Постанова

від 22.01.2025 по справі 279/4171/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 279/4171/22

провадження № 61-3565св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ», товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» та товариства з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ», в інтересах яких діє адвокат Козуліна Аліса Василівна, рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, в складі судді Недашківської Л. А., від 07 грудня 2022 року, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, в складі судді Недашківської Л. А., від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Галацевич О. М., Павицької Т. М., від 01 лютого 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» (далі - ПрАТ «Коростенський завод МДФ»), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ» (далі - ТОВ «Коростенський завод МДФ»), товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» (далі - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія») про припинення екологічно небезпечної діяльності підприємств на території м. Коростеня та відшкодування моральної шкоди.

2. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 разом із своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Вказував, що у 2016 році його мати зверталася до суду із позовом до відповідачів про припинення діяльності зазначених суб`єктів господарювання на санітарно-захисній зоні підприємств, відшкодування моральної шкоди та судовими рішеннями у справі № 283/518/17 визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_4 на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні і здорові умови проживання та спричинення моральної шкоди. Крім того, у вказаній справі надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року

№ 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, в якому зазначено, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом, так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.

4. Вважає, що вказаною експертизою доведено факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забруднення атмосферного повітря й стану довкілля на території його садиби, з іншої сторони.

5. Також звертає увагу, що розташування цих підприємств в м. Коростені, яке віднесено до зони добровільного гарантованого відселення, не відповідає положенням статей 16, 17 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

6. Крім того, масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понаднормові викиди забруднюючих речовин від діяльності відповідачів зафіксовані у незалежному висновку Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ), листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності.

7. Позивач наголошує, що існує цілодобовий цикл вказаних підприємств, пил від роботи яких осідає всюди, внаслідок чого діти не можуть повноцінно відпочити, спати та дихати, оскільки в повітрі постійно присутній пил і хімічно ядучий запах. Крім того, на присадибних ділянках неможливо виростити будь-яку продукцію, оскільки вона буде забрудненою хімічно небезпечними речовинами і непридатною для споживання. Розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком спричинення смертельних хвороб викликає сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу, у зв`язку з можливим негативним впливом на здоров`я дітей, а тому ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просив зобов`язати відповідачів припинити свою діяльність, заборонити діяльність відповідачів, стягнути з кожного з відповідачів на його користь, як законного представника дітей, по 500 000 грн на кожну дитину у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачами прав його дітей на безпечне довкілля.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні і здорові умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

9. Судове рішення мотивоване тим, що є доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства позивача, з іншої сторони.

10. При вирішенні спору суд першої інстанції взяв до уваги листи Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року

№ 2890/05-16 та від 06 березня 2017 року № 645/05-16 та висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року

№ 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, який досліджувався у справі

№ 283/518/17-ц, оскільки при її проведенні експертами здійснювалось дослідження повітря на території домогосподарства, в якому проживає позивач зі своїми дітьми по АДРЕСА_2 , та встановлено недотримання вимог природоохоронного законодавства, що порушує права дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на безпечні умови проживання та безпечне для життя і здорове довкілля.

11. Встановивши викладене, міськрайонний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої дітям позивача, у розмірі по 50 000 грн з кожного із відповідачів, з урахуванням принципів розумності і справедливості.

12. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що сам лише факт негативного впливу виробничої діяльності відповідачів на довкілля протягом вказаного періоду, за наявності всіх належних чинних дозвільних документів, не може бути підставою для припинення чи заборони здійснення такої діяльності. Будь-яке істотне втручання держави у право чи діяльність повинно відповідати легітимній меті та бути співмірним із застосованими заходами, тому застосування найсуворішої санкції до відповідачів у вигляді заборони здійснювати господарську діяльність (чи припинення діяльності) можливе у разі, коли заходи адміністративного впливу компетентного органу ігноруються і взагалі не виконуються суб`єктом господарювання.

13. Додатковим рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 рокустягнуто з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 5 000 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 5 000 грн судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

14. Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали справи та докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, вважав, що заявлені витрати в сумі 22 000 грн не відповідають критеріям необхідності та реальності адвокатських витрат та є неспівмірними. З огляду на конкретні обставини справи, критерії пропорційності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, суд вважав за необхідне зменшити розмір цих витрат до 10 000 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року апеляційні скарги ПрАТ «Коростенський завод МДФ» (правонаступником якого є ТОВ «Коростенський завод МДФ») та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» задоволено частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 07 грудня 2022 року в частині визначення розміру моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підлягає стягненню з ПрАТ «Коростенський завод МДФ» (правонаступником якого є ТОВ «Коростенський завод МДФ») та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь законного представника дітей ОСОБА_1 змінено, шляхом зменшення розмір відшкодування моральної шкоди із

50 000 грн до 20 000 грн, що підлягає стягненню з кожного відповідача. В іншій частині рішення залишено без змін. Додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря та стану довкілля на території, де проживає позивач з дітьми, з іншої, до чого призводить така діяльність відповідачів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 , який діяв в інтересах та на захист неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

17. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав недоведеним факт проживання сина ОСОБА_3 після травня 2017 року в будинку по АДРЕСА_1 .

18. Оскільки порушення екологічного права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні і здорові умови проживання для ОСОБА_3 було менш тривалим, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення визначеного судом першої інстанції розміру морального відшкодування із 50 000 грн до

20 000 грн, з кожного відповідача.

19. Визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн, стягнутий на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , суд вважав таким, що відповідає характеру порушених прав.

20. Апеляційний суд врахував, що висновки експертів зроблені частково за документами, наданими на дослідження пізніше, аніж було виготовлено висновок експертів КНДІСЕ від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у справі № 283/518/17, та не можуть однозначно свідчити про відсутність виявлених порушень, зафіксованих у висновку експертів КНДІСЕ від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, станом на час проведення експертизи.

21. Оцінюючи вказані докази, апеляційний суд вказав, що зазначеними висновками експертів в цілому не спростовано факту перевищення концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом в атмосферному повітрі в домогосподарствах, розташованих поблизу місця діяльності відповідачів.

22. Залишаючи без змін додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що зменшений судом першої інстанції розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу відповідає принципам розумності, співмірності та реальності судових витрат у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

23. У касаційних скаргах ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» і ТОВ «Коростенський завод МДФ» просять скасувати рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 01 лютого 2024 року в частині задоволених позовних вимог, ухваливши в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. У березні 2024 року ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» і ТОВ «Коростенський завод МДФ» подали касаційні скарги на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року.

25. Ухвалами Верховного Суду від 25 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» і ТОВ «Коростенський завод МДФ». Витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 279/4171/22, які у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

26. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

27. Підставою касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13 грудня 2023 року у справах № 279/4170/22, № 279/1808/22, № 279/1066/22, № 279/1856/22 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

29. Касаційна скарга ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» мотивована тим, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого: є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювана шкоди». З метою встановленню причинно-наслідкового зв`язку забруднення домогосподарства позивача діяльністю відповідачів судам необхідно було встановити не лише сам факт забруднення, а й те, що воно відбувається поза відповідними нормами, визначеними державою. З цією метою суди повинні були перевірити: чи було перевищення нормативів якості повітря (перевищення ГДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій забудові) на момент виявлення порушень природоохоронного законодавства у 2012 - 2016 роках; чи в момент разового виявлення перевищення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у 2019 році в житловій забудові відповідно до витягу з висновку експертів було встановлено перевищення нормативів забруднюючих речовин на джерелах стаціонарних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітрі відповідачів та на санітарно-захисній зоні, яка відмежовує зону впливу діяльності відповідачів від житлової забудови.

30. Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не оцінювали висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, вказавши, що він був оцінений у справі

№ 283/518/17-ц. В матеріалах розглядуваної справи міститься витяг із вказаного висновку, однак при його складанні експерти КНДІСЕ не виїжджали на об`єкт та не оглядали територію.

31. Наявні у справі листи не містять інформації, що встановлені порушення призвели до перевищення нормативів якості повітря на момент їх виявлення, зокрема, в місці проживання позивача, помешкання якого знаходиться за межами санітарно-захисної смуги.

32. Посилається на те, що апеляційний суд безпідставно не врахував висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України

від 10 квітня 2023 року № 11548/14708-14727/14728 за результатами проведення судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності. Це призвело до неможливості встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки зазначений доказ мав виключне значення для правильного вирішення справи.

33. Підставою касаційного оскарження судових рішень ПрАТ «Коростенський завод МДФ» зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 279/3026/20, від 13 грудня

2023 року у справах № 279/4170/22, № 279/1808/22, № 279/1856/22

(пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

34. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

35. Касаційна скарга ПрАТ «Коростенський завод МДФ» мотивована тим, що при вирішенні спору позивачі повинні були довести не тільки факт забруднення довкілля саме відповідачем, а й те, що воно відбувається поза відповідними нормами, встановленими державою, яке не притаманне наявному забрудненню в сучасних містах та селищах і негативно впливає на позивачів, їх приватне та сімейне життя, та, як наслідок призводить до погіршення стану їх здоров`я.

36. Звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, що на момент ймовірного виявлення порушень природоохоронного законодавства відбулося забруднення садиби позивача та забруднення атмосферного повітря в житловій забудові загалом.

37. Зазначає, що висновок експерта Житомирського відділення КНДІСЕ

від 15 вересня 2023 року № 880/23-25 логічно кореспондується як з вимогами законодавства, так і наявною практикою суду касаційної інстанції при розгляді аналогічних справ.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

38. У квітні 2024 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав відзиви на касаційні скарги, в яких просить відмовити в їх задоволенні.

39. Відзиви ОСОБА_1 мотивовані тим, що його дочка має незадовільний стан здоров`я, а перебування поряд з місцем проживання небезпечних підприємств не сприяє її одужанню.

40. Вважає, що висновок експертів КНДІСЕ від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 є належним доказом для обґрунтування позовних вимог щодо наявності факту порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря та, як наслідок, порушення прав дітей на безпечну для життя і здоров`я умовим проживання.

41. Посилається на те, що висновки інших експертиз, долучені відповідачами до матеріалів справи, проведені на підставі вибірково поданих відповідачами (на власний розсуд) експертам матеріалів та не можуть відображати дійсні обставини справи.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

42. ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1

43. Поряд з його будинком здійснюють свою діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», в процесі якої в атмосферне повітря потрапляють викиди забруднюючих речовин.

44. ПрАТ «Коростенський завод МДФ» створено 12 травня 2010 року. Основний вид економічної діяльності товариства: 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону.

45. TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» створено 29 липня 2014 року. Основний вид економічної діяльності товариства: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, а також за видом КВЕД 16.23 - виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

46. У діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» були встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства. Зокрема в ході планових та позапланових перевірок у 2012, 2013, 2014, 2015 роках було виявлено ряд порушень, - наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

47. Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення, у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 гривень, які у подальшому були повністю відшкодовані. Перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» отримано необхідні документи екологічного характеру, а грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто.

48. Зі змісту листа Державної екологічної інспекції від 06 березня 2017 року № 645/05-16 вбачається, що в період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року в ході планової перевірки ПрАТ Коростенський завод МДФ» виявлені такі порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, як ненадання під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

49. Зі змісту листа Державної екологічної інспекції від 06 липня 2017 року

2890/05-16 вбачається, що протягом періоду з 22 по 29 червня 2017 року проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». За результатами даної перевірки виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

50. У висновку експертизи від 12 липня 2019 року

№ 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, проведеної експертами КНДІСЕ в межах цивільної справи № 283/518/17-ц, досліджувалось питання щодо якості повітря на території домогосподарства позивача по

АДРЕСА_2 .

Відповідно до вказаного висновку експертів діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом, так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами. Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з урахуванням свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія». Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Відповідно до протоколу дослідження повітря населених місць

від 15 квітня 2019 року № 04-03 у точці № 2 (житлова забудова, АДРЕСА_4) концентрація пилу становить 1,0 мг/м. куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м. куб, що є перевищенням в 2,0 рази. На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Протоколом дозиметричного контролю від 06 квітня 2016 року

№ 58/31,32 перевірено потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання під водостоками навколо будинку АДРЕСА_3 , що в деяких точках більш, ніж у три рази, перевищує середньорічний обласний показник, під водостоками навколо будинку

АДРЕСА_2 , в деяких точках незначно перевищує цей показник; на територіях присадибних ділянок по АДРЕСА_3 та

АДРЕСА_2 потужність експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання не перевищує обласний показник.

Відповідно до протоколів досліджень в житловій забудові

ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 встановлено концентрацію пилу 1,8 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій 0,5 мг/м3, що є перевищенням концентрації пилу в

3,6 рази, концентрації фенолу - 0,006 мг/м3, при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,01 мг/м3, формальдегіду - 0,02 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,035 мг/м3, концентрація вуглецю оскиду становить 4,3 мг/м3 при максимально разовій граничнодопустимій концентрації 0,2 мг/м3, ангідриду сірчастого -

0,09 мг/м3 при граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м3.

Крім того, серед речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств є ті, для яких при сумісній присутності в атмосферному повітрі встановлено ефект сумації біологічної дії, тобто односпрямований (викликає одні й ті ж захворювання) несприятливий вплив на організм людини декількох різних забруднюючих речовин: група

43: сірчастий ангідрид та ділоксини азоту, група 46: сірчастий ангідрид та фенол, група 47: сірчастий ангідрид, вуглецю оксид, діоксин азоту та фенол. Спостерігається суттєве перевищення за групою речовин 47-перевищує гранично допустимий в 2,19 рази.

Всі ці викиди здійснюються при роботі заводу в три зміни по вісім годин з ефективним часом виробництва 22 год/добу.

По звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин тільки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» здійснює викидів суспендованих твердих частинок - 334,08 тон/рік, оксидів азоту (у перерахунку на діоксин азоту) - 359,5 тон/рік, оксидів вуглецю - 350,602 тон/рік, кислоти оцтової -

1,424226 тон/рік, формальдегіду 17,9 тон/рік, метану - 9,0 тон/рік, вуглецю діоксину - 142695,242 тон/рік.

Наведене дає достатні підстави вважати, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод «МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин у житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м. р.

Шумове навантаження при повному циклі роботи обох підприємств разом і окремо як у нічну, так і денну пору доби на АДРЕСА_2 у м. Коростені Житомирської області, не відповідає нормі. Навіть при роботі підприємств не на повну потужність, відповідно до протоколу від 15 квітня

2019 року № 04-04/1 проведення досліджень шумової характеристики у точці № 1 - м. Коростень, житлова забудова АДРЕСА_2, встановлено перевищення нормативного значення звукового тиску (дБ) в октанових смугах із середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500 та 1000 Гц. Еквівалентні та максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми згідно з вимогами «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19 червня 1996 року № 173, а саме еквівалентні рівні шуму - на 7дБА, а максимальні рівні шуму перевищують допустимі норми на

7 дБА.

За таких обставин експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

51. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

52. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

53. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

54. Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

55. Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі

№ 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

56. Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі

№ 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі

№ 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі

№ 519/2-5034/11).

57. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту

(див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17.

58. Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16.

59. Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19).

60. Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (частина перша статті 50 Конституції України).

61. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (частина перша статті 275 ЦК України).

62. Фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду (стаття 293 ЦК України).

63. Європейський суд з прав людини вказував, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природнього екологічного середовища як такого. Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак, може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров`я або якість життя особи. Немає сумніву, що промислове забруднення може негативно вплинути на здоров`я суспільства в цілому і погіршувати якість життя особи, проте часто неможливо визначити у кількісному вираженні його вплив у кожному окремому випадку. Що стосується, наприклад, погіршення здоров`я, то важко вирізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. «Якість життя», в свою чергу, є суб`єктивною характеристикою, яка тяжко піддається точному визначенню

(див. DUBETSKA AND OTHERS v. UKRAINE, № 30499/03, § 105, 106, ЄСПЛ, 10 лютого 2011 року).

64. Крім того згідно із практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя; оцінка такого мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Суд нещодавно нагадував, що не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, е незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті; що стосується погіршення стану здоров`я, то важко відрізнити вплив екологічних ризиків від впливу інших відповідних факторів, таких як вік, професія або особистий спосіб життя. Також що стосується загального контексту довкілля, то немає сумнівів в тому, що сильне забруднення води та ґрунту може негативно вплинути на громадське здоров`я загалом та погіршити якість життя особи, але його фактичний вплив у кожному окремому випадку неможливо визначити у кількісному вираженні; «якість життя», власне, є суб`єктивною характеристикою, яка не піддається точному визначенню (див. DZEMYUK v. UKRAINE, № 42488/02, ЄСПЛ, § 77, 78, 79, від 04 вересня 2014 року).

65. Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (див. постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

66. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

67. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті

23 ЦК України).

68. Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19).

69. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

70. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20).

71. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

72. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

73. Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

74. Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті

614 ЦК України).

75. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

76. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2024 року переглядала справу № 279/1834/22 за позовом мешканця будинку по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 до ПрАТ «Коростенський завод МДФ», правонаступником якого є ТОВ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні та здорові умови проживання.

77. Вирішуючи спір у правовідносинах, які є подібними до розглядуваної справи, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виснувала, що «суди врахували суттєвий та триваючий характер порушення прав позивача, який протягом тривалого часу був позбавлений права на проживання у безпечному довкіллі, враховуючи, що порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, а також у 2019 році. Встановивши, що існують умови для компенсації моральної шкоди суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»». Доказовою базою у справі № 279/1834/22 були листи Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року та від 06 березня 2017 року, а також висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.

78. У частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

79. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, обґрунтовано вважав доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства ОСОБА_1 , з іншої сторони, що підставою для відшкодування моральної шкоди, завданої дітям позивача.

80. Суди попередніх інстанцій правильно поклали в основу оскаржених судових рішень листи Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року № 2890/05-16 та від 06 березня 2017 року

№ 645/05-16 та висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи

від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, який досліджувався у справі № 283/518/17-ц, оскільки при її проведенні експертами здійснювалось дослідження повітря на території домогосподарства, в якому проживає позивач зі своїми дітьми по

АДРЕСА_2 , та встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, що порушує права дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на безпечні умови проживання та безпечне для життя і здоров`я довкілля.

81. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди завданої ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно врахував суттєвий та триваючий характер порушених прав останньої та обґрунтовано стягнув на її користь по 50 000 грн з кожного з відповідачів, що є співмірним, розумним та справедливим.

82. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 , апеляційний суд врахував, що:

- заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 травня 2017 року шлюб між батьками ОСОБА_3 розірвано, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_1 місце проживання ОСОБА_6 ;

- судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_6 на сина ОСОБА_1 ;

- у будинковій книзі домоволодіння по АДРЕСА_2 відсутні будь-які підтвердження проживання ОСОБА_3 .

83. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно вказав на недоведеність факту проживання ОСОБА_3 після травня 2017 року в будинку позивача по АДРЕСА_1 .

84. Встановивши, що порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, безпечні і здорові умови проживання для ОСОБА_3 було менш тривалим, апеляційний суд обґрунтовано зменшив визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди до 20 000 грн, з кожного відповідача.

85. З урахуванням встановлених обставин, відсутні підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 279/3026/20, від 13 грудня 2023 року у справах № 279/4170/22, № 279/1808/22, № 279/1856/22

86. З урахуванням фактичних обставин справи, виходячи з обсягу наданих адвокатом послуг та фактично витраченого часу, колегія суддів погоджується із здійсненим судом розподілом судових витрат та вважає, що стягнутий розмір вартості наданих позивачу адвокатом послуг на загальну суму

10 000 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат, є пропорційним та розумним.

87. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.

88. У справі, яка переглядається, апеляційний суд надав оцінку висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи

№ 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року разом із іншими доказами у справі.

89. Крім того, апеляційним судом також були досліджені висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз

ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 10 квітня

2023 року № 11548/14708-14727/14728 та висновок експерта Житомирського відділення КНДІСЕ від 15 вересня 2023 року № 880/23-25 та правильно встановлено, що ці експертизи проведені за документами, наданими на дослідження пізніше, аніж було виготовлено покладений в основу оскаржених судових рішень висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня

2019 року.

90. В межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

91. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

92. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» і товариства з обмеженою відповідальністю «Коростенський завод МДФ» залишити без задоволення.

2. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, додаткове рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області

від 19 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 01 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович