Ухвала

від 05.02.2024 по справі 10/17-703-2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 10/17-703-2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Кібенко О.Р.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Бойко Л.І., судді - Величко Т.А., Таран С.В.)

від 02.08.2011

у справі за позовом ОСОБА_2

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-1";

2. ОСОБА_1 ;

3. ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4

про визнання правовідношення припиненим та визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства,

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2011 року ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-1" (надалі - Товариство) про визнання участі ОСОБА_1 у Товаристві припиненою та визнання за ОСОБА_2 право власності на частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 50%, що дорівнює 2 442,00 грн.

2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.05.2011 у задоволенні позову відмовлено.

3. Суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, не відповідає встановленому законом способам захисту, що є підставою для відмови у задоволені позову. Правовим наслідком припинення участі у Товаристві у зв`язку із зверненням стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства є зміни у складі учасників Товариства, зменшення статутного капіталу та перерозподіл розміру часток учасників, що потребує прийняття рішення про внесення змін до статуту Товариства. Вирішення питання про внесення змін до статуту щодо зміни розміру статутного фонду є виключною компетенцією загальних зборів Товариства, тому не може відбуватися за рішенням суду, оскільки вирішення цього питання не належить до компетенції суду і означало б втручання у внутрішню діяльність Товариства.

4. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 рішення суду першої інстанції скасовано частково, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, участь ОСОБА_1 у Товаристві визнано припиненою, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено, у решті рішення суду залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що участь ОСОБА_1 у Товаристві припинилася 20.02.2004 року з моменту продажу на прилюдних торгах майна Товариства, пропорційного всій його частці, на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003.

6. Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 повернуто скаржнику, оскільки її подано після закінчення строку, встановленого для її подання.

7. 01.07.2021 ОСОБА_1 звертався до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за виключними обставинами.

8. Заява мотивована тим, що судді винні у вчиненні правопорушення, внаслідок якого ухвалено судове рішення, яке він оскаржує. Вина суду в тому, що умисно прийняв незаконне рішення, а також застосував норми частини другої статті 149 Цивільного кодексу України, яким скаржника припинено членство ТОВ "Нива-1" та неправильно встановив, що 34% АЗС належало тільки ОСОБА_1 , а 66% АЗС належали ТОВ "Нива-1".

9. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 відмовлено, а постанову суду апеляційної інстанції залишено в силі.

10. Суд виходив з того, що наведені у заяві обставини не можуть вважатися виключними відповідно до статті 320 ГПК України.

11. 06.10.2021 ОСОБА_1 звертався до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 і закрити провадження у справі.

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 відповідно до частини другої статті 293 ГПК України.

13. Суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, оскільки норма частини третьої статті 320 ГПК України містить вичерпний перелік обставин, за якими судові рішення можуть бути переглянуті за виключними обставинами, а заява скаржника не містить викладення таких обставин.

14. 26.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 та ухвалити нове рішення, яким повернути майно АЗС власнику ОСОБА_1 , а також стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 52 583 179,00 грн за 20 років утримання чужого майна у своєму володінні.

15. У касаційній скарзі скаржник посилався на підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України та на пункт 2 частини другої статті 321 ГПК України щодо перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

16. Ухвалою від 17.10.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у цій справі на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 на підставі частини четвертої статті 293 ГПК України, і виключних випадків, передбачених цією нормою права, касаційна скарга не містить.

17. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 02.08.2011, ухвалити нове рішення, яким повернути майно АЗС та ТОВ "Нива-1" законному власнику - ОСОБА_1 ; заборгованість 52 583 179 грн за 20 років утримання чужого майна у своєму володінні, яку заробила АЗС за весь період роботи, згідно з частиною першою статті 390 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 виплатити законному "володарю" АЗС ОСОБА_1 ; судовий збір покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

18. Ухвалою від 14.11.2023 Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті до розгляду цієї касаційної скарги, оскільки Велика Палата Верховного Суду розглядає господарську справу в касаційному порядку з підстав, встановлених частинами третьою-шостою статті 302 ГПК України, у разі передачі такої справи на її розгляд ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

19. 01.12.2023 ОСОБА_1 повторно надіслав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20. Ухвалою від 12.12.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у цій справі на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

21. 05.01.2023 ОСОБА_1 повторно подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу , в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023.

22. Вказана скарга передана на розгляд Суду 15.01.2024.

23. Верховний Суд вивчив матеріали касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

24. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

25. Відмова у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 293 ГПК України, не є реалізацією дискреції , а є виконанням судом процесуального обов`язку, оскільки конструкцією вказаної норми встановлено імперативне правило щодо наслідків повторного подання касаційної скарги тією ж самою особою на теж саме судове рішення, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення, або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

26. Зазначена норма права не передбачає для суду касаційної інстанції можливості альтернативно обирати варіант дій та вирішувати про застосування чи не застосування цих положень процесуального закону на власний розсуд.

27. Отже, у випадку повторного подання касаційної скарги тією ж самою особою на те ж саме судове рішення, зокрема, якщо є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, суд касаційної інстанції зобов`язаний відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

28. Зазначений висновок узгоджується із ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 903/682/21.

29. Оскільки ОСОБА_1 уже звертався із касаційними скаргами на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011 у цій справі, і у відкритті касаційного провадження якого було відмовлено, про що Верховний Суд постановив ухвали від 17.10.2023 та від 12.12.2023, то у відкритті цього касаційного провадження необхідно відмовити на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

30. Щодо посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 26.01.2023, Касаційний господарський суд зазначає, що такий процесуальний документ у справі № 10/17-703-2011відсутній.

31. Окремо Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина перша та друга статті 43 ГПК України).

Керуючись нормами статей 234, 235, пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 10/17-703-2011 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2011.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

О. Кібенко