Ухвала

від 07.02.2024 по справі 369/10236/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 369/10236/23

провадження № 22-ц/824/1387/2024

07 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г. М., перевіривши дотримання вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановив:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 689 324,93 грн, які складаються з: 539 161 грн - суми основного боргу, 123 132,02 грн - інфляційні втрати та 27 031,91 грн - 3% річних.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

27.12.2023 ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року подав апеляційну скаргу.

25.01.2024 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 липня 2023 року відкрито справу №910/10936/23про неплатоспроможність фізичної особи, тому майновий стан ОСОБА_1 не дозволяє сплатити судовий збір.

Вказує, що розмір судового збору, який він має сплатити, перевищує 5 % розміру його річного доходу за 2022 рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 06.11.2023 №2653-23-10707.

Також, відомості про ОСОБА_1 внесено до Єдиного реєстру боржників і станом на 26.12.2023 відносно нього відкрито 7 виконавчих проваджень.

Зазначає, що все його рухоме та нерухоме майно арештовано, а постановою від 09 травня 2023 року у виконавчому провадженні №71768624 накладено арешт на грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов: 1) якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Дослідивши доводи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору та наявні докази, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання та необхідність відстрочення сплати судового забору у розмірі 8 087, 41 грн (5 391,61 грн * 150 %) за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року до ухвалення судового рішення у справі.

Між тим, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 зазначає себе, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, в той час як протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2023 року його залучено у якості третьої особи без самостійних вимог, що підлягає уточненню.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно скласти апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, правильно зазначити свій процесуальний статус, направити даний текст апеляційної скарги до Київського апеляційного суду та надати копії цієї апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в розмірі 8 087, 41 грн за подання апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року до ухвалення апеляційним судом судового рішення за наслідками апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк