Постанова

від 22.01.2024 по справі 444/3009/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/3009/19 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/811/1552/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі

Головуючої судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар Іванова О.О.

З участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника-адвоката Посікіри Р.Р., представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Величко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу №444/3009/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Посікіри Романа Романовича на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,- про скасування рішення державного реєстратора та визнання чинними договорів іпотеки від 15.07.2014 року та від 30.12.2015 року, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення

в с т а н о в и в:

20.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , державного реєстратора Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у якому, з урахуванням змінених та уточнених позовних вимог (заява від 08.06.2022), просила:

-скасувати рішення державного реєстратора КП «Центру реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича, індексний номер 45079457 про державну реєстрацію та внесення відомостей про скасування обтяження іпотекою на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. від 15.07.2014 за реєстровим номером № 2817 та на підставі договору іпотеки від 30.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р., а саме:

Житлового будинку загальною площею 300,9 кв.м та земельної ділянки загальною площею 0,089 га кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Магазину з офісними та побутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м та земельної ділянки загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційні номери: 6335417, 6335098, 6335708 та 6335545 від 15.07.2014 року, а також реєстраційні номери 12851005, 12849538, 12850436 та 12849113 від 30.12.2015 відповідно).

-Визнати дійсними та поновити ( внести відповідні відомості) в державний реєстр речових прав на нерухоме майно обтяження речових прав, що були скасовані (припинені) рішенням про державну реєстрацію прав, індексний номер 45079457, а саме обтяження іпотекою відносно предметів іпотеки та обтяження-заборони на нерухоме майно відносно предметів іпотеки на: житловий будинок загальною площею 300,9 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,089 га кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та магазину з офісними та побутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м та земельну ділянку загальною площею 0,0368 га кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з відповідними реєстраційними номерами 6335417, 6335098, 6335708 та 6335545 від 15.07.2014 року, а також реєстраційні номери 12851005, 12849538, 12850436 та 12849113 від 30.12.2015 року.

- визнання дійсними іпотеки, які виникли на підставі:

- договору іпотеки від 15.07.2014 року, предметом за якою є житловий будинок загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для набувача іпотечного майна ОСОБА_2 з набуттям останнім статусу іпотекодавця і з покладенням на нього всіх прав та обов`язків за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а також з державною реєстрацією його як іпотекодаця в реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-договору іпотеки від 30.12.2015 року- предметом якого є магазин з офісними та побутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для набувача іпотечного майна ОСОБА_4 з набуттям останнім статусу іпотекодавця і з покладенням на нього всіх прав та обов`язків за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а також з державною реєстрацією його як іпотекодаця в реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-визнати права іпотекодержателя ОСОБА_1 стосовно вищевказаного іпотечного майна, а саме: двох земельних ділянок, житлового будинку та магазину за адресами, зазначеними у договорах;

-звернути стягнення на вищевказаний предмет іпотеки, а саме: двох земельних ділянок, житлового будинку та магазину шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення грошових вимог стягувача;

Кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати для задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в сумі 12 777 070,40 грн.

Для забезпечення збереження предмета іпотеки передати його на зберігання на період до його реалізації ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням законної сили.

Виселити ОСОБА_3 та інших мешканців з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21.04.2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської обл. Ковальова С.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора та визнання чинними договорів іпотеки від 15.07.2014 року та від 30.12.2015 року, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовлено.

Вирішено скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 21.11.2019 року у справі № 444/3009/19, а саме знято арешт з рухомого та нерухомого майна в межах суми заявлених позовних вимог, а саме на: земельну ділянку загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду оскаржив представник позивачки ОСОБА_1 -адвокат Посікіра Р.Р.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України.

Судом не досліджено питання чинності іпотеки, питання припинення іпотеки. Не звернуто уваги на те, що наявність чи відсутність записів про іпотеку не свідчить про наявність чи відсутність права іпотеки. Не взято до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про іпотеку» за змістом якої припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені Законом.

Зазначає, що оскільки державний реєстратор Тузяк П.Т. скасував власний запис про припинення права власності ОСОБА_1 та повернув ОСОБА_3 право власності на спірне майно, то підстава припинення іпотеки, передбачена п.3ч.1ст.17 Закону України «Про іпотеку» відсутня. Вважає безпідставним посилання суду в оскаржуваному рішенні, що факт реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне майно ( яке в подальшому скасовано державним реєстратором) означає фактичне припинення дії договорів іпотеки. Судом при вирішенні спору не враховано рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі № 444/3869/18, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання припиненими договорів іпотеки від 15.07.2014 року, реєстровий номер 2817 із внесеними послідуючими змінами, а також рішення цього ж суду від 27.12.2018 року у справі № 444/1043/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку, яке вступило у законну силу та перебуває на стадії виконання.

Основним мотивом оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вважав заяву від 16.01.2019 року складену боржником ОСОБА_3 за іпотечним зобов`язанням. У заяві боржник ОСОБА_3 посилається на факт набуття права власності на іпотечне майно ОСОБА_1 , що стало підставою для державного реєстратора Ковальова С.В. припинення іпотеки та реєстрація права власності за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . При цьому, державним реєстратором не перевірено та не встановлено, що 24.09.2016 року, тобто через 8 днів державний реєстратор Тузяк П.Т. скасовує проведену ним 16.09.2019 року реєстрацію права власності на іпотечне майно за ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 знову стає власником іпотечного майна. Зазначені дії державного реєстратора Ковальова С.В. вважає неправомірними, однак суд зазначене не взяв до уваги та прописав, що останній не притягався до відповідальності.

Судом встановлено, що відомості про припинення іпотеки внесені державним реєстратором Ковальовим С.В. на підставі заяви ОСОБА_3 , однак у відомостях з реєстру речових прав зазначено підставу: заява ОСОБА_1 , яку остання не писала. Оригінали реєстраційної справи на вимогу суду не надіслано.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду від 21.04.2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Представником відповідача ОСОБА_2 -адвокатом Величко О.М. надано суду відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві представник відповідача- адвокат Величко О.М. зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, не вбачає у діях державного реєстратора Ковальова С.В. порушень, на які вказує позивач. Рішення державного реєстратора Ковальова С.В. за № 45079457 від 16.01.2019 року прийнято в межах його повноважень з дотриманням положень ст.17 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 24,26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника-адвоката Посікіри Р.Р. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Величко О.М., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 15.07.2014 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів. Відповідно до умов договору позикодавець ОСОБА_1 надала у власність, а позичальник ОСОБА_3 прийняв грошові кошти в сумі 900000,00 гривень зі строком повернення до 15.07.2015 року.

05.06.2015 року між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до договору позики від 15.07.2014 року, яким продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року.

05.08.2014 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір позики відповідно до якого позивачка передала у власність відповідачу грошові кошти в сумі 320000,00 гривень зі строком повернення до 15.07.2015 року.

05.06.2015 року між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до договору позики від 05.08.2014 року, яким продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року.

13.03.2015 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір грошових коштів відповідно до якого позивачка надала у власність відповідачу грошові кошти в сумі 538750,00 гривень зі строком повернення до 13.03.2016 року.

05.06.2015 року між сторонами укладено договір позики грошових коштів на суму 210100,00 грн., які позивачка ОСОБА_1 передала відповідачу ОСОБА_3 зі строком повернення до 05.06.2016 року.

З метою забезпечення виконання умов договорів позики 15 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 15.07.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О.В., предметом якого є житловий будинок загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договорами №1 від 05.08.2014, №2 від 13.03.2015 та №3 від 05.06.2015 про внесення змін до договору іпотеки вказаною іпотекою забезпечено також виконання договорів позики від 05 серпня 2014 року, від 13 березня 2015 року та від 05 червня 2015 року.

Виконання умов договорів позики забезпечено також договором іпотеки від 30.12.2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р., предметом якого є магазин з офісними та побутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та земельна ділянка, загальною площею 0,0368 кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О.В. на підставі договору іпотеки від 15.07.2014 внесено відповідний запис № 6335708 від 15.07.2014 року про іпотеку за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також запис № 6335545 вд 15.07.2014 про обтяження іпотекою за ОСОБА_1 на цей же будинок.

На підставі договору іпотеки приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О.В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відповідні записи № 6335417 від 15.07.2014 про іпотеку за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також запис № 6335098 від 15.07.2014 року про обтяження іпотекою за ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.

30 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір позики за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 952280 грн., що еквівалентно 40000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору, які позичальник зобов`язався повернути до 30 червня 2016 року.

Для забезпечення виконання умов договору позики від 30 грудня 2015 року цього ж дня між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р. яким є магазин з офісними та побутовими приміщеннями, а також земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р. на підставі договору іпотеки від 30.12.2015 року внесено відповідний запис № 12850436 від 30.12.2015 про іпотеку за ОСОБА_1 на магазин по АДРЕСА_2 , а також запис № 12849113 від 30.12.2015 про обтяження іпотекою за ОСОБА_1 на зазначений об`єкт. Крім цього, на підставі зазначеного договору іпотеки приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис № 2851005 від 30.12.2015 про іпотеку за ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0368 га кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , а також запис № 12849538 від 30.12.2015 про обтяження іпотекою за ОСОБА_1 на цю ж земельну ділянку.

Умови договорів позики позичальником ОСОБА_3 не виконані, кошти не повернуті, позивачкою ОСОБА_1 через приватного нотаріуса ЛМНО Магировську О.В. було передано ОСОБА_3 заяви про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до неї права власності на предмет іпотеки. Однак, на вказану вимогу відповідач не відреагував, порушення не усунув, борг не повернув.

09.09.2016 року державним реєстратором Тузяком П.Т. згідно заяви ОСОБА_1 проведено за нею реєстрацію права приватної власності на іпотечне майно, а саме: на житловий будинок загальною площею 300,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі по тексту на іпотечне майно).

24.09.2016 державним реєстратором Тузяком П.Т. скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 09.09.2016 та відновлено таким чином право власності на це майно за ОСОБА_3 .

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася за захистом свого порушеного права в судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості ОСОБА_3 перед нею.

27.12.2018 року рішенням Жовківського районного суду Львівської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 у справі № 444/1043/18 задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом надання ОСОБА_1 права продажу будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки за іпотечним договором на умовах та в порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, не нижчою ніж будинок, загальною площею 300,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 3 874 400 грн; земельна ділянка, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 348 720 грн; магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 1 797 800 грн; земельна ділянка, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 141 250 грн.

Кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки, вирішено спрямувати для задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 .. Для забезпечення збереження предмета іпотеки передано його на зберігання на період до його реалізації ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням законної сили. Виселено ОСОБА_3 та інших мешканців з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 07.10.2019 року зазначене рішення суду залишено без змін.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами позики ОСОБА_1 як іпотекодержатель має право на захист свого права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

При підготовці документів до укладення договору на виконання зазначеного рішення суду позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що іпотека та заборона на відчуження предмета іпотеки були протиправно вилучені з реєстру з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку".

16.01.2019 державним реєстратором Ковальовим С.В. скасовано записи: № 6335708 від 15.07.2014 про іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1 ; № 6335545 від 15.07.2014 про обтяження іпотекою на цей же будинок, № 6335417 від 15.07.2014 про іпотеку земельної ділянки, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , № 6335098 від 15.07.2014 про обтяження іпотекою на цю ж земельну ділянку, № 12850436 від 30.12.2015 про іпотеку магазину з офісними та побутовими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 ; № 12849113 від 15.07.2014 про обтяження іпотекою на цей же магазин з офісними та побутовими приміщеннями; № 12851005 від 30.12.2015 про іпотеку земельної ділянки, загальною площею 0,0368 кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а також запис № 12849538 від 15.07.2014 про обтяження іпотекою цієї ж земельної ділянки.

Крім цього, після незаконного вилучення обтяжень предмета іпотеки, такий був реалізований шляхом продажу на електронних торгах.

26.03.2019року відповідач ОСОБА_4 зареєстрував засобою правоприватної власностіна магазинз офіснимита побутовимиприміщеннями,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 ,загальною площею237,1кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна: 99656946227; номер відомостей про речове право: 30869310), та земельну ділянку, загальною площею 0,0368 кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 99698046227; номер відомостей про речове право: 30869488), на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р. за №308 від 26.03.2019 року.

01.07.2019 року ОСОБА_2 зареєстрував за собою право приватної власності на будинок загальною площею 300,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 407217146227; номер відомостей про речове право: 32232113) та земельну ділянку площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 407217146227, номер відомостей про речове право: 32232113) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р. за №309 від 26.03.2019 року.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідками (такий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, керуючись нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень, прописав, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та іх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із Законом ( ст.11 Закону). Відтак, колегія суддів, виходячи із зазначеного судом першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вважає дії державного реєстратора завжди законними та суд не мав наміру перевірити такі на відповідність діючому Закону України «Про іпотеку» та дотримання державним реєстратором Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому, судом встановлено, що 09.09.2016 року державним реєстратором Тузяком П.Т. зареєстровано право приватної власності на все спірне іпотечне майно, що передане від боржника ОСОБА_3 за позивачкою ОСОБА_1 . Суд вважає, що ОСОБА_1 такими діями фактично припинила дію договорів іпотеки та таку позицію підтримував у суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 -адвокат Величко О. М..

Однак, ні державним реєстратором Ковальовим С.В., ні судом не дано оцінки тому факту, що через 8 днів, тобто 24.09.2016 року державним реєстратором Тузяком П..Т. скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 від 09.09.2016 року та відновлено таким чином право власності на все спірне майно за ОСОБА_3 .. Відповідачі та суд першої інстанції вважали, що іпотека зникла 09.09.2016 року, а тому її відновлення проводиться по нових договорах, що суперечить п.3ч.1ст.17 Закону України «Про іпотеку».

При постановленні рішення, суд першої інстанції посилається на заяву від 16.01.2019 року, яка складена боржником ОСОБА_3 та відповідно боржником за іпотечним зобов`язанням, тобто іпотекодавцем. У зазначеній заяві боржник ОСОБА_3 посилається на факт набуття права власності ОСОБА_1 на все іпотечне майно. Колегія суддів вважає, що подана ОСОБА_3 заява не має жодного правового зв`язку до припинення обтяжень та припинення дії договорів іпотеки, які є предметом судового розгляду, оскільки заява подавалася та підписувалася боржником та іпотекодавцем ОСОБА_3 та державний реєстратор Ковальов С.В. повинен був на це звернути увагу, перевірити всі відомості державного реєстру та тоді прийняти рішення, що входить в його обов`язки та прописано у ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.3 абз.3 ч.1ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень» заявником у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки є іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи-у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

В матеріалах справи немає жодного доказу, що рішення державного реєстратора прийнято на підставі заяви ОСОБА_3 , матеріали реєстраційної справи, на вимогу суду не надійшли, а у відомостях з реєстру речових прав зазначено саме про заяву ОСОБА_1 , що остання заперечила та з таким погодились сторони по справі та суд першої інстанції розцінював це як помилку.

Суд першої інстанції, незалежно від того, чи оскаржувалося до інших державних органів рішення державного реєстратора Ковальова С.В., зобов`язаний був самостійно дати правову оцінку діям державного ркеєстратора ОСОБА_7 щодо правомірності вчинення ним реєстраційних дій та викласти її у мотивувальній частині судового рішення, а не відмовляти у задоволенні позову з тієї підстави, що в матеріалах справи відсутні вирок суду щодо незаконних дій державного реєстратора; висновку службового розслідування чи перевірки щодо незаконності прийняття оскаржуваного ним рішення, відсутність доказів накладення дисциплінарного стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Підстави припинення іпотеки визначені у ст.17 Закону України «Про іпотеку» за змістом якої припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Згідно ч.1ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив іі. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. В оскаржуваному рішенні як підставу припинення іпотеки, зазначено п.3ч.1ст.17 Закону України «Про іпотеку», а саме набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, однак не враховано, що таке було скасовано цим же державним реєстратором через 8 днів.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що факт реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірне майно ( реєсстрація якого в подальшому була скасована) означає фактичне припинення договорів іпотеки, є безпідставним, незаконним. Така правова позиція викладна у постанові Верховним Судом у постанові від 03.06.2020 у справі № 295/1204/17.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спору суду було відомо про рішення Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2020 року у справі № 444/3869/18 відповідно до якого відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним договору іпотеки від 15.07.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О.В., реєстровий номер №2817 зі змінами внесеними договором №1, договором №2, договором №3.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що чинне законодавство не встановлює такий спосіб захисту порушених прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію обтяжень у вигляді іпотеки чи заборони, про які просить позивач, оскільки такий спосіб захисту у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже, не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Подібні правові висновки підтверджуються судовою практикою, зокрема у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, та від 04.11.2020 року у справі № 910/7646/19.

Щодо вимоги позивача про визнання за ОСОБА_1 права іпотекодержателя на спірне нерухоме майно, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі у справі № 922/2416/17 містяться наступні правові висновки: «У випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. При вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя), суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбала таке майно».

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, яким було скасовано обтяження у вигляді іпотеки нерухомого майна, призвело до порушення прав ОСОБА_1 як іпотекодержателя, то ефективним способом захисту є саме звернення з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 300,9 кв.м. та земельної ділянки загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; магазину з офісними та побутовими приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 237,1 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом також встановлено, що задоволення позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя за ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Магировською О.В. від 15.07.2014 за реєстраційним № 2817 та договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського РНО Львівської області Головач О.Р. від 30.12.2015 за реєстраційним №1831, є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав. Вказаний висновок узгоджується із тим, який висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі у справі № 922/2416/17. Отже, суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимоги про визнання дійсними та поновлення (внесення відповідних відомостей) в державний реєстр речових прав обтяження речових прав, що були скасовані (припинені) рішенням про державну реєстрацію прав за індексним номером 45079457.

Посилання представника відповідача про те, що до покупців майна на електронних торгах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , проведених 26.03.2019 року та 01.07.2019 року відповідно, поширюються гарантії, передбачені ч.2 ст. 388 ЦК не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 року у справі № 233/4365/18 звернула увагу на те, що придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував щодо недопустимості втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» та інших).

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 607/15052/16-ц колегія суддів висловила наступний правовий висновок що стосується добросовісності набуття майна ОСОБА_1 . Підтвердження такої добросовісності покладається на набувача, який має довести, що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про арешт майна, заборону його відчуження, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень про судовий спір щодо цього майна, за обставинами якого останнє може перебувати у володінні іншої особи, ніж власник, і може бути повернутим власникові чи витребуваним на його користь. Такі відомості повинні спонукати покупця до більшої обачливості (п. 11.8)».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.11.2023 року у справі № 206/4841/20 також перевіряє добросовісність набувача після придбання майна на торгах, а саме: «9.20. Ураховуючи те, що у ОСОБА_4 не виникло права власності на спірну квартиру (предмет іпотеки), він не мав законних підстав відчужувати цю квартиру ОСОБА_5.П. 9.21… крім того, перед придбанням квартири кінцевий набувач міг ознайомитися з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щоби встановити історію вибуття квартири з володіння її власників. Отже, проявивши обачність, він мав можливість самостійно чи з допомогою фахівця у галузі права дізнатися про те, що ОСОБА_4 не міг набути право власності на квартиру, а тому і не мав права її відчужувати. П.9.22.придбавши квартиру у такої особи, ОСОБА_5 як її покупець теж не набув право власності на неї. Зареєструвавши це право за собою, він став її володільцем, а право володіння разом із правами користування та розпорядження квартирою надалі належать позивачам як її власникам. Йдучи на ризик із придбанням майна в особи, яка зареєструвала своє право власності на нього, але за законом не могла таке право набути, кінцевий набувач несе ризик настання негативних наслідків придбання квартири у її незаконного володільця».

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до доводів відповідачів у частині добросовісності останніх та звертає увагу на те, що до моменту проведення таких торгів існували судові спори між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що було відомо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які були присутні у судових засіданнях на стороні відповідача ОСОБА_3 , зокрема, у справі № 444/1043/18 за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку; у справі 444/3869/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення договору іпотеки та інших, починаючи з 2015 року. Окрім того, на момент проведення публічних торгів в Державному реєстрі речових прав існували численні обтяження у вигляді арештів щодо нерухомого майна, яке є предметом спору в даній справі. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 особисто або через свого представника, маючи намір придбати спірне майно, повинні були цікавитися про правомірність набуття такого в тому числі і в державного реєстратора Ковальова С.В., який повинен був застерегти у таких діях та не проводити реєстрацію за іпотекодавцем ОСОБА_3 .

Колегія суддів приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки на будинок загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , не підлягає до задоволення та є передчасною, оскільки на момент звернення із позовом у Державному реєстрі речових прав відсутні відомості про іпотеку щодо вищевказаного нерухомого майна.

Оскільки позовні вимоги про передачу предметів іпотеки на зберігання ОСОБА_1 та виселення ОСОБА_3 та інших мешканців з будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є похідними від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то у задоволенні цих вимог також слід відмовити.

Відповідно до ч.1ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи зібрані по справі докази, пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.1п.п.3,4 ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст..ст. 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Посікіри Романа Романовича задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21 квітня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора КП «Центру реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича, індексний номер 45079457 про державну реєстрацію та внесення відомостей про скасування обтяження іпотекою на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. від 15.07.2014 за реєстровим номером №2817 та на підставі договору іпотеки від 30.12.2015року, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р., а саме:

житлового будинку загальною площею 300,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

магазину зофісними тапобутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права іпотекодержателя на іпотечне майно на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. від 15.07.2014 року, реєстраційний номер №2817, а саме:

житловий будинок загальною площею 300,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,089 га, кадастровий номер 4622710200:01:023:0092, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права іпотекодержателя на іпотечне майно на підставі договору іпотеки від 30.12.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О.Р., реєстровий номер 1831 предметом якого є:

магазин зофісними тапобутовими приміщеннями загальною площею 237,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер 4622710200:01:001:0007, що знаходиться за адресою: Львівська область, Жовківський район, (на даний час Львівський район), м.Дубляни, вул.Б.Хмельницького,174а.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк