Рішення

від 09.12.2011 по справі 2-2176/11

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2176/11

Номер провадження 2/1716/5270/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 року Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті

в особісудді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Філатової А.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Тищук Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2006 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні.

У зв`язку з тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, між ними постійно виникали сварки, конфлікти, через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, вони фактично припинили подружні стосунки і поновлювати їх не мають бажання, чоловік будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, позивачка звернулася з позовом до суду, просить їх шлюб розірвати, дітей залишити проживати разом з нею, та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі, а саме по 500 гривень щомісячно на кожну дитину.

Справа слухалась судом і 30 червня 2011 року було ухвалено заочне рішення і позов задоволено. Однак за заявою відповідача заочне рішення було скасоване судом і справа слухається відповідно до норм ЦПК України.

Під час повторного розгляду справи, в суді позивачка позов підтримала, пославшись на обставини, викладені вище, пояснила суду, що у них з чоловіком різні погляди на життя, між ними часто виникали сварки і конфлікти, що призвело до того, що вже більше дев`яти місяців вони проживають окремо, припинили подружні стосунки і на сьогодні їх шлюб носить формальний характер. Чоловік неодноразово погрожував їй фізичним насильством, має неврівноважений характер, побив побутову техніку, меблі, неповажливо ставиться до її батьків, з якими разом проживали. На примирення вона з чоловіком не згідна, тому просить їх шлюб розірвати. При повторному розгляді справи категорично наполягає на розлученні, оскільки миритися з чоловіком не бажає, хоча не заперечила проти стягнення аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, однак вважає, що цей розмір має бути переведений у тверду суму. Тобто просить позов задоволити.

Представник позивачки, адвокат Філатова А.В., позов підтримала по аналогічних мотивах. Підтримала пояснення позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник, адвокат Тищук Л.І., в судовому засіданні позов визнали частково. Відповідач пояснив, що примирення між ним і дружиною дійсно не можливе, він не заперечує проти розлучення, однак бажає постійно спілкуватися з своїми дітьми, не заперечує проти стягнення аліментів, але просить їх стягнути у частці від заробітку, оскільки він працює і має заробіток. Адвокат Тищук Л.І. підтримала позицію відповідача.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2006 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Сторони протягом останніх дев`яти місяців проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, у них різні бюджети, на примирення ні позивачка, ні відповідач не згідні, що підтверджується їх поясненнями. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, хоча є здоровим і працездатним, інших утриманців немає.

Суд, відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийшов до переконання, що дана сім`я існує формально, примирення подружжя неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них і інтересам їх неповнолітніх дітей. Тому суд вважає за необхідне і доцільне розірвати шлюб між ними.

На думку суду, неповнолітніх дітей необхідно залишити на вихованні матері, проти чого позивачка не заперечує.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 184 Сімейного кодексу України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідач є здоровим, працездатним, має постійне місце роботи і заробіток, інших утриманців не має, тому суд вважає, що він може сплачувати аліменти, а отже позов в частині стягнення аліментів також підлягає до задоволення. Однак, на думку суду, аліменти мають стягуватися в твердій грошовій сумі і ця сума має становити 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, що становить суму 340 гривень. Але стягувати аліменти у частці від заробітку, про що просить відповідач, не можливо, оскільки позивачка просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі і не змінює позовних вимог. А суд має розглядати справу і ухвалювати рішення в межах заявлених вимог.

Приймаючи рішення про стягнення аліментів, суд виходить з того, що відповідач є здоровим, працездатним, працює і має можливість надавати допомогу на утримання дітей. При визначенні суми аліментів судом враховується мінімальний розмір аліментів, який повинен стягуватись на дитину відповідного віку, згідно законодавства, а саме ст.182 СК України.

В зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір по позовній вимозі про стягнення аліментів, від сплати якого звільнена позивачка при подачі позову до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 і ч.2 ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.11, 57, 59, 88, 213-215, 223, 294, 295, 367 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 160, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити повністю.

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зареєстрований 25 серпня 2006 року Білокриницькою сільською радою Рівненського району Рівненської області (актовий запис № 22) розірвати.

Неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на вихованні матері.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця і зареєстрованого в с.Романівка, Котовського району Одеської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого по трудовому договору у підприємця ОСОБА_11 працівником по виготовленню новорічних прикрас, на користь:

- ОСОБА_3 наутримання дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі по 340 (триста сорок) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 09 березня 2011 року і до повноліття дітей;

-на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , МФО 833017, код ЄДПОУ 22586549, код доходів 22030001, Банк ГУ ДКУ в Рівненській області, код ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 94 (дев`яносто чотири) гривні 10 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.