Рішення

від 10.01.2024 по справі 208/8019/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/8019/23

№ провадження 2/208/446/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого, судді Івченко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання - Шостак А.В.,

розглянувши впорядкузагальногопозовного провадженняцивільнусправуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв плюс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу у місті Дніпро виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського округу Хара Наталія Станіславівна «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню», -

встановив:

31 серпня 2023 року адвокат Івах Є.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрезерв плюс», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу у місті Дніпро виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, Приватний нотаріус Київського міського округу Хара Наталія Станіславівна «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню». Згідно змісту позовних вимог, просить:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12484, виданий 15.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс» заборгованості у розмірі 25291,37 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв плюс» на користь ОСОБА_1 усі інші судові витрати, які мають бути нею понесені, остаточний перелік яких буде на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде подано позивачем ОСОБА_1 протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно виконавчого напису № 12484 від 15.03.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотарільного округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Фінрезерв» заборгованості в розмірі 25291,37 грн., з позивача було стягнено зазначену заборгованість. Наразі стягнення цією суми відбувається на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника від 20.07.2023 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Дніпроперовської області Куземченко Андрієм Сергійовичем.

Про наявність у позивача виконавчого напису дізнався з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника від 20.07.2023 року, коли позивачу повідомили про це з роботи та заблокували його карткові рахунки в банку, де позивач отримував заробітну плату.

Як вбачається з заяви №002-03541-070214, на підставі якої вчинено виконавчий напис, ця заява не посвідчена нотаріально, тому навні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, сума боргу була нарахована виключно банком на підставі поданих виключно ним доказів, а тому не відповідає сумі заборгованості.

Постановою Пленуму ВСУ від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз`яснено, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.

У даному випадку, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими Переліком документів; нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.

Таким чином спір стосується саме правомірності виконавчого документа, на підставі якого застосовується стягнення, враховуючи відсутність будь-яких боргових зобов`язань у позивача перед стягувачем.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Фінрезерв Плюс» у встановлений судом строк не надало відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Треті особи: Приватний виконавецьвиконавчого округуу містіДніпро виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті КуземченкоАндрій Сергійович на адресу суду надіслав клопотання, згідно до змісту якого просить розгляд справи проводити без його участі. Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуХара НаталіяСтаніславівна правом на подачупояснень нескористалась,будь-якихдокументів наадресу судуне надала.

Представником позивача подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, із згодою на заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Так, Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2023 року було відкрито загальне провадження у цивільній справі, з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Разом з позовною заявою адвокат Івах Є.В. подав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31 серпня 2023 року заяву адвоката Іваха Є.В. про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК Українивизначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З матеріалів справи вбачається, що 07 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено заву №002-03541-070214, відповідно до якої останній надано кредитний ліміт у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок (а.с. 39).

15 березня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 12484, згідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінрезерв Плюс» загальну заборгованість у розмірі 25291 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто одна) гривня 37 копійок (а.с. 40).

20 липня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрієм Сергійовичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 42).

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція викладена у постановах Великою Палатою Верховного Суду: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановленоЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5(далі - Порядок), та Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженанаказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882 (далі - Інструкція).

Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 88 Закону України «Про нотаріат»в чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису редакції визначає умови вчинення виконавчих написів, зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

Безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Позиція заявлена позивачем, з боку відповідача жодним належним і допустимим доказом не спростована.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності права вимоги відповідача на час вчинення напису, розрахунок заборгованості, претензія про усунення порушень за кредитним договором, адресована ОСОБА_1 , докази направлення такої претензії боржнику і докази її отримання боржником.

Також відсутні данні про те, що ОСОБА_1 має зобов`язання перед іншими особами, які здійснили Відступлення Прав Вимоги та заміну кредитора у договірних правовідносинах за Кредитним договором, і про те що в передбаченому порядку статтею 1082 ЦК України, позивачу не було повідомлено про здійснення відступлення таких вимог як то підставу для зверення саме Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК Фінрезерв Плюс»за вчиненнямивиконавчого напису.

Як встановлено судом, жодних документів, відповідачем на підтвердження своєї позиції надано не було.

Тобто, докази виконання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог - відсутні.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Жодних копій/оригіналів документів, які б підтверджували наявність права вимоги та безспірність боргу для вивчення та долучення до матеріалів справи також надано не було.

За ч. 2ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Принцип змагальності сторін цивільного процесу, закріплений вст. 12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно вимогЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності та тих обставин, що саме відповідач у справі мав можливості довести зазначену обставину, чого ним зроблено не було та фактично бездоказово презюмовано дотримання порядку позасудового стягнення боргу. Суд констатує, що відповідачем не доведено дотримання вимог Порядку щодо надання документів, що підтверджують безспірність вимог, що з урахуванням процесуальної поведінки відповідача по справі, який не надає жодних доказів на підтвердження правомірності своєї позиції та спростування доводів позивача, саме відповідач у цьому випадку несе ризик настання пов`язаного з цим процесуального наслідку у вигляді задоволення позову.

Отже, на підставі оцінки наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 12484 від 15.03.2021 р., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезерв Плюс» загальну суму 25291 гривня 37 копійок, без дотримання нотаріусом вимог, передбаченихЗаконом України «Про нотаріат»та Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки стягувачем не подано всіх документів, на підставі яких стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, отже нотаріус не міг переконатись належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню, і сама заборгованість та наявність права її вимоги відповідачем під час розгляду справи належним чином не підтверджена.

Варто також зазначити, що відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинноюПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений 15 березня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відомостей щодо нотаріального посвідчення кредитного договору та самого договору, на підставі якого вчинено виконавчий напис, відповідачем також надано не було, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження під час розгляду та підлягають задоволенню.

Згідно зіст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - другастатті 133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенніпитанняпророзподіл судовихвитратсудвраховує: 1)чипов`язаніці витратизрозглядомсправи; 2)чиєрозмір такихвитратобґрунтованимта пропорційнимдопредметаспору зурахуваннямцінипозову,значеннясправидля сторін,втомучислі чимігрезультатїї вирішеннявплинутинарепутацію сторониабочивикликала справапублічнийінтерес; 3)поведінкусторонипід часрозглядусправи,щопризвеладо затягуваннярозглядусправи,зокрема,поданнястороноюявно необґрунтованихзаявіклопотань,безпідставнетвердженняабо запереченнястороноюпевнихобставин,якімаютьзначення длясправи,безпідставнезавищенняпозивачем позовнихвимогтощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених сум витрат на правничу допомогу позивачем надано:

-Копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1218081 від 07 серпня 2023 року;

-Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адвокатського об`єднання «Радник», код ЄДРПОУ 41808587;

- Копію Договору про надання професійної правничої допомоги № 07/08/23-1 від 07 серпня 2023 року;

- Копю акту про надання послуг від 02 грудня 2023 року;

-Копію детального розрахунку вартості адвокатського гонорару, а саме:

1. Ознайомлення зі суттю правових питань Клієнта, які потребують вирішення; аналіз судової практики, судів касаційної інстанції з практики розгляду та вирішення аналогічних справ = 1800,00 грн.;

2. Надання клієнту розгорнутої консультації з приводу можливих судових перспектив виконання предмету Договору, формування правової позиції у справі= 600,00 грн.;

3. Складання позовної заяви = 1800,00 грн.;

4. Складання заяв з процесуальних питань: занальна кільність - 6 = 1200,00 грн.;

5. Досудове врегулювання спору: складання та направлення адвокатського запиту до приватного виконавця виконавчої служби у місті Дніпрі виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича щодо надання оскаржуваного виконавчого напису та кредитної документації = 600,00 грн.;

Всього: надано правову допомогу на загальну суму = 6000,00 грн.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VIвстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

У Постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати на правничу допомогу, викладені в акті приймання-передавання, можуть зменшити, проаналізувавши адвокатські послуги та витрачений час. Відповідні правові висновки викладені у Додатковій Постанові Верховного суду від 11 березня 2021 року справа № 911/2681/19.

Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, обсяг позовної заяви, додатків до неї, що розгляд справи проведено у письмовому провадженні, без участі сторін, в порядку загального позовного провадження, кількість призначених судових засідань - шість.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст. 627 ЦК України,ст. 88 Закону України «Про нотаріат»,Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. ст.3,5,13,76-81,141,259,263-265,274-279, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінрезерв плюс»,треті особи:Приватний виконавецьвиконавчого округуу містіДніпро виконавчогоокругу Дніпропетровськоїобласті КуземченкоАндрій Сергійович,Приватний нотаріусКиївського міськогоокругу ХараНаталія Станіславівна«про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню» - задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис вчинений 15 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 12484, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезер Плюс», код ЄДРПОУ 44109676, юридична адреса реєстрації: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будівля № 73 Г, офіс № 7, заборгованості за кредитним договором у сумі 25 141 (двадцять п`ять тисяч сто сорок одна) гривня 37 копійок таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезер Плюс», код ЄДРПОУ 44109676, юридична адреса реєстрації: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будівля № 73 Г, офіс № 7, на користь держави судовий збір в сумі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезер Плюс», код ЄДРПОУ 44109676, юридична адреса реєстрації: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будівля № 73 Г, офіс № 7, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 7ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінрезер Плюс», код ЄДРПОУ 44109676, юридична адреса реєстрації: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будівля № 73 Г, офіс № 7.

Третя особа Приватний виконавець виконавчої служби у місті Дніпрі виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, адреса реєстрації: 49000, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будівля № 21, приміщення № 59, кімната 413.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса реєстрації: 01054, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будівля № 37-41, офіс № 215.

Суддя Івченко Т. П.