Рішення

від 01.02.2024 по справі 297/3227/23

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/3227/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., прокурора Міндак В.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,

встановив:

Керівник Берегівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області, звернувся із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 141266,98 гривень.

Позов мотивований тим, що 07.06.2017 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину набула право власності на будівельний комплекс площею 2765,7 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, 03.08.2021 року, згідно акту приймання-передачі, ОСОБА_1 передала дану нерухомість у власність ТОВ «Вюсс-Велз», як внесок до статутного капіталу товариства. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, яка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК та земельна ділянка належить на праві комунальної власності Берегівській міській раді. Водночас, з часу набуття права власності на нерухоме майно до 03.08.2021 року ОСОБА_1 здійснювала користування земельною ділянкою з кадастровимномером 2110200000:01:047:0041площею 1,6537га безправовстановлюючих документівта несплачувала орендуплату закористування такоюдо місцевогобюджету. На лист Берегівської міської ради за № 03-07/447 від 12.07.2023 про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га ОСОБА_1 жодним чином не відреагувала, договір оренди земельної ділянки з її власником не уклала.

Прокурор вказує на те, що відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Із змісту ст.ст. 120, 125, 126 ЗК України, ст. 377 ЦК України, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином, за змістом вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

У той же час, ОСОБА_1 набувши право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , упродовж тривалого часу не оформляла правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 1,6537 га, на якій розташований належний їй об`єкт нерухомості.

Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. В силу ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

ОСОБА_1 не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для неї як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відтак, у період часу з 01.01.2021 до 03.08.2021 ОСОБА_1 фактично користувалася земельною ділянкою з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачувала, у зв`язку з чим місцевий бюджет Берегівської міської ради недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності ОСОБА_1 , міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 без достатньої правової підстави, знаючи про необхідність укладення договору та сплати орендної плати, за рахунок позивача зберегла у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати, які повинна була сплатити за користування земельною ділянкою з кадастровим номером2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га за період з 01.01.2021 року до 03.08.2021 року.

Згідно інформації управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 за 2021 рік не формувався та встановлено, що середня базова вартість одного метра квадратного земель населеного земель м. Берегове, із застосування значення зонального коефіцієнта Км2-1,08; сукупного коефіцієнта Км3 - 0,8965; коефіцієнта КФ-1,2; коефіцієнта індексації 1,519 за 2021 становить 290,32 грн. З урахуванням наведених числових показників нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки за 2021 рік склала 4798366,47 грн. (290,32 х 16527). Рішенням Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 затверджено розміри річних орендних ставок за використання земель населеного пункту міста Берегове Закарпатської області. А саме, згідно додатку до рішення встановлено, що розмір орендних ставок за використання земель для розміщеннята експлуатаціїосновних,підсобних ідопоміжних будівельта спорудпідприємств переробної,машинобудівної таіншої промисловості складає5%від нормативноїгрошової оцінкиземельної ділянки. Також,рішенням Берегівськоїміської радивід 28.04.2021затверджено Порядокдобровільного відшкодуваннябезпідставно збереженихкоштів завикористання земелькомунальної власностіна територіїБерегівської міськоїтериторіальної громадиз порушеннямвимог законодавства. Зокрема, вказаним порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м. Берегове здійснює виконавчий орган Берегівської міської ради в особі Управління земельних відносин Берегівської міської ради. У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Берегове здійснює обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів Берегівської міської територіальної громади, складає довідку за результатами обстеження таких земельних ділянок. Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Комісією «Для розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної форми власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства України» за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності). Сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності).(п.п. 5.3, 5.4, 5.5 Порядку).

Отже, саме управління земельних відносин Берегівської міської ради уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

Зазначені величини (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 4798366,47 грн. та відсоткова ставка орендної плати в розмірі 5%) використані Берегівською міською радою для розрахунку суми безпідставно збережених ОСОБА_1 грошових коштів, які підлягають сплаті якби фактичним користувачем було укладено договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування.

Відповідно дорозрахунку безпідставнозбережених ОСОБА_1 грошових коштівза користуванняземельною ділянкою,що наведенийв додаткудо листаБерегівської міськоїради №2339/03-17від 07.08.2023, ОСОБА_1 за періодз 01.01.2021до03.08.2021не сплатиладо місцевогобюджету грошовікошти увигляді орендноїплати врозмірі 141266,98грн.. Таким чином, з 01.01.2021 до 03.08.2021 органом місцевого самоврядування недоотримано 141266,98 грн..

Прокурор вказує на те, що згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214Цивільного кодексуУкраїни випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Берегівської міської ради) зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки Берегівській міській раді на підставі ст.1212 ЦК України.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №646/473/19, Касаційного господарського суду від 05.08.2022 №922/2060/20.

Крім того, прокурор зазначив у позові, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Інтереси державиполягають нетільки узахисті правдержавних органіввлади читих,які відносятьсядо їхкомпетенції,а такожзахист правта свободмісцевого самоврядування,яке неносить загальнодержавногохарактеру,але направленена виконанняфункцій державина конкретнійтериторії тареалізуються увизначеному закономпорядку таспособі,який відноситьсядо їхвідання.Органи місцевогосамоврядування єрівними застатусом носіямидержавної влади,як ідержавні органи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.

Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. «а» ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів селищних рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Таким чином, територіальна громада міста Берегове в особі Берегівської міської ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах вказаної міської ради.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Так, Берегівською окружною прокуратурою направлено на адресу Берегівської міської ради лист № 07.50-2466 вих-23 від 29.05.2023, яким повідомлено про факт тривалого користування відповідачем земельною ділянкою за відсутності договору оренди.

На яку отримано відповідь № 1653/03-17/1 від 26.06.2023, що міська рада не вбачає підстав для нарахування втрат за користування вище зазначеною земельною ділянкою.

В подальшому, окружною прокуратурою 26.07.2023 скеровано повторний запит до Берегівської міської ради щодо надання інформації про вжиті міською радою заходи щодо нарахування ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за недоотриману орендну плату за користування земельною ділянкою.

Згідно отриманого листа міської ради №2339/03-17 від 26.07.2023 вони обмежились прийняттям виконавчим комітетом Берегівської міської ради рішення, яким нараховано ОСОБА_1 збитки за безпідставно збережені кошти в розмірі 141266,98 грн.

Таким чином, Берегівська міська рада була обізнана про необхідність захисту інтересів держави, мала відповідні повноваження для їх захисту, проте ефективних заходів не вжила.

Тобто, більше двох місяців після того як прокуратурою було повідомлено міську раду про порушення вимог закону ОСОБА_1 ними не вжито належних заходів щодо стягнення з останньої безпідставно збережених коштів, що стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва інтересів держави в суді.

Вказане свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави (територіальної громади), що відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Берегівської міської ради.

Із наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18). Сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави у цій сфері та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18. Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у рішенні від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові № 488/2807/17 від 18.01.2023 та № 303/3679/19 від 08.02.2023 по справі сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності, та господарювання тощо.

Ухвалою Берегівського районного суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 49-50).

03.11.2023 року відповідачкою ОСОБА_1 був поданий відзив на позовну заяву, згідно якого остання заперечила проти позову та зазначила, що 03.08.2021року їй, ОСОБА_1 ,було переданоТОВ "ВюссВелз"на підставіакту приймання-передачінерухомого майнасерія таномер 1247/1248комплекс будівель(реєстраційнийномер 1270936621102)площею 2765,7квв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .Вказане нерухомемайно розташованена земельнійділянці зкадастровим номером2110200000:01:047:0041площею 1,6537га.

04.11.2022 року рішенням Берегівсьокої міської ради №1706 затверджено проекти землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площами 1,6537 га (кадастровий номер 2110200000:01:047:0041) та 0,2000 га (кадастровий номер 2110200000:01:047:0040) за адресою: АДРЕСА_1 , та передачу вказаних земельних ділянок ТОВ "ВЮСС ВЕЛЗ" у користування на умовах оренди.

У період з 01.01.2021 року по 30.07.2021 року за земельну ділянку площею 1,6537 га, кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 по АДРЕСА_1 сплата не сплачувалася, так як земельна ділянка не була сформована згідно з вимог частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Правових підстав для нарахування Берегівською міською радою та стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів згідно ч.1 та ч.2 ст. 1212 Цивільного кодексу України у період з 01.01.2021 року по 30.07.2021 року - не було. Вищенаведене підтверджується позивачем у відповіді на запит Берегівської окружної прокуратури від 08.06.2023 року за №1654/03-17, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Формування земельнихділянок (крімвипадків,визначених участинах шостій-сьомій цієїстатті)здійснюється запроектами землеустроющодо відведенняземельних ділянок(ПостановаКГС ВСвід 14.02.2019N922/1019/18).

Щодо твердженняпозивача проте,що вона, ОСОБА_1 ,жодним чиномне відреагувалана листБерегівської міськоїради за№03-07/447від 12.07.2023року невідповідає дійсності,оскільки відповідачне отримувавданого листа,а квитанціяпоштового відправленняне являєтьсяналежним доказом,оскільки немає копіїконверту зданим номеромпоштового відправленнята описувкладення доданого листа,який бивказав якийсаме документбуло відправленопозивачем наадресу відповідача.Крім того,додана квитанціяпозивачем повідстеженню трекінгуУкрпошти вказує,що данийлист буловручено 08.08.2023року,при цьомукомісія,згідно наданоголиста позивачеммала відбутись21.07.2023року.

Після тогояк відпровідачотримав увласність комплексбудівель напідставі свідоцтвапро правона спадщинуз метоюреалізації праваоформити земельнуділянку підсвоєю нерухомістюу тимчасовекористування (оренду)усно звернуласядо Берегівськоїміської радиз відповіднимклопотанням пронадання дозволуна розробленнядокументації ізземлеустрою щодовідведення земельноїділянки.Однак отрималавідмову відУправління земельнихвідносин Берегівськоїміської радиоскільки даназемельна ділянкане буласформована згідноз вимогчастин 1,3,4,9ст.79-1Земельного кодексуУкраїни увизначенні земельноїділянки якоб`єкта цивільнихправ.Тобто,відповідачу фактичновідмовлено вдії щодонеобхідності укладеннядоговору тасплати орендноїплати,оскільки власникземельної ділянкизапевнив утому,що підставитакої немає.

Для вирішенняспору щодофактичного користуванняземельною ділянкоюбез правовстановлюючихдокументів табез державноїреєстрації правна неївстановленню підлягаютьобставини,зокрема,чи єземельна ділянка,за фактичнекористування якоюпрокурор проситьстягнути безпідставнозбережені кошти,сформованим об`єктомцивільних правпротягом усьогоперіоду,зазначеного упозові.Щодо наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених нею грошових коштів за користування земельною ділянкою у вигляді довідки про встановлення факту неправомірного використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства, відповідачка зазначила, що з неї неможливо встановити коли ця довідка була сформована та зареєстрована Берегівською міською радою.

Крім того позивач стверджує, що згідно інформації управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області витяг про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 за 2021 рік неформувався.Тобто відсутній витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2021 рік.

Відповідачка посилається на норми закону, зокрема на ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" згідно якого відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.Частиною першою статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року N 213, чинної на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідачка зазначає, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформований в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявника, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельну ділянку, внесених до Державного земельного кадастру, є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку землі. (Постанова КГС ВС від 16 березня 2021 року у справі N 924/730/20).

Так, в разі стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати суди зазначали, що нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а винятково на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 922/4073/19; від 24 вересня 2020 року у справі № 922/3616/19 тощо).

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно насамперед з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують). Тобто суд повинен перевірити розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку, надані Головним управлінням Держгеокадастру області, та інші наявні у справі докази в їх сукупності.

ОСОБА_1 ставши власникомкомплексу будівельне отримувалавід попередньоговласника комплексубудівель правокористування земельноюділянкою закадастровим номером2110200000:01:047:0041,оскільки даназемельна ділянкане буласформована якоб`єкт цивільнихправ,та немаєпідстав длянарахування безпідставнозбережених коштівдля користуванняземельною ділянкою.При цьомудля визначеннярозміру орендноїплати використовуєтьсянормативно-грошоваоцінка земельноїділянки (п.289.1ПКУ).А цесвідчить проте,що земельнаділянка маєбути відведенав натурі,їй присвоюєтьсякадастровий номерта видаєтьсяВитяг здержавного земельногокадастру (постановаВеликої палатиВС від23.05.2018р.справа №629/4628/16-ц).Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Тобто для отримання відшкодування (понесені збитки) органами місцевої влади земельна ділянка має існувати як об`єкт цивільного права. Якщо ж сама земельна ділянка не сформована в натурі, дані про неї не внесені до Державного земельного кадастру, то жодних претензій до власника нерухомості (будівлі) місцева влада не може пред`являти. ВС упостанові від11.09.2019р.справа№922/393/18 (а.с. 66-70).

Крім того, 03.11.2023 року відповідачкою ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування доказів, зокрема просила витребувати у Берегівської окружної прокуратури документально підтверджені відомості про технічну документацію на земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га, виготовлену компетентним органом для оформлення договору оренди, довідку із Державного земельного кадастру або витяг із Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га. Клопотання мотивоване тим, що отримати відомості про технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки відповідачка не в змозі через відсутність відповідних владних повноважень, якими наділений, зокрема, суд (а.с. 64-65).

04.12.2023року прокуроромподано заперечення наклопотання ОСОБА_1 про витребуваннядоказів,в якомузазначив,що відповідачкою ОСОБА_1 всупереч вимогам пунктів 3, 4 частини 2 статті 84 ЦПК України не надано доказів звернення із відповідним запитом щодо надання документів до позивача та не наведено які заходи вжила відповідач щодо отримання даних документів і причин неможливості отримати цей доказ самостійно, а також не наведено підстави вважати, що технічна документація на оспорювану земельну ділянку знаходяться у Берегівській окружній прокуратурі. Таким чином, подане відповідачем клопотання про витребування в позивача доказів не відповідає пунктам 3, 4 частини 2 статті 84 ЦПК України. Разом з тим, при поданні позовної заяви та відповіді на відзив ОСОБА_1 , прокуратурою долучено довідку уповноваженого органу, а саме управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про розрахунок нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га (а.с. 83-85).

Крім того, 04.12.2023 року прокурором була подана відповідь на відзив ОСОБА_1 , згідно якої твердження того, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 по 03.08.2021 не сплачувалась оренда плата за землю, оскільки земельна ділянка не була сформована згідно ч. 1,3, 4,9 ст. 79-1 ЗК України як об`єкт цивільних відносин, тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів не було є безпідставним з наступних підстав.

Згідно із частинами 1- 4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Так, земельна ділянка з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК.

Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Такий висновок виклав Верховний Суд від 05.08.2022 у постанові у справі №922/2060/20.

Зазначення відповідачем, що нарахування безпідставно збережених коштів має здійснюватися виключно на підставі витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки є безпідставним.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 4 Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.

Згідно пункті 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З оглядуна те,що земельнезаконодавство іПК Українине обмежуютьможливості поданнядоказів щодонормативної грошовоїоцінки земельноїділянки державної(комунальної)власності дляцілей сплатиорендної плативиключно витягоміз Державногоземельного кадастру,належними доказамина обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру.

Такий висновок виклав Верховний Суд від 05.08.2022 у постанові у справі №922/2060/20 (а.с. 88-91).

Ухвалою Берегівського районного суду від 13.12.2023 року в задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом керівника Берегівської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіБерегівської міськоїради Закарпатськоїобласті до ОСОБА_1 про стягненнябезпідставно збереженихкоштів закористування земельноюділянкою було відмовлено. Закрито підготовче засідання та призначити справу за позовом керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, до розгляду по суті (а.с. 106-113).

В судовому засіданні прокурор Міндак В.В. у вступному слові позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник Берегівської міської ради в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без участі представника Берегівської міської ради (а.с. 56).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши вступне слово прокурора та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини у справі.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, відповідач ОСОБА_1 є власником комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2017 року на майно, а саме 946/1000 частин комплексу за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18, 24).

03.08.2021 року згідно акту приймання-передачі, ОСОБА_1 передала у власність ТОВ «Вюсс-Велз», як внесок до статутного капіталу 946/1000 комплексу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборони відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодооб`єкта нерухомогомайна,вказане нерухомемайно за адресою АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041, площею 1,6537 га, та яка належить на праві комунальної власності Берегівській міській раді (а.с. 21).

Відповідно до ч. 1ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Берегівська окружна прокуратура листом від 26.07.2023 року повідомила Берегівську міську раду, що згідно п. 4 ст. 79-1 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Разом з цим, прокуратурою встановлено, що згідно витягу з Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 за кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 була сформована та зареєстрована 23.12.2020 (а.с. 32).

Згідно довідки про земельну ділянку, кадастровий номер 2110200000:01:047:0041, дата державної реєстрації земельної ділянки 23.12.2020 року, цільове призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа 1,6537 га, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 06.09.2019 (а.с. 23).

Рішенням Берегівської міської ради №166 від 26.07.2023 року «Про затвердження розміру безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності з порушення вимог чинного законодавства» було вирішено затвердити протокол №16 від 07.07.2023року, №17 від 21.07.2023 року засідання комісій з визначення та відшкодування безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без належного оформлення правовстановлюючих документів та акти визначення збитків власнику землі (а.с. 34, 35).

Згідно довідки про встановлення факту неправомірного використання земельної ділянки комунальної форми власності на території Берегівської міської ради територіальної громади з порушенням вимог законодавства України сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:01:047:0041 без правовстановлюючих документів з 01.01.2021 року по 03.08.2021 року становить 141266,98 гривень, виходячи з нормативно грошової оцінки 4798366,47 грн.. (а.с. 35).

12.07.2023 року ОСОБА_1 була запрошена для участі в засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків власника землі на 21.07.2023 року, та відповідне повідомлення надіслано їй 13.07.2023 року (а.с. 36,37).

Відповідачка ОСОБА_1 зазначила увідзиві,що листБерегівської міськоїради за№03-07/447від 12.07.2023року прозасідання комісіїне отримувала,а квитанціяпоштового відправленняне являєтьсяналежним доказом,оскільки немає копіїконверту зданим номеромпоштового відправленнята описувкладення доданого листа,який бивказав якийсаме документбуло відправленопозивачем наадресу відповідача.Крім того,додана квитанціяпозивачем повідстеженню трекінгуУкрпошти вказує,що данийлист буловручено 08.08.2023року,при цьомукомісія,згідно наданоголиста позивачеммала відбутись21.07.2023року.

Однак до відзиву відповідачкою не було долучено трекінг Укрпошти на підтвердження того, що лист Берегівської міської ради нібито було вручено пізніше ніж засідання комісії, лише 08.08.2023 року.

Згідно наданої довідки Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 11.09.2023 року відділ № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на запит Берегівської окружної прокуратури №07.50-101-5085 вих-23 від 06.09.2023р. надав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 станом на 01.01.2022р. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 станом на 01.01.2021р. не формувався. Додатково повідомили, що середня базова вартість одного метра квадратного земель м. Берегове становить 164,50 гривень. Значення зонального коефіцієнта Км2 1,08; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,8965; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації 1,519 (2015 рік -1,433, 2016 рік 1,06; 2017 рік - 1; 2018 рік - 1; 2019 рік - і; 2020 рік - 1). Таким чином вартість одного метра квадратного зазначеної ділянки становить 290,32 гривень (а.с. 38).

Згідно уточненої довідки від 23.11.2023 року, середня базова вартість одного метра квадратного земель м. Берегове становить 164,50 гривень. Значення зонального коефіцієнта Км2 1,08; сукупний коефіцієнт КмЗ - 0,8965; коефіцієнт Кф - 1,2; коефіцієнт індексації 1,519 (2015 рік -1,433, 2016 рік 1,06; 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0). Таким чином вартість одного метра квадратного зазначеної ділянки за 2021 рік (станом на 01.01.2021) склала 290,32 гривень (а.с. 38).

У частині першійстатті 79 ЗК Українипередбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з п. «а» ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання земельного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів селищних рад належить справляння плати за землю, здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно з пунктом в) частини першоїстатті 96 ЗК Україниземлекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зістаттею 206 ЗК Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статей122,123,124 ЗК Україниміські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексушляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першоюстатті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятоїстатті 79-1 ЗК Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другоїстатті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 ЦК Українивизначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадкувикористання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядкустатті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другоїстатті 120 ЗК Українине вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першоїстатті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_2 (лат.superficies solo cedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави15, статей120,125 ЗК України,статті 1212 ЦКУкраїнидають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від04.02.2019 у справі №922/3409/17, від12.03.2019 усправі №916/2948/17, від09.04.2019 усправі № 922/652/18, від21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від30.11.2016 у справі №922/1008/15, від07.12.2016 усправі № 922/1009/15, від12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від17.03.2020 усправі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини1статті1212 ЦКУкраїни.

Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від20.09.2018 у справі №925/230/17.

Отже, єдиною формою здійснення плати за користування вищезгаданою земельною ділянкою для ОСОБА_1 , як землекористувача, могла бути орендна плата.

Щодо тверджень відповідачки ОСОБА_1 у відзиві на позов про те, що належним та допустимим доказом у справі може бути лише витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформований в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявника, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельну ділянку, внесених до Державного земельного кадастру, суд констатує наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 року у справі №905/1680/20 виклала наступний правовий висновок.

Частиною другоюстатті 20 Закону України «Про оцінку земель»передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьоїстатті 23 цього Законув редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою:Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно достатті 289 ПК України(пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213(зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051(далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписівЗакону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги»тапостанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє йогонадати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі:1)витягуз Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2)довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4)копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно доЗакону України «Про електронні документи та електронний документообіг»мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну танормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади,органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

З огляду на те, що земельним законодавством таПК Українине обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно достатей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Отже, посилання відповідачки у відзиві на те, що лише нормитвна грошова оцінка земельної ділянки може братись до уваги при обчисленні орендної плати за земельну ділянку є не вірним. Надана прокурором довідка ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (Управління надання адміністративних послуг) є належною підставою для нарахування орендної плати (а.с. 92).

Підсумовуючи наведене, суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, відповідач ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 року по 03.08.2021 року була власником комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2017 року на майно, а саме 946/1000 частин комплексу за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18, 24).

Зазначений комплекс будівель розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 як власник такого майна стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Проте, земельна ділянка з кадастровим номером 2110200000:01:047:0041 площею 1,6537 га сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 23.12.2020, що підтверджується інформацією із ДЗК.

Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 Земельного кодексу України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості" (висновок Верховного Суду від 05.08.2022 у постанові у справі № 922/2060/20).

Твердження відповідача ОСОБА_1 про те,що післяотримання нею увласність комплексубудівель напідставі свідоцтвапро правона спадщинуз метоюреалізації праваоформити земельнуділянку підсвоєю нерухомістюу тимчасовекористування (оренду)вона уснозверталяся доБерегівської міськоїради звідповідним клопотаннямпро наданнядозволу нарозроблення документаціїіз землеустроющодо відведенняземельної ділянки,однак отрималавідмову відУправління земельнихвідносин Берегівськоїміської ради,жодними доказамине підтверрдується.

Установлені обставини свідчать, що відповідач ОСОБА_1 , як власник об`єкта нерухомого майна у спірний період із 01.01.2021 року по 03.08.2021 року, який заявлений позивачем в межах його позовних вимог, користувалася земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, несплачуючи коштів за користування нею, тому суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 у даний період була фактичним користувачем спірної земельної ділянки, яка без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, тому зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1статті 1212 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради, до ОСОБА_1 , а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 56, 81, 141, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 13,14,131-1 Конституції України,ст.ст.16,21,327,377,1212, Цивільного кодексу України, ст.ст. 79-1, 83, 120, 125, 123, 124, 126, 152, 206 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування»,

рішив:

Позов керівника Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове, вул. Сечені, 15, в інтересах держави в особі Берегівської міської ради Закарпатської області, яке знаходиться за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ: 04053683, до ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Берегівської міської ради м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053683, р/р UА588999980314070611000007419 ГУК у Закарпатській області/ Берегівська ТГ/24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі 141 266 (сто сорок одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 98 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Лайош ГАЛ