Ухвала

від 07.02.2024 по справі 461/10285/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10285/23

Провадження № 2/461/548/24

УХВАЛА

07.02.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

У провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

31 січня 2024 року від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення. Одночасно, представник відповідача просить суд поновити строк для подання заперечень, оскільки такі було пропущені з поважних причин, які не залежали від відповідача, зокрема, через велике навантаження вхідної та вихідної кореспонденції в університеті, а також внаслідок постійних оголошень повітряних тривог, під час яких робота канцелярії університету припиняється.

II.Мотиви та висновки суду,атакож положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для подання письмових заперечень, суд, враховує, основні засади цивільного судочинства, у тому числі, принципи пропорційності, змагальності, диспозитивності, які гарантують кожному учаснику судового процесу право висловити свою позицію перед судом.

Також, суд враховує значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, та обов`язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбаченихЦПК України.

Відповідно до статті 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положеньстатті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 127 ЦПК України,суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Всебічність дослідження доказів обумовлена тим, що суд повинен у цивільній справі дослідити докази, подані як позивачем, так і відповідачем або іншими особами, які беруть участь у справі на користь однієї чи другої сторони справи. Усі докази, що надходять до справи, так чи інакше направлені на підтвердження матеріально-правових чи процесуальних вимог позивача або заперечень відповідача. Всебічність дослідження доказів означає те, що суд враховує аргументи усіх осіб, що беруть участь у справі, дослідження та подальшу оцінку доказів проводить не з позиції однієї зі сторін, а з позиції незалежного арбітра.

Повне дослідження судом доказів означає отримання у такому обсязі доказового матеріалу, який був би достатнім для здійснення правильного висновку щодо наявності чи відсутності тих чи інших обставин цивільної справи. Повне дослідження доказів припускає наявність доказів, достатніх для висновків суду у справі, і оцінку всієї сукупності наявних у справі доказів. Для забезпечення повноти дослідження доказів суд повинен вивчити усі належні й допустимі докази. При цьому суд має право запропонувати особам, що беруть участь у справі, надати додаткові докази, якщо визнає неможливим розглянути справу на підставі доказів, наявних у справі. Повним має бути і аналіз усіх доказів.

Враховуючи наведені представником відповідача підстави для поновлення пропущеного строку, відсутність даних про те, що такі строки виходять за межі розумних, а також важливість для об`єктивного розгляду подання кожною стороною процесу письмових заяв по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа, суд визнає причини пропуску встановленого строку поважними та вважає за необхідне його поновити.

Керуючись ст.127, 260, 353 ЦПК України,

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про поновлення строку подачі письмових заперечень задовольнити.

Поновити відповідачу строк для подачі письмових заперечень у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного університету «Львівська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький