Постанова

від 06.02.2024 по справі 558/450/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2024 року

м. Рівне

Справа № 558/450/22

Провадження № 22-ц/4815/144/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.

секретар судового засідання Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Регіонального відділення Фону державного майна України

по Рівненській та Житомирській областях,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

ВАТ «Демидівський консервний завод»,

відповідач ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Денисюк Оксани Іванівни та Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року у складі судді Фехи Т. С., ухвалене в смт. Демидівка Рівненської області о 13 годині 38 хвилин, повний текст рішення складено 01 листопада 2023 року,

в с т а н о в и в :

Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям, шляхом визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 5 травня 2020 року за Державою, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна протирадіаційне укриття площею 81,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане нерухоме майно перебувало в складі цілісного майнового комплексу ВАТ «Демидівський консервний завод», 100% акцій якого належало державі. Приватизацію вказаного майнового комплексу повністю завершено 24 травня 2007 року. Згідно наданої інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях таке протирадіаційне укриття, як об`єкт цивільної інфраструктури сховище, не було включене до статутного капіталу ВАТ «Демидівський консервний завод» і залишено в державній власності. Так, 6 листопада 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та ВАТ «Демидівський консервний завод» був укладений договір зберігання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Демидівський консервний завод» у процесі приватизації, але перебуває на його балансі об`єкта цивільної оборони протирадіаційного укриття, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно вказаного договору зберігач, яким є ВАТ «Демидівський консервний завод» не вправі розпоряджатися переданим на зберігання майном. Проте, було встановлено, що 15 травня 2008 року між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №926, згідно якого відповідач ОСОБА_1 набув у власність нежитлове приміщення обкаточного цеху загальною площею 121,3 кв.м.; центрального складу загальною площею 834,9 кв.м.; нежитловий будинок цегляний (тарний), загальною площею 323,1 кв.м. (в якому розташоване захисне укриття), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 2 червня 2008 року за ОСОБА_1 на праві власності зареєстровано об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю, загальною площею 323,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація, надана Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації, підтверджує те, що за ОСОБА_1 зареєстровано будинок цегляний (тарний), загальною площею 323,1 кв.м., в тому числі підвал, площею 81,2 кв.м. Згідно з експлікацією приміщень до плану поверхів у виробничому будинку АДРЕСА_2 , розташований підвал (протирадіаційне укриття, площею 81,2 кв.м.). Загальна площа усієї будівлі становить 323,1 кв.м. про що зазначено та відображено у технічному паспорті на захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття, обліковий №66314. При укладенні договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року ВАТ «Демидівський консервний завод» було достовірно відомо про наявність за адресою: АДРЕСА_1 , захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття під обліковим №66314). Крім того, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях 15 лютого 2018 року та 14 березня 2022 року, з метою вирішення питання подальшого використання захисної споруди, скеровувалися листи до Демидівської селищної ради Рівненської області щодо ініціювання органом місцевого самоврядування розгляду питання про надання згоди на прийняття в комунальну власність територіальної громади об`єкта цивільної оборони протирадіаційного укриття площею 81,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, Демидівською селищною радою Рівненської області управлінське рішення прийняте не було. У своєму листі від 28 лютого 2022 року №03-13/478 селищна рада повідомила про те, що будівля під якою знаходиться протирадіаційне укриття, перейшла у приватну власність ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року. Припускає, що договір купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року в частині включення до нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв.м. протирадіаційного укриття, площею 81,2 кв.м., укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України (чинних на момент укладення договору). Просив суд усунути перешкоди власнику Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям площею 81,2 кв.м., шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року в частині включення до площі нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв.м. протирадіаційного укриття, площа якого становить 81,2 кв.м., укладеного між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , а також зобов`язати ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття площею 81,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Демидівськогорайонного судуРівненської областівід 23жовтня 2023року вказанийпозов задоволеночастково. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 15 травня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за №926, в частині купівлі-продажу в складі нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв.м. підвалу, яким є протирадіаційне укриття площею 81,2 кв.м.. В задоволені позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2481,00 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Денисюк Оксана Іванівна та Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури оскаржили його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури

вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Пояснює, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №67314, яке ВАТ «Демидівськнй консервний завод» протиправно, без згоди органу управління, на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2008, передало у приватну власність ОСОБА_1 .. Заперечує висновки суду першої інстанції, що протирадіаційне укриття №66314 перебуває на зберіганні та балансі ВАТ «Демидівський консервний завод», на підставі договору зберігання від 06.11.2007, а тому не підлягає поверненню РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях. Вказує, що дійсно, в ході судового розгляду було встановлено, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 178 ЦК України (в редакції чинній на момент відчуження майна) та п.п. 1.2. та 1.3. договору зберігання державного майна від 06.11.2007, між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , 15.05.2008 укладено договір купівлі-продажу № 926, на підставі якого останнім набуто у власність нежитлову будівлю, будинок цегляний (тарний) в підвальному приміщенні якого знаходиться протирадіаційне укриття №66314 загальною площею 81,2 кв.м.. Додає, що суд прийшов до правильного висновку, що власником зазначеного протирадіаційного укриття є Держава Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, однак у той же час, судом безпідставно зроблено висновок, що позовна вимога про повернення спірного протирадіаційного укриття безпосередньо РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях не підлягає задоволенню, оскільки об`єкт цивільного захисту перебуває на зберіганні та балансі ВАТ «Демидівський консервний завод». Вважає, що продаж ВАТ «Демидівський консервний завод» нерухомого майна, в складі якого знаходиться протирадіаційне укриття №66314 (попри відсутність права розпоряджатися переданим йому майном в силу п.п. 1.2 та 1.3 договору зберігання), фактично є відмовою від виконання умов договору зберігання, укладеного 06.11.2007, що в свою чергу може розцінюватися як одностороння відмова, а тому договір є розірваним. Звертає увагу на порушення договірного зобов`язання з боку ВАТ «Демидівський консервний завод», а тому припинення дії договору зберігання є спеціальним наслідком порушення договірного зобов`язання. Покликаючись на ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 656 ЦК України, доводить, що договір зберігання, укладений 06.11.2007 між РВ ФДМУ по Рівненській області та ВАТ «Демидівський консервний завод» припинив свою дію, адже предмет договору зберігання передано у приватну власність, а тому виконання прав та обов`язків сторін за договором стало неможливим. Зауважує, що при цьому саме ВАТ «Демидівський консервний завод» є однією зі сторін спірного договору, тоді, як власником захисної споруди цивільного захисту є держава в особі РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях, а тому протирадіаційне укриття в зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу № 926 від 15.05.2008 в частині, підлягає поверненню саме власнику. З наведених міркувань просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

У поданому на цю апеляційну скаргу відзиві представник ОСОБА_1 адвокат Денисюк Оксана Іванівна вважає її необґрунтованою, безпідставною та просить суд відмовити в її задовленні.

У своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Денисюк Оксана Іванівна вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що оскаржуваним рішенням було встановлено, що ВАТ «Демидівський консервний завод» у ході приватизації майна підприємства на підставі договору купівлі-продажу від 15 травня 2008 року №926 відчужило відповідачу ОСОБА_1 у складі будинку цегляного тарного загальною площею 323,1 м? підвал, що є протирадіаційним укриттям площею 81,2 м?. Зауважує, що в позовній заяві зазначалось про те, що приватизація майнового комплексу ВАТ «Демидівський консервний завод» повністю завершено 24 травня 2007 року, однак такі висновки не відповідають обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 придбав приміщення у ВАТ «Демидівський консервний завод» 15 травня 2008 року, тобто після завершення приватизації майнового комплексу. Зазначає, що місцевим судом не було взято до уваги Наказ № 327 від 19 листопада 2007 року РВ ФДМУ по Рівненській області «Про підтвердження права власності на консервний завод», яким підтверджено право власності на об`єкти нерухомого майна, згідно переліку, що додається, і в якому РВ ФДМУ по Рівненській області передало ВАТ «Демидівський консервний завод»,окрім інших об`єктів, будинок цегляний тарний (пункт 23 додатку), при чому будинок передано до статутного фонду повністю, а не частково. Стверджує, що з дати набуття права власності на вказане приміщення ВАТ «Демидівський консервний завод» набуло право розпорядження своїм майном на власний розсуд, а відтак мало право відчужити його в порядку приватизації на користь її довірителя. Пояснює, що технічні характеристики підвалу, який є приватною власністю відповідача, не відповідає технічним характеристикам радіаційного укриття, дані про яке, зазначені в інших документах матеріалів справи, суттєво відрізняються як за площею, об`ємом, так і наявністю аварійних виходів, зокрема, площа та об`єм протирадіаційного укриття, що зазначені в документах, долучених до матеріалів справи, більш ніж удвічі перевищують площу та об`єм підвалу, власником якого є її довіритель. Стверджує, що наведені обставини свідчать про те, що придбане у власність відповідачем приміщення не містить у собі вбудованого протирадіаційного укриття, оскільки технічні характеристики підвалу суттєво відрізняються від технічних характеристик захисної споруди цивільного захисту. Заперечує проти позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційного укриття з посиланням на ст..216 ЦК України та пояснює, що нежитлове приміщення будинок цегляний тарний разом з підвалом ОСОБА_1 придбав у ВАТ «Демидівський консервний завод», а тому повернення підвалу у власність РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях буде порушенням вимог Цивільного Кодексу України та практики Верховного Суду, оскільки РВ ФДМУ не було стороною договору купівлі-продажу, тоді як положення зазначеної статті можуть застосовуватися виключно до сторін правочину. Заперечує висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не було пропущено строки позовної давності і доводить, що на позови прокуратури, які пред`являються від імені держави та направлені на захист права державної власності, поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини 1 статті 261 цього Кодексу щодо позовної давності перебіг позовної давності починається з дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав та законних інтересів. Зазначає, що РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях мало можливість, починаючи з 2007 року, отримувати звітність та володіти інформацією про стан майна, що передано на зберігання і це підтверджується наявними у справі документами про те, що РВ ФДМУ було відомо про наявність протирадіаційного укриття на території ВАТ «Демидівський консервний завод» ще у 2007 році. Зауважує, що позивачем не було обґрунтовано поважності причин пропуску строку позовної давності а лише вказано на те, що позовну вимогу про зобов`язання повернути майно потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення права законного володільця. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, а також стягнути споживача судові витрати у справі.

У поданому на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Денисюк Оксани Іванівни відзиві Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фону державного майна України по Рівненській та Житомирській областях вважає її безпідставною, необґрунтованою, такою, що не підлягає до задоволення, а тому просить її відхилити.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено: протирадіаційне укриття, обліковий №66314 нерухомого майна, загальною площею 81,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , є власністю Держави Україна, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, код ЄДРПОУ 42956062, що стверджується Витягом з Державного реєструречових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта №307771372 від 18 серпня 2022 року.

Відповідно до Технічної документації на захисну споруду цивільного захисту(цивільної оборони) виготовленому ПП «РІВНЕ- ІНЖЕНІРИГ» 15 грудня 2016 року, протирадіаційне укриття, обліковий запис №66314, по АДРЕСА_1 , є вбудованим в одноповерхову будівлю літер «С-1», розміщене в підвалі будівні та складається з основного приміщення загальною площею 73,1 кв.м. і тамбура площею 8,1 кв.м.

6 листопада 2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, як Орган управління, та ВАТ «Демидівський консервний завод» укладено договір зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду у процесі приватизації, але перебуває на балансі товариства(далі Договір зберігання). За умовами цього Договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області передав, а ВАТ «Демидівський консервний завод» прийняло об`єкт цивільної оборони протирадіаційне укриття, що розташоване на території підприємства за адресою: смт. Демидівка, вул. 1 Травня, 17.

ВАТ «Демидівський консервний завод» зобов`язувалось зберігати протирадіаційне укриття у схоронності та у встановлені цим Договором строки.

Пунктами 1.2 та 1.3. Договору передбачено, що товариство не вправі розпоряджатись переданим на зберігання майном. Передача майна третім особам можлива лише у разі письмової згоди Фонду держмайна.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що Договір зберігання є чинним, ніким не оспорений.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19044118 від 2 червня 2008 року власником нежитлової будівлі, будинок цегляний (тарний) за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Його право власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року.

За умовами договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року, укладеного між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Мельник А.Б., зареєстрованого в реєстрі за №926, ВАТ «Демидівський консервний завод» продало, а ОСОБА_1 купив нежитлову будівлю, обкаточний цех реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21268354; нежитлову будівлю, центральний склад реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21268485; нежитлову будівлю, будинок цегляний (тарний) реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21269278.

Відповідно до інформаційної довідки № 307771592 від 18 серпня 2022 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, будинок цегляний (тарний) загальною площею 323,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу №926 від 15.05.2008 року.

За технічною документацією на виробничий будинок будинок цегляний (тарний) АДРЕСА_3 , виготовленою Рівненським ОБТІ 18 червня 2007 року, загальна площа будинку складає 323,1 кв.м., до даного об`єкту нерухомості включено підвал, площею 81,2 кв.м. (підвал площею 73,1 кв.м.; вхід в підвал площею 8,1 кв.м.).

Прокурор звернувся до суду з позовом у зв`язку з переходом у приватну власність ОСОБА_1 протирадіаційного укриття.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що під час укладення 15 травня 2008 року договору купівлі-продажу будинку цегляного (тарного) між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 було включено до загальної площі такого будинку протирадіаційне укриття, обліковий №66314, яке є державною власністю.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційного укриття, місцевий суд вірно зазначив, що позовна вимога є безпідставною, оскільки на час розгляду справи є чинним договір зберігання від 6 листопада 2007 року, відповідно до якого спірне протирадіаційне укриття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області передано на зберігання на баланс ВАТ «Демидівський консервний завод».

Висновок суду є законними і апеляційний суд з такими висновками погоджується.

Відповідно доч.1,4,12ст.32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них ізолюючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості. Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Кодексу цивільного захисту України ухвалений Верховною Радою 2 жовтня 2012 року

№ 5403-VI.

Згідно зі статтею 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

За положеннями ч. 1 ст. 321 ЦК України(яка діяла на час вчинення оспорюваного правочину) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції прозахист правлюдини таосновних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, як передбачено у частині першій статті 215 ЦК України.

ВАТ «Демидівський консервний завод», поза волею власника майна та всупереч вимогам п. 1.2. та п. 1.3. Договору зберігання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду у процесі приватизації, але яке було передане товариству для зберігання, на підставі оскаржуваного договору купівлі-продажу відчужило ОСОБА_1 протирадіаційне укриттям, загальною площею 81,2 кв.м.

Суд першої інстанції дослідивши всі обставини справи, надавши належну оцінку доказам, що є у матеріалах справи, правильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню у даних правовідносинах, вірно зазначив, що за договором купівлі-продажу, що укладений між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , незаконно у власність останнього перейшло протирадіаційне укриття, обліковий №66314, власником якого є Держава Україна, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях. Тому, договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що укладений між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 15 травня 2008 року, зареєстрований в реєстрі за №926, в частині купівлі-продажу в складі нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв.м. підвалу, яким є протирадіаційне укриття площею 81,2 кв.м. є недійсним

Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги прокурора про те, що протирадіаційне укриття має бути витребуване та повернуте Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Суд вірно зазначив, що оскільки на час розгляду справи є чинним договір зберігання від 6 листопада 2007 року, то такі вимоги задоволені бути не можуть.

Відповідно до ст.. 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Зміст ч. 1 коментованої статті передбачає загальне правило, що договір може бути розірвано за загальним правилом за згодою його сторін. Про зміну та розірвання договору сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд незалежно від наявності підставі порушення договору. Сторони можуть бути позбавлені права на розірвання договору на свій розсуд у випадках передбачених законом.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача, оскільки доводи його апеляційної скарги не підтверджуються жодними доказами і ґрунтуються на нормах права.

Мотивуючи безпідставність вимог про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції вірно послався на обставини, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, правильно вказав, що строки позовної давності не пропущені.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Денисюк Оксани Іванівни та Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2024 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.