Ухвала

від 08.02.2024 по справі 2-а-1087/11

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 2-а-1087/11

Провадження №2-ав/0186/1/24

08 лютого 2024 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську адміністративну справу про відновлення втраченого судового провадження - адміністративної справи Свердловського міського суду Луганської області №2-а-1087/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2024 року ініційовано розгляд адміністративної справи про відновлення втраченого судового провадження - адміністративної справи Свердловського міського суду Луганської області №2-а-1087/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії, оскільки судове провадження було втрачено.

Ухвалою суду від 19 січня 2024 року було відкрито провадження по вищевказаній справі, зобов`язано учасників судового провадження направити до суду в строк до 08 лютого 2024 року належним чином завірені копії всіх наявних у них письмових доказів, процесуальних документів, що були предметом розгляду вказаної адміністративної справи №2-а-1087/11.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином на електронні адреси, про причини неявки суд не сповістили.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.384 КАС України, відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Як зазначено уст.386 КАС України, Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Свердловському міському суду Луганської області, здійснюється Біловодським районним судом Луганської області.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22, справи, які підсудні Біловодському районному суду Луганської області розглядаються Першотравенським міським судом Дніпропетровської області.

Згідно ст.389 КАС України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:а) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);б) документи, надіслані (видані) адміністративним судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;д) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;е) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Судом встановлено, що постановою Свердловського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року, в адміністративній справі №2-а-1087/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії, було поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду; позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради пов`язані з виплатою ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю її дитині-інваліду, потерпілої від аварії на Чорнобильській АЕС, у меншому розмірі, ніж встановлено ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров`ю її дитині-інваліду ОСОБА_2 , постраждалої від аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 7426 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Матеріали адміністративної справи №2-а-1087/11 перебували в Свердловському міському суді Луганської області, будівля якого знаходиться в м.Довжанську (Свердловськ), Луганської області, яке на теперішній час не контролюється органами державної влади України та є тимчасово окупованою територією України.

Станом на 08 лютого 2024 року ані Свердловський міський суд, ані Біловодський районний суд Луганської області адміністративну справу №2-а-1087/11 Першотравенському міському суду Дніпропетровської області не передавав.

Зазначена обставина дає підстави вважати про втрату матеріалів вказаної цивільної справи.

Першотравенському міському суду Дніпропетровської області надано доступ до АСДС КП "Д-3" Біловодського районного суду Луганської області, з якої вбачається, що питання про відновлення даного судового провадження не вирішувалося.

Сторонам по справі запропоновано в строк до 08 лютого 2024 року надати суду всі наявні у них письмові докази та процесуальні документи, які були підставою для ухвалення рішення по справі №2-а-1087/11 від 21 березня 2011 року, однак сторони не направили на адресу суду вказані документи.

З метою відновлення втраченого судового провадження судом були досліджені відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, виявлено наступний процесуальний документ, що містився у втраченому судовому провадженні №2-а-1087/11 Свердловського міського суду Луганської області: постанова від 21 березня 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.390 КАС України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що досліджені документи, на думку суду, є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, вважає за необхідне частково відновити втрачене судове провадження №2-а-1087/11.

Керуючись ст.ст.384-390 КАС України, -суд

ПОСТАНОВИВ:

Відновити частково втрачене судове провадження в адміністративній справі за єдиним унікальним номером №2-а-1087/11 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії.

Відновити текст процесуального документу:

- постанови Свердловського міського суду Луганської області від 21 березня 2011 року, наступного змісту:

" Державний герб України

Справа № 2-а-1087/11

ПОСТАНОВА

21 березня 2011 року

Свердловський міський суд , Луганської області у складі :

головуючого судді : Маркової Т.Г.

при секретарі Дмитрієвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернулась до суду з позовом, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона має неповнолітю дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 02.03.2010 отримала інвалідність за дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796 - Х11) передбачена "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: дітям інвалідам II групи 10 мінімальних заробітних плат.» Крім того передбачена "Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи п`ять мінімальних заробітних плат. Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

09.08.2010 року позивачка звернулася з письмовою заявою до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо виплати одноразової компенсації, та отримала відповідь, в якій відповідач, посилаючись на Постанову КМУ від 20.04.2007 року №649, зазначав, що їй буде виплачено 1264грн. при надходженні коштів на ці цілі з Державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, та у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 836 усупереч Закону № 230/96-ВР (який вніс зміни і доповнення до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановив розмір одноразової компенсації учасникам ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлені конкретні розміри такої допомоги у твердій грошовій сумі.

Позивач вважає данні дії не законними, тому що згідно ст. 48 Закону 796-Х11 одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і родинам, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і смерть яких пов`язана із Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

- інвалід першої групи - 60 мінімальних заробітних плат;

- інвалідам другої групи - 45 мінімальних заробітних плат;

- інвалідам третій групи - 30 мінімальних заробітних плат.

- дітям-інвалідам 10 мінімальних заробітних плат.

У випадку встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця в компенсаціях.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, що склалася на момент встановлення інвалідності.

З даним рішенням позивачка не згодна, вважає, що її права були порушені й тому вона змушена звернутится до суду за захистом своїх інтересів.

Відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито від 21.01.1993 р. №7-93 громадяни, віднесені до категорії 1 й 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати суднового збору.

Позивачка просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської Ради Луганської області в частині виплати, її дитині, яка стала інвалідом в наслідок Чорнобильської катастрофи одноразової компенсації у розмірах передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, зобов`язати управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради провести їй нарахування та сплатити за рахунок коштів Державного бюджету різниці між отриманої та передбаченої одноразової компенсації у розмірах відповідно з ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8690грн. Поновити строк для звернення до суду.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення, якими позовні вимоги не визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка має дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є постраждалою в наслідок Чорнобильської катастрофи, 02.03.2010 отримала інвалідність ( а.с. 7-11).

Дитині позивачки встановлена інвалідність, яка пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується експертним висновком від 19.04.2010( а.с.10)

Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ , одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім`ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах:

- дітям інвалідам 10 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Відповідно до п.6 частини 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються снови соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент Верховна Рада україни. Конституція не надала парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїм нормативно правовими актами змінювати положення законів.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно- правового акта Конституції україни, Закону України, міждународному договору згода на обвов*язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.

Постанова КМУ від 26.07.1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає умови, розміри та порядок виплати одноразової грошової компенсації. Законом україни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги, встановленої Законом.

Частиною 1 ст. 67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу, тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні цього спору, застосуванню підлягає ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова КМУ "Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №836 від 26.07.1996 року зі змінами та доповненнями.

Крім того, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом ( ст..62і 67) Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз*яснення порядку застосування цього Закону та підвищувати розміри доплат і компенсації, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, людина, іі права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» містив обмеження щодо застосування ст.. 48 Закону України`Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Рішенням Конституційного Суд України від 9.07.2007 року №6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) пункт 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до ст.. 3 ч.1 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату встановлення донціі позивачці, інтереси якої вона представляє, 2 групи інвалідності, діючим був Закон України`Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

В ч.3 ст. 48 Закону України`Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Як вбачається із довідки №212 від 18.01.2011 позивачці Управлінням праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради була у червні 2010 року нарахован та у жовтні 2010 року виплачена одноразова компенсація в сумі 1264 грн. Зазначена обставина не заперечувалась позивачкою.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 48 ч1, ч.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради пов*язані з виплатою позивачеві одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров*ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕ, у меншому розмірі, ніж встановлено ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є неправомірними.

Відповідач повинен виплатити позивачці, в звїязку з встановленням у її дитини інвалідності одноразову компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності, тобто станом на 02.03.2010 року.

Згідно ст.. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» з 1 січня 2010 року - розмір мінімальної заробітної плати становить 869 гривні на місяць.

Недоплата позивачці одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров*ю її дітині- інваліду, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС становить 7426 грн. ( 869 гр. х 10 -1264 гр.).

Керуючись ст.10,11, 71, 159-63 КАС України, Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд ,

ПОСТАНОВИВ

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області неправомірними й зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради пов`язані з виплатою ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров*ю її дитині-інваліду, потерпілої від аварії на Чорнобильській АЕС, у меншому розмірі, ніж встановлено ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачену одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров`ю її дитині-інваліду ОСОБА_2 , постраждалої від аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 7426 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд.

Суддя Т.Г.Маркова"

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляійного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: С.А.Янжула.