Постанова

від 07.02.2024 по справі 707/1817/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року

м. Черкаси

Справа № 707/1817/23Провадження № 22-ц/821/182/24Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

прокурора: Лєнкової Н.Д.

учасники справи:

заявник (позивач): заступник керівникаЧеркаської окружноїпрокуратури Троцько Євгеній Володимирович, який діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Євгенія Володимировича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2023 року (постановлену під головуванням судді Романенко В.А. в приміщенні Соснівського районного суду м.Черкаси) у справі за заявою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Євгенія Володимировича про забезпечення позову заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації,-

в с т а н о в и в :

15 листопада 2023 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Євгеній звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що у провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа № 707/1817/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації.

Пред`явлення даного позову спрямоване на відновлення порушеного права територіальних громад м. Черкаси та с. Будище на належне розпорядження землями комунальної форми власності, інститут якого закріплений Державою на конституційному та законодавчому рівні, в частині гарантування заборони незаконної забудови земель водного фонду (прибережна захисна смуга) та можливості її використання представниками всієї територіальної громади, що беззаперечно становить державний інтерес.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 22.07.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 .

Земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га було сформовано 29.07.2019 та відомості до Національної кадастрової системи України внесено на підставі саме технічної документації, розробленої ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр».

На підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.08.2019 №8163 укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як покупцями, речові права на будинок (літера Г-2) в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - припинено.

Водночас, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га, яку сформовано 29.07.2019 із внесенням відомостей до Національної кадастрової системи України підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам земельного, водного кодексів України та законодавству, що регулює правовідносини у сфері державного земельного кадастру, зокрема в частині: розроблення землевпорядної документації без дозволу органу місцевого самоврядування (ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій»), невідповідності виду землевпорядної документації обставинам її формування та державної реєстрації (ч. 5, ст. 79-1, ст. ст. 118, 123 ЗК України, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр»), порушенням порядку зміни цільового призначення земель водного фонду, зайнятих прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища р. Дніпро (ч. ч. 1, 2 ст. 20 ЗК України).

Разом з тим, речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га ні за ким не зареєстровані, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023.

Проте, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 01.08.2019 та поземельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га, остання пройшла процедуру державної реєстрації в Національній кадастровій системі України саме за ініціативи ОСОБА_1 , який, у подальшому, відчужив на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 розташоване на ній нерухоме майно.

З огляду на вказане, існують реальні загрози вчинення відповідачами дій щодо зміни індивідуальних характеристик спірної земельної ділянки (її площі, кадастрового номеру, конфігурації тощо), шляхом подачі відповідної заяви та землевпорядної документації на розгляд державного реєстратора ДЗК, що в свою чергу вплине на цілісність чи фактичне припинення існування об`єкту щодо якого триває спір.

Як наслідок, з огляду на наявні ризики внесення змін чи припинення державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га та предмету спору у даних правовідносинах, за необхідне є вжиття заходів забезпечення такого позову, в порядок та спосіб, передбачений ст. 150 ЦПК України.

З огляду на відсутність виниклих речових прав на спірну земельну ділянку, належним заходом забезпечення позову у даному випадку буде саме заборона вчиняти дії, у тому числі щодо її державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, оскільки відсутність зареєстрованого речового права не перешкоджає особі, за заявою якої зареєстрована спірна земельна ділянка, вчинити активні дії, покликані на зміну такої реєстрації.

Отже, з метою унеможливлення виникненню в подальшому негативних наслідків, відновлення положення, яке існувало до виникнення спірних правовідносин, запобігання можливим змінам у державній реєстрації спірної земельної ділянки, необхідно вжити заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного, прокурор просить суд застосувати заходи забезпечення у справі № 707/1817/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини та дії Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальними органами, зокрема Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2023 року у задоволенні заяви керівника окружної прокуратури про забезпечення позову - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що доводи заявника в заяві про забезпечення позову про те, що існують реальні загрози вчинення відповідачами дій щодо зміни індивідуальних характеристик спірної земельної ділянки (її площі, кадастрового номеру, конфігурації тощо), шляхом подачі відповідної заяви та землевпорядної документації на розгляд державного реєстратора ДЗК, що в свою чергу вплине на цілісність чи фактичне припинення існування об`єкту щодо якого триває спір, не можливо взяти до уваги, оскільки відповідачі не вчиняли жодних дій для здійснення зміни індивідуальних характеристик спірної земельної ділянки, тому припущення позивача про можливе невиконання чи утруднення виконання рішення суду не є достатньо обґрунтованими, адже заява не містить відповідних доказів з цього приводу.

У заяві відсутні будь-які обґрунтування доводів, якій б давали підстави припускати, що без вжиття вказаних у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову існує реальна загроза не виконання рішення у даній справі у разі задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

В апеляційній скарзі, поданій 04 грудня 2023 року, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Троцько Є.В., вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою судом з порушенням норм процесуального права, без з`ясування всіх обставин, які мають значення для справи, просив її скасувати та винести нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі, зокрема, зазначено, що у випадку застосування заходів забезпечення позову у даній справі, не відбудеться жодних обмежень прав відповідачів, зокрема, ОСОБА_1 , за ініціативи якого було проведено державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі України, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які набули право власності на будинок, а не на спірну земельну ділянку.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Є.В. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21) та від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).

Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною третьою статті 12 і частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачі не вчиняли жодних дій для здійснення зміни індивідуальних характеристик спірної земельної ділянки, а тому вказані доводи є лише припущенням позивача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Так, наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову та вказуючи об`єктивні обставини та (або) припущення щодо обставин, що мають реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач зазначив, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0048, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро і відповідно до вимог Водного кодексу України відносяться до земель водного фонду.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 22.07.2019, ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» ДП «Міський земельно-кадастровий центр» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га громадянину ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 01.08.2019 та поземельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га, остання пройшла процедуру державної реєстрації в Національній кадастровій системі України саме за ініціативи ОСОБА_1 , який, у подальшому, відчужив на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 розташоване на ній нерухоме майно.

Речові права на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га ні за ким не зареєстровані, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023.

Прокурор наполягає на тому, що існують реальні ризики вчинення відповідачами дій щодо зміни індивідуальних характеристик спірної земельної ділянки (її площі, кадастрового номеру, конфігурації тощо), шляхом подачі відповідної заяви та землевпорядної документації на розгляд державного реєстратора ДЗК, що в свою чергу вплине на цілісність чи фактичне припинення існування об`єкту, щодо якого триває спір.

Перевіривши доводи заявника, врахувавши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, колегія суддів доходить висновку, що існує реальна загроза того, що під час вирішення спору земельна ділянка може зазнати змін її індивідуальних характеристик, що, у свою чергу, може потягнути за собою зміну предмета спору чи ініціювання нового спору. Викладені обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Так, у постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18, від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21) зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Колегія суддів вважає наявними підстави для забезпечення позову шляхом встановлення певних обмежень щодо спірної земельної ділянки, яка сформована за зверненням ОСОБА_1 , оскільки такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та стосуються суті спору у справі, предметом позову в якій є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації (запису) з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання судової колегії, застосування такого заходу забезпечення позову не призведе до порушень прав відповідачів, оскільки за останніми речові права на земельну ділянку не зареєстровані.

З вищевикладеного вбачається, що між сторонами дійсно існує спір, зокрема щодо законності реєстрації спірної земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка, на переконання прокурора відноситься до земель водного фонду, а відсутність забезпечення позову може призвести до зміни характеристик земельної ділянки, її кадастрового номеру і як наслідок до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням вимог процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови про задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно довимог ст.141ЦПК Українипідлягають стягненнюсудові витратиза сплатусудового зборуза поданняапеляційної скаргина ухвалусуду звідповідачів накористь Черкаськоїокружної прокуратуриу розмірі2684,00грн.,згідно платіжноїінструкції №2635від 24листопада 2023року прооплату судовогозбору,які маютьбути вирішеніпри прийняттірішення посуті позовнихвимог судомпершої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367,368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури Троцька Євгенія Володимировича - задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову - задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення у справі № 707/1817/23 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування її державної реєстрації, шляхом заборони вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини та дії Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальними органами, зокрема Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області щодо державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0048 площею 0,0662 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

В.Г. Бородійчук

/повний текст постанови суду виготовлено 07 лютого 2024 року/