Рішення

від 02.02.2024 по справі 548/44/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/44/24

Провадження №2/548/159/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

02.02.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської областів складі:

головуючого судді- Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у підготовчомусудовомузасіданні взалі судум.Хорол у порядку загального позовногопровадження справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у власності позивача є земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853. Опис об`єкта: Площа земельної ділянки, (га): 1, 213, номер запису про право власності: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020, на якій він бажає збудувати гараж для автомобілів та спец-техніки. Але на звернення позивача отримати відповідний дозвіл, відповідачем надано листа №02-22/5919 від 28.12.2023 року, яким відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки в зв`язку з відсутністю історико-архітектурного опорного плану м.Хорол, як історично населеного місця.

Позивач вказує,що вищевказаноювідмовою відповідачемпорушено йогоправа,як власниказемельної ділянки,в зв`язкуз чимвін проситьвідповідача надатийому містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на вищевказаній земельній ділянці.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суддіХорольського районного судуПолтавськоїобластівід11.01.2024 року відкрито провадження по справі.

У судовезасіданняпозивач ОСОБА_1 не зявився, в позовній заяві прохав розглянути справу за його відсутності.

У судове засідання представник відповідача Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської області в судове засідання не з`явився, хоча вчасно і належним чином був повідомлений про дату й час розгляду справи, але надав суду заяву в якій при вирішенні позову поклався на розсуд суду та просив справу розглядати без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позиції сторін, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами по справі, що позивач є власником

об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2032061453248, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853, площа (га): 1, 213, номер запису про право вланості: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020, що доводиться витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 200468682, дата формування: 17.02.2020, витяг сформовано: ОСОБА_2 , Хорольська районна державна адміністрація, Полтавська область.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктіврайонній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Таким чином, фізична особа має одержати містобудівні умови та обмеження саме тоді, коли лише має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.

26.12.2023року позивачзвернувся доВиконавчого комітетуХорольської міськоїради Лубенського району Полтавської області іззаявою пронадання містобудівнихумов таобмежень забудовиземельної ділянкина проектуваннягаража дляавтомобілів таспец-технікина вищевказанійземельній ділянці, щознаходиться заадресою: АДРЕСА_1 .

З повідомлення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 28.12.2023 року за №02-22/5919 адресованого позивачу слідує, що відповідно до постанови КМУ від 21 лютого 2018 року №92 «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених пунктів, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» з 01 січня 2019 року, за умови відсутності плану, заборонено будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик в історичних населених місцях.

Суд вважає, що дії Хорольської міськоїрадиЛубенськогорайону Полтавськоїобласті щодоневидачі позивачу містобудівних умов та обмежень для забудови земельноїділянки напроектування гаражадля автомобілівта спец-технікина власнійземельній ділянці,з підставвідсутності затвердженогов установленомупорядку історико-архітектурногоопорного планув м.Хорол є протиправним з наступних підстав.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта іншими законами України.

Статтею 42 Конституції Українивизначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно дост. 316 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідност. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно дост. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 90 Земельного кодексу України(даліЗК України), визначено, що власники земельних ділянок мають право, крім іншого, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідност. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої владитакож підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Статтею 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено, щодо відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад (делеговані повноваження) належить надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановленихЗаконом України"Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування», спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Відносини, пов`язані з набуттям громадянами прав на землю та розробленням технічної документації для цього, врегульовані Земельним КодексомУкраїни (далі ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».

Відповідно дост. 81 ЗК України, громадяни набувають права власності на земельну ділянку, крім іншого, на підставі придбання за договором купівлі-продажу.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, у тому числі виконання будівельних робіт, встановленоЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності»(далі - Закон України № 3038-VI). Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466(далі - Порядок №466), а механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №461.

Згідно із статтею 34 Закон України № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються п. 13 Порядку №466 «...повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг».

Статтею 27 Закону України № 3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Процедуру оформлення будівельного паспорта забудови земельної ділянки, склад та зміст визначено Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженимнаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640 (надалі - Порядок № 103).

Відповідно до частини першоїстатті 16Закону України№3038-VI планування, територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першоюстатті 17 вказаного Законупередбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першоїстатті 1 Закону України № 3038-VIгенеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до частини 1статті 18 Закону України № 3038- VIплан зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно з положеннями п. 3 частини першоїстатті 1 Закону України № 3038- VIдетальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту,призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до частини 1статті 25 Закону України №3038- VIрежим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно ч. 6 та 7ст. 17 Закону України №3038- VI, рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольска міські державні адміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної та міської ради.

Відповідно до підпункту 6 пункту "а" частини першоїстатті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Вищевказані правові норми дають підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

При цьому, така підстава відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, враховуючи наявне у позивача право власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення, є неправомірною.

Таким чином, позивач не може нести для себе негативне обмеження у використанні своєї приватної власності у зв`язку з відсутністю нового генерального плану населеного пункту, оскільки лише органи місцевого самоврядування мають право розробити та затвердити генеральний план населеного пункту.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.3,9ч.2ст.16ЦК України способами захистуцивільних правта інтересівможуть бути: припиненнядії,яка порушуєправо та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже,вимога позивачазобов`язати відповідача,надати містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки, є законною, обґрунтованою та такою що відновить його порушені права, а тому позов підлягає до задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,280 -283 ЦПК України, суд,-

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 до Хорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки,-задовольнитиповністю.

Зобов`язати виконавчий комітетХорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті,код ЄДРПОУ:22528612,надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2032061453248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853, опис об`єкта: Площа (га): 1, 213, номер запису про право власності: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 ,адреса АДРЕСА_2 ,ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,

Відповідач Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, адреса: м.Хорол Лубенського району Полтавської області, вул.1Травня,4, код ЄДРПОУ 22528612.

Повнийтекст судового рішенняскладено 02.02.2024 року.

Суддя: Н.С.Миркушіна