Ухвала

від 18.01.2024 по справі 947/29509/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/142/24

Справа № 947/29509/23 1-кс/947/17308/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 року, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коколос Республіки Азербайджан, азербайджанця, громадянина України, одруженого, інваліда І групи, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.ч.3,4ст.358КК України,в рамкахкримінального провадження№ 12023162510000964 від 14.07.2023 року

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Заступник начальника СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого, та обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 24.02.2024 року із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_1 цілодобово.

Зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апеляційна скарга мотивована доводами про неповноту судового розгляду та істотним порушенням вимог КПК України.

Апелянт зазначає про те, що слідчим суддею не взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється та ризиків, зазначених у клопотанні, що в свою чергу у вказує на неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.

Мотиви апеляційного суду

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В провадженні СУ ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162510000964 від 14.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, в рамках якого ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею та перевіреними під час апеляційного розгляду та учасниками провадження не оскаржується.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст.177,178,181,183КПК України.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимогст.177КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПКУкраїни та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст.177,178КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 ,слідчий суддя правильно врахував, що досліджені в судовому засіданні докази свідчать про наявність на даний час фактів, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити інкримінований йому злочин та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що свідчить про необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, має міцні соціальні зв`язки, проживає з донькою, яка знаходиться на його утриманні, є інвалідом першої групи, має тяжкий стан здоров`я, захворювання отримав під час проходження військової служби в зоні проведення АТО, має державні нагороди, вину визнає, спроб переховування від органів досудового розслідування чи суду не здійснював, раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, також ОСОБА_8 , не є організатором злочину, а також послався на не доведення прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, в такому ступені, що слугують підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Одночасно, слідчий суддя з достатньою повнотою мотивував своє рішення про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, як такого, що забезпечить виконанням останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Доводи прокурора про існування потреби у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, апеляційним судом визнаються безпідставними, з огляду на таке.

Поведінка підозрюваного після застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зокрема те, що органом досудового розслідування та прокурором не було зафіксовано порушень підозрюваним умов домашнього арешту, на думку апеляційного суду, свідчать про відсутність у підозрюваного мети переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний двічі особисто та за першим викликом з`явився до суду для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій останній просив застосувати до ОСОБА_8 найсуворіший запобіжний захід.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, який апеляційний суд вважає обґрунтованим, про те, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, може забезпечити відповідну процесуальну поведінку підозрюваного в майбутньому з точки зору виконання покладених на нього процесуальних зобов`язань.

Так, ані слідчим у поданому слідчому судді клопотанні, ані прокурором у апеляційній скарзі, на переконання апеляційного суду, не було доведено неможливості запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що необхідності обмеження права підозрюваного на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваного на даний час немає та прокурором не доведено.

Апеляційний суд також враховує те, що на стадії апеляційного розгляду прокурор не надав суду доказів реального існування, заявлених в клопотанні та в апеляційній скарзі ризиків, які б вказували на те, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, не забезпечує на даний час виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

За таких обставин, доводи прокурора про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з посиланням лише на тяжкість обвинувачення, за відсутністю порушень підозрюваним умов перебування під домашнім арештом, не є достатньою підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Порушень положень КПК під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, не встановлено.

Відповідно доприписів ч.3ст.407КПК Україниза наслідкамиапеляційного розглядуза скаргоюна ухвалислідчого суддічи ухвалисуду прообрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,про змінуіншого запобіжногозаходу назапобіжний західу видітримання підвартою,а такожпро продовженнястроку триманняпід вартою,постановлені підчас судовогопровадження всуді першоїінстанції доухвалення судовогорішення посуті,суд апеляційноїінстанції маєправо: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 196, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від28.12.2023року,відносно ОСОБА_8 ,підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.ч.3,4ст.358КК України,в рамкахкримінального провадження№ 12023162510000964 від 14.07.2023 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4