Рішення

від 12.01.2024 по справі 199/8060/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8060/23

(2/199/438/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Буточкіній М.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії № 26 Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Дніпровської гімназії № 26 Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачка ОСОБА_1 з 26 вересня 1990 року по 13 серпня 2023 року перебувала у трудових відносинах з Дніпровською гімназією № 26 Дніпровської міської ради.

За час трудових відносин, а саме з 2022-2023 навчальний рік відповідачем не нараховано та не виплачено позивачці додаткову оплату за перевірку письмових робіт з мови та літератури у розмірі 20% ставки заробітної плати згідно п. 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати затвердженої Наказом Міністерства освіти та науки України № 102 від 15.04.1993 року.

Встановлення доплати за перевірку навчальних робіт у закладах загальної середньої освіти регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2021 року № 1391 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державник та комунальних закладах та установах освіти» і така доплата встановлюється у розмірі 20 % залежно від педагогічного навантаження вчителя. Так, за відпрацьований час кожного місяця нараховувалось педнавантаження 11182,15 грн., 20 % - 2236,43 грн. доплата за перевірку письмових зошитів.

Позивачкою відпрацьовано з вересня 2022 року по червень 2023 року, таким чином загальна сума заборгованості доплати за перевірку письмових робіт складає 21347,74 грн.

Наказом № 21-к/тр від 30.06.2023 року позивачка звільнена з посади вчителя за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

У зв`язку із чим, позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 21347,74 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська суду від 03 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Позивачці надіслано ухвалу про відкриття провадження по справі, іншим учасникам справи надіслано копії позовної заяви та додані до неї документи.

Відповідачам визначено строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачці роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

30 жовтня 2023 року представник відповідача Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Сушко Ксенія Анатолівна надала до суду відзив на позовну заяву у якій просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначила, що Інструкція про порядок обчислення заробітної плати, затверджена Наказом Міністерства освіти та науки України № 102 від 15.04.1993 року, на яку посилається позивачка, втратила чинність, а зазначений спір регулюється постановою Кабінету міністрів України № 1391 від 28.12.2021 року.

Вказала, що позивачка у зазначений період працювала дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 60-2 КЗпП України, дистанційна робота це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

В умовах дистанційної роботи, позивачкою не здійснювалася перевірка зошитів учнів, оскільки їх перевірка не є можливою в умовах дистанційної роботи. Позивач не могла збирати у учнів зошити, а також здійснити їх перевірку.

З огляду на зазначене, відповідач вважає вимоги позивачки необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

06 листопада 2023 року позивачка ОСОБА_1 на адресу суду надіслала відповідь на відзив, в якому зазначила: що доплата за перевірку навчальних робіт за період 2022-2023 рік передбачена постановою Кабінету міністрів України № 1391 від 28.12.2021 року. А виконання навчального плану не можливе без написання диктантів, докладних, вибіркових, стислих переказів, творів та їх перевірки.

Дистанційна робота, визначена ст. 60, не скасовує та не обмежує розміру зарплати при проведенні такої роботи в обсязі, визначеному трудовим договором та посадовою інструкцією.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи які беруть участь у справі, не викликались.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 26 вересня 1990 року по 13 серпня 2023 року перебувала у трудових відносинах з Дніпровською гімназією № 26 Дніпровської міської ради.

Наказом № 21-к/тр від 30.06.2023 року позивачка звільнена з посади вчителя за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Як стверджує позивачка, в день її звільнення відповідач не здійснив належні їй виплати, чим порушив ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Згідно зі ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Так, позивачка оспорює не виплачену доплату педагогічної діяльності за перевірку письмових робіт за 2022-2023 навчальний рік.

Відповідно до Постанови № 1391 від 28.12.2021 року «Деякі питання встановлення підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти» встановлено підвищені посадові оклади та доплати.

Даною постановою визначено доплати за перевірку навчальних робіт учнів: учителям (у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у підготовчих та 1-4 класах закладів загальної середньої освіти усих типів і найменувань. Зазначена доплата встановлюється основному вчителю незалежно від навантаження 15%; учителям ( у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у 5-11 (12) класах закладів загальної середньої освіти, викладачам, старшим викладачам у закладах професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої освіти у таких розмірах: з мови та літератури 20 %; з математики 15%; з іноземної мови, технічної механіки (конструювання) та креслення 10 %. Зазначена доплата встановлюється від педагогічного навантаження вчителя чи викладача з предметів, за якими встановлена доплата за перевірку навчальних робіт 10-20 %.

Однак, за наявними матеріалами справи не можливо встановити тижневе годинне педагогічне навантаження позивачки та її ставку преднавантаження.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. (ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року (заява №63566/00) «Пронін проти України» (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року) зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає вимоги позивачки безпідставними, оскільки не знайшли сового обґрунтування та такими що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 141, 259, 263- 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії № 26 Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Богун

12.01.2024