Рішення

від 15.01.2024 по справі 740/994/22

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/994/22

Провадження № 2/740/32/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю., Зінич А. С., ГусєвоїЯ.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії «Магнат» (далі ТОВ АПК «Магнат, товариство) до Фермерського господарства «Шугаївське» (далі ФГ «Шугаївське», фермерське господарство), ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди землі, переведення прав та обов?язків орендаря за договором оренди землі,

установив:

У травні 2022 року ТОВ АПК «Магнат» звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило визнати за ними переважне право на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки площею 1,2788га з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093 та перевести права та обов?язки орендаря за договором оренди від 01.12.2020 земельної ділянки площею 1,2788 га, кадастровий номер 7423388900:05:001:2093, яка розташована на території Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, номер запису про інше речове право 40417863 від 02.02.2021 з ФГ «Шугаївське» на ТОВ АПК «Магнат», та стягнути судовий збір.

Позов мотивовано тим, що 01.12.2020 між ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» укладено договір оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , чим порушено першочергове (переважне) право ТОВ АПК «Магнат» на укладення договору оренди земельної ділянки з власником. Зазначена земельна ділянка знаходиться в масиві поля № 501/1, яке вже тривалий час на підставі договорів оренди обробляється товариством, у користування якого знаходиться 75 % цього поля. Восени 2020 року позивач провів обробіток землі, вніс мінеральні добрива, а в березні квітні 2021 року посів сільськогосподарських культур. 01.07.2021 позивач звернувся до ОСОБА_1 з листом про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди його земельної ділянки на тих самих умовах, що були укладені з ФГ «Шугаївське», однак відповідач відмовився, мотивуючи це тим, що він не обмежений у виборі орендаря. Межі земельної ділянки ОСОБА_1 в масиві поля не встановлені, що унеможливлює визначення точного місця її розташування, що в свою чергу призвело до її обробітку позивачем.

У відзиві на позов представник відповідача ФГ «Шугаївське» адвокат ЛутайН.М. просила відмовити у позові, оскільки на момент реєстрації права оренди на земельну ділянку позивач без законних підстав її обробляв. Крім того, ТОВАПК«Магнат» не надало належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка входить до масиву земель сільськогосподарського призначення, який обробляється товариством, а також, що позивач є особою, якій належить право користування істотною частиною масиву цих земель. Позивачем не надано доказів, що ним розроблялась технічна документація із землеустрою та вносилися відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Також просила стягнути з позивача судові витрати.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_1 адвокат МатвійчукА.С. просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на те, що при укладенні 01.12.2020 договору з ФГ «Шугаївське» не було порушено прав позивача. ТОВ АПК «Магнат» не довело, що вказана земельна ділянка розташована в земельному масиві, що ним обробляється, а також належне йому право користування цим масивом, адже землі сільськогосподарського призначення вважаються такими, що входять до масиву земель, після внесення про них відомостей до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, а докази про це позивачем не надані. Також позивач не використав право суборенди земельної ділянки.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28 червня 2022року 1000 год., яке у подальшому неодноразово відкладалося.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2022 року підготовче провадження у справі закрито; справу призначено до судового розгляду на 03 жовтня 2022 року 11-00 год., який у подальшому відкладено на 08листопада 2022 року 14-00 год.

Ухвалою Ніжинськогоміськрайонного судуЧернігівської областівід 08листопада 2022року зупиненопровадження вуказаній цивільнійсправі до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільних справ №733/1064/21, 733/1066/21 та 733/1068/21.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22листопада 2023 року провадження в указаній справі поновлено, судове засідання призначено на 15січня 2024 року, 09-00 год.

До суду надійшла заява представника позивача Лісного А. Я., в якій він просив розглянути справу без його участі, позов підтримав, просив задовольнити, заперечив щодо розміру витрат на правничу допомогу.

Представники відповідачів адвокати Лутай Н. М. та МатвійчукА.С. подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, просили відмовити у задоволенні позову, повністю підтримували позицію, викладену у відзивах.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

Суд установив, що 01.12.2020 року ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» уклали договір оренди землі, а саме належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093, площею 1,2788га, строком до 01 грудня 2030 року. Указане речове право зареєстровано 02лютого 2021 року за номером запису 40417863 (а. с. 59, 67, 68, 91, 93).

01 липня 2021 року ТОВ АПК «Магнат» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення за вих. № 309, в якому посилалось на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093 розташована в масиві земель сільськогосподарського призначення, де істотною частиною земель (не менше 75 % від усього масиву) користується ТОВ АПК «Магнат» на умовах оренди. Укладення ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки з ФГ «Шугаївське» порушує переважне право ТОВ АПК «Магнат» на укладення договору оренди землі. Товариство запропонувало ОСОБА_1 в добровільному порядку розірвати з ФГ«Шугаївське» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093 та звернутися до ТОВ АПК «Магнат» для укладення договору оренди землі на тих самих умовах (а. с. 21).

29 липня 2021 року ОСОБА_1 направив ТОВ АПК «Магнат» відповідь, в якій повідомив, що він є власником земельної ділянки 7423388900:05:001:2093. При цьому, ані під час реєстрації права власності, ані на цей час у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про перебування належної ОСОБА_1 земельної ділянки у масиві земель ТОВ АПК «Магнат». Указав, що укладаючи договір оренди, не обмежений у виборі орендаря і жодних переважних прав позивача не порушував. Зазначив, що разом з листом-повідомленням від 01 липня 2021 року № 309 ТОВ АПК «Магнат» не надало жодних копій документів, що підтверджували б розташування належної ОСОБА_1 земельної ділянки у масиві земель ТОВ АПК «Магнат». За таких обставин, ОСОБА_1 повідомив, що не має ні наміру, ні обов`язку розірвати договір оренди, укладений з ФГ«Шугаївське», та звертатись до ТОВ АПК «Магнат» для укладення нового договору оренди земельної ділянки (а. с. 23).

29 липня 2021 року ФГ «Шугаївське», отримавши копію листа-повідомлення №309 від 01 липня 2021 року, надало відповідь ТОВ АПК «Магнат». У листі зазначено, що, звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ФГ «Шугаївське» отримало інформацію про те, що в Державний земельний кадастр не вносилась інформація про документацію із землеустрою щодо масиву земель сільськогосподарського призначення ТОВ АПК «Магнат». ФГ«Шугаївське» при укладенні договорів оренди з фізичними особами, у тому числі з ОСОБА_1 , діяло правомірно (а. с. 24).

Звернувшись із позовом до ФГ «Шугаївське» та ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093, ТОВ АПК «Магнат» зазначило, що належна відповідачу земельна ділянка розташована в масивах поля, які тривалий час обробляються позивачем, у користуванні якого знаходиться понад 75 % земельних ділянок цього поля, у зв`язку з чим позивач має переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, а укладенням між відповідачами договору оренди таке право порушено.

Позивачем до позовної заяви додано складений ним список земельних ділянок масиву поля № 501/1 із зазначенням власників і орендарів земельних ділянок у цьому масиві, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093 площею 1,2788 га, яка належить ОСОБА_1 , перебуває в оренді ФГ «Шугаївське» (а. с. 25, 26).

Згідно з довідкою ТОВ АПК «Магнат» від 01 грудня 2021 року, у період з жовтня 2020 року по дату видачі довідки на полі № 501/1 ТОВ АПК «Магнат» проведено обробіток землі, а саме: культивація, дискування, внесення мін.добрив, внесення ЗЗР, посів насіння пшениці, збирання пшениці на загальній площі 50,00 га, понесено витрат на загальну суму 541017,18 грн (а. с. 28).

На підтвердження проведення обробітку землі позивачем надано копії нарядів на виконання робіт (а. с. 30 41), копію акта витрат насіння і садівного матеріалу (а.с.29), копії актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (а. с. 42 46).

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 3, 4ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

За змістом ст.11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу вимог ст.204ЦКУкраїни (презумпція правомірності правочину) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У ч. 1 ст.627ЦК України визначено, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 2 ст.792ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, ЗУ «Про оренду землі». Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та ЗУ «Про оренду землі».

За приписами ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст.1ЗУ «Прооренду землі» право оренди земельної ділянки це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13ЗУ «Прооренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону).

Згідно із ч. 1 ст.14ЗУ «Прооренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а статтею 19цього Закону передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону).

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема, припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин. Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами ст. 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

Частинами 3, 4 ст.8-2ЗУ «Прооренду землі» визначено, що особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.

За наявності пропозиції іншої особи щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки, особа (крім особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 цього Закону), якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має переважне право на укладення договору оренди на умовах, не гірших, ніж умови для зазначеної особи. За наявності пропозиції особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до ст. 33 цього Закону, на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки переважне право, встановлене цією частиною, не застосовується.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За положеннями ст.12 ЦПК України ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 1 3 ст. 13 ЦПК України).

Приписами ст.81ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст.77 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Установлено, що 01.12.2020 ОСОБА_1 та ФГ «Шугаївське» уклали договір оренди землі з кадастровим номером 7423388900:05:001:2093, площею 1,2788га, строком до 01 грудня 2030 року. Указане речове право зареєстровано 02 лютого 2021року за номером запису 40417863.

Таким чином, орендар ФГ «Шугаївське» та власник земельної ділянки ОСОБА_1 за власним бажанням уклали договір оренди земельної ділянки, який є чинним та недійсним у судовому порядку не визнано.

Коли договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем вже укладено, то особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право на укладення договору суборенди такої земельної ділянки з передачею взамін права користування іншою земельною ділянкою за наявності умов, установлених ч. 3 ст. 8-2 ЗУ «Про оренду землі», та з урахуванням особливостей, передбачених ч. 5 ст. 8-2 цього Закону, але доказів на підтвердження здійснення наведених вище дій позивач не надав.

Посилаючись на здійснення обробітку належної ОСОБА_1 земельної ділянки та надаючи докази такого обробітку, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами правомірність використання цієї землі (оренда, суборенда, тощо) до укладення договору оренди між відповідачами.

Положення ч. 4 ст. 8-2 ЗУ «Про оренду землі», на які посилається позивач, як підставу для задоволення заявлених вимог, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки ця норма визначає, що товариство, якому належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має переважне право на укладення договору оренди на умовах, не гірших, ніж умови для зазначеної сторони у разі наявності пропозиції іншої особи щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки.

Однак установлено відсутність пропозиції ТОВ АПК «Магнат», скерованої до ОСОБА_1 , на укладення договору оренди спірної земельної ділянки до часу укладення такого договору відповідачем з ФГ «Шугаївське», адже переважне право особи на укладення договору оренди земельної ділянки існує лише на момент укладення такого договору оренди з іншою особою (орендарем).

На час звернення позивача до ОСОБА_1 з пропозицією скористатись переважним правом на укладення договору оренди належної йому земельної ділянки вже існував і сторонами виконувався договір оренди земельної ділянки між ФГ«Шугаївське» та ОСОБА_1 , укладений 01 грудня 2020 року.

За таких обставин, суд вважає відсутніми підстави для визнання за позивачем переважного права на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки.

Позовна вимога про переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди спірної земельної ділянки з ФГ «Шугаївське» на ТОВ АПК «Магнат» є похідною від вимоги про визнання за ТОВ АПК «Магнат» переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, а тому не підлягає задоволенню.

При ухваленні рішення суд згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 червня 2023 року у справі №740/3804/21, від 24 липня 2023 року у справі № 740/1004/22, від 12 вересня 2023року в справі № 733/1066/21.

Статтею 141ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. Так, у разі відмови у позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Відповідно ч. 1, 2 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

У Рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 19Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами тощо.

Пунктом 9 частини першої статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Представник відповідача ФГ «Шугаївське» - адвокат Лутай Н.М. просила стягнути з ТОВ АПК «Магнат» на користь ФГ «Шугаївське» 18000,00 грн витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача ФГ«Шугаївське» в суді здійснює адвокат Лутай Н. М. на підставі договору про надання правової допомоги від 20.07.2021 № 20/07/21 (а. с. 72 75, 79, 80).

Згідно з платіжним дорученням від 31.05.2022 № 83 ФГ «Шугаївське» сплатило адвокату Лутай Н. М. 18000,00 грн за надання правничої допомоги (а. с. 77).

З урахуванням позиції позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, і визначити у сумі 10 000,00 грн, що відповідатиме критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру з урахуванням обставин справи, що є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг, які зводилися до надання усних консультацій, написання відзиву на позов та заяв.

Таким чином, з позивача на користь відповідачки слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 81, 89, 138, 141, 223, 247, 263 265, 272, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії «Магнат» до Фермерського господарства «Шугаївське», ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди землі, переведення прав та обов?язків орендаря за договором оренди землі відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової компанії «Магнат» (ЄДРПОУ 34490542; Чернігівська область, Ніжинський район, село Талалаївка, вул. Прилуцька, 125) на користь Фермерського господарства «Шугаївське» (ЄДРПОУ 42471191; Чернігівська область, місто Ніжин, провул. Лікарський, 7) витрати на правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М.Шевченко