Ухвала

від 27.06.2024 по справі 558/450/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 558/450/22

провадження № 61-3482ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Демидівського районного суду Рівненької області від 23 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відкрите акціонерне товариство «Демидівський консервний завод», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям, шляхом визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, зобов`язання повернути приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,звернувся до суду з позовом, в якому просив:

усунути перешкоди власнику Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям, площею 81,2 кв. м, шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15 травня 2008 року № 926 в частині включення до площі нежитлового будинку цегляного (тарного), загальною площею 323,1 кв. м протирадіаційного укриття, площа якого становить 81,2 кв. м, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Демидівський консервний завод» (далі - ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття площею 81,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, позов задоволено частково.

Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15 травня 2008 року, укладеним між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 926, в частині купівлі-продажу в складі нежитлового будинку цегляного (тарного), загальною площею 323,1 кв. м підвалу, яким є протирадіаційне укриття, площею 81,2 кв. м.

В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.

У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк О. І., на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано матеріали справи.

У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Демидівського районного суду Рівненької області від 23 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року згадану касаційну скаргу залишено без руху та ухвалою Суду від 27 травня 2024 року скаргу повернуто заявнику.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Демидівського районного суду Рівненької області від 23 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.

Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки повторно направлена до Верховного Суду 04 червня 2024 року.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки вперше касаційна скарга була подання у межах тридцяти денного строку, а саме 06 березня 2024 року, повторно касаційна скарга подана у межах розумного строку з дня її повернення Верховним Судом на підставі ухвали від 27 травня 2024 року.

Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, вважаємо за можливе його поновити.

У касаційній скарзі Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Демидівського районного суду Рівненької області від 23 жовтня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 558/450/22.

Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 26 липня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян