Постанова

від 11.09.2024 по справі 548/44/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/44/24 Номер провадження 22-ц/814/2386/24Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Коротун І.В.

учасники справи:

представник позивача адвокат Козленко О.М.

представник прокуратури Деряга О.Ю.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі відділу з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року, ухвалене суддею Миркушіною Н.С. повний текст рішення складено - 02 лютого 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 доХорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті пронадання містобудівнихумов таобмежень забудовиземельної ділянкина проектуваннягаража дляавтомобілів таспец-техніки, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, в якій просив зобов`язати виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області надати йому містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що у власності ОСОБА_1 є земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853. Опис об`єкта: Площа земельної ділянки, (га): 1,213, номер запису про право власності: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020, на якій він бажає збудувати гараж для автомобілів та спец-техніки. Але на звернення позивача отримати відповідний дозвіл, відповідачем надано листа №02-22/5919 від 28.12.2023 року, яким відмовлено у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки в зв`язку з відсутністю історико - архітектурного опорного плану м. Хорол, як історично населеного місця. Вказує, що вищевказаною відмовою відповідачем порушено його права, як власника земельної ділянки, в зв`язку з чим він просить відповідача надати йому містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на вищевказаній земельній ділянці.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до Хорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки задоволено повністю.

Зобов`язано виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області надати ОСОБА_1 , містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2032061453248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853, опис об`єкта: Площа (га): 1, 213, номер запису про право власності: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020.

Рішення судупершої інстанціїмотивоване тим,що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, така підстава відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, враховуючи наявне у позивача право власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення, є неправомірною. Таким чином, позивач не може нести для себе негативне обмеження у використанні своєї приватної власності у зв`язку з відсутністю нового генерального плану населеного пункту, оскільки лише органи місцевого самоврядування мають право розробити та затвердити генеральний план населеного пункту.

В апеляційній скарзі керівник Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі відділу з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Апеляційна скаргамотивована тим,що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства, обґрунтувавши підстави позову протиправною відмовою Хорольської міської ради Лубенського району у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спецтехніки як органу місцевого самоврядування. Однак, прийняття наказу про видачу або відмову у видачі містобудівних умов та обмежень структурним підрозділом Хорольської міської ради є рішенням суб`єкту владних повноважень. Проте, Хорольським районним судом Полтавської області розглянуто справу в порядку цивільного судочинства, яка підлягала розгляду в адміністративному судочинстві, а не закрито провадження у справі. Крім того зазначає, що видача містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок відноситься до виключної компетенції Відділу з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, а тому прийняте рішення порушує та зачіпає права і інтереси держави в особі зазначеного органу. Крім того, хоча ОСОБА_2 і зазначив у позовні заяві виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району, при цьому вказав ЄДРПОУ Хорольської міської ради Лубенського району. У зв`язку з цим до участі у справі залучено Хорольську міську раду, яка і направляла відзив та заяву, в якій просила проводити розгляд справи за їх відсутності та розгляд справи залишає на розсуд суду. Таким чином, відповідачем у справі виступила Хорольська міська рада, а рішенням суду зобов`язано виконавчий комітет Хорольської міської ради видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, виконавчий комітет Хорольської міської ради хоча і входить до структури Хорольської міської ради, але є окремою юридичною особою, має свій бланк та печатку. Виконавчий комітет Хорольської міської ради як юридична особа публічного права самостійно відповідає за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе обов`язків, має здатність бути позивачем або відповідачем у судових справах. Враховуючи викладене, Хорольським районним судом 02.02.2024 у справі № 548/44/24 прийнято рішення щодо осіб, які не були залучені до участі у справі. В частині порушення інтересів держави та підстав представництва прокурором інтересів держави зазначає, що дотримання встановленого законом порядку провадження будівництва на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці становить публічний (суспільний) інтерес її громади, обов`язок захисту якого покладено насамперед на представницький орган місцевого самоврядування відповідну раду, а також на створювані нею органи. Окрім вказаного, місто Хорол Полтавської області занесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878. Неправомірне будівництво за відсутності історико - архітектурного плану опорного плану м. Хорол може завдати шкоди історичним пам`яткам, які розташовані на території міста. Таким чином, неправомірне, всупереч встановленого порядку на підставі рішення суду зобов`язання виконавчого комітету Хорольської міської ради надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за відсутності історико - архітектурного плану опорного плану м. Хорол, завдає шкоди інтересам держави. Порушення інтересів держави в особі Хорольської міської ради полягають у тому, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про зобов`язання виконавчого комітету Хорольської міської ради надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, не врахував, що за відсутності історико-архітектурного плану опорного плану м. Хорол дане рішення обмежило державу у забезпечені охорони пам`яток архітектури, історичних місць та містобудування. Крім цього, приймаючи дане рішення, суд фактично підмінив собою суб`єкт владних повноважень у прийняті рішення про видачу або відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Також вказує, що підставою для внесення апеляційної скарги прокурором та представництва інтересів держави в особі Хорольської міської ради послугувала бездіяльність останньої щодо оскарження рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

У відповіді на відзив Лубенська окружна прокуратура Полтавської області просить доводи відзиву не приймати до уваги, апеляційну скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановленихсудом першоїінстанції обставинвбачається,що ОСОБА_1 є власником об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2032061453248, кадастровий номер: 5324810100:50:004:0853, площа (га): 1, 213, номер запису про право власності: 35509739, дата державної реєстрації: 11.02.2020, що доводиться витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 200468682, дата формування: 17.02.2020, витяг сформовано: ОСОБА_3 , Хорольська районна державна адміністрація, Полтавська область (а.с. 13).

26.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на вищевказаній земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З повідомлення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 28.12.2023 за №02-22/5919, адресованого позивачу, слідує, що відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №92 «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених пунктів, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» з 01.01.2019, за умови відсутності плану, заборонено будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик в історичних населених місцях(а.с. 15).

За результатами розгляду справи по суті позовних вимог, суд першої інстанції визнав, що дії Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо невидачі позивачу містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на власній земельній ділянці, з підстав відсутності затвердженого в установленому порядку історико-архітектурного опорного плану в м. Хорол, є протиправним.

Так, на підставі норм чинного законодавства України судом першої інстанції зазначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану.

При цьому, така підстава відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки як відсутність розробленого та затвердженого нового генерального плану населеного пункту, враховуючи наявне у позивача право власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення, є неправомірною.

Таким чином, позивач не може нести для себе негативне обмеження у використанні своєї приватної власності у зв`язку з відсутністю нового генерального плану населеного пункту, оскільки лише органи місцевого самоврядування мають право розробити та затвердити генеральний план населеного пункту.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції визнав, що вимога позивача зобов`язати відповідача надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки, є законною, обґрунтованою та такою що відновить його порушені права, а тому позов підлягає до задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з урахуванням наступного.

Предметом даногоспору є зобов`язати виконавчий комітет Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області надати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункти 16-17), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункти 19-21), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 21), від 29 вересня 2020 року у справах № 368/561/19 (пункт 22) і № 712/5476/19 (пункт 19), від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 (пункт 25), від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 175/1571/15(пункт 72)).

Тому, помилковим є застосування приписів статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Підставою для звернення з даним позовом до суду стало те, що 26.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, згідно листа виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 28.12.2023 за №02-22/5919 його повідомлено, що відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №92 «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених пунктів, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» з 01.01.2019, за умови відсутності плану, заборонено будь-яке нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик в історичних населених місцях. Оскільки місто Хорол входить до списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001 №878 «Про затвердження списку історичних населених місць України», будівництво гаража для автомобілів та спец-техніки є неможливим (а.с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, прийняття рішень про видачу або відмову у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки належать до управлінських функцій органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно- будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до Положення про відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, затвердженого рішенням десятої сесії Хорольської міської ради 8 скликання від 29.04.2021 №355, відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області є структурним підрозділом її виконавчого комітету. Відділ є юридичною особою публічного права (п. п. 1.1., 1.3.).

До основних завдань Відділу відноситься: забезпечення на території громади реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури; забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, регіональних правил забудови населених пунктів, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією (п.п. 2.1.1., 2.1.2 Положення).

Тобто, метою діяльності Відділу є забезпечення додержання на території Хорольської міської ради містобудівного законодавства України та запобігання його порушенню. Саме Відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення відповідно до покладених на нього завдань видає містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, інші вихідні дані на проектування об`єктів архітектури для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у порядку, визначеному законодавством України (п. 3.1.8. Положення).

Таким чином, видача містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок відноситься до виключної компетенції Відділу з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області. Отже, у спірних правовідносинах, виконавчий комітет Хорольської міської ради та відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області наділені повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на отримання містобудівних умов та обмежень забудови. Тому даний спір належать до юрисдикції адміністративних судів.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини..

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу відповідно до положення частини четвертої статті 56 ЦПК України.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом (іншою заявою) в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) та від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).

Звертаючись у цій справі до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі в особі відділу з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області,прокурор зазначив,що уданому випадкупорушення інтересівдержави полягаєв тому,що дотримання встановленого законом порядку провадження будівництва на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці становить публічний (суспільний) інтерес її громади, обов`язок захисту якого покладено насамперед на представницький орган місцевого самоврядування відповідну раду, а також на створювані нею органи. Окрім цього, місто Хорол Полтавської області занесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878. Неправомірне будівництво за відсутності історико-архітектурного плану опорного плану м. Хорол може завдати шкоди історичним пам`яткам, які розташовані на території міста. Таким чином, неправомірне, всупереч встановленого порядку на підставі рішення суду про зобов`язання виконавчого комітету Хорольської міської ради надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за відсутності історико-архітектурного плану опорного плану м. Хорол завдає шкоди інтересам держави.

Також прокурорвказав,що про поданняапеляційної скаргив інтересахдержави Лубенськоюокружною прокуратуроюПолтавської області,відповідно довимог п.4ст.23Закону України«Про прокуратуру»,повідомлено виконавчийкомітет Хорольськоїміської радилистом від16.04.2024за вих.№53/3-2566Вих-24та Відділз питаньмістобудування,архітектури тацивільного захистунаселення виконавчогокомітету Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської областілистом від16.04.2024за вих.№53/3-2565Вих-24.У відповідьвідділ містобудування,архітектури тацивільного захистунаселення виконавчогокомітету Хорольськаміська радалистом від28.03.2024за вих.№ 59повідомив,що немає законодавчихпідстав длязвернення доПолтавського апеляційногосуду.Виконавчий комітет Хорольської міської ради листом від 27.03.2024 за вих. № 02-22/1670 повідомив, що не звертатиметься до Полтавського апеляційного суду щодо оскарження рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02.02.2024 у справі №548/44/24 та не заперечує щодо оскарження вказаного рішення суду прокуратурою.

Тобто, орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, судове рішення в апеляційному порядку не оскаржив, власну позицію щодо позовних вимог не висловив, поклавшись на розсуд суду, клопотання про залучення до участі у справі уповноваженого органу з питань містобудування (відділ з питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області) не заявляв, свідчить про неналежне виконання покладених на нього обов`язків щодо захисту інтересів держави, вказане відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави у даній справі шляхом оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

З оглядуна викладене,колегія суддівдійшла висновкупро належнеобґрунтування прокуроромпідстав зверненнядо судуз апеляційноюскаргою в інтересахдержави вособі Відділуз питань містобудування, архітектури та цивільного захисту населення виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, а також про наявність у нього повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства, а також враховуючи, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.4, 377 ч.2, 255 ч. 1 п.1, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Лубенськоїокружної прокуратуриПолтавської областів інтересахдержави вособі відділуз питаньмістобудування,архітектури тацивільного захистунаселення виконавчогокомітету Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської областіта виконавчогокомітету Хорольськоїміської радиЛубенського районуПолтавської області - задовольнити.

РішенняХорольськогорайонного судуПолтавської областівід 02лютого 2024року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування гаража для автомобілів та спец-техніки - закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 доХорольської міськоїради Лубенськогорайону Полтавськоїобласті пронадання містобудівнихумов таобмежень забудовиземельної ділянкина проектуваннягаража дляавтомобілів таспец-техніки віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Попередити ОСОБА_1 про те, що у разі неподання заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, після закінчення строку на її подання, матеріали справи будуть повернуті до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2024 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов