Ухвала

від 27.08.2024 по справі 140/8120/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду

27 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8120/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сорока Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної митної служби України, Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2022, скасованим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022, у цій справі позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 02.06.2021 №855-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».

- поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021.

- стягнуто з Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.07.2021р. по 01.02.2022р. в сумі 86993 ( вісімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 46 коп., із утриманням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

- стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної (немайнової) шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року зобов`язано відповідача (боржника) Державну фіскальну служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) в строк тридцять днів з дня отримання ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року зобов`язано відповідача (боржника) Державну фіскальну служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року зобов`язано відповідача (боржника) Державну фіскальну служби України (відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» №71, вул. Хорива, 15/8, м. Київ, 04071, абонентська скринька №90) в строк тридцять днів з дня отримання цієї ухвали подати до Волинського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021, а також, у разі невиконання рішення суду, - відомості про керівника, відповідального за виконання рішення суду (прізвище, ім`я, по батькові, посада, РНОКПП), разом з доказами надіслання копії звіту іншим учасникам справи

Державною фіскальною службою України звіт про виконання рішення суду не надано.

15 серпня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що суд неодноразово встановлював контроль за невиконанням судового рішення, крім того, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 року у справі №140/8120/21 відповідач ДФС України отримав 27.06.2024 року, проте станом на 15.08.2024 року будь-якого звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 не подано, що свідчить про умисне невиконання посадовими особами ДФС України судових рішень у даній справі, у зв`язку з чим просить накласти на керівника (голову комісії з реорганізації) Державної фіскальної служби України - ОСОБА_3 , штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за неподання звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021.

Заяву представника ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду призначено до судового розгляду на 11:00 27.08.2024 року.

23 серпня 2024 року від представника Державної митної служби України надійшло пояснення, в якому просили відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду.

Станом на 27.08.2024 відповідач ДФС України письмових пояснень щодо поданої заяви та стану виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у цій справі до суду не подав.

Сторони у судове засідання, призначене 11:00 27.08.2024, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною восьмою ст. 382 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати, на що ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції розглядаючи заяву позивача в порядку ст. 382 КАС України.

Отже, застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, виходячи з приписів чинного законодавства як матеріального, так і процесуального, кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Суд зазначає, що Державна фіскальна служба України отримала копію ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про встановлення судового контролю 27.06.2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте всупереч нормам чинного законодавства відповідач не надав належних доказів виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 та не виконав вимоги ухвал суду від 24.01.2024 року, 26.03.2024 року та 13.06.2024 року про подання звіту виконання постанови.

Зазначене в своїй сукупності свідчить про не виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21.

Причин та підстав невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021, відповідач суду не подав.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд враховує, що приписи статті 382 КАС України щодо накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення та визначенні суми штрафу.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Вище викладені обставини свідчать про протиправну бездіяльність керівника Державної фіскальної служби України, яка полягає в ухиленні від виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України з 03.06.2021.

Таке невиконання є безпрецедентним для правової держави. Права позивача попри наявне рішення суду не поновлено, а тому представник позивача обрав законний спосіб правового захисту, звернувшись до суду із заявою про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає наявними підстави для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (голову комісії з реорганізації) Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 , відповідального за виконання рішення суду у вищевказаній справі.

Вирішуючи питання про розмір штрафу суд вважає, що слід накласти штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 грн. У зв`язку з цим заява представника позивача підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем рішення суду не виконано, звіт про виконання судового рішення судом не прийнято, суд вважає за необхідне також встановити новий строк для подання звіту.

Суд зауважує, що сплата штрафу не звільняє обов`язку виконання рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. (ч. 7 ст. 382 КАС України)

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про накладення штрафу за неподання звіту про виконання рішення суду - задовольнити.

Накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - (голову комісії з реорганізації) Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 (відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» №71, вул. Хорива, 15/8, м. Київ, 04071, абонентська скринька №90) штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60580 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят ) грн. 00 коп.

Половину штрафу у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. стягнути із керівника суб`єкта владних повноважень - (голову комісії з реорганізації) Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , іншу половину - у розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. - на користь Державного бюджету України.

Встановити Державній фіскальній службі України додатковий строк для подання суду звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №140/8120/21 та зобов`язати подати такий звіт протягом тридцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока