Постанова

від 01.02.2024 по справі 279/4171/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/4171/22 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л.А.

Категорія 84 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Трояновської Г.С.

суддів: Галацевич О.М., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 279/4171/22 за позовом ОСОБА_1 ,в інтересахта назахист неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доПриватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ"), Товариства зобмеженою відповідальністю "Українськахолдингова лісопильнакомпанія" про припиненняекологічно небезпечноїдіяльності підприємствна територіїм. Коростенята стягненняморальної шкоди,

за апеляційними скаргами Приватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ") та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року та на додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року, ухвалених під головуванням судді Недашківської Л.А. в м. Коростені,

в с т а н о в и в:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом в інтересахта назахист неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просив зобов`язати відповідачів припинити свою діяльність, заборонити діяльність відповідачів, стягнути з кожного з відповідачів на його користь, як законного представника дітей по 500 000 грн. на кожну дитину на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачами прав його дітей на безпечне довкілля.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Разом з ними за цією ж адресою проживає його мати ОСОБА_4 . Поблизу його житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія».

Протягом всього періоду своєї роботи як ПрАТ «Коростенський завод МДФ» так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» допускали постійні порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялось в понаднормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначене підтверджується листами відповідями органів держекоінспекцій.

Вказав, що у 2016 році його мати звернулася до суду із позовом до відповідачів про припинення діяльності зазначених суб`єктів господарювання на санітарно-захисній зоні підприємств та стягнення моральної шкоди. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020, у справі № 283/518/17, визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_4 на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та нанесення моральної шкоди, завданої порушенням цього права. Крім того вказав, що у справі № 283/518/17 було надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, як належного доказу, згідно якої фактичні виміри забруднюючих речовин проводилися фахівцями на житловій забудові по АДРЕСА_1 . У висновку цієї експертизи зазначено, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.

Зазначив, що вказаною експертизою доводиться факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забруднення атмосферного повітря й стану довкілля на території його садиби, з іншої сторони.

Також звертає увагу на ту обставину, що розташування цих підприємств в м. Коростені, яке віднесено до зони добровільного гарантованого відселення, не відповідає положенням ст.ст. 16, 17 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понаднормові викиди забруднюючих речовин від діяльності, як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом, так і окремо), що не дають повноцінно жити та дихати без перебільшення, всьому м. Коростеню Житомирської області, зафіксовані у незалежному висновку Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності та їх зміст детально розписаний у рішеннях суду першої та апеляційної інстанції по своїй сутті є протиправними діяннями, оскільки за свою правовою природою є правопорушеннями.

Розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком несення смертельних хвороб викликає сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу, у зв`язку з можливим негативним впливом на здоров`я дітей.

Відпочинку від роботи цих підприємств немає, адже існує цілодобовий цикл роботи. Пил від роботи підприємств шарами осідає на вулиці, лавці, столі, особливо це видно на попраній білизні, яка через декілька годин стає темною. Діти не можуть повноцінно відпочити, спати ніччю, неможливо повноцінно дихати, оскільки в повітрі присутній постійно пил і хімічно ядучий запах. Крім того неможливо виростити на присадибних ділянка будь-яку продукцію, оскільки вона буде забрудненою хімічно небезпечними речовинами і непридатною для споживання.

Позивач вказав, що зазначеними вище неправомірними діями відповідачів його дітям завдана моральна шкода, розмір якої він оцінив у 500000 грн на кожну дитину, що підлягає стягненню з кожного із відповідачів.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та на захист неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про припинення екологічно небезпечної діяльності підприємств на території м. Коростеня та стягнення моральної шкоди. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

В апеляційній скарзі ТОВ «Українська холдинговалісопильна компанія», просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.12.2022 з урахуванням додаткового рішення суду від 19.12.2022 в частині стягнення з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50000 грн з кожного і ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що ОСОБА_1 не довів суду належними доказами, що на момент звернення до суду із позовом в інтересах неповнолітніх дітей, вони проживали разом із ним з огляду на наявність рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.05.2017 у справі № 279/64/17, за яким неповнолітнього сина ОСОБА_3 залишено проживати із матір`ю. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що діти відвідують різні школи, з матір`ю ОСОБА_5 позивач у шлюбі не перебував, а син позивача ОСОБА_6 знаходиться з матір`ю ОСОБА_7 за кордоном. Наголошує, що при оцінці копії будинкової книги не враховано, що позивачем надано вибірково копії сторінок, а тому заявник вважає, що у будинковій книзі можуть бути інші записи, які можуть спростувати реєстрацію місця проживання інших осіб. Крім того, у будинковій книзі відсутній запис про сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До того ж, реєстрація місця проживання не завжди співпадає з фактичним місцем проживання. Надана позивачем довідка відділу реєстрації місця проживання від 20.09.2022 також не встановлює факту проживання дітей із позивачем та містить інформацію про кількість зареєстрованих осіб за адресою на дату звернення, тому, на думку заявника, цей доказ не може розцінюватись як належний щодо підтвердження місця проживання дітей. За таких обставин вважає, що свідки ввели в оману суд, надаючи свідчення та складаючи акт від 03.10.2022 про підтвердження проживання дітей з позивачем, що не відповідає дійсності.

Крім того вказує, що судом безпідставно не застосовано строки позовної давності до спірних правовідносин за заявленою відповідною заявою у судовому засіданні під час судових дебатів. Вважає, що строк позовної давності розпочався з дати висновку експертизи від 12.07.2019 №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 у справі №283/518/17, якою встановлено, що діяльність відповідачів призвела до забруднення навколишнього природного середовища, чим були порушені права його дітей, і на яку позивач посилався обгрунтовуючи свої позовні вимоги. Вказує, що позивач не надав будь яких доказів завдання шкоди здоров`ю дітей, у зв`язку із чим вважає, що у суду були відсутні підстави для незастосування строків позовної давності.

Заявник також не погоджується із ухваленим судом першої інстанції додатковим рішення від 19.12.2022 стосовно визначення розміру стягнутих на користь позивача судових витрат за надання професійної правничої допомоги. На думку заявника, судом невірно визначено пропорційність розподілу судових витрат у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог в розумінні положень ст. 141 ЦПК України. Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських послуг та є явно завищеною та визначив об`єктивний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. Виходячи із положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд повинен був розподілити визначену ним суму понесених судових витрат на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, а саме 90% витрат покладаються на позивача, а 10 % - на відповідачів, тобто по 500 грн з кожного.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Коростенський заводМДФ», просить скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.12.2022 з урахуванням додаткового рішення суду від 19.12.2022 в частині стягнення з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50000 грн з кожного і ухвалити нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що судом першої інстанції проігноровано заяву про застосуванню строків позовної давності, яка підлягає задоволенню. Вказує, що позивач не надав будь яких доказів завдання шкоди здоров`ю дітей, у зв`язку із чим вважає, що у суду були відсутні підстави для не застосування строків позовної давності.

Також не погоджується із ухваленим судом першої інстанції додатковим рішенням у справі від 19.12.2022 стосовно визначення розміру стягнутих на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги. Мотиви апеляційної скарги ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в цій частині аналогічні мотивам апеляційної скарги ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Відзиви на апеляційні скарги не надходили.

В суді апеляційної інстанції представники відповідачів адвокати Цимбал Юрій Іванович та ОСОБА_8 доводи апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити, надали відповідні пояснення.

Представники відповідачів пояснили, що вони вважають, що при ухваленні судового рішення на користь позивача судом першої інстанції було проігноровано те, що позивачем не були доведені обставини, які мали значення для справи, але суд їх визнав встановленими.

Також в основу судового рішення були покладені докази, які за своїм змістом не є належними і достовірними, а у своїй сукупності - достатніми.

Позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та шкодою, завданою неповнолітнім дітям позивача.

Позивачем не доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода (моральна) зі встановленням її розміру; причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, виш».

Вказали, що під час судового розгляду справи за ініціативою ОСОБА_9 судом було призначено комісійну інженерно-екологічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертів, які упродовж 17 місяців проводили цю експертизу та її результати були оформлені у відповідний висновок, який був 12 липня 2019 року зареєстрований та йому було присвоєно реєстраційний номер № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23.

Цей висновок було покладено в основу рішення Малинського районного суду від 12.03.2020 року на користь ОСОБА_4 , яке у свою чергу було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020 року по справі №283/518/17-ц.

Рішення судів (першої інстанції від 12.03.2020 за позовом своєї матері ОСОБА_4 , та апеляційної інстанції від 27.05.2020) Позивач надав до свого позову в обгрунтування своїх позивних вимог.

Окрім цього, в обгрунтування своїх позовних вимог позивач надав копії відповідей з органів державного контролю, які нібито підтверджують факти порушення відповідачами вимог чинного законодавства.

Зазначили,що листиДержавної екологічноїінспекції Житомирській області безпідставно визнанні судом як належні докази.

Зазначені обставини судом першої інстанції при оцінці доказів були проігноровані, а ці документи безпідставно були визнанні такими, що свідчать про фактичні обставини, які судом помилково визнанні доведеними.

Неповнолітній синпозивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,не мігпостраждати віддій ПрАТ«Коростенський заводМДФ» у2012році тайому немогла бутизавдана моральнашкода утой періодчасу черезте,що натой моментвін ще не народився. Окрім того, суд першої інстанції при дослідженні та оцінці доказів невірно оцінив документи, надані представником позивача, які підтверджують факт проживання неповнолітніх дітей позивача разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім того,суд приймаючирішення накористь позивачів інтересахйого неповнолітніхдітей,застосував преюдиційністьсудового рішення,винесеного запозовом матеріпозивача ОСОБА_4 ,оскільки один єдинийзамір рівняпилу,зроблений наподвір`ї ОСОБА_4 у квітні 2019 року, став підставою для прийняття судового рішення на її користь.

Прицьому,головними умовамидля настанняпідстав длявиникнення зобов`язаньщодо відшкодуванняморальної шкодиє нетільки встановленняфакту протиправноїповедінки особи,яка завдаламоральної шкоди,а йвстановлення ,причинного зв`язкуміж протиправноюповедінкою особияка завдаламоральної шкоди таїї результатом-моральною шкодою.Таких обставинсудом першоїінстанції встановленоне було, не було встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діяльністю відповідачів та моральними стражданнями.

Представник позивача адвокат Пашинська А.П. проти доводів апеляційної скарги заперечила, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві та в рішенні суду першої інстанції.

Позивач до апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи ( ч.2 ст. 372 ЦПК України).

В суді апеляційної інстанції представники відповідачів також пояснили, що Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» перетворилося в результаті реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ» та вони продовжують представляти інтереси ПрАТ «Коростенський завод МДФ», яке реорганізовано у ТОВ «Коростенський завод МДФ».

Згідно КодуЄДРПОУ 37079170Приватногоакціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» встановлено станом на 31.01.2024, що найменування юридичної особи з 02 січня 2024 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ» (ТОВ «Коростенський завод МДФ»).

Відповідно до положень ст. 55 ЦПК України (процесуальне правонаступництво) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

А тому відповідно до наведеної норми процесуального закону апеляційний суд протокольною ухвалою від 01.02.2023 замінив відповідача Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ».

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїми дітьми, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд з його будинком здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" в процесі якої в атмосферне повітря потрапляють викиди забруднюючих речовин.

ПрАТ «Коростенський завод МДФ» створено 12.05.2010 року. Основний вид економічної діяльності товариства: 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону.

TOB "Українська холдингова лісопильна компанія" створено 29.07.2014 року. Основний вид економічної діяльності товариства: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, а також за видом КВЕД 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

За період діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» мали місце порушення вимог природоохоронного законодавства. В ході планових та позапланових перевірок у 2012, 2013, 2014, 2015 роках виявлено ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення, у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 гривень, які у подальшому були повністю відшкодовані. Перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» отримано необхідні документи екологічного характеру, а грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто.

Зі змісту листа Державної екологічної інспекції за №645/05-16 слідує, що в період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року в ході планової перевірки ПрАТ Коростенський завод МДФ» виявлені такі порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

Зі змісту листа Державної екологічної інспекції від 6 липня 2017 року вбачається, що протягом періоду з 22 по 29 червня 2017 року проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». За результатами даної перевірки виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, додав до позовної заяви постанову Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020 по справі №283/518/17, якою частково задоволені аналогічні позовні вимоги його матері.

Із змісту вказаної постанови Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020, яка набрала законної сили, вбачається, що експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи №283/518/17-ц було проведено комісійну інженерно-екологічну експертизу та надано висновок №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, який зокрема містить інформацію про дослідження повітря на території домогосподарства позивача - АДРЕСА_2 .

Відповідно до вказаного висновку експертів діяльністьПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія»(як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами. Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з урахуванням свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ТОВ «Українська холдингова компанія». Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Відповідно до протоколу №04-03 дослідження повітря населених місцьвід 15 квітня 2019 року у точці №2 (житлова забудова, АДРЕСА_1 ) концентрація пилу становить 1,0 мг/м. куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м. куб, що є перевищенням в 2,0 рази. На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Протоколом дозиметричного контролю від 06.04.2016 року №58/31, 32 перевірено потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання під водостоками навколо будинку АДРЕСА_3 , що в деяких точках більш ніж у три рази перевищує середньорічний обласний показник, під водостоками навколо будинку АДРЕСА_2 , в деяких точках незначно перевищує цей показник; на територіях присадибних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання не перевищує обласний показник.

Встановлено, що назва АДРЕСА_3 змінена на - ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколів досліджень в житловій забудові ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , там де проживають діти, встановлено концентрацію пилу 1,8 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій 0,5 мг/м3, що є перевищенням концентрації пилу в 3,6 рази, концентрації фенолу - 0,006 мг/м3, при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,01 мг/м3, формальдегіду - 0,02 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,035 мг/м3, концентрація вуглецю оскиду становить 4,3 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,2 мг/м3, ангідриду сірчастого - 0,09 мг/м3 при граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м3.

Крім того, серед речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств є ті, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект сумації біологічної дії, тобто односпрямований (викликає одні й ті ж захворювання) несприятливий вплив на організм людини декількох різних забруднюючих речовин: група 43: сірчастий ангідрид та ділоксини азоту, група 46: сірчастий ангідрид та фенол, група 47: сірчастий ангідрид, вуглецю оксид, діоксин азоту та фенол. Спостерігається суттєве перевищення за групою речовин 47-перевищує гранично допустимий в 2,19 рази.

Всі ці викиди здійснюються при роботі заводу в три зміни по вісім годин з ефективним часом виробництва 22 год/добу.

По звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин тільки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» здійснює викидів суспендованих твердих частинок 334,08 тон/рік, оксидів азоту (у перерахунку на діоксин азоту) 359,5 тон/рік, оксидів вуглецю 350,602 тон/рік, кислоти оцтової 1,424226 тон/рік, формальдегіду 17,9 тон/рік, метану 9,0 тон/рік, вуглецю діоксину 142695,242 тон/рік.

Наведене дає достатні підстави вважати, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин у житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м. р.

Шумове навантаження при повному циклі роботи обох підприємств разом і окремо як у нічну, так і денну пору доби на АДРЕСА_1 , не відповідає нормі. Навіть при роботі підприємств не на повну потужність, відповідно до протоколу від 15 квітня 2019 року № 04-04/1 проведення досліджень шумової характеристики у точці № 1 м. Коростень, житлова забудова вул. Я. Мудрого, 102, встановлено перевищення нормативного значення звукового тиску (дБ) в октанових смугах із середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500 та 1000 Гц. Еквівалентні та максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми згідно з вимогами «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19 червня 1996 року № 173, а саме еквівалентні рівні шуму на 7дБА, а максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми на 7 дБА.

Таким чином, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ Коростенський завод МДФ та ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДКм.р.

Вказаний висновок експертизи, яка проводилась експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи №283/518/17-ц долучено до матеріалів цієї справи позову ( т.1 а.с.28-37, т.3 а.с.75-114).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав доведений факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території садиби позивача, з іншої сторони. Та обставина, що на час проведення перевірок господарської діяльності відповідачів у листопаді 2020 року Державною екологічною інспекцією Поліського округу не виявлено порушень природоохоронного законодавства, не спростовує факти порушення даними підприємствами цього законодавства, які мали місце протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.

Суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Так, статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Міжнародним договором, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Орхуська конвенція, ратифікована Законом України від 6 липня 1999 року №832-ХІV.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Відповідно до положень Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Відповідно до пунктів а, з статті 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом наведеної норми можна дійти висновку про те, що природоохоронне законодавство встановлює дві різні підстави відповідальності, за наявності яких виникає обов`язок відшкодувати шкоду, а саме: у зв`язку з встановленням факту негативного впливу на навколишнє природне середовище, що є підставою для відшкодування шкоди особі, завданою порушенням права на безпечне довкілля, а також встановленням фактів завдання шкоди здоров`ю чи майну громадян внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов`язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Так, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 293 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.

У рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути безпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною порівняно з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті. ЄСПЛ визнав, що потенційні загрози для довкілля, спричинені облаштуванням та роботою двох терміналів для скрапленого природнього газу, були достатньо тісно пов`язані з приватним життям та житлом заявника у розумінні статті 8 Конвенції, а тому стали підставою для застосування цього положення.

Відповідно до ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Встановивши факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія", з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря та стану довкілля на території де проживає позивач з дітьми, з іншої, до чого призводить така діяльність відповідачів, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку простягнення відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_11 ,в інтересахта назахист неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 279/3026/20, від 13грудня 2023року усправах № 279/4170/22, №279/1808/22, №279/1066/22, №279/1856/22.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд врахував характер порушених прав ОСОБА_1 ,в інтересахтаназахист неповнолітньої ОСОБА_2 таобґрунтовано стягнувна йогокористь вінтересах неповнолітньоїдоньки по 50000грн навідшкодування моральноїшкоди зкожного звідповідачів.

Стороною відповідачів в суді апеляційної інстанції ці висновки не спростовані.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 ,в інтересахта назахист неповнолітнього ОСОБА_3 моральної шкоди колегія суддів виходить з такого.

ПрАТ «Коростенський завод МДФ» створено 12.05.2010 року, TOB "Українська холдингова лісопильна компанія" - 29.07.2014 року.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби ОСОБА_1 .

Судом апеляційноїінстанції встановлено,що син ОСОБА_1 та ОСОБА_12 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04травня 2017року (справа №279/64/17) шлюб між батьками дитини розірвано, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 місце проживання ОСОБА_12 .

Судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року (справа №279/3394/18) стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Коростеня, Житомирської області, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , непрацюючого, аліменти на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Коростенським РС УДМС України від 25.07.2014 року, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.07.2018 року та до досягнення ним повноліття.

Будинковою книгою, наданою позивачем до суду першої інстанції про приписку громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_2 проживання і реєстрація ОСОБА_3 не підтверджена.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що факт проживання сина ОСОБА_3 після травня 2017 року в будинку ОСОБА_1 АДРЕСА_2 не доведена.

За таких обставин, враховуючи, що порушення екологічного права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечніі здоровіумови проживання для ОСОБА_3 було менштриваючим,колегія суддіввважає занеобхідне зменшитивизначений судомпершої інстанціїрозмір морального відшкодування з 50000 грн до 20000 грн, що підлягає стягненню з кожного відповідача, змінивши рішення суду першої інстанції в цій частині та частково задоволивши апеляційні скарги.

Доводи вапеляційних скаргахвідповідачів проте,що позовнадавність,яка малаб обчислюватисядля позивачаз часупроведення експертизи 12.07.2019 спливла,що єпідставою длявідмови впозові,не можутьбути враховані.

Так, відповідно до положень п.1 ч.1 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, відповідно до Глави 21 ЦК України, серед іншого, відноситься право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, яке є невід`ємним від права людини на життя.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах та на захист прав дітей, ОСОБА_1 обґрунтував вимоги саме порушенням їх права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні та здорові умови проживання, що завдані відповідачами.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_1 в інтересах та на захист прав дітей про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням їх прав на безпечне для життя та здоров`я довкілля, є вимогами, що випливають із порушень особистих немайнових прав, на які, в силу вимог закону, позовна давність не поширюється.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря та причинно-наслідкового зв`язку між їх діяльністю та забрудненням атмосферного повітря на території садиби позивача, а тому доводи апеляційних скарг ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдинговалісопильна компанія» про те, що доказів завдання шкоди довкіллю та здоров`ю у цій справі не надано, є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи.

Інших аргументів апеляційні скарги не містять.

Проте в суді апеляційної інстанції представники відповідачів на спростування висновків суду першої інстанції та Київського науково-дослідногоінституту судовихекспертиз,яким булопроведено вмежах цивільноїсправи №283/518/17-цкомісійну інженерно-екологічнуекспертизу танадано висновок№5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23від 12липня 2019року, надали до апеляційного суду Висновок експертів №11548/14708-14727/14728 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності, проведеної Національним Науковим Центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України) від 10.04.2023 за заявою адвоката Козуліної А.В. в інтересах ТОВ «Українська холдинговалісопильна компанія»з метоюнадання досуду усправах,що перебуваютьв провадженніКоростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті запозовом ОСОБА_13 (справа№279/534/23)та ОСОБА_14 (справа№279/444/23)до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди та Висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №880/23-25 від 15.09.2023 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) Житомирське відділення МЮ України за заявою начальника юридичного відділу Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» Юрія Пашинського з метою подання до суду у справах за позовами ОСОБА_13 (справа 279/534/23), ОСОБА_15 (справа279/1655/23), ОСОБА_16 (справа №279/1762/23), ОСОБА_17 (справа №279/1760/23), ОСОБА_18 (справа №279/1720/23), ОСОБА_19 (справа№279/1568/23) до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.

Оскільки Висновком КНДІСЕ від12.07.2019№ 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 встановлено, що діяльністьПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія»(як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, то відповідачі вважають, що наданими експертними висновками в сукупності спростовується вина як ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія»у заподіянні шкоди довкіллю.

Наданими висновкамиекспертиз,які єаналогічними,зокрема,встановлено,що перевищеннянормативів граничнодопустимих викидівзабруднюючих речовинв атмосфернеповітря стаціонарнимиджерелами відповідачіввідсутні; перевищеннявстановлених нормативівгранично-допустимих концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць на межі санітарно-захисної смуги як ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» так і ПрАТ «Коростенський завод «МДФ відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій забудові, за наслідками досліджень стану забруднення атмосферного повітря на території Коростенського району органами Держпродспоживслужби відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Короетенський завод МДФ», за наслідками досліджень, проведених у 2019 році ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» відсутні.

Експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України вказали, що результати проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2017-2020 р.р. ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не встановили. При цьому експерти, зокрема, керувалися Актом щодо додержання ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» вимог законодавства в сфері охорони природного навколишнього середовища від 10.11.2020 №519 з посиланням, зокрема, на сертифікат від 30.10.2018, відбір проб викидів від 10.11.2018; звіту про здійснення контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферу дата проведення 26-27.09.2022; листом Головного Управління Держпродспоживслужби у Житомирській області від 14.03.2023.

Аналогічно експерти Житомирського відділення КНДІСЕ керувалися, зокрема, Актом №80 від 09.06.2020, згідно якого порушень санітарного законодавства ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» не виявлено, Протоколом 8-32 відбору проби повітря від 28.03.2023, Протоколом №9 (109-133) дослідження повітря населених місць від 27.03.2023.

Отже, встановлено, що висновки експертів, наданих до апеляційного суду, зроблені частково за документами, наданими на дослідження пізніше аніж було виготовлено висновок експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у справі № 283/518/17 та не можуть однозначно свідчити про відсутність виявлених порушень, зафіксованих у висновку експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 станом на час проведення експертизи.

Експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України у висновку від 10.04.2023 та Житомирського відділення КНДІСЕ у висновку від 15.09.2023 висловили однакову позицію стосовно того, що зафіксовані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом, є виявленими в конкретний час та в конкретній точці відбору проб. Разове виявлення хімічних речовин в атмосферному повітрі у визначених точках не може свідчити про їх постійний, тобто сталий характер. Так само разове проведення дослідження повітря населених місць згідно протоколів № 04-03 та № 04-05 у зазначених в них місцях відбору проб, не може охарактеризувати стан забруднення атмосферного повітря в інших місцях житлової забудови або певної території. Для визначення рівня забруднення атмосферного повітря в іншій точці житлової забудови необхідно провести дослідження безпосередньо в цій точці.

Отже, можна зробити висновок, що зазначеними експертизами в цілому не спростовано встановленого факту перевищення концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом в атмосферному повітрі в домогосподарствах, розташованих поблизу місця діяльності відповідачів.

Окрім того, висновками експертів від 10.04.2023 та від 15.09.2023 щодо діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» відповідно встановлено, що вказані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом могли потрапити до атмосферного повітря із різних джерел впливу : пожеж, спалювання сухої трави та листви, що мали місце, зокрема, у квітні 2019 року у м. Коростені, руху транспортних автомобілів, діяльності гаражного кооперативу, що знаходиться поблизу точки відбору проб, грунтової дороги, димових та вентилізаційних труб, за умови їх роботи та пиління внаслідок вітру та руху, функціонування приватних господарств, а саме їх опалювання, використання автотранспорту та відсутність забезпечення послуг з централізованого відведення (каналізації).

Зазначені висновки також частково зроблені експертами на підставі документів, наданих після 2019, зокрема, переліку суб`єктів господарювання за період з 2017 року по 15.03 2023 згідно якого встановлено, що станом на 15.03.2022 року у радіусі 2 км -3 км від місця розташування ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» знаходиться понад 50 джерел стаціонарних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря.

Проте яка кількість підприємств функціонувала станом на квітень 2019 року та який їх вплив на оточуюче середовище не встановлено.

Висновок,що перевищеньГДК забруднюючихречовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» не виявлено по суті грунтується на тому, що Аналітично-вимірювальна лабораторія TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 38392219) не може надати сертифікати, які було видано 29.09.2017 № ПТ-204/17 (з терміном дії до 28.09.2019) та 14.08.2019 № ПТ-337/19 (з терміном дії до 13.08.2021), так як документи з визнання вимірювальних можливостей лабораторії були знищені у встановленому порядку і копії актів про знищення додаються.

В експертизі Житомирського відділення КНДІСЕвід 15.09.2023,яка єаналогічною експертизіННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України від 10.04.2023 зазначено, що в матеріалах наданих на дослідження наявні Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 15 квітня 2019 року № 04-01, Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 18 квітня 2019 року № 04-03, Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 25 квітня 2019 року № 04-09, що складені аналітично-вимірювальною лабораторією TOB «Науково- виробниче об`єднання «Екоальянс». В зазначених актах не зафіксована інформація з якою потужністю працювало підприємство на момент відбору проб.

Разом з тим в експертизі КНДІСЕ від 12.07.2019 в сукупності з іншими доказами встановлено, що за результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з урахуванням свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації тадозволіна викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»).

Інші висновки експертиз ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України від 10.04.2023 та Житомирського відділення КНДІСЕвід 15.09.2023підлягають аналогічномуаналізу тане спростовуютьвисновків комісійноїінженерно-екологічноїекспертизиКНДІСЕ від 12.07.2019 в сукупності з іншими доказами, які містяться у цій справі,та неспростовують висновківсуду першоїінстанції,що позивач ОСОБА_1 ,який пред`явивпозов вінтересах своїхнеповнолітніх дітей, довів понаднормативне забруднення території місця його проживання забруднюючими речовинами і що таке забруднення природного довкілля є прямим наслідком протиправної господарської діяльності відповідачів протягом 20122017 років, а також забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача по АДРЕСА_1 здійснювалось у 2019 році, що підтверджено висновком експертизи та є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам в цілому надано відповідь на всі істотні питання, що виникли у спірних правовідносинах.

Щодо додаткового рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Після ухвалення рішення по суті спору, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" на його користь понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 22000 грн.

Додатковим рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та на захист неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" про припинення екологічно небезпечної діяльності підприємств на території м. Коростеня та стягнення моральної шкоди. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень понесених судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Задовольняючи частково вказану заяву, суд першої інстанції проаналізувавши належним чином матеріали справи та долучені представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, вважав, що витрати на надання консультації, написання позовної заяви відповіді на відзив, клопотання про виклик свідків, участь в судовому засіданні на загальну суму 22000,00 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та є явно завищеними.

При цьому, суд врахував, що в обгрунтування позовних вимог адвокат посилався на висновки експертизи проведеної під час розгляду іншої справи, на обставини встановлені рішеннями судів.

Тому, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною третьою ст.141 ЦПК, суд вважав, що виходячи з критерію пропорційності розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн., що підлягає стягненню з відповідачів.

Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 та доводи апеляційних скарг відповідачів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно достатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина першастатті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-шостоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідноз умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: копію договору про надання правничої допомоги від 20.08.2022 № 47, Додаток №1 до договору про надання правничої допомоги, де визначено орієнтовну вартість послуг адвоката з надання правничої допомоги від 20.08.2022, копію ордеру серії ЖТ №091359 від 20.08.2022, акт виконаних робіт з правничої допомоги від 09.12.2022, згідно якого вартість адвокатських послуг склала 22000 грн, зокрема: комплексне консультування по справі 1000 грн, написання відповіді на відзив відповідача 1 4000 грн, написання відповіді на відзив відповідача 2 4000 грн, участь у судовому засіданні (3 засідання) 6 000 грн (т. 1 а.с. 138 -139, 174).

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді цієї справи в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції провів належну правову оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував визначений договором порядок визначення оплати наданих послуг, оцінив обсяг наданих послуг та їх реальність, а також співмірність вартості послуг із складністю справи і змістом цих послуг та дійшов загалом обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Зменшуючи розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу (з 22 000 грн до 10 000,00 грн), суд першої інстанції врахував зазначені вище принципи розумності, співмірності й реальності судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції від 07 грудня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підлягає стягненню з Приватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ") та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 та зменшення розміру моральної шкоди з 50000 грн до 20000 грн, що підлягає стягненню з кожного відповідача.

В решті рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року та додаткове рішення цього суду від 19 грудня 2022 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Приватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ") та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підлягає стягненню з Приватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ") та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 змінити, зменшити розмір моральної шкоди з 50000 грн до 20000 грн, що підлягає стягненню з кожного відповідача.

В решті рішення залишити без змін.

Додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерноготовариства "Коростенськийзавод МДФ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенськийзавод МДФ") та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» по 450 грн. на користь кожного відповідача понесеного судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.02.2024.

Головуючий Судді