № 30-1/08;
стягнуто з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 650,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2. 06.01.2023 Центральне відділення державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - скаржник) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/790/17 (925/580/20), в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задоволено частково;
змінено резолютивну частину додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі №925/790/17 (925/580/20), викладено її у наступній редакції:
"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 30.08.2022 №30-1/08 задовольнити частково.
Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 1 860,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу".
4. 14.11.2023 до суду від представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 124, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції.
4.1. У поданій заяві представник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" просив суд стягнути із Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" судові витрати на правничу допомогу, понесені під час та у зв`язку із апеляційним оскарженням Центральним ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) додаткової Ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/790/17 (925/580/20), у розмірі 7 200,00 грн. згідно договору № 20-09-2023/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.09.2023.
Короткий опис ухвали апеляційного суду
5. Ухвалою від 22.11.2023 Північний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №925/790/17(925/580/20) відмовив.
5.1. Суд встановив, що на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до матеріалів заяви надано: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.09.2023 № 20-09-2023/1; акт прийому-передачі документів від 20.09.2023; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2023.
5.2. Також суд встановив, що відповідно до акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийняло правову допомогу у цій справі на суму 7 200,00 грн.
5.3. Водночас, апеляційний господарський суд зазначив, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 у справі № 925/790/17 (925/580/20) є актом правосуддя, яким вирішене окреме процесуальне питання, однак не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимоги, не досліджені у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.
5.4. Тобто, за висновком апеляційного господарського суду, оскарження додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає критерію розумної необхідності.
5.5. З огляду на зазначене, дослідивши заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір судових витрат не відповідає критерію розумної необхідності та суперечить змісту ГПК України.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - заявник) 04.12.2023 засобами поштового зв`язку, звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20).
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/790/17 (925/580/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Огороднік К.М. Васьковський О.В., що підтверджується протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2023.
8. Ухвалою від 20.12.2023 Верховний Суд прийняв касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20) до провадження;
8.1. Ухвалив здійснити перегляд ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
8.2. Надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.01.2024.
8.3. Ухвалою від 11.12.2023 (у провадженні за касаційними скаргами Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20)) Верховний Суд витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/790/17 (925/580/20).
8.4. Матеріали справи № 925/790/17 (925/580/20) надійшли до Верховного Суду 20.12.2023 у кількості 5 т. справи (10-й, 11-й, 12-й, 13-й, 14-й) із супровідним листом від 13.12.2023 № 925/790/17(925/580/20)/16166/2023 від Господарського суду Черкаської області.
8.5. Учасники справи № 925/790/17 (925/580/20) правом на подання відзивів на касаційні скарги не скористалися.
9. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, Верховний Суд розглядає справу № 925/790/17 (925/580/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ТОВ "Ніко-Тайс")
10. Скаржник доводив, що апеляційний суд, в порушення вимог статті 238 ГПК України, приймаючи ухвалу від 22.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20), залишив поза увагою подані та існуючі докази у цій справі, а також положення статей 232. 233 ГПК України. Водночас апеляційний господарський суд не зазначив та не навів (окрім власного суб`єктивного пояснення/припущення) належного та допустимого обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те. що заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в межах справи №925/790/17 (925/580/20) за апеляційною скаргою Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі №925/790/17(925/580/20). є безпідставною та необґрунтованою.
10.1. Також скаржник аргументував, що апеляційний господарський суд вдався до застосування "правового пуризму", не здійснивши при цьому дотримання статей 123, 124, 126, 129, 238 ГПК України. Водночас висновки суду на предмет того, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20) не є актом правосуддя, яким вирішено окреме процесуальне питання, є хибними та помилковими.
10.2. Скаржник зазначив, що з огляду на зміст та сутність прийнятого судом оскаржуваного рішення суд фактично самоусунувся від здійснення правосуддя в межах цієї справи, захисту прав та інтересів сторін даного спору та здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в межах справи № 925/790/17 (925/580/20) за апеляційною скаргою Центрального ВДВС у місті Черкаси Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткову Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.12.2022 у справі № 925/790/17 (925/580/20).
10.3. Крім того, скаржник зазначив, що ця справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення як для учасника справи, який подає касаційну скаргу - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", оскільки стосується захисту його прав та інтересів, так і здійснює формування єдиної правозастосовної практики із питань, котрі наведені в касаційній скарзі, з огляду на те, суди попередніх інстанцій здійснили відступлення (не врахували) від вказаних вище правових позицій Верховного Суду із цих спірних процесуальних питань.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
11. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
13. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
16. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
17. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
18. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
19. Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
20. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
21. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
22. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
23. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (частина восьма статті 129 ГПК України).
24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
25. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
26. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
27. Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
28. На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" до матеріалів заяви надано: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 20.09.2023 №20-09-2023/1; акт прийому-передачі документів від 20.09.2023; акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2023.
29. Відповідно до акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09.11.2023 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" прийняло правову допомогу у цій справі на суму 7 200,00 грн.
30. Аналізуючи зміст зазначених документів та доводи скаржника, колегія суддів звертає увагу на те, що за наявною у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією, єдиним основним видом діяльності Товариства за КВЕД є діяльність Клас 69.10 Діяльність у сфері права. Зокрема, цей клас включає:
- юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом:
консультаційні послуги та представництво в цивільних справах;
консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах;
консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках;
- загальні консультації та складання юридичних документів:
свідоцтв про реєстрацію підприємств, статутів підприємств та інших документів, пов`язаних зі створенням підприємств;
патентів і авторських прав;
підготовку різних юридичних документів, заповітів, доручень тощо;
діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів.
30.1. Тобто, основна діяльність Товариства передбачає можливість здійснення представництва власних інтересів заявника без залучення третіх осіб.
30.2. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
30.3. Разом з тим, надані документи свідчать про те, що зазначене Товариство залучило не власного працівника, дії якого, з огляду на визначену у ЄДРПОУ діяльність Товариства та складність справи, відповідали б основному виду діяльності товариства, а залучило третю особу - адвоката. Водночас скаржником не обґрунтовано чи було таке залучення необхідним та неминучим, не надано доказів того, що понесені додаткові витрати на залучення третіх осіб виникли внаслідок неможливості здійснити самопредставництво, без здійснення додаткових витрат на залучення третіх осіб.
31. Також колегія суддів погоджуєтесь із висновками апеляційного суду про те, що додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20) є самостійним актом правосуддя, яким вирішене окреме процесуальне питання, однак таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимоги, не досліджені у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.
31.1. Аналіз положень статті 244 ГПК України свідчить про те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинства згідно з частиною першою статті 221 ГПК України.
31.2. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов`язані з необхідністю розподілу судових витрат.
31.3. Частина перша статті 244 ГПК України містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення. Винятком є розподіл судових витрат, який має ініціювати сторона з дотриманням правил статей 123-130, 221 ГПК України (статей 133 - 142, 246 ЦПК України).
31.4. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України). Водночас, ГПК України під поняттям "порядок ухвалення судового рішення" розуміє: ухвалення рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду; прийняття рішень та постанов, складення та їх підписання в нарадчій кімнаті тим складом суду, який розглянув справу; можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті; оформлення окремим документом ухвал, які постановляються в нарадчій кімнаті, а інших ухвал, що постановляються без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання; особливості оформлення судових рішень (ухвал) що містять вступну та резолютивну частину, а також складення повного рішення (постанови, ухвали) у певні строки; можливість внесення виправлень в рішеннях чи ухвалах із застереженням перед підписом судді; викладення усіх судових рішень письмово у паперовій та електронній формі та вимоги їх викладення у Єдиній судово-інформаційно-телекомунікаційній системі (стаття 233 ГПК України).
31.5. Отже, ГПК України не включає до поняття "порядок ухвалення судового рішення" "процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні", яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (глава 6 ЦПК України, глава 6 ГПК України).
31.6. Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, відповідно до якого термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до статті 233 ГПК України). Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення частини третьої статті 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 201 - 221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.
31.7. Отже, оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.
32. Посилання скаржника у касаційній скарзі таких висновків не спростовують, а зазначення та посилання скаржника на наявну судову практику саме по собі не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
33. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про правильність висновків апеляційного господарського суду про відсутність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таке суперечило б змісту ГПК України, а відтак і про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2024 |
Оприлюднено | 08.02.2024 |
Номер документу | 116828860 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Погребняк В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні