Рішення

від 07.02.2024 по справі 904/7022/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року Справа № 904/7022/20(804/1750/14) Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДубина Ю.О. за участі: представника позивача представника відповідача не з`явився Резніков Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Дніпропетровський трубний завод (далі Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі Відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000043100 від 10.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000053100 від 10.01.2014 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

В обґрунтування адміністративного позову, зокрема, зазначено про те, що:

- висновки проведеної перевірки є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав;

- позивач вважає, що кредиторська заборгованість товариства за договорами з Корпорацією ІСД не відноситься до безповоротної фінансової допомоги в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України й не підлягає включенню до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, оскільки строк оплати по договорам, укладеним із вказаною особою, на момент проведення перевірки не настав;

- зменшення валових витрат за період з 01 жовтня 2009 року по 30 червня 2010 року на підставі акту попередньої перевірки від 13 березня 2010 року №406/08-02/2-05393122 здійснено Відповідачем поза межами строку у 1095 днів, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України, тобто безпідставно;

- операції між Позивачем та контрагентами щодо надання посередницьких послуг по продажу продукції власного виробництва, бухгалтерських консультацій, юридичних послуг є реальними, факт їх вчинення підтверджується належними доказами, а відтак Позивачем з дотриманням положень законодавства зменшено оподатковуваний дохід на суму валових витрат за результатами таких операцій;

- Товариство не порушило вимоги Закону щодо продажу товару за ціною, нижче його собівартості, оскільки продукція, що реалізовувалась, була продана за договірними цінами, тобто за домовленістю між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем), а тому є безпідставним висновок Відповідача про заниження товариством об`єкту оподаткування внаслідок таких обставин;

- Позивачем правильно відображено в податковому обліку господарські операції з ПрАТ Страхова Компанія Україна у зв`язку з фактичними підтвердженнями дійсності угод страхування, такі операції пов`язані з господарською діяльністю товариства та підтверджені належними первинними документами, а тому витрати, здійснені Позивачем як засіб оплати за отримані послуги страхування, документально підтверджуються, а висновки контролюючого органу про те, що вони позбавлені розумної економічної причини є безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року у справі №804/1750/14 адміністративний позов публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 року апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року у справі № 804/1750/14 - залишено без змін (т. 8, а.с. 240-244).

Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т. 9, а.с. 53-67).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №804/1750/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №804/1750/14 без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2022 року скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 року та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі №804/1750/14, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 13.09.2022 року матеріали справи надіслано для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 року закрито провадження у справі та справу направлено за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року про закриття провадження у справі та направлення справи до господарського суду Дніпропетровської області і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року справу передано для розгляду судді Златіну С.В.

У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

- при розгляді питання щодо не відображення Позивачем завищення суми доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 341682706 грн., надані Позивачем копії додаткових угод не можуть бути прийняті до уваги, у зв`язку з їх невідповідністю вимогам, що пред`являються до первинних документів статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а саме: відсутні відбитки печаток, що засвідчують підписи уповноважених осіб як з боку покупця так і з боку продавця, а також, у зв`язку з не відображенням умови стосовно збільшення суми грошових зобов`язань, яка наведена у п. 4 копії Додаткової угоди від 04.09.2012 на 161720,61 грн.;

- по встановлених фактах завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, чинними на дату складання акту перевірки від 13.03.2010 року, законодавчими та нормативно-правовими актами прийняття податкових повідомлень-рішень не передбачено, що не звільняє платника податку від дотримання вимог п. 2 ст. 9 Закону України Про систему оподаткування, а саме усунення виявлених перевіркою порушень податкового законодавства (аналогічна норма міститься у п.п. 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 ПК України);

- договори та акти надання послуг не містять інформації щодо безпосередньої участі повірених в укладанні договорів (специфікацій) на реалізацію (придбання) продукції, показників, які вплинули на формування ставки комісійної винагороди повірених, яка є суттєвою. В наданих первинних документах не міститься інформація щодо особливості виконаних повіреними доручень по укладенню договорів на реалізацію (придбання) продукції, що унеможливлює зв`язати додатково понесені витрати з господарською діяльністю підприємства.

- надані до перевірки акти надання бухгалтерських послуг не містять зміст та обсяг господарської операції та її вимірники у натуральному виразі (кількість людино-годин), не підтверджують факти здійснення господарської операції.

- основним чинником, що вплинув на формування як збитку по результатах фінансової (статистичної) звітності, так і за податковою звітністю, є факти реалізації продукції власного виготовлення за цінами, що нижчі ніж собівартість її виготовлення.

- за угодою страхування № 12-фр/12/Д, кредиторська заборгованість (сума авансової оплати компанією Duferco SА в еквіваленті 3 599 689,72 грн. за курсом НБУ виключає ймовірність несвоєчасної оплати експортованої протягом липня 2012 продукції вартістю, еквівалентною 1 247 039,38 грн.

Позивачем надано письмові пояснення, в яких у тому числі зазначено, що: додаткові угоди про збільшення строку позовної давності на три роки між ПАТ ДТЗ та корпорацією ІСД дійсно були укладені, форма угод не суперечить діючому законодавству, своїми діями сторони підтвердили намір про зміну строку позовної давності; податкові зобов`язання, про які йдеться в акті перевірки від 13.03.2020 №406/08-02/2 є неузгодженими, а тому Позивач не повинен враховувати їх в бухгалтерському та податковому обліку; діюче законодавство не забороняє суб`єктам підприємницької діяльності укладати правочини на маркетингове, бухгалтерське та юридичне обслуговування з іншими юридичними та фізичними особами при наявності відповідних фахівців у штаті підприємства, крім того укладення таких правочинів було зумовлене наявністю всесвітньої економічної кризи та змінами до Податкового кодексу України; Позивач, з`ясувавши ринкову вартість трубної продукції з листів Дніпропетровської ТПП №1396/07-08 від 15.07.2020 та №549/07-08 від 07.04.2011, використовувало такі ринкові ціни при реалізації власної трубної продукції.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився; подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена виїзна планова документальна перевірка публічного акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод код за ЄДРПОУ 05393122 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено Акт від 18.12.2013 року №379/22.3-05393122, згідно з висновками якого встановлено порушення:

1. пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94 Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР із змінами та доповненнями), п.2 ст.9 Закону України Про систему оподаткування від 25.06.91 №1251-ХІІ, пп.135.5.14 п.135.5 ст. 135 (з 01.07.2012 -пп.135.5.15 п.135.5 ст.135), п.138.1, п.138.2, абз. г пп.138.10.2, абз. е пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140, п.146.16 ст.146, п.150.1 ст.150 Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 та п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток:

- за період з 01.09.2009 по 31.03.2011 - на загальну суму 171 675 598 грн., у т.ч. по періодах: 2009 рік - на 11 698 630 грн. (у т.ч. за IV квартал 2009 року - завищено на 11 698 630 грн.); І квартал 2010 року - на 108 371 616 грн.; І півріччя 2010 року - на 11 552 674 грн.; 3 квартали 2010 року - на 37 616 279 грн.; 2010 рік-на 40 874 202 грн.; І квартал 2011 року - на 119 102 766 грн.;

- за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 - на загальну суму 31 975 549 грн., у тому числі по періодах: II квартал 2011 року - в сумі 120 230 764 грн.; ІІ-ІІІ квартал 2011 року - в сумі 106 495 402 грн.; ІІ-ІV квартал 2011 року - в сумі 25 384 322 грн.; І квартал 2012 року - сумі 6 749 195 грн.; І півріччя 2012 року - в сумі 3 459 887 грн.; 3 квартали 2012 року - в сумі 5 932 229 грн.; 2012 рік-в сумі 6 591 227 грн.

Крім того, встановлено заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 14 093 978 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - у сумі 95 796 801 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 3 241 615 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року - на суму 22 033 264 грн. (у т.ч. за IV квартал 2011 року - на суму 18 791 649 грн.).

2. п.4.1 ст. 4 пп. д п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового Кодексу, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з ПДВ на 10 743 589 грн.; пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст. 201 Податкового Кодексу, з урахуванням вимог п. 102.1 ст.102 Податкового Кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ на 16 136 859 грн. Вказані порушення призвели до порушення, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: заниження від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 242 343 грн.; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів на загальну суму 26 367234 грн.; заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів на 755 557 грн.

Вищевикладене призвело до порушення:

2.1. абз. а пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року №168/97-ВР, абз. а п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2009 по 31.12.2012 року на 20 575 814 грн., в тому числі по періодах: квітень 2010 в сумі 606 167 грн.; травень 2010 в сумі 40 грн.; жовтень 2010 в сумі 125 763 грн.; травень 2011 в сумі 933 839 грн.; червень 2011 в сумі 8 450 грн.; жовтень 2011 в сумі 959 154 грн.; листопад 2011 в сумі 1 332 589 грн.; грудень 2011 в сумі 1 213 259 грн.; січень 2012 в сумі 1 317 905 грн.; лютий 2012 в сумі 76 565 грн.; березень 2012 в сумі 24 482 грн.; квітень 2012 в сумі 1 188 768 грн.; травень 2012 в сумі 627 779 грн.; червень 2012 в сумі 2 924 316 грн.; липень 2012 в сумі 755 374 грн.; серпень 2012 в сумі 1 777 148 грн.; вересень 2012 в сумі 2 962 942 грн.; жовтень 2012 в сумі 2 170 478 грн.; листопад 2012 в сумі 1 471 712 грн.; грудень 2012 в сумі 99 084 грн.

2.2. абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодуванню включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, грудень 2012 року, в сумі 4 070 850 грн., в тому числі завищено залишок від`ємного значення з ПДВ на суму 4 313 193 грн., в т.ч. по періодах: березень 2010 року 117 009 грн.; травень 2011 року - 942 408 грн.; квітень 2012 року - 1 313 662 грн.; червень 2012 року - 940 751 грн.; липень 2012 року - 999 363 грн. та занижено залишок від`ємного значення з ПДВ в розмірі 242 343 грн., листопад 2012 року.

2.3. п.200.3 ст.200 Податкового кодексу розділу V Податкового кодексу, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у сумі 2 233 784 грн., грудень 2012 року.

3. п. 51.1. ст.51 та пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України при поданні податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) за IV квартал 2012 року з недостовірними даними та з помилками.

4. п.327.3 ст.327 Податкового кодексу України, у зв`язку з встановленням відсутності дозволу на спеціальне використання води у періоді з 02.07.11 по 13.07.11 включно, в результаті чого збір за спеціальне використання води за III квартал 2011 року занижено на 92 728,79 грн.

5. пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 та 2012 роки у сумі 15 829 799,28 грн., у тому числі по періодах: січень 2011 р. -467 032,24 грн.; лютий 2011 р. - 549 052,68 грн.; березень 2011 р. - 680 630,50 грн.; квітень 2011 р. -679 959,28 грн.; травень 2011 р. - 676 603,16 грн.; червень 2011 р. - 673 918,20 грн.; липень 2011 р. - 671 233,02 грн.; серпень 2011 р. - 671 233,02 грн.; вересень 2011 р. - 671 904,52 грн.; жовтень 2011 р. -671 233,04 грн.; листопад 2011 р. - 671 904,26 грн.; грудень 2011 р. - 672 568,98 грн.; січень 2012 р. - 672 569,12 грн.; лютий 2012 р. - 672 569,04 грн.; березень 2012 р. - 673 240,26 грн.; квітень 2012 р. - 671 226,58 грн.; травень 2012 р. - 671 226,58 грн.; червень 2012 р. - 671 226,58 грн.; липень 2012 р. - 671 470,30 грн.; серпень 2012 р. - 671 470,30 грн.; вересень 2012 р. - 673 643,88 грн.; жовтень 2012 р. - 674 178,46 грн.; листопад 2012 р. - 674 178,46 грн.; грудень 2012 р. - 675 526,82 грн.

6. п. 160.7 ст.160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 276,45 грн., у тому числі за І квартал 2011р. у сумі 5 276,45 грн.

7. статті 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, із змінами та доповненнями, в частині ненадходження валютної виручки за експортовані товари у сумі 278,35 дол.США; 54,00 рос.руб. та несвоєчасного надходження валютної виручки за експортовані товари у сумі 60,52 дол.США; 0,40 Євро.

На вказаний акт перевірки ПАТ Дніпропетровський трубний завод були подані заперечення, згідно з статтею 86 Податкового кодексу України, рішенням про результати розгляду заперечень висновки акту перевірки було залишено без змін.

У січні 2014 року ПАТ Дніпропетровський трубний завод було передано на облік до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

10.01.2014 року, на підставі акта перевірки від 18.12.2013 р. №379/22.3-05393122, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000043100 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн.

- №0000053100 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

На підставі Акту перевірки від 18.12.2013 р. № 379/22.3-05393122 відповідачем 10.01.2014 р. винесені також податкові повідомлення-рішення:

- форми "В4" № 0000093100, згідно з яким Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський трубний завод" зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 6 304 634 грн. по декларації за грудень 2012 р.;

- форми "В1" № 0000083100, згідно з яким Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський трубний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 20 575 814,0 грн. та 9 633 771 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність винесення вказаних вище податкових повідомлень рішень перевірена судами у справі № 804/7561/15, а саме: постановою Верхового суду від 06.02.2018 року залишено в силі постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №804/7561/15, якою в свою чергу позов ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення податкового органу від 10 січня 2014 року №0000093100 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на 5 970 051грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 10 січня 2014 року №0000083100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 19 831 303 грн.

Правомірність прийняття Відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000043100 та №0000053100 є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує наведеній нормі Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Зміни до податкової звітності можуть бути внесені за наявності підстав, визначених абзацом 3 пукту 44.1 статті 41 Податкового кодексу України, а саме у разі недійсності правочинів, операції за якими було відображено в бухгалтерському обліку, у випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України.

Таким чином, господарські операції для визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що в акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про заниження Позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, зокрема, але не виключно у зв`язку із:

- невключенням до складу інших доходів, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування, суми кредиторської заборгованості перед Корпорацією ІСД, строк позовної давності за якою минув;

- неправомірним формуванням валових витрат по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс, ТОВ Колібрі-ЛТД, ТОВ Експрес-Холдінг, ТОВ Торгівельний союз Реальто, ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум, ПП Хімуніверсал, а також із іншими контрагентами-постачальниками, оскільки перевіркою документально не підтверджено факту реальності здійснення таких господарських операцій;

- систематичним укладенням угод суб`єктом господарювання з продажу продукції власного виробництва покупцям ВАТ Українська гірничо-металургійна компанія, ТОВ Регіон, ТОВ Південтрансбудкомплект, ТОВ ПІК Енерго-Інвест, компанція Dufesco SA за ціною, нижчою від собівартості, без належного економічного обґрунтування, оцінки ризиків та планування витрат, що призвело до отримання збитків та, як наслідок, заниження Позивачем об`єкту оподаткування;

- на порушення підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 ПК України товариством включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, суму витрат у розмірі 1489600 грн. у вигляді страхових внесків за угодами страхування фінансових ризиків, що укладені із ПрАТ СК Україна, за відсутності страхового ризику - події, що має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Щодо доводів Відповідача про необґрунтоване завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод інших доходів, через кредиторську заборгованість перед Корпорацією ІСД, колегія суддів зазначає таке.

Між Позивачем та корпорацією ІСД було укладено договори №241/5 від 05.05.03 р., №2009-029пст від 01.08.2009 р.

Зазначене завищення, на думку ПАТ ДТЗ, викликано помилковим включенням до складу інших доходів сум кредиторської заборгованості перед постачальником трубної заготовки - Корпорацією ІСД за договорами поставки:

- від 01.08.2009 №2009-029пст в загальній сумі 449 862,90 грн. (дата відвантаження трубної заготовки за синтетичними регістрами бухгалтерського обліку - серпень 2009року);

- від 05.05.2003 №241/5 в загальній сумі 341 232 843,50 грн. (дати відвантаження трубної заготовки згідно синтетичних регістрів бухгалтерського обліку проведено у період з 28.03.2008 по 22.10.2009).

Дохід у вигляді безповоротної фінансової допомоги по вказаній заборгованості товариством визнано: у 1 кварталі 2011-в сумі 17 574 673,53 грн.; у 2 кварталі 2011-в сумі 140 001 623,46 грн.; у 3 кварталі 2011 - в сумі 41 359 854,79 грн.; у 4 кварталі 2011 - в сумі 93 426 825,41 грн.; у 1 кварталі 2012-в сумі 3 913 217,55 грн.; у 2 кварталі 2012-в сумі 4 436 951,15 грн.; у 3 кварталі 2012 - в сумі 23 649 633,87 грн.; у 4 кварталі 2012 - в сумі 17 319 926,24 грн.

Отже, при формуванні доходів в податковому обліку ПАТ Дніпропетровський трубний завод кредиторська заборгованість перед Корпорацією ІСД помилково була визначена як заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, однак в ході проведення перевірки перевіряючим було повідомлено про допущену при формуванні інших доходів помилку та надано додаткові угоди до договорів на підтвердження вказаних обставин.

Зокрема, згідно з додатковою угодою від 04.09.2012 р. до договору № 2009-029пст від 01.08.2009 р. сторони за договором дійшли згоди про збільшення на три роки строку позовної давності за зобов`язаннями, що випливають з поставок продукції, зобов`язання підлягають сплаті до 01.10.2013 р.; згідно додаткової угоди від 24.03.2011 р. до договору № 241/5 від 05.05.2003 р. сторони за договором дійшли згоди про збільшення на три роки строку позовної давності за зобов`язаннями, що випливають з поставок продукції, зобов`язання підлягають сплаті до 01.10.2013 р.

Таким чином, на момент проведення перевірки строк сплати за вищезазначеними договорами не настав.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦК України під терміном позовна давність розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (стаття 261 ЦК України).

З урахуванням викладеного вище, кредиторська заборгованість ПАТ Дніпропетровський трубний завод за договорами з Корпорацією ІСД не відноситься до безповоротної фінансової допомоги, як сума заборгованості, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, оскільки строк оплати по вказаним договорам на момент проведення перевірки не настав.

Відносно самостійного зазначення Позивачем про виявлення помилки при формуванні доходів суд зазначає наступне.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу Країни. Згідно з приписами вказаної статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В тому числі, відповідно до п. 50.2. ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З вищенаведеного вбачається, що уточнюючий розрахунок платник податків має право подавати тільки у разі самостійно виявленої помилки і тільки в період коли не проводиться перевірка такого платника податків. Таким чином, у платника податків не виникає обов`язку подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, за виявленими під час перевірки помилками, у раніше поданій податковій звітності.

Натомість, відповідно до норм ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку ГУ Міндоходів, відповідно до запиту СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ №13503/7/22.2-09 від 30.10.2013 р., проведено зустрічну звірку Корпорації ІСД з питань підтвердження господарських відносин з ПАТ Дніпропетровський трубний завод за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2012р. За результатами проведення зустрічної звірки було складено довідку від 17.12.2013 р. № 534/39-00/24068988, згідно якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПАТ Дніпропетровський трубний завод, їх вид та розрахунки; встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПАТ Дніпропетровський трубний завод. Корпорацією ІСД у бухгалтерському та податковому обліку списання дебіторської заборгованості не проводилось. ПАТ Дніпропетровський трубний завод у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості також не проводилось.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки на письмовий запит СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ від 05.12.13 №17605/10/22.3-11 товариством з супровідним листом від 16.12.13№49/285 надано завірені ксерокопії додаткової угоди від 04.09.2012 до договору №2009-029пст від 01.08.2009, додаткової угоди від 24.03.2011 до договору №241/5 від 05.05.03 та договорів поставки.

Відповідач зазначає, що ним не прийняті додаткові угоди, якими продовжено строк дії договорів №241/5 від 05.05.2003 р., №2009-029пст від 01.08.2009 р., оскільки їх надано в копіях та в останніх відсутні відбитки печаток, що засвідчують підписи уповноважених осіб як з боку покупця так і з боку продавця, а також, у зв`язку з не відображенням умови стосовно збільшення суми грошових зобов`язань, яка наведена у п. 4 копії Додаткової угоди від 04.09.2012 на 161720,61 грн.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що з наданих Позивачем документів можливо встановити дійсні обставини сплати податку та суми доходів, що враховується при визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток в період з І кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року. Більше того, письмових запитів для надання оригіналів документів з метою підтвердження встановлених обставин, податковий орган Позивачу не надсилав.

Фактично Відповідачем визнано відсутність порушення податкового законодавства в частині визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток в період з І кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року по взаємовідносинам з Корпорацією ІСД, проте не враховано доводи Позивача, лише через недотримання форми подачі документів.

Наведене свідчить про те, що податковий орган неправомірно не прийняв до уваги наведені обставини та не врахував їх фінансові результати при проведенні перевірки та визначенні податкових зобов`язань Позивача.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки щодо завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод інших доходів, через кредиторську заборгованість перед Корпорацією ІСД в загальній сумі 341682706,40 грн. не підтверджено під час розгляду справи.

Стосовно встановлення завищення ПАТ Дніпропетровський трубний завод скоригованих валових витрат за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року необхідно зазначити наступне.

ПАТ ДТЗ висловлено позицію, яка полягає в тому, що при визначенні суми завищення валових витрат на 31 399 880 грн., в тому числі по періодам:

- 2009 рік - на 11 698 630 грн., (в т.ч. за IV квартал 2009 року - 11 698 630 грн.);

- ІІ квартал 2010 - на 16 520 192 грн.;

- ІІІ квартал 2010 - на 3 181 058 грн.,

а також при зменшенні відображеного ПАТ ДТЗ по рядку 04.9 податкової декларації за І квартал 2010 року від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік на 80 152 794 грн., завищення якого встановлено за результатами попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122), фахівцями СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ не враховано норми статті 102 Податкового кодексу України, якою встановлено граничні строки - 1095 днів - для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків.

Стосовно неврахування ПАТ ДТЗ у податковій звітності результатів попередньої планової виїзної перевірки (акт від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122), суд зазначає таке.

Спеціалізованою державною податковою інспекцію з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ Дніпропетровський трубний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 року, за результатами якої було складено акт від 13.03.2010 р. №406/08-02/2-05393122.

За результатами перевірки (акт від 13.03.2010 року) встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2009 року на 80152794 грн.

ПАТ Дніпропетровський трубний завод не погодилось з висновками, викладеними в акті перевірки від 13.03.2010 р., та подало до податкового органу письмові заперечення. За результатами розгляду заперечень податковим органом будь-яких рішень не приймалось.

У разі виявлення порушення платником податку законодавства, контролюючий орган вправі притягнути до відповідальності такого платника в межах своєї компетенції, зокрема, у формі фінансової відповідальності.

Згідно з п. 111.2. ст. 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ Дніпропетровський трубний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. будь-які податкові повідомлення - рішення не приймались.

Встановлені порушення податкового законодавства платником податків за результатами наведеної перевірки не можуть бути підставою для застосування до такого платника негативних наслідків, передбачених чинним законодавством за результатами даної перевірки, без винесення відповідного рішення контролюючим органом.

Крім того, ст. 102 ПК України встановлено граничні строки давності для нарахування податкових зобов`язань платникам податків. Згідно з п.102.1 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що податковим органом не дотримано законодавчо визначеного строку для нарахування податкових зобов`язань та застосування фінансових санкцій, Позивач вважається вільним від зобов`язань, що нараховані за період більший ніж 1095 днів з часу винесення акту перевірки від 13.03.2010 року, з чого слідує, що Відповідачем безпідставно було зменшено валові витрати Позивача за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року на підставі акту перевірки від 13.03.2010 року №406/08-02/2-05393122.

З огляду на вказане суд доходить до висновку про те, що встановлені за результатами попередньої перевірки порушення ПАТ Дніпропетровський трубний завод, протиправно враховано при обчисленні загальної суми завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за І квартал 2010 року по результатах поточної перевірки.

Стосовно визнання неправомірним формування витрат, що враховуються у зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, по операціям, нереальність здійснення яких визнана за актами перевірок, складеними іншими органами державної податкової служби України, слід зазначити наступне.

В акті перевірки Відповідачем зроблено висновок, що на порушення п.п.140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України ПАТ ДТЗ включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток, суму витрат в розмірі 1 489 600 грн. у вигляді страхових внесків за типовими угодами страхування фінансових ризиків №01-фр/12/Д, №02/5-фр/12/Д, № 05-фр/12/Д, № 02- фр/12/Д, № 02/6-фр/12/Д, № 04-фр/12/Д, № 06-фр/12/Д, № 11-фр/12/Д та № 12- фр/12/Д, що укладені з ПрАТ СКДУкраїна, за відсутності страхового ризику - події, що має ознаки ймовірності та випадковості настання, в тому числі: за 1 квартал 2012 року - в сумі 320 000 грн.; за 2 квартал 2012 року - 869 600 грн.; за 3 кв. 2012 року - 300 000 грн.

Суд звертає увагу на те, що страховими випадками, у відповідності до вищевказаних договорів страхування, є збитки страхувальника (ПАТ Дніпропетровський трубний завод) внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентом страхувальника компанією Duferco S.A., зобов`язань по угоді, укладеній між страхувальником і контрагентом.

Згідно з п. 7 Умови платежів контрактів від 11.01.2010 №1010/10 та №1011/10, Покупець (компанія Duferco S.A.) повинен оплатити постачальнику (ПАТ ДТЗ) за кожну партію продукції протягом трьох робочих днів від дати надання факсом документів, перелічених у п.3.4.2 Контракту або у відповідності до Додаткових угод до контракту.

Згідно з додатковими угодами від 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р. по контрактам, покупець (компанія Duferco S.A.) зобов`язується погасити заборгованість, яка зафіксована на відповідну дату, та здійснити платежі за товар, що поставляється за певний період шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ Дніпропетровський трубний завод згідно з графіком погодженим сторонами.

Отже, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про те, що на дату укладання вищезазначених договорів страховий випадок вже настав, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

В ході перевірки Відповідачем, також, встановлено відображення у бухгалтерському та, відповідно, податковому обліку і звітності, витрат по взаємовідносинам за угодами з рядом суб`єктів господарювання, стосовно яких отримано податкову інформацію від інших органів Державної податкової служби України, що містить підтвердження нереальності здійснення господарських операцій із врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В акті про результати виїзної планової перевірки ПАТ ДТЗ розділом 3 пп.3.1.1.2 Валові витрати п.3.1. Податок на прибуток встановлено, що в ході проведення документальної планової, виїзної перевірки ПАТ ДТЗ протягом травня 2010 року - грудня 2011 року ПАТ ДТЗ здійснювалося придбання посередницьких послуг за договорами доручення, які укладені з рядом контрагентів.

Витрати, пов`язані з виконанням договорів доручення, в податковому обліку віднесені до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) (з 01.04.2011 - до складу витрат на збут) звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 з врахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, та п.138.2 ст. 138 ПК України з урахуванням п.14.1.27 ПК України ПАТ ДТЗ при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість посередницьких послуг, придбаних за договорами доручення, на суму 6 255 426,30 грн. (без ПДВ).

Відповідач зазначає про те, що в наданих до перевірки актах не міститься інформації про проведені маркетингові дослідження, здійснений комплекс заходів, результат дослідження ринку і збуту продукції, виявлені фактори попиту споживачів, отриманий ефект у вигляді мінімізації ризику в ході господарської діяльності. Також, договори та акти надання послуг не містять інформації щодо безпосередньої участі повірених в укладанні договорів (специфікацій) на реалізацію (придбання) продукції, показників, які вплинули на формування ставки комісійної винагороди повірених, яка є суттєвою. В наданих первинних документах не міститься інформація щодо особливості виконаних повіреними доручень по укладенню договорів на реалізацію (придбання) продукції, що унеможливлює зв`язати додатково понесені витрати з господарською діяльністю підприємства.

Надані до перевірки акти надання посередницьких послуг за договорами доручення, на думку Відповідача, не містять зміст та обсяг господарської операції та її вимірники у натуральному виразі (кількість людино-годин), не підтверджують факти здійснення господарської операції, отже, складені з порушенням ст.1, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996 - XIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 №88.

Відповідачем на адресу ПАТ ДТЗ направлено лист від 27.11.2013 №16546/10/22.3-11 стосовно надання пояснень з боку посадових осіб ПАТ ДТЗ щодо обґрунтування придбання посередницьких послуг за договорами доручення, а саме запропоновано:

- обґрунтувати економічну доцільність придбання вказаних послуг;

- надати до перевірки будь-які документи або інформацію, які свідчать про відмінність наданих послуг від видів робіт, виконання яких обумовлене посадовими обов`язками фахівців підприємства, необхідність придбання саме цих послуг;

- надати до перевірки будь-які документи, які свідчать про безпосередню участь (із зазначенням обсягів робіт, кількості зайнятих фахівців та т.і.), виконавців у наданні вказаних послуг;

- вказати обґрунтовані показники, які визначили вартість придбання вказаних послуг.

На дату складання акта перевірки пояснень з боку посадових осіб ПАТ ДТЗ стосовно цього питання до перевірки не надано. Інших документів, крім вищеописаних, що підтверджують фактичну участь повірених в укладанні договорів продажу (придбання) продукції, та необхідність отримання цих послуг у здійсненні господарської діяльності ПАТ ДТЗ до перевірки не надано. Факти, що свідчать про зусилля повірених, витрачені на виконання обов`язків за умовами договорів доручень, їх обсягу та якості, відсутні.

Відповідач в акті перевірки зазначив про те, що штатним розписом ПАТ ДТЗ, який діє з 01.03.2009 року, у складі підприємства передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 27 осіб, та відділ зовнішньоекономічної діяльності та маркетингу - 8 осіб. Штатним розписом ПАТ ДТЗ, який діє з 01.01.2011 року, передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 14 осіб, та управління зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу та фінансів - 37 осіб. Штатним розписом ПАТ ДТЗ, який діє з 01.03.2011 року, передбачено управління збуту готової продукції, в якому налічуються 15 осіб, та управління зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу та фінансів - 38 осіб. Окрім того, штатним розписом передбачено бюро договорів та взаєморозрахунків, в якому налічуються 5 осіб.

На думку Відповідача, фахівці вищезазначених структурних підрозділів виконують ті ж функції, що і повірені, та отримують заробітну плату згідно з затвердженого штатного розпису на підприємстві.

За даними АІС Податковий блок Відповідачем встановлено, що повірені, які виконували посередницькі послуги за договорами доручення, на кінець перевірки мають стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

ТОВ Олвін-Траст (код ЄДРПОУ 21854611) зареєстровано в ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №330/5 директор і головний бухгалтер підприємства була ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ). Засновник підприємства - НВФ Версат (код ЄДРПОУ 35543859). Основний вид діяльності - 51.90.0 інші види оптової торгівлі. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за II квартал 2011 року. Стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

ТОВ Колібрі-ЛТД (код ЄДРПОУ 37275934) зареєстровано в ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договорів доручення №335/5, №355/5, 356/5, 357/5 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ). Засновник: нерезидент ГРЕНТБЕРГ СОЛЬЮШЕНС ЛІМІТЕД (БЕЛІЗ, БЕЛІЗ, НОЗЕН ХАЙВЕЙ, Б.1) - 352000 грн., ТОВ Колібрі Лтд - 79 648 000 грн. Основний вид діяльності - 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за 9 місяців 2012 року. Стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

ТОВ Експрес-Холдинг (код ЄДРПОУ 37274218) зареєстрований в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №1/12 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ). Засновник: нерезидент КОМПАНІЯ ТРАНСМЕТАЛ ІНТЕРНЕШНЛ ІКОРПОРЕЙТЕД ПАНАМА, ПАНАМА СІТІ, ЕЛОБАЛ БЕНК ТАУЕР, 18-Й ПОВЕРХ, 50-е авеню - 1000 грн. Основний вид діяльності - 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, консультування з питань оподаткування. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за 9 місяців 2012 року. Стан платника - 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

ТОВ Торгівельний союз Реальто (код ЄДРПОУ 37148521) зареєстрований в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська. На момент укладення договору доручення №1013 директор і головний бухгалтер підприємства був ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_3 ). Засновник - ОСОБА_7 (іпн НОМЕР_4 ) - 1300 грн. Основний вид діяльності - 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту. Остання декларація з податку на прибуток підприємством подана за І квартал 2012 року. Стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито).

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що Відповідач не заперечує тих обставин, що актами надання послуг встановлено, що повіреними, перелік яких наведено вище, було укладено договори щодо продажу продукції з контрагентами, з якими ПАТ ДТЗ має сталі господарські відносини.

Більш того, за наслідками укладення таких договорів продажу продукції відбулись реальні заміни майнового стану Позивача, що не заперечується Відповідачем.

В запереченнях ПАТ ДТЗ стверджує, що витрати, понесені при укладанні посередницьких договорів на продаж продукції безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю підприємства, під якою слід розуміти діяльність, спрямовану, передусім на отримання доходу таким платником податку.

В ході проведення перевірки ПАТ ДТЗ встановлено придбання в листопаді, грудні 2010 року ПАТ ДТЗ бухгалтерських послуг за договором від 01.11.2010 за №19/2010- 0111, укладеним з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 .

Витрати на бухгалтерські послуги в податковому обліку віднесені до складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг) звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 з врахуванням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 врахування витрат при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість бухгалтерських послуг на суму 70000, гри.(без ПДВ.)

Для врахування витрат на бухгалтерські послуги при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток необхідне доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. В акті перевірки зазначено, що вартість бухгалтерських послуг враховано у складі податкових витрат на підставі наданого договору та актів наданих послуг.

Відповідач вказує про те, що в наданих актах відсутня інформація щодо конкретних осіб, які безпосередньо надавали бухгалтерські послуги, їх кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання бухгалтерських послуг, обсяг наданих послуг (місяць, квартал), та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість бухгалтерських послуг.

В ході проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ ДТЗ встановлено придбання в травні 2011 року ПАТ ДТЗ юридичних послуг за договором від 26.04.2011 за №14/6-11, укладеним з ПП Хімуніверсал (код ЄДРПОУ 25518413).

Витрати на юридичні послуги в податковому обліку віднесені до складу адміністративних витрат звітного періоду по факту їх отримання в повному обсязі.

Фахівці СДПІ зробили висновок, що на порушення п. 138.2 з урахуванням п. 14.1.27 ПКУ, абз. г) п. 138.10.2 ПКУ при обчисленні податку на прибуток завищено витрати на вартість юридичних послуг на суму 504000,0 грн. (без ПДВ).

В акті перевірки зазначено, що вартість юридичних послуг враховано у складі податкових витрат на підставі наданого договору та актів наданих послуг.

Відповідач робить висновок, що в наданих актах відсутня інформація щодо конкретних осіб, які безпосередньо надавали юридичні послуги, їх кількість, кваліфікація, час перебування на підприємстві, затрачений на виконання юридичних послуг, та інші показники, які допомогли обґрунтувати вартість цих послуг.

Як зазначено в акті перевірки, ПАТ Дніпропетровський трубний завод на порушення п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат віднесені витрати, які не вважаються витратами, пов`язаними з веденням господарської діяльності - в розмірі збитку, отриманого як перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації у загальній сумі 32 762 119,75 грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 - 11 698 630,14 грн., 1 кв. 2010- 16 520 192,32 грн.; 2 кв. 2010-2 864 706,84 грн.; 1 кв. 2011 - 1 678 590,45 грн.

За даними податкових декларацій Позивача, від`ємний фінансовий результат об`єкту оподаткуванню (без врахування збитків минулих періодів) складає: за IV квартал 2009 - 15 138,2 тис.грн. за 2010 рік - 43 379, 7 тис.грн.; за І квартал 2011 - 18 282,1 тис.грн.

Основним чинником, що вплинув на формування як збитку по результатах фінансової (статистичної) звітності, так і за податковою звітністю, є факти реалізації продукції власного виготовлення за цінами, що нижчі ніж собівартість її виготовлення.

Так, згідно з наданих до перевірки журналів Головна книга за 3 квартали 2009 року та доданих до них первинних документів (рахунків, рахунків-фактур, рахунків на відпуск власної продукції, актів прийому - передачі продукції покупцям, вантажно-митних декларацій, видаткових накладних, накладних на відпустку матеріалів на сторону, залізничних накладних, податкових накладних, прибуткових ордерів тощо) встановлено реалізацію трубної продукції за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції і, як наслідок, отримання збитків на загальну суму 32762119,75 грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 - 11 698 630,14 грн.; 1 квартал 2010 - 16 520 192,32 грн.; 2 квартал 2010 - 2 864 706,84 грн.; 1 квартал 2011 -1 678 590,45 грн.

Вищенаведені дані встановлені з даних журналів Головна книга за 3 квартали 2009 року шляхом співставлення рахунків 701 Дохід від реалізації готової продукції, 901 Собівартість реалізованої продукції, які, в свою чергу підлягають відображенню по рахунку 791 Результати основної діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону № 334, господарською діяльністю - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як визначено у п.2 ст.3 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Статтею 3 ГК України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Стаття 142 ГК України вказує на те, що прибуток (дохід) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Відповідач вважає, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності (п.1.32 ст.1 Закону № 334), тобто не призводить до отримання прибутку. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону №334/94-ВР (положення якого діяли до 01 квітня 2011 року) визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, й останній, окрім іншого, включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР).

У пункті 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР зазначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зміст наведених норм права дає підстави вважати, що до оподатковуваних операцій, які регулюються цими нормами права, відносяться операції, які здійснюються у зв`язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ГК України) як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підприємництво це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Судом встановлено, що ПАТ Дніпропетровський трубний завод здійснювало господарську діяльність на свій ризик. При здійсненні господарської діяльності підприємства не завжди отримують прибуток і не варто таку ознаку визначати як вину підприємства або наявність умислу у продажі товарів нижче собівартості. Кінцевий економічний підсумок господарської діяльності товариства може виражатись або у прибутку або у збитку, у даному випадку ПАТ Дніпропетровський трубний завод понесло збитки, однак таку суму збитків не варто визначати як суму з якої окремо повинен бути сплачений податок, сума збитку вже виразилась у сумі собівартості товарів.

Більш того, Позивач, визначаючи ціни на трубну продукцію, керувався у тому числі листами Дніпропетровської ТПП №1396/07-08 від 15.07.2010 та №549/07-08 від 07.04.2011, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Відтак, судом не підтверджено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, що становлять предмет спору у цій справі, у визначеній частині.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За правилами абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З 01 квітня 2011 року спірні правовідносини з приводу формування Позивачем валових витрат почали регулюватися положеннями ПК України, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 якого (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському і податковому обліку.

Предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, які підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення валових витрат Позивача.

З огляду на необхідність дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд під час повторного розгляду справи не мав можливості дослідити наявність у контрагентів Позивача трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, могли бути об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання, з огляду на те, що контрагенти Позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс, ТОВ Колібрі-ЛТД, ТОВ Експрес-Холдінг, ТОВ Торгівельний союз Реальто, ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум, ПП Хімуніверсал на момент розгляду справи судом є припиненими.

Судом встановлено, що Позивачем до матеріалів справи долучені первинні документи (договори, акти надання послуг, акти приймання-передачі, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові накладні), які з урахуванням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні складені у відповідності до вимог статті 9 зазначеного закону та приписів Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995. Зазначені документи містять усі передбачені законодавством істотні умови договору та необхідні реквізити, та фіксують факти здійснення господарських операцій, встановлення договірних відносин надання послуг, є підставою для виникнення обов`язку Позивача щодо здійснення розрахунків з контрагентами, а отже відповідні документи є підставою для формування відповідних показників податкової звітності, при цьому доказів протилежного Відповідачем не надано.

Суд зазначає про те, що доводи Відповідача стосовно того, що Позивачем не доведено залучення контрагентів ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 для надання додаткових бухгалтерських послуг, якщо такі послуги надаються на підприємстві штатною кількістю працівників, є втручанням в господарську діяльність підприємства, оскільки Позивач з метою ведення господарської діяльності не позбавлений права залучати контрагентів на власний розсуд з метою отримання різноманітних послуг і вказане не є окремою підставою для визнання угод нереальними.

Суд звертає увагу на те, що фактично всі висновки контролюючого органу зроблені на підставі інформації про контрагентів Позивача, наведених в базі даних податкового органу.

Однак, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента Позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДПС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований Позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими Позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення Позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин Позивача його безпосередніми контрагентами.

Безпідставними є і доводи податкового органу, викладені в акті перевірки, про відсутність у контрагентів Позивача ТОВ Укртехнобуд, ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрпромтехнологія, ТОВ Діпроремонт, ТОВ Промгранд, ТОВ Науково-технічний центр Варіатор необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій Позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди Позивачем, адже залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не спростовано факт наявності у Позивача податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані усі декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України, що свідчить про наявність у Позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само як і деякі помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність Позивача у взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс, ТОВ Колібрі-ЛТД, ТОВ Експрес-Холдінг, ТОВ Торгівельний союз Реальто, ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум, ПП Хімуніверсал.

Крім того, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів Позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду даної справи Відповідачем до суду не надано.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів Позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів, укладених з Позивачем, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції, у тому числі з контрагентами: ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ Олвін-Транс, ТОВ Колібрі-ЛТД, ТОВ Експрес-Холдінг, ТОВ Торгівельний союз Реальто, ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ Гранд Платінум, ПП Хімуніверсал, здійснено Позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, останні спричинили реальну зміну майнового стану Позивача, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції зі вказаними контрагентами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин суд доходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 139 КАС України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (вул. Маяковського, буд. 31, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 05393122) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000043100 від 10.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22 033 264 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська головного управління Міндоходів №0000053100 від 10.01.2014 року про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 6 591 227 грн.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (вул. Маяковського, буд. 31, м. Дніпро, 49068, код ЄДРПОУ 05393122) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати у розмірі 560 грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 07 лютого 2024 року.

Суддя С.В. Златін