УХВАЛА
08 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/9725/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючої), Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023
у справі № 910/9725/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Мліїв»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 2 194 636, 72 грн,
ВСТАНОВИВ:
ДП «Гарантований покупець» 18.12.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (повний текст складено 27.11.2023) у справі № 910/9725/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Млїїв» (далі - ТОВ «Індіан Солар Млїїв») до ДП «Гарантований покупець» про стягнення грошових коштів. Крім того у прохальній частині скарги просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги до ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови у даній справі. Також скаржник у заяві, доданої до касаційної скарги, просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі до закінчення перегляду їх в касаційному порядку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.01.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/9725/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді Бенедисюк І. М., Колос І. Б.
Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2024 касаційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 910/9725/23 залишено без руху у зв`язку з наданням скаржникові строку для усунення недоліку, шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 63 377,46 грн. Надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
До Верховного Суду 26.01.2024 (згідно з відмітками суду) ДП «Гарантований покупець», на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23, подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги та платіжну інструкцією про сплату 63 377, 46 грн судового збору.
З огляду на дату (26.01.2024) усунення ДП «Гарантований покупець» недоліків, скаржник подав матеріали усунених недоліків касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 17.0.2024 у справі № 910/9725/23.
Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23 усунуто недоліки касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі ДП «Гарантований покупець» з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 1.1, 1.3 наказу Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та пунктів 2, 3 наказу від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом».
З огляду на викладене касаційна скарга ДП «Гарантований покупець» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.
Щодо поданої ДП «Гарантований покупець» заяви про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 910/9725/23, яке обґрунтовано тим, що у випадку примусового виконання рішень судів попередніх інстанцій про стягнення з ДП «Гарантований покупець» основного боргу - 1 928 145, 50 грн, 143 783,24 грн інфляційних втрат, 40 643,10 грн 3% річних та 32 919, 40 грн судового збору та виконавчого збору в розмірі 10 % від загальної суми, він не зможе забезпечити оплату послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів в межах виконання спеціальних обов`язків по забезпеченню доступності електричної енергії для побутових споживачів, яка надається відповідачу постачальниками універсальних послуг, що призведе до неможливості постачальників універсальних послуг здійснювати закупівлю електричної енергії для потреб населення, а також суттєво буде ускладнене виконання взятих на себе зобов`язань перед виробникам за «зеленим» тарифом.
Скаржник зазначає, що під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є ризик накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача та виконання рішення (стягнення грошових коштів, що є предметом спору) до закінчення його перегляду касаційним судом. В свою чергу, виконання рішення може мати негативні наслідки для скаржника та всієї енергетичної системи України, оскільки 24.02.2022 відбулася збройна агресія російської федерації проти України. У зв`язку з збройною агресією російської федерації введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який триває і на даний момент. Внаслідок збройної агресії господарська діяльність учасників ринку електричної енергії, ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електричної енергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартості послуг та ін. Станом на сьогодні ДП «Гарантований покупець» продовжує виконувати спеціальні обов`язки для забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (далі - ПСО для населення). ДП « Гарантований покупець» виконує ключову роль у вказаному ПСО та здійснює перерахування постачальникам універсальних послуг коштів, які спрямовуються останніми на закупівлю електричної енергії у виробників для забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів. Діюча модель фінансового ПСО не передбачає інших джерел (механізмів) отримання коштів для забезпечення доступності електричної енергії для населення. Станом на сьогодні, в період воєнного стану скаржник бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов`язків, скаржник здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом 2,64 за 1 кВт, а тому, враховуючи суму стягнення, примусове виконання рішення по даній справі може призвести до вкрай негативних наслідків як для відповідача так і для енергетичного сектора країни в цілому, при цьому буде порушено як механізм забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, встановлений ПСО для населення, так і механізм оплати грошових коштів за куплену електричну енергію у виробників за «зеленим» тарифом, яких станом на сьогодні понад 950. У випадку примусового виконання рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з ДП «Гарантований покупець» коштів та виконавчого збору в розмірі 10 % від стягнутої суми до перегляду Верховним Судом вказаних судових рішень, скаржник, окрім того, що не зможе забезпечити оплату послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів в межах виконання спеціальних обов`язків по забезпеченню доступності електричної енергії для населення, не зможе оплачувати електричну енергію, куплену за «зеленим» тарифом, а також безповоротно втратить суму виконавчого збору в розмірі 214 549, 72 грн.
Також ДП «Гарантований покупець» зазначає, що є державним підприємством яке займає унікальне положення в енергетичній галузі та економіці України в цілому. Крім того, витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії включено до структури тарифу на передачу електричної енергії НЕК «Укренерго». При цьому, в межах виконання договору про забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії ДП «Гарантований покупець» надає вказану послугу НЕК «Укренерго», при цьому кошти на сплату вказаної послуги закладено, в першу чергу, в тарифі на передачу НЕК «Укренерго». При цьому, у вартість послуги, з урахуванням положень пункту 9 і прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» до 1 липня 2024 року вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається з урахуванням різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем покладених на нього Кабінетом Міністрів України спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів (крім спеціальних обов`язків для забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії), відповідно до цього Закону. Таким чином, у разі виконання вказаного рішення суду до моменту перегляду його в касаційному порядку, фактичні витрати, пов`язані з таким виконанням зумовлять зростання тарифу на передачу електричної енергії, що призведе до стрімкого зростання ціни на електричну енергію як для побутового споживача так для всіх промислових споживачів. Зазначене, в свою чергу призведе до зростання цін на всі групи товарів, в тому числі на продукти харчування. Як наслідок виконання оскаржуваних рішень до перегляду Верховним Судом буде відсутній механізм підтримання сталої ціни на електроенергію для населення та механізму забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави.
Також скаржник зазначає, що він є єдиним підприємством на яке Законом України «Про ринок електричної енергії» покладено зобов`язання здійснювати купівлю всієї електричної енергії за «зеленим» тарифом у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф та входять до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець». Забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом у інший спосіб, ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом, Порядком та наказами Міністерства енергетики України, не можливо з огляду на вартість зазначеної електроенергії. Виконання таких зобов`язань обумовлено покладенням на ПрАТ НЕК «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») та ДП «Гарантований покупець» спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії статті 33, 62, 65 Законом та згаданою Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641. Зазначене може призвести до порушення гарантій Держави щодо стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, невиконання зобов`язань Уряду перед виробниками за «зеленим» тарифом та погіршення інвестиційного клімату України. Натомість, зупинення виконання рішення надасть можливість скаржнику виконувати спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії у відповідності до вимог актів Регулятора та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, сприятиме нормальному функціонуванню підприємства стягувана та боржника, а також реальній можливості виконання рішення суду. До того ж, станом на момент подання касаційної скарги в межах даної справи, Північним апеляційним господарським судом сформовано неоднозначну та суперечливу практику, де відповідачем виступає ДП «Гарантований покупець» та де предметом справ є стягнення коштів за аналогічні періоди, що і в даній справі.
Скаржник зазначає, що в разі арешту коштів, відповідач не зможе здійснювати спеціальні обов`язки, які на нього покладені, на забезпечення сталої ціни на електричну енергію для населення та виконання зобов`язань перед виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом. Враховуючи ступінь важливості спеціальних обов`язків відповідача - примусове виконання рішення по справі № 910/9725/23 призведе до безповоротної втрати виконавчого збору в сумі 214 549, 12 грн, що буде мати наслідком недоотримання іншими виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом коштів, які ДП «Гарантований покупець» повинен сплати за куповану електричну енергію, з урахуванням Порядку та наказів Міністерства енергетики України.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Верховний Суд розглядаючи дану заяву виходить з того, що скаржник оскаржує судові рішення (рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, у справі № 910/9725/23), яким: позовні вимоги ТОВ «Індіан Солар Мліїв» задоволено частково; провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 82 054, 88 грн закрито; стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Індіан Солар Мліїв» заборгованість у розмірі 1 928 145, 50 грн, 3 % річних у розмірі 40 643, 10 грн, інфляційні у розмірі 143 783, 24 грн та судовий збір у розмірі 32 919, 40 грн.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Заява про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання оскарженого рішення або зупинення його дії та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовим рішенням не є достатньою підставою для зупинення його виконання або для зупинення його дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.
Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Суд враховує, що у заяві скаржника про зупинення виконання судових рішень не наведені аргументовані та обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення їх виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні будь-які докази на підтвердження факту необхідності зупинення його виконання як і факту провадження дій щодо виконання та неможливості застосування інституту повороту виконання.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення перегляду їх в касаційному порядку, в задоволенні заяви скаржника слід відмовити.
Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/9725/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/9725/23 за касаційною скаргою Державного підприємства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 910/9725/23.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 05 березня 2024 року о 12:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 23 лютого 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Державному підприємству «Гарантований покупець» у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі № 910/3071/23 до закінчення перегляду їх в касаційному порядку.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
7. Витребувати матеріали справи № 910/9725/23 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіан Солар Мліїв» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 2 194 636, 72 грн.
8. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2024 |
Оприлюднено | 09.02.2024 |
Номер документу | 116855348 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Малашенкова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні