Ухвала

від 05.02.2024 по справі 910/9028/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9028/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Закритого акціонерного товариства "Спіка"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/9028/18

за позовом Приватного багатопрофільного малого підприємства "Клим"

до Закритого акціонерного товариства "Спіка"

про стягнення збитків,

особа, яка подавала касаційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

ВСТАНОВИВ:

1. Постановою Верховного Суду від 22.11.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (далі - ТОВ "Лабрадорит") залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 910/9028/18 про закриття апеляційного провадження залишено без змін.

2. 21.12.2023 Закрите акціонерне товариство "Спіка" (далі - заявник, ЗАТ "Спіка") засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9028/18.

3. Вказана заява ЗАТ "Спіка" аргументована тим, що у зв`язку з розглядом справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду за касаційною скаргою ТОВ "Лабрадорит" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, заявник поніс судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн та судові витрати (відрядження та транспортні витрати) в розмірі 2 100 грн.

4. Докази понесення відповідних судових витрат, за доводами заявника, подані разом з відзивом на касаційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" та містяться в матеріалах справи.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2023 призначено до розгляду вказану заяву в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6. Через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від ТОВ "Лабрадорит" надійшло клопотання, в якому останнє просило відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою ЗАТ "Спіка", визнати подання ЗАТ "Спіка" заяви про ухвалення додаткового рішення зловживанням процесуальними правами та притягнути до відповідальності, оскільки має місце подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

7. Розглянувши заяву ЗАТ "Спіка" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/9028/18, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

8. Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

9. Відповідно до частини першої статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

10. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі та подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19).

11. Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, де об`єднана палата Касаційного адміністративного суду сформувала загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції (в тому числі в порядку письмового провадження) аналізуючи статті 139, 143, 252 КАС України. Зазначені статті КАС України відповідають статтями 129, 221, 244 ГПК України. Зокрема об`єднана палата відзначила таке:

"З уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу [понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції], як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову".

12. ЗАТ "Спіка" у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат наголошує на тому, що ним у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" було заявлено про понесення судових витрат у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також 2 100 грн судових витрати (відрядження та транспортні витрати), які заявник просив стягнути на свою користь з ТОВ "Лабрадорит".

13. Разом з тим, як убачається із тексту постанови Верховного Суду від 22.11.2023 та матеріалів справи, на момент розгляду касаційної скарги ТОВ "Лабрадорит" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023, та подання ЗАТ "Спіка" відповідно відзиву на касаційну скаргу (в якому містилося прохання про покладення судових витрат на ТОВ "Лабрадорит), ЗАТ "Спіка" не мало зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд" ЄСІТС.

14. Зважаючи на те, що ЗАТ "Спіка" в порушення вимог статті 6 ГПК України в обов`язковому порядку не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, керуючись приписами частини четвертої статті 170 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення, зокрема, заяви ЗАТ "Спіка" про покладення на ТОВ "Лабрадорит" витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат без розгляду.

15. Також, з урахуванням того, що ЗАТ "Спіка" в порушення вимог статті 6 ГПК України не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, з урахуванням приписів пункту 2 частини другої, частини п`ятої статті 295, частини десятої статті 165 ГПК України Суд вирішив справу за наявними матеріалами.

16. Посилання заявника на те, що на момент подання відзиву директор ЗАТ "Спіка" - Данильчук Микола Якович був зареєстрований в системі "Електронний суд" ЄСІТС, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки таке ототожнення керівника юридичної особи як фізичної особи із самою юридичною особою, в контексті виконання вимог частини шостої статті 6 ГПК України, суперечить імперативним приписам вказаної норми, яка, зокрема, передбачає обов`язок самої юридичні особи, зареєстрованої за законодавством України, зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. В той же час, відповідно до положень вказаної норми Кодексу, реєстрація електронного кабінету для фізичної особи є добровільною.

17. Звідси Суд не приймає до уваги посилання ЗАТ "Спіка" про вчинення заяви про розподіл судових витрат, із поданням відповідних доказів, до ухвалення постанови за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ "Лабрадорит" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023. Відповідно і подана ЗАТ "Спіка", після ухвалення судом касаційної інстанції відповідної постанови, заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до наведених вище положень статей 124, 129 ГПК України, та релевантної судової практики, не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

18. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 зазначила, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

19. Оскільки ЗАТ "Спіка" не подало до суду касаційної інстанції попереднього розрахунку витрат і не заявило про необхідність розподілу судових витрат у передбаченому процесуальним законом порядку, до ухвалення постанови за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ "Лабрадорит", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ЗАТ "Спіка" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з ТОВ "Лабрадорит" судових витрат за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

20. Інші доводи заяви ЗАТ "Спіка", а саме щодо обґрунтованості розміру понесених судових витрат, Суд не розглядає з огляду на відсутність підстав для прийняття додаткового рішення.

21. Окрім того, колегія суддів критично оцінює доводи ТОВ "Лабрадорит" про те, що подана ЗАТ "Спіка" заява про ухвалення додаткового рішення є зловживанням процесуальними правами, оскільки подання учасником справи такої заяви є передбаченим процесуальним законом правом сторони, а незгода ТОВ "Лабрадорит" із самим фактом подання відповідної заяви не свідчить про вчинення заявником дій, які можна визнати зловживанням процесуальними правами.

Керуючись статтями 123, 124, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Закритому акціонерному товариству "Спіка" в прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 910/9028/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил