Постанова

від 02.04.2024 по справі 199/8060/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4358/24 Справа № 199/8060/23 Суддя у 1-й інстанції - БОГУН О. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.

В обґрунтуванняпозовних вимог ОСОБА_1 посилалася нате,що вона з 26 вересня 1990 року по 13 серпня 2023 року перебувала у трудових відносинах з Дніпровською гімназією №26 Дніпровської міської ради. 13 серпня 2023 року позивач була звільнена з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України у звязку з виходом на пенсію. Позивач зазначала про те, що за час трудових відносин у період часу з 2022-2023 навчальний рік відповідачем не нараховано та не виплачено позивачці додаткову оплату за перевірку письмових робіт з мови та літератури у розмірі 20% ставки заробітної плати згідно з п. 37 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати затвердженої Наказом Міністерства освіти та науки України №102 від 15 квітня 1993 року. Встановлення доплати за перевірку навчальних робіт у закладах загальної середньої освіти регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 року №1391 Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державник та комунальних закладах та установах освіти і така доплата встановлюється у розмірі 20 % залежно від педагогічного навантаження вчителя. Так, за відпрацьований час кожного місяця нараховувалось педнавантаження 11182 грн. 15 коп., 20 % - 2236 грн. 43 коп. доплата за перевірку письмових зошитів. ОСОБА_1 вказує,нею відпрацьовано з вересня 2022 року по червень 2023 року, таким чином загальна сума заборгованості доплати за перевірку письмових робіт складає 21 347 грн. 74 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з Дніпровської гімназії№26Дніпровської міськоїради на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 347 грн. 74 коп. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії № 26 Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради Департаменту гуманітарної політики про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 12січня 2024року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради просить рішення суду від 12 січня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Дніпровської гімназії№26Дніпровської міськоїради на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 347 грн. 74 коп. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення, посилаючись на те, що їй за 2022-2023 навчальний рік відповідачем не нараховано та не виплачено додаткову оплату за перевірку письмових робіт з мови та літератури у розмірі 20%, залежно від педагогічного навантаження вчителя.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на їх недоведеність та необґрунтованість належними доказами у справі, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону № 108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону № 108/95-ВР, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону № 108/95-ВР Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано в законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також вказав, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

За висновком Конституційного Суду України, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин, а саме відплатності праці, який отримав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо. Такі зобов`язання відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим статтею 12 Закону № 108/95-ВР, зокрема щодо оплати часу простою, який мав місце не з вини працівника.

Зазначене, на переконання Конституційного Суду України, дає підстави для висновку, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 КЗпП України і статті 1 Закону № 108/95-ВР, та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону № 108/95-ВР.

Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Конституційний Суд України зробив висновок, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто всіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Тобто Конституційний Суд України фактично зробив висновок, що навіть у разі невиконання трудової функції не з власної вини, він вважається таким, що працює і отримує за це заробітну плату, а не компенсацію, бо саме заробітна плата є тією грошовою виплатою, яка забезпечує можливість самого існування як працівника, так і, можливо, членів його сім`ї, а також наповнення державного бюджету, бо із цієї виплати вираховуються податки і збори, у тому числі внески до Пенсійного фонду України у розмірах, який передбачений саме для заробітної плати, а період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу.

Виходячи з того, що звільнення позивача визнане незаконним, позивач наділений правом на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оплату праці основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно зі ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

У справі встановлено позивач ОСОБА_1 з 26 вересня 1990 року по 13 серпня 2023 року перебувала у трудових відносинах з КЗО Середня загальноосвітня школа №26 Дніпровської міської ради (на теперішній час Дніпровська гімназія №26 Дніпровської міської ради), та працювала вчителем з мови та літератури (а.с.8-10).

Наказом КЗО Середня загальноосвітня школа №26 Дніпровської міської ради №21-к/тр від 30 червня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади вчителя зарубіжної літератури, за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України з 13 серпня 2023 року у зв`язку з виходом на пенсію. Наказано виплатити компенсацію за невикористану відпустку 73 календарні дні, грошову винагороду за сумлінну працю за 2023 рік, передбачену ст.57 Закону України Про освіту у розмірі 8535 грн. Підстава: заява ОСОБА_1 (а.с.13).

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 зазначала, що в день її звільнення відповідач не здійснив належні їй виплати, чим порушив ч. 1 ст. 116 КЗпП України, а саме не виплатив доплату педагогічної діяльності за перевірку письмових робіт за 2022-2023 навчальний рік (а.с.1-5).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1391 від 28 грудня 2021 року Деякі питання встановлення підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти встановлено підвищені посадові оклади та доплати.

Вказаною постановою визначено доплати за перевірку навчальних робіт учнів: учителям (у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у підготовчих та 1-4 класах закладів загальної середньої освіти усних типів і найменувань. Зазначена доплата встановлюється основному вчителю незалежно від навантаження 15%; учителям ( у тому числі тим, які проводять індивідуальні та групові заняття з учнями, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою або на педагогічному патронажі) у 5-11 (12) класах закладів загальної середньої освіти, викладачам, старшим викладачам у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти у таких розмірах: з мови та літератури 20 %; з математики 15%; з іноземної мови, технічної механіки (конструювання) та креслення 10 %. Зазначена доплата встановлюється від педагогічного навантаження вчителя чи викладача з предметів, за якими встановлена доплата за перевірку навчальних робіт 10-20 %.

Відповідно до довідки про заробітну плату №266 від 29 серпня 2023 року, виданої управлінням освіти Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради вбачається, ОСОБА_1 займала посаду вчителя в КЗО Середня загальноосвітня школа №26 Дніпровської міської ради, та їй було нараховано оплату за педнавантаження за період з вересня 2022 року по червень 2023 року включно у загальному розмірі 106738 грн. 70 коп. (а.с.11).

Згідно довідки №109 від 16 серпня 2023 року КЗО Середня загальноосвітня школа №26 Дніпровської міської ради ОСОБА_1 в 2022/2023 навчальному році працювала вчителем зарубіжної літератури, української мови та літератури (а.с.14).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 займала посаду вчителя в КЗО Середня загальноосвітня школа №26 Дніпровської міської ради з мови та літератури (на теперішній час Дніпровська гімназія №26 Дніпровської міської ради), виходячи із загального розміру нарахованої оплати за педнавантаження за період з вересня 2022 року по червень 2023 року у загальному розмірі 106738 грн. 70 коп., їй повинно бути нараховано доплату за перевірку навчальних робіт з мови та літератури у розмірі 20%, яка відраховується від педагогічного навантаження вчителя, у сумі 21347 грн. 74 коп., яка передбачена Постановою №1391 від 28 грудня 2021 року Деякі питання встановлення підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти встановлено підвищені посадові оклади та доплати.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виплати позивачеві вказаного виду доплат за перевірку навчальних робіт з мови та літератури у розмірі 20%, що становить 21347 грн. 74 коп.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради на користь позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 21 347 грн. 74 коп. є доведеними та обгрунтованими.

Стосовно позовних вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судового рішення слід зазначити наступне.

Верховний Суду постановівід 07лютого 2022року усправі №759/1933/20провадження №61-11175св21вирішуючи спірпро стягненнязаборгованості заробітноїплати,суми індексаціїзаробітної плати,компенсації втратичастини доходуу зв`язкуіз йогонесвоєчасною виплатою,середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненніз роботи,з урахуваннямвимог статті117КЗпП України,беручи доуваги висновки,викладені упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від26червня 2019року усправі №761/9584/15-ц,зазначає простягнення накористь позивачасереднього заробіткуза весьперіод затримкирозрахунку подень ухваленнясудового рішення.Оскільки удень звільненнявідповідач непровів належнувиплату позивачузаробітної платипри звільненні,суд дійшоввисновку проте,що непроведення звини власникаабо уповноваженогоним органурозрахунку зпрацівником увизначені закономстроки єпідставою длявідповідальності,передбаченої статтею117КЗпП України,а саме-виплати працівниковійого середньогозаробітку завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку.

Відповідно до пп. з п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 (з наступними змінами і доповненнями) - цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу

Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Останніми повними календарними місяцями роботи позивача ОСОБА_1 на займаній посаді були травень 2023 року та червень 2023 року.

Відповідно до наданої суду довідки про заробітну плату позивача за два останні повні робочі місяці складала: 17281 грн. 50 коп. (травень 2023 року 11182 грн. 15 коп. + червень 2023 року 6099 грн. 35 коп.)

Вказана сума - 17281 грн. 50 коп. розділяється на робочі дні (45 робочі дні за травень 2023 року та червень 2023 року) і складає 384 грн. 03 коп. - середньоденна заробітна плата.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

За періодз 13серпня 2023 рокупо 02квітня 2024року згідно офіційних даних число робочих днів становить - 166 днів. Сума середньоденного заробітку позивача становить 384 грн. 03 коп.

Таким чином, відповідно, сума середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 серпня 2023 року по 02 квітня 2024 року становить - 63748 грн. 98 коп. (384 грн. 03 коп. х 166 робочих днів = 63748 грн. 98 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача Дніпровська гімназія №26 Дніпровської міської ради на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії № 26 Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні задовольнити.

Стягнути із Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 33384046) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 21 347 грн. 74 коп. із відрахуванням податків та інших обовязкових платежів, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 13 серпня 2023 року по 02 квітня 2024 року у розмірі 63748 грн. 98 коп. із відрахуванням податків та інших обовязкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду у межахсуми платежуза одинмісяць у розмірі 8 640 грн. 75 коп. із відрахуванням податків та інших обовязкових платежів.

Стягнути з Дніпровської гімназії №26 Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 33384046) на користь держави судовий збір у розмірі 3028 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П. Красвітна

О.В. Свистунова